Постанова

від 23.10.2024 по справі 502/2172/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3371/24

Справа № 502/2172/21

Головуючий у першій інстанції Балан М.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

переглянув успрощеному позовномупровадженні цивільнусправу заапеляційною скаргою виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Вітюка Андрія, на ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі за позовом Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2021 року Ізмаїльська окружна прокуратура в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації звернулась до суду із позовом до Ізмаїльської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство «Ізмаїльське лісове господарство», Дунайський біосферний заповідник Національної академії наук України про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 14 березня 2022 року відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 28 червня 2023 року залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Ізмаїльське лісове господарство» в якості правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача до участі в справі, виключивши при цьому з учасників справи Державне підприємство «Ізмаїльське лісове господарство».

Під час розгляду справи, 02 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бурлаченко Д.В. звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі за кримінальним провадженням №42021160000000331 відносно: ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, яка розглядається в порядку кримінального судочинства.

В обґрунтування клопотання вказано, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеса знаходиться об`єднана кримінальна справа відносно колишнього голови Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , щодо незаконного передання у власність приватних осіб земельних ділянок, в тому числі і належної відповідачу земельної ділянки. По вказаному кримінальному провадженню не прийнято рішення та не встановлено протиправність дій при винесення розпорядження, яким було передано відповідачу спірну земельну ділянку та набуто на неї право власності.

Враховуючи, що на даний час не встановлено провину ОСОБА_2 , та правомірність передачі відповідачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, представник відповідача вважає, що наявні безумовні і виключні підстави для зупинення провадження у даній цивільній справі з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст.251ЦПК України до набрання законної сили судовим рішеннями у кримінальній справі відносно ОСОБА_2 ..

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року клопотання відповідача ОСОБА_1 адвоката Бурлаченка Д.В. про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у справі №502/2172/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за кримінальним провадженням №42021160000000331 відносно: ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, яка розглядається в порядку кримінального судочинства.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, виконувач обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Вітюк Андрій звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року про зупинення провадження в справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом вимог процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Предметом оскарженняє ухваласуду прозупинення провадженняу справі (п. 9 ст. 353 ЦПК України).

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вищевикладеного та положень ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі №6-1367цс15).

Випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, визначені у частині першій статті 251 ЦПК України. Пунктом 6 частини першої вказаної правової норми встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Зупиняючи провадження в даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що в кримінальному провадженні №42021160000000331 за результатами ухвалення відповідного судового рішення можуть бути встановлені обставини щодо наявності або відсутності порушень законодавства при виконанні своїх обов`язків колишнім головою Кілійської РДА Семенюком В.С., при прийняття рішення щодо передачі у власність громадянам, в тому числі відповідачу по даній справі ОСОБА_1 , земельних ділянок, зважаючи на те, що будь-яких порушень при набутті права власності на спірну земельну ділянку саме відповідачем ОСОБА_1 обґрунтування позову не містить. Судове рішення за результатами вищенаведеного кримінального провадження матиме суттєве значення для вирішення даної справи в частині правомірності набуття і необхідності позбавлення на підставах, встановлених законом, співвідповідача-фізичної особи права власності на набуте майно, або відсутності таких підстав, у зв`язку з чим, на переконання суду, є підстави для зупинення провадження у справі.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду, вважає недоцільним зупинення провадження в даній справі, з огляду на наступне.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції, посилаючись на об`єктивну неможливість розгляду справи у зв`язку з відкритим кримінальним провадженням, не зазначив які саме перешкоди існують для вирішення спору в порядку цивільного судочинства, та яким чином відкриття кримінального провадження впливає на можливість, чи відсутність такої можливості у суду, встановити фактичні обставини справи, дати їм належну правову оцінку та прийняти рішення у справі, у межах цивільного судочинства.

На думку колегії суддів сам по собі розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2 не створює для суду перешкод у розгляді даної цивільної справи, наявність чи відсутність вини посадової особи в кримінальному провадженні не позбавляє суд в цивільному судочинстві від необхідності з`ясувати питання законності відведення земельної ділянки у приватну власність та надання оцінки наведеним в позовній заяві доводам.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Отже, оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальному провадженні №42021160000000331, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Крім того, апеляційним судом не вбачає підстав вважати, що наявність кримінального провадженням №42021160000000331 відносно: ОСОБА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, є такою підставою, що унеможливлює вирішення даного цивільного спору про визнання незаконним розпорядження райдержадміністрації, скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, витребування земельної ділянки.

Окрім вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, №30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені з неправильним застосуванням норм процесуального права, та без врахування висновків, викладених в рішеннях Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, що призвело до постановлення помилкової ухвали щодо зупинення провадження у справі, відповідно до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 6 п. 1, 379, 382384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Вітюка Андрія задовольнити, ухвалу Кілійського районного суду Одеської області від 15 листопада 2023 року про зупинення провадження по справі скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 23 жовтня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк