Ухвала

від 24.10.2024 по справі 690/210/24

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 690/210/24

Провадження № 1-кп/690/90/24

УХВАЛА

про закриття кримінального провадження

22 жовтня 2024 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області питання про закриття кримінального провадження № 12024250360000387 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне Черкаської області, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , освіта середня, офіційно не працевлаштований, не військовозобов`язаний, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за № 12024250360000387 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні 09.03.2024 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року в даному кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, яке на даний час не відбулося, що зумовлено як об`єктивними обставинами, так і процесуальною поведінкою обвинуваченого.

Судом вказано обвинуваченому ОСОБА_3 на можливість закриття вказаного кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст.284 КПК України, та роз`яснено, що вказана підстава для закриття кримінального провадження, не є реабілітуючою, і він має право на продовження судового розгляду на загальних підставах, з метою доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому діянні.

Обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що не заперечує проти закриття кримінального провадження за фактом вчинення ним 09.03.2024 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Прокурор ОСОБА_4 вказав, що з урахуванням згоди обвинуваченого ОСОБА_3 наявні достатні підстави для закриття кримінального провадження на п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки в силу вартості викраденого ОСОБА_3 майна, його діяння на даний час є не кримінально-караним. Додатково вказав на необхідність вирішення питання про надсилання ухвали про закриття кримінального провадження в даній справі до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області з метою вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинене з дотриманням строків, передбачених ч. 8 ст. 38 КУпАП.

Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань від його імені до суду не надходило, що, на думку суду, не перешкоджає вирішенню питання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Судом встановлено, що відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, за наступних обставин 09 березня 2024 року близько 12 години, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022року «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався, перебуваючи в торговому залі магазину «Файно Маркет» товариства з обмеженою відповідальністю «Вересень Плюс», що розташований за адресою: просп. Незалежності, 13 А, в м. Ватутіне Звенигородського району Черкаської області, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи їх настання, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно з торгівельних стелажів торгового залу вказаного магазину викрав товар на загальну суму 390 грн. 87 коп. закуску Пікнік Курячу 30 % вагою 100 г стакан вартістю 23 грн. 39 коп.; грудинку Соколівський Делікатесна К/В В/Г фасовану вагою 0,350 кг, вартістю 305 грн. 90 коп. за 1 кг, на суму 107 грн. 65коп.; шоколад Kinder Chokolate Т4 вагою 50 г в кількості 2 шт., вартістю за 1 шт. 35грн. 29 коп., на суму 70 грн. 58 коп.; батончик Nestle Lion White Rock вагою 42 г в кількості 2 шт., вартістю за 1 шт. 20 грн. 49 коп., на суму 40 грн. 98коп.; батончик Ведмедик Барні Молоко вагою 30 г в кількості 2 шт., вартістю за 1 шт. 15 грн. 99 коп., на суму 31 грн. 98 коп.; шоколад Milka без додавання молока вагою 90 г вартістю 51 грн. 99 коп.; шоколад Kinder Chokolate Т8 вагою 100 г вартістю 64 грн. 89 коп.

Згідно ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який 09.08.2024 року набув чинності, передбачено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням чужого майна, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.

З огляду на вказане, суд вважає, що вищевказаним Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», крім іншого, внесено зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року та дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць в розмірі 3028 грн.

При цьому, зміни до законодавства, внесені вищевказаним Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», призвели до часткової декриміналізації діянь, зокрема передбачених ст. 185 КК України, оскільки фактично скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння внаслідок правопорушення меншої матеріальної шкоди у вигляді вартості викраденого майна, ніж встановлено верхньою межею диспозиції ч. 2 ст. 51 КУпАП, що становить 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в 2024 році 3028 грн. (3028 грн. * 0,5 = 1514 грн. * 2).

Отже, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 року в справі № 345/3522/18, та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 року в справі №306/7567/12, про те, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності. Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі. Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК.

За змістом п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, крім іншого, в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 09.03.2024 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, внаслідок якого він заволодів майном загальною вартістю 390 грн. 87коп., розмір заподіяної цим діянням шкоди є меншим 3028 грн., як наслідок, на даний час вчинене ним 09.03.2024 року діяння не вважається кримінальним правопорушенням, в силу втрати чинності закону, яким встановлювалася його кримінальна протиправність, що є передумовою для закриття даного кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України.

Вказане узгоджується з релевантною щодо обставин кримінального провадження практикою Верховного Суду, зокрема правових висновків, викладених у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.08.2024 року в справі № 567/507/23, Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07.10.2024 року в справі № 278/1566/21.

Водночас доводи прокурора про те, що з урахуванням закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні 09.03.2024 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, необхідно ініціювати питання про притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки ч. 8 ст. 38 КУпАП передбачено можливість накладення адміністративного стягнення на порушника не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, в разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, однак у даному випадку кримінальне правопорушення закривається в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є відмінним від наявності в діях обвинуваченого ознак адміністративного правопорушення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

Долю речових доказів суд не вирішує, оскільки їх суду не надавалось, що узгоджується з ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, ч. 4 ст. 185 КК України, ст.ст. 2, 7, 100, 110, 124, 284, 286, 350, 372, 393-395, 479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження № 12024250360000387 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні 09.03.2024 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

Копію ухвали суду вручити обвинуваченому та прокурору.

Ухвала судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 50 хв. 24.10.2024 року.

Суддя ОСОБА_1