Постанова

від 24.10.2024 по справі 581/26/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м.Суми

Справа №581/26/24

Номер провадження 22-ц/816/1204/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 лютого 2024 року у складі судді Бутенка Д.В., ухваленого в сел. Липова Долина Сумської області, повний текст якого виготовлено 23 лютого 2024 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, пені, індексу інфляції, 3% річних,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року представник позивача, адвокат Маківський В.В., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки: площею 2,0000 га (кадастровий номер: 5923285600:01:001:0045), яку 11 листопада 2014 року строком на п`ять років передала в оренду відповідачу ТОВ «СК-АГРО», підписавши відповідний договір оренди землі. У наступному 10 квітня 2017 року, ОСОБА_1 уклала додаткову угоду до вказаного договору, а по суті новий договір, якою змінено строк дії договору, а саме збільшено до 9 років (до 31 грудня 2023 року), розмір орендної плати збільшено до 10%, що становить 7597 грн 71 коп., орендна плата вноситься один раз на рік до 30 грудня кожного року. Станом на день пред`явлення позову виникла заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема, за 2021, 2022 та 2023 роки заборгованість складає за 2021 рік 10864 грн 07 коп., за 2022 рік 13754 грн 26 коп. та за 2023 рік 14453 грн 50 коп., яку відповідач добровільно відмовляється сплачувати. Зазначав, що згідно з п.4,7 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у разі невнесення орендної плати у строки, визначені вказаним договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить за 2021 рік 9021 грн 95 коп., за 2022 рік 6301 грн 72 коп. та за 2023 рік 154 грн 05 коп. Також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, які становлять: 3488 грн 96 коп. індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 598 грн 77 коп. індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 00 грн 00 коп. індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік, 1106 грн 11 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021,2022 та 2023 роки. Посилаючись на зазначені обставини, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021,2022 та 2023 роки у розмірі 59743 грн 39 коп. (із урахуванням штрафних санкцій та індексації), а також понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області 23 лютого 2024 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, пені, індексу інфляції, 3% річних.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 8358 грн 65 коп. орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 9618 грн 95 коп., орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 7983 грн 96 коп. орендної плати за 2023 рік (із урахуванням індексів інфляції), 6859 грн 13 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 4312 грн 45 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 06 грн 56 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2023 рік, 2761 грн 66 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 489 грн 01 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 00 грн 00 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік, 510 грн 43 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 298 грн 82 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 08 грн 51 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 835 грн 73 коп. повернення сплаченого нею при зверненні до суду з даним позовом судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в частині задоволення позовних вимог, ТОВ «СК-АГРО» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції індексація орендної плати розрахована у пропорційному збільшенні, починаючи з дати укладення додаткової угоди до договору оренди землі, що суперечить чинному законодавству та висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 14 січня 2020 року у справі №924/532/19 та від 21 травня 2019 року у справі №916/2889/13.

Звертає увагу на те, що визначений додатковою угодою до договору оренди від 10 квітня 2017 року розмір орендної плати сторонами не переглядався, а зміна орендної плати в односторонньому порядку є неможливою. Зазначає, що пеня за прострочення виконання зобов`язання, з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України, мала становити 3332 грн 89 коп.

Позивачем, в установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядкуписьмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір №00934 оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 передала зазначеному товариству у користування строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 2,000 га (з них, рілля 2,000 га) (кадастровий номер: 5923285600:01:001:0045). Згідно з п. 9-14, 36 орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 2534 грн 60 коп., що становить 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року; передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.8-10).

10 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою внесені зміни щодо строку дії вищенаведеного договору оренди: договір укладено на 9 років (до 31 грудня 2023 року) та визначено розмір орендної плати, який становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, і дорівнює 7597 грн 10 коп., предметом договору оренди визначена земельна ділянка загальною площею 2 га, у тому числі рілля 2 га (кадастровий номер: 5923285600:01:001:0045) (п.2.1.,2.2.,3.1.,4.1 додаткової угоди) (а.с.12-15).

Земельна ділянка загальною площею 2 га (кадастровий номер: 5923285600:01:001:0045), 11 листопада 2014 року зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАЕ №507398 від 11 листопада 2014 року; рішенням державного реєстратора Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області від 06 грудня 2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер: 5923285600:01:001:0045), індексний номер 17772242, підставою вчинення реєстраційної дії було укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» договору оренди землі №00934 від 11 листопада 2014 року, додаткової угоди до договору оренди землі від 10 квітня 2017 року (а.с.7, 31-32).

Відповідач не заявляв про застосування позовної давності у даному спорі щодо вимог про стягнення пені та індексів інфляції, 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у порушення пунктів 9, 10, 11 укладеного між сторонами договору та статті 25 Закону України «Про оренду землі» не виплатив позивачу узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 -2023 роки, обраховану із урахуванням індексів інфляції за відповідний рік.

Також, у зв`язку з несвоєчасною та повною невиплатою орендної плати відповідачем за 2021-2023 роки суд першої інстанції дійшов до висновку, що на користь позивача з ТОВ «СК-АГРО» підлягає стягненню договірний розмір пені в якості належного договірного способу захисту порушеного права позивача на своєчасне і повне отримання орендної плати за користування його земельною ділянкою у 2021- 2023 роках, а також інфляційні втрати та 3 відсотки річних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно зіст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України(далі -ЗК України),Цивільним кодексом України(далі -ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зіст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Платаза найм(оренду)майнаможевноситися завиборомсторіну грошовійабонатуральнійформі.Формаплатиза найм(оренду)майнавстановлюєтьсядоговором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі від 11 листопада 2014 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковою угодою від 10 квітня 2017 року, вбачається, що орендна плата за користування земельною ділянкою складала 7597 грн 71 коп. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в такі строки до 30 грудня поточного року, в якому використовувалася земельна ділянка.

Відповідачем не заперечується, що у 2021 - 2023 роках ОСОБА_1 орендна плата не перераховувалася.

З огляду на те, що відповідач в добровільному порядку не виконав свої зобов`язання щодо виплати позивачу орендної плати за користування належною їй на праві власності земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що є підстави для стягнення з ТОВ «СК-АГРО» сум боргу за 2021 - 2023 роки.

Усупереч доводам апеляційної скарги, індексація орендної плати за 2021-2023 року була проведена судом шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування. Такий розрахунок повністю узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20.

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 січня 2020 року у справі №924/532/19 та від 21 травня 2019 року у справі №916/2889/13, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не є релевантними, так як предмет спору у цих судових справах не є подібним.

Стосовно доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законністьіобґрунтованістьрішення місцевогосудувмежах доводівтавимогапеляційних скарг,колегіясуддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.389 ЦПК Українисудове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст.367,368,374, 375, 381 - 384,389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«СК-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинськогорайонного судуСумської областівід 23лютого 2024року воскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов