Ухвала

від 23.10.2024 по справі 140/11819/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

23 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11819/24

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Шепелюк В.Л., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Володимирської міської ради про визнання протиправними дій щодо поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 1493 кв.м. (кадастровий номер 0710200000:01:001:0020), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; зобов`язання повторно розглянути на сесії міської ради питання поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 1493 кв.м. (кадастровий номер 0710200000:01:001:0020), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування та за результатами прийняти рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк шляхом укладення додаткової угоди до договору терміном на 5 років.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити з таких мотивів та підстав.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з пунктами 7, 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом наведених приписів участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим і розглядати його за правилами адміністративної юрисдикції. Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід враховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Основними ознаками публічно-правових відносин є: обов`язкова участь у цих відносинах суб`єкта, який наділений публічно-владними повноваженнями; підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень (що проявляється у можливості суб`єкта владних повноважень вирішувати питання про права і обов`язки підпорядкованої особи); імперативність публічно-правових відносин; домінування публічно-правового інтересу у цих відносинах.

Обов`язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов`язки в публічних правовідносинах. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок не прийняття Володимирською міською радою рішення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки загальною площею 1493 кв.м. (кадастровий номер 0710200000:01:001:0020), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування шляхом продовження його дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що будучи власником нерухомого майна і орендарем земельної ділянки площею 1493 кв.м. (кадастровий номер 0710200000:01:001:0020) згідно з договором оренди землі від 19 червня 2014 року, термін дії якого закінчувався 26 червня 2024 року, 13 березня 2024 року звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди шляхом продовження терміну його дії. Листом від 31 травня 2024 року №С-427 позивача повідомлено, що 23 травня 2024 року було розглянуто проект рішення «Про передачу гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду», однак проект рішення не був підтриманий більшістю голосів депутатів міської ради. 12 липня 2024 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки, проте, і на сесії Володимирської міської ради, яка відбулася 28 серпня 2024 року, проект рішення «Про передачу гр. ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду» більшістю голосів не був підтриманий. Відтак, на переконання позивача, рішення за результатами розгляду його заяв сесією Володимирської міської ради не приймалися.

Зміст позовної заяви вказує на те, що ОСОБА_1 як орендар, звертаючись до суду, мав на меті захистити у визначеному законом порядку право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0710200000:01:001:0020.

У рішенні Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №429/12773/12 суд зазначив, що з моменту укладення договору оренди землі між землекористувачем та органом місцевого самоврядування припиняються адміністративні відносини та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 січня 2019 року у справі №910/20323/17 зазначила, що укладення договору оренди в установленомузакономпорядку буде реалізацією рішення, а після набуття права оренди в установленомузакономпорядку дію цього рішення буде вичерпано, з цього моменту адміністративні правовідносини між суб`єктом владних управлінських функцій та фізичною чи юридичною особою трансформуються у цивільні правовідносини між орендодавцем та орендарем.

Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у рішенні від 03 квітня 2019 року у справі №727/1002/17.

Отже, спір у цій справі стосується, в першу чергу, поновлення терміну дії договору оренди землі на новий строк, належної відповідачу на праві комунальної власності, що свідчить про приватноправовий, а не публічний характер правовідносин.

Між тим, адміністративний суд не може вирішувати питання про право позивача на продовження дії договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постановах від 11 лютого 2022 року у справі №480/3207/20 та від 18 жовтня 2022 року у справі №340/3143/20.

Фактично в спірних правовідносинах вирішується спір про цивільне право між особами, а предметом судового розгляду є спір між сторонами у договірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №488/3005/17 зазначила, що якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У постанові від 16 вересня 2020 року у справі №804/8836/17 при визначенні юрисдикції спору Велика Палата Верховного Суду зазначила: публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до приписів частини п`ятоїстатті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Нормамистатті 15 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно достатті 16 ЦК Українидо способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої зазначеної статті).

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір за участю суб`єкта владних повноважень та суб`єкта приватного права фізичної особи, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.

Звертаючись до суду, позивач мав намір вирішити питання про захист права користування земельною ділянкою, тобто, захист цивільного приватного права є домінуючим у вказаному спорі. Отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 817/986/17, постанові від 19 лютого 2020 року в справі №640/109/19, ухвалі від 18 серпня 2021 року у справі № 420/6319/21.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, враховуючи визначені позивачем у позовній заяві позовні вимоги, слід дійти висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Такий спір є приватноправовим і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом, оскільки його вирішення впливає на права фізичної особи.

Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частинами п`ятою, шостою статті 170, статтями 248, 256, 295 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тим самим предметом і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. Л. Шепелюк