Рішення

від 21.10.2024 по справі 587/3008/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/3008/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І.Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Лермонтова Наталія Миколаївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в три місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 85 років, помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті батька відкрилась спадщина на належне йому майно: садовий будинок № НОМЕР_1 в садівничому товаристві «Об`єднаний садівничий кооператив «Красносільський», який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5924785000:01:002:0473, для ведення садівництва на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області. На день смерті батько позивачка проживала в США і прилетіти на поховання не змогла, так як не мала дозвільних документів на виїзд до України та у зв`язку з війною в Україні. Тільки після отримання дозволу 28 січня 2023 року вперше змогла прилетіти в Україну. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її матір ОСОБА_3 . Мати позивачки після смерті батька заяву про прийняття спадщини після свого чоловіка не подавала і спадщину після нього не прийняла. 13 серпня 2024 року позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але приватним нотаріусом Лермонтовою Н. М. їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивачка вважає, що мала поважні причини пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, зокрема об`єктивними причинами позивачка вважає відсутність інформації про смерть її батька ОСОБА_2 та відсутність дозвільних документів на виїзд до України, суб`єктивними зазначила сімейні обставини та стан здоров`я, і безпекову ситуацію в Україні через бойові дії.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі і призначено справу до підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 178 ЦПК України 05 вересня 2024 року через канцелярію суду надійшов відзив відповідача Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому зазначено, що після смерті батька позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відкрилась спадщина. Спадкоємцями після смерті повинні були бути дружина померлого ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 як спадкоємиці першої черги, однак в установлений строк ні позивач, ні її мати не зверталися до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини. Майно, а саме садовий будинок, яке позивач хоче успадкувати, розташоване на землях Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, а саме належить до садівничого товариства «Краснопільський об`єднаний садівничий кооператив». Тому ні виконавчий комітет, ні Сумська міська рада не є належним відповідачем у цій справі. Також у відзиві зауважили, що причини поважності пропуску строку для прийняття спадщини, які позивач зазначає в позовній заяві, не є поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, протягом тривалого часу позивачка не вчиняла жодних дій щодо прийняття спадщини і не надала належних та достатніх доказів суду про наявність перешкод у зверненні до нотаріуса вже після завершення визначеного законом шестимісячного строку.

Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року за клопотанням позивача про заміну неналежного відповідача на належного замінено неналежного відповідача в особі Виконавчого комітету Сумської міської ради на належного відповідача Нижньосироватську сільську раду Сумського району Сумської області.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивачка не з`явилася, направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовну заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник відповідача Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради за наявними матеріалами справи, щодо заявлених позовних вимог не заперечував.

Третя особа приватний нотаріус Лермонтова Н.М. направила до суду заяву, в якій просила суд розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно ст.12ч.3ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до ст. ст.1217, 1223ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 5-7).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу: 00045833857 прізвище ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу « ОСОБА_4 », після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

Останнім місцем реєстрації ОСОБА_2 було АДРЕСА_1 (а.с. 17-18) та після його смерті залишилося спадкове майно.

13 серпня 2024 року за №33/2024 заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом (а.с. 47-53).

13 серпня 2024 року за вих. №101/02-14 приватним нотаріусом Лермонтовою Н.М. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 у зв`язку з пропущенням шестимісячного терміну для прийняття спадщини та роз`яснений порядок звернення до суду (а.с. 53).

Відповідно до ст. ст.1216,1217ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1ст.1270 ЦК України).

За правилами ст.1268 ЦК Україниспадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як зазначено у ст.1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 не була зареєстрована за адресою, за якою постійно проживав спадкодавець: АДРЕСА_1 , оскільки постійно проживала в США, та згідно з Витягом з реєстру територіальної громади лише 22 лютого 2023 року зареєструвалась за вищевказаною адресою. Таким чином, відомостей про те, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті свого батька, матеріали справи не містять.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачка у шестимісячний строк після смерті батька повинна була звернутися до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, наявність неприязних стосунків, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, тощо.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 2 ст.1220ЦК України останнім днем для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 було 09 грудня 2022 року. В позовній заяві зазначено та даними прикордонного паспорта підтверджується, що позивачка з січня по лютий 2023 року перебувала в Україні (а.с.22), тобто мала об`єктивну можливість вирішити всі питання спадкування після свого померлого батька, і у разі відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, звернутися тоді ж із такою позовною заявою про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, зважаючи на відносно незначний на той час період пропуску строку.

Також поважною причиною пропуску прийняття спадщини позивачка зазначає перебування її за кордоном, але слід зазначити, що діючим законодавством для громадян України, які перебувають за кордоном, встановлений спеціальний порядок подання заяви про прийняття спадщини, який передбачає кілька альтернативних варіантів оформлення та подання вказаної заяви.

Так, спеціальний механізм подання заяви про прийняття спадщини через консульські установи України встановлений Наказом Міністерстваюстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року №142/5/310 «Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України».

За зверненням громадянина України консул (або уповноважений секретар із консульських питань) засвідчує справжність підпису на заяві про прийняття спадщини, проставляє на заяві свій підпис та гербову печатку, після чого спадкоємець повинен направити заяву в Україну засобами міжнародного поштового зв`язку. Таким чином, громадянам України немає необхідності виїжджати з країни свого постійного проживання та повертатися в Україну для прийняття спадщини (підпункт 3.13 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України та пункт 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства України від 22 лютого 2012 року №296/5). Крім цього, пунктом 3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.

У екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини (пункт 2.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі №607/13549/21, провадження №61-562св23, зазначено, що перебування спадкоємців за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які унеможливили чи в інший спосіб перешкодили вчасно здійснити таку дію.

Враховуючи наведене, факт проживання позивачки ОСОБА_1 за межами України на момент відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивачки поза межами України не позбавило її можливості направити заяву про прийняття спадщини поштою.

Також причиною пропуску шестимісячного терміну позивачка зазначає сімейні обставини, стан здоров`я та у зв`язку з військовим станом. Саме по собі зазначення вказаних обставин не є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та, окрім цього, вказані обставини не підтверджені позивачкою ніякими безспірними документами, зокрема, довідками з медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки. Те саме стосується і факту впровадження воєнного стану. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, не може вважатися поважною причиною пропуску строку для безумовного поновлення цих строків.

Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачка не надала та не довела наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Також позивачка, звертаючись з вказаною позовною заявою до суду, не зазначає причину звернення з позовом лише 21 серпня 2024 року, щонайменше через півтора роки з останнього свого візиту в Україну. Тобто протягом тривалого часу позивачка не вчиняла жодних дій щодо прийняття спадщини і не надала належних та достатніх доказів суду про наявність перешкод у зверненні до нотаріуса вже після завершення визначеного законом шестимісячного строку.

Відповідно до постанови Верховного суду від 17 жовтня 2018 року у справі №681/203/17-ц, у якій зазначено, що поновленню підлягає строк, якщо часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини і датою звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є незначним.

З моменту смерті спадкодавця до подачі позову ОСОБА_1 про надання додаткового строку для прийняття спадщини сплинуло більше двох років, що є значним строком для його пропуску.

Таким чином, суд, оцінюючи відповідно до ст.89ЦПК України докази, надані позивачкою ОСОБА_1 , приходить до висновку, що доводи про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті її батька є недостатніми та не можуть бути визнані судом як поважні.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Отже, правові підстави для задоволення позовних вимог та поновлення строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за його необґрунтованості.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.1220, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Лермонтова Наталія Миколаївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Вортоломей