Рішення

від 24.10.2024 по справі 200/6897/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року Справа№200/6897/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з березня 2024 року.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області поновити нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з березня 2024 року шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що у відповідь на адвокатський запит Заботіна В.В. Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області надіслало лист від 03.09.2024, де вказано, що виплату пенсії ОСОБА_1 припинено до з`ясування з 01.01.2023.

Позивач із заявами про поновлення пенсійних виплат до територіальних органів відповідача після 01.01.2023 не звертався. Припинення пенсійних виплат з підстав не передбачених законом є протиправним, а отже і підстав подавати заяву про поновлення пенсійних виплат у позивача не було. Крім того, жодні рішення, повідомлення від відповідача про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 не надходили.

Додатково представником позивача наголошено про наявність у ОСОБА_1 оновлених виплатних реквізитів банківського рахунку IBAN НОМЕР_2 , код банку 351823, код згідно з ЄДРПОУ 09351600.

Вказані реквізити надавались Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області Позивачем через веб-портал Пенсійного фонду, але були проігноровані.

Також з метою дотримання шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 , а саме з березня 2024 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у зазначеній справі відкрито провадження.

Вказана ухвала суду отримана відповідачем 03.10.2024 о 20 год. 15 хв., що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету користувача.

У встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву не надано.

Суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, розгляд справи здійснив за наявними у ній матеріалами.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ, як отримувач пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

07.05.2024 через веб-портал Пенсійного фонду позивач звернуся із заявою про оновлення виплатних реквізитів банківського рахунку IBAN НОМЕР_2 , код банку 351823, код згідно з ЄДРПОУ 09351600.

Листом відповідача від 03.09.2024 у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 повідомлено, що виплату пенсії ОСОБА_1 припинено з 01.01.2023.

Відповідь або рішення щодо розгляду заяви про оновлення реквізитів відповідачем не надані.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із неврахуванням відповідачем заяви представника позивача про поновлення виплати пенсії на банківський рахунок.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється в разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

За змістом наведеної норми випадки, за яких може бути припинено виплату пенсії, можуть бути передбачені виключно законом.

Водночас таке припинення можливе виключно на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 236/2495/17).

У матеріалах справи відсутнє рішення про припинення виплати пенсії позивачу.

У частині 2 ст. 49 указаного Закону зазначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Статтею 46 Закону № 1058-IV передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

У пункті 1.2 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), зазначено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

Згідно з пунктом 1.1. Порядку № 22-1 заява про поновлення пенсії (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв`язку з агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця (далі - особи, які тимчасово проживають за кордоном), можуть надсилатись поштою.

Пунктами 4 і 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (далі Порядок № 1596), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Згідно з п.п. 8-9 Порядку № 1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Згідно з першим абзацом п. 10 Порядку № 1596 передбачено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Водночас останнім абзацом п. 10 Порядку № 1596 передбачено, що заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 16 Порядку № 1596 передбачено, що якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов`язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду або органу соціального захисту населення згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду або орган соціального захисту населення припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв`язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Як було зазначено, до суду не надано рішення органу Пенсійного Фонду України про припинення виплати пенсії позивачу, як і не надано відомостей про розгляд заяви про зміну реквізитів та довідки про реквізити відкритого рахунку уповноваженого позивачем банку, що були подані позивачем через веб портал Пенсійного фонду.

Право на отримання позивачем пенсії не є спірним.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову відповідачем не надані, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обставини встановлені судом, свідчать про порушення відповідачем законного права позивача на отримання пенсії.

Оскільки позивач звернулась до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, однак виплата якої була припинена в зв`язку з обставинами збройної агресії та окупації, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, отже згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV, виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає наступне.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Припинивши позивачу виплату раніше призначеної пенсії за віком без прийняття рішення та за відсутності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, або підстав, передбачених іншим законом, відповідач вчинив протиправні дії. Відповідно, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій, а також зобов`язання відповідача до вчинення необхідних дій з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В ході судового розгляду справи встановлено, що право позивача порушено 01.01.2023.

Відповідно до положень частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що позивач просить поновити своє право з березня 2024 року тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Згідно положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою з`ясування обставин справи, судом витребував докази стосовно підстав припинення позивачу пенсійних виплат.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, також не виконав обов`язку стосовно надання доказів. З матеріалів поданих представником позивача судом встановлено, що відомостей стосовно підстав припинення виплат, та або відповіді на подану заяву про зміну виплатних реквізитів відповідачем не надані. Доказів направлення на адресу позивача, або повідомлення про ухвалення рішення у будь який інший спосіб відповідачем суду не надано.

Згідно зі статтею 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями статті 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з виходом за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії з 01.01.2023, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії за віком на рахунок, відкритий в АТ Державний ощадний банк України з 01.01.2023 на рахунок уповноваженого позивачем банку.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з корегуванням обраного способу захисту порушених прав позивача та виходом за межі заявлених позовних вимог.

Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст. ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.01.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області поновити нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 шляхом перерахування на поточний рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 24.10.2024.

Суддя І.В. Буряк