ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
01 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/11279/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - Гангур М.І.,
відповідача: Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, представник - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 11 жовтня 2024 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, яким просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №413-0 від 15 грудня 2023 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2023 році» в частині результатів оцінювання службової діяльності у 2023 році державного службовця категорії «Б» ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними та скасувати наказ начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №414-0 від 15 грудня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 », з посади начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природніх ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природніх ресурсів - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області;
- зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, виходячи із розміру середнього заробітку за місяць, починаючи з 15 грудня 2023 року по день винесення рішення судом;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 30 000 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що наказом №393-0 від 22.11.2023 було визначено провести визначення результатів виконання завдань державних службовців Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2023 році відповідно до графіку та списку.
Відповідно до графіку проведення визначення результатів виконання завдань державних службовців Інспекції, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2023 році, а саме начальників управлінь, було визначено 05.12.2023 - подання заповненої форми щодо результатів виконання завдань, та 08.12.2023 - проведення оціночних співбесід.
Відповідно до пункту 5, 5.1 наказу № 393-0 від 22.11.2023 Інспекції проведення оцінювальних співбесід та визначення результатів виконання завдань доручено Першому заступнику, начальникам управлінь, начальникам відділів.
05.12.2023 відповідно до Графіку проведення визначення результатів, позивачем подано першому заступнику начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Банку М., який згідно вищевказаного наказу №393-0 від 22.11.2023 був визначений уповноваженою особою на проведення визначення результатів виконання завдань, форму щодо результатів виконання своїх завдань за 2023 рік.
Разом з цим, у відповідності пункту 37 «Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців», затвердженого Постановою КМУ від 23 серпня 2017 р. №640, позивач звернувся до Першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з проханням проведення оціночної бесіди та визначення виконання ним завдань раніше, а саме 05.12.2023.
Така заява була погоджена і оцінювання було проведено 05.12.2023.
За результатами проведення оцінювання результатів виконання завдань позивачу було виставлено середній бал 3, та відповідно оцінку «позитивно».
14.11.2023 позивача було запрошено до кабінету начальника Інспекції, де йому було передано вже заповнену форму щодо результатів виконання завдань за 2023 рік, у якій була уже виставлена оцінка «негативна», навіть без зазначення середнього балу, який начальник потім поставив тільки після зауважень.
У решті граф навпроти завдань жодних оцінок так і не стоїть. Тому залишається незрозумілим, з яких цифр керівництвом було вирахувано середній бал результатів виконання позивачем завдань за 2023 рік - 2,33 балів. Ніякої оціночної бесіди не проводилося.
Представник відповідача вважає, що відповідач підійшов до проведення оцінювання позивача формально, та не дослідив всі надані ОСОБА_1 матеріали оцінювання, що призвело до необґрунтованого оцінювання завдань, що вплинуло на отримання негативної оцінки.
Крім того, представник зазначає, що у день звільнення - 15.12.2023 року позивач перебував на лікарняному, про що він повідомив працівника сектору управління персоналом Інспекції, і не міг бути звільнений.
У судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті позовні вимоги та просив суд їх задовільнити у повному обсязі.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема зазначаючи, що згідно з наказом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 25.07.2023 №242 «Про розподіл обов`язків між начальником Інспекції його першим заступником та заступником», саме начальник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області безпосередньо спрямовує та контролює діяльність управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів (додається).
У відповідності до ч.3 ст.44 Закону України «Про державну службу», керуючись Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, враховуючи наказ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області від 25.07.2023 №242 «Про розподіл обов`язків між начальником Інспекції його першим заступником та заступником», саме начальник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 визначав результати виконання завдань за 2023 рік та проводив оціночну співбесіду з начальником управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби категорії «Б».
Оскільки ОСОБА_1 перебував з 05.12.2023 по 08.12.2023 згідно листка непрацездатності на лікарняному, тому оціночна співбесіда проведена безпосереднім керівником 14.12.2023 року. Начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 , як безпосереднім керівником начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, заповнено форму щодо результатів виконання ОСОБА_1 завдань, визначено оцінку та наведено обґрунтування оцінки, а саме зазначено «завдання виконано частково, результати в повній мірі не можуть бути використані в роботі через те, що до виконання завдання державний службовець підійшов формально». Одночасно до результатів виконання завдань ОСОБА_1 надано для ознайомлення додаткові обґрунтування оцінки результатів виконання завдань.
Представник відповідача вважає, що оцінювання результатів ОСОБА_1 службової діяльності начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів проводилось з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» та Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 23.08.2017 р. № 640, відтак просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з перебуванням за кордоном з особистими обставинами, без надання будь яких доказів зазначеним обставинам.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вказане, заслухавши думку представника позивача, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, не вбачає причин для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 березня 2023 року наказом в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №47-о старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Химинця М.І. було призначено на посаду начальника Верхньотисянського відділу міжрайонного оперативного державного екологічного нагляду (контролю).
15 червня 2023 року наказом начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №236-о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природніх ресурсів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.
19 червня 2023 року керівником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області позивачу були визначені завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2023 рік.
22 листопада 2023 року наказом начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №393-0 було визначено провести визначення результатів виконання завдань державних службовців Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2023 році відповідно до графіку та списку.
Відповідно до графіку проведення визначення результатів виконання завдань державних службовців Інспекції, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», у 2023 році, а саме начальників управлінь, було визначено 05.12.2023 - подання заповненої форми щодо результатів виконання завдань, та 08.12.2023 - проведення оціночних співбесід.
Відповідно до пункту 5, 5.1 вищезгаданого наказу, проведення оцінювальних співбесід та визначення результатів виконання завдань доручено першому заступнику, начальникам управлінь, начальникам відділів.
Також, пунктом 6 наказу №393-0 від 22.11.2023 державним службовцям категорії «Б» і «В», оцінювання яких проводиться у 2023 році, зазначено, що проведення оцінювальних бесід та визначення результатів виконання завдань може проводитися раніше строків, визначених Графіком.
05 грудня 2023 року відповідно до Графіку проведення визначення результатів, позивачем подано Першому заступнику начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, який згідно вищевказаного наказу був визначений уповноваженою особою на проведення визначення результатів виконання завдань, форму щодо результатів виконання своїх завдань за 2023 рік.
Разом з цим, позивач звернувся до Першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з проханням проведення оціночної бесіди та визначення виконання ним завдань раніше, а саме 05.12.2023 року.
Вказана заява була погоджена першим заступником начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, відтак оцінювання було проведено 05.12.2023 року.
За результатами проведення оцінювання результатів виконання завдань, позивачу було виставлено середній бал 3, та відповідно оцінку «позитивна».
14 листопада 2023 року начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 , як безпосереднім керівником начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, було повторно заповнено форму щодо результатів виконання ОСОБА_1 завдань, виставлено середній бал 2,33 та встановлено оцінку «негативна».
15 грудня 2023 року наказом начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області № 413-о «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2023 році» були затверджені висновки, щодо оцінювання результатів.
15 грудня 2023 року наказом начальника Державної екологічної інспекцієї у Закарпатській області наказ №414-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача були звільнено із займаної посади у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2023 році, на підставі п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до ч.1-6 статті 44 Закону №889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб`єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п.3 ч.1 ст.87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (ч.7 статті 44 Закону №889-VIII).
Частиною 11 статті 44 Закону №889-VIII визначено, що Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
За змістом ч.1, 4 ст.11 Закону №889-VIII у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації. У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №640), дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".
Згідно з пунктом 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.
Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Відповідно до абзацу 1 пункту 10 Порядку № 640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Згідно з абзацом 1 пункту 40 Порядку № 640 безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця..
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (абзац 1 пункту 41 Порядку №640).
Пунктами 47 - 49 Порядку №640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону № 889-VIII. У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Згідно п.13 Порядку №640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Пунктом 16 Порядку №640 визначено, що Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Згідно пункту 36 Порядку №640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше (п.37 Порядку №640).
Згідно п.41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання (п.47,49 Порядку №640).
Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: "не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); бал " 0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; бал " 1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); бал " 3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; бал " 4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б і В, здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному ст.11 цього Закону.
Як вбачається із матеріалів справи, 05 грудня 2023 року відповідно до Графіку проведення визначення результатів, позивачем подано Першому заступнику начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, який згідно вищевказаного наказу був визначений уповноваженою особою на проведення визначення результатів виконання завдань, форму щодо результатів виконання своїх завдань за 2023 рік.
Разом з цим, позивач звернувся до Першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з проханням проведення оціночної бесіди та визначення виконання ним завдань раніше, а саме 05.12.2023 року.
Вказана заява була погоджена першим заступником начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, відтак оцінювання було проведено 05.12.2023 року.
За результатами проведення оцінювання результатів виконання завдань, позивачу було виставлено середній бал 3, та відповідно оцінку «позитивна».
Однак, 14 листопада 2023 року начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 , як безпосереднім керівником начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів, було повторно заповнено форму щодо результатів виконання ОСОБА_1 завдань, виставлено середній бал 2,33 та встановлено оцінку «негативна».
Суд зазначає, що відповідно до пункту 5, 5.1 наказу начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Мартина І.А. №393-0 від 22.11.2023 року проведення оцінювальних співбесід та визначення результатів виконання завдань доручено Першому заступнику, начальникам управлінь, начальникам відділів.
Як вбачається із результатів виконання завдань, яке повторно було проведено щодо позивача начальником Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 , графи навпроти завдань не були заповнені балами, відтак не зрозуміло, яким чином начальником було вирахувано середній бал результатів виконання позивачем завдань за 2023 рік - 2,33 бал, що ставить під сумнів таке оцінювання. (а.с. 24)
Аналіз наведених нормативних положень Порядку №640 дає підстави для висновку про те, що остаточне рішення щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» приймає суб`єкт призначення, до повноважень якого належить затвердження висновку щодо оцінювання.
Поруч із цим, у випадку якщо державному службовцю виставлена негативна оцінка суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника, і лише після цього вирішує чи є виставлена негативна оцінка обґрунтованою.
Тобто, законодавець не покладає на суб`єкта призначення імперативного обов`язку щодо затвердження результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», суб`єкт призначення наділений певною свободою розсуду при вирішенні вказаного питання.
У такому аспекті суд зазначає, що однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї. Усвідомлюючи важливість такої складової принципу верховенства права, законодавець імплементував її у пункт 9 частини другої статті 2 КАС України в якості критерію перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №640/31884/20.
Відповідно до ст.11 Закону №889 у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
З системного аналізу вказаних норм права, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у разі надходження скарги, у керівника державної служби, виникає обов`язок щодо надання обґрунтованої письмової відповіді (рішення) не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги.
Судом встановлено, що 14.12.2023 позивача ознайомили з Результатами та відразу на наступний день 15.12.2023 року позивача було звільнено із займаної посади.
Отже суб`єкт призначення не надав можливості позивачу висловитися під час вивчення та розгляду матеріалів, попри те, що позивач уже 05 грудня 2023 року відповідно до Графіку проведення визначення результатів було проведено оцінювання результатів виконання завдань та було виставлено середній бал 3, та відповідно оцінку «позитивна».
Невчинення означених дій дає підстави вважати, що висновок про результати повторного оцінювання службової діяльності позивача затверджений в умовах формального підходу, без урахування усіх обставин та права особи на участь у процесі прийняття рішення, що є одним із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень та невід`ємною складовою принципу верховенства права.
Крім того, у день звільнення 15.12.2023 року позивач перебував на лікарняному, що підтверджується медичним висновком про непрацездатність: ХС33-4РН9-Т7РХТЗЕР від 15.12.2023.
Згідно ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Положення ч.3 ст.40 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду №6-р(II)/2019 від 04.09.2019 року).
У позовній заяві позивач наводить доводи незгоди з отриманими балами. Позивач зазначив, що ним своєчасно, повно виконано завдання.
По-перше слід зазначити, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640.
За приписами пункту 39 Порядку №640 безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Порядком № 640 суб`єкт оцінювання наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому суб`єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку.
Як зазначалось судом вище у тексті даної постанови згідно ч.3-5 статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п.3 ч.1 ст.87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення) (ч.6 ст.44 Закону №889-VIII).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказане свідчить про недотримання відповідачем при проведенні оцінки службової діяльності ОСОБА_1 визначених у п.3 Порядку № 460 принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця, та, як наслідок, про необґрунтованість, невмотивованість та протиправність затвердженого відповідачем висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", на 2023 рік, - в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Водночас, відповідачем не доведена й наявність правових підстав для звільнення позивача із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №413-0 від 15 грудня 2023 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2023 році» в частині результатів оцінювання службової діяльності у 2023 році державного службовця категорії «Б» ОСОБА_1 та відповідно наказу №414-0 від 15 грудня 2023 року Про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади
В зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про скасування наказу про звільнення позивача зі служби, слід взяти до уваги, що згідно зі ст. 235 КЗпП України, при звільненні без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При прийнятті рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі-Порядок №100).
Відповідно до абз. 2 пункту 3 Порядку, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
Відповідно до п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з абз.2 п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за №110) днем звільнення вважається останній день роботи.
У п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 р. №13 зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
До суду відповідачем надано довідку про середньомісячну заробітну плату від 03.01.2024 року №25-10, відповідно до якої середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за два останні відпрацьовані місяці перед звільненням (жовтень 2023 року, листопад 2023 року) визначено в розмірі 861,03 грн. (19363,65+16800=36163,65/42=861,03).
Кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу обчислена з урахуванням вимог статті 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.
Період вимушеного прогулу обраховується з 16.12.2023 року (день, з якого відраховується період звільнення позивача) по 01.10.2024 року (дата прийняття рішення про поновлення позивача) становить 207 робочі дні.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що з відповідача необхідно стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 , з урахуванням вищезазначених розрахунків 178233,21 грн. (861,03 грн х 207 робочі дні).
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У Постанові від 06.04.2023 у справі № 200/5144/20-а, Верховний Суд сформулював загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень.
Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.
Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.
Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку.
У справі, що розглядається, суд не ставить під сумнів існування у позивача певного емоційного дискомфорту під час виникнення цього спору, оскільки така реакція сторони, чиї права є порушеними, не може викликати жодного сумніву.
Водночас, позивачем не доведено факту виникнення у нього душевних страждань та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та виникненням відповідних страждань.
Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача; крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди, та обґрунтованого розрахунку спірної суми.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки позивач не довів, а суд не встановив, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою, будь-яких доказів на підтвердження факту шкоди та обґрунтування її розміру позивачем не надано.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд під час ухвалення постанови 31 липня 2024 року по справі № 824/976/19-а.
Доречно зауважити, що отримання сатисфакції у вигляді поновлення на роботі та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу є важливим аспектом захисту прав працівника у разі незаконного звільнення, сприяє відновленню порушених прав та відшкодуванню матеріальних збитків, які були завдані.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ст.2 ч.3 п.10 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України, встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Помічник адвоката повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних робіт.
Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних помічником адвоката, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати, необхідні для надання правничої допомоги.
Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У п.269 Рішення у цій справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), n. 55 з подальшими посиланнями).
Судом встановлено, що відповідно договору про надання правової допомоги №б/н від 27.12.2023р., акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.12.2023р. та розрахункової квитанції №014917 від 29.12.2023р., сума, яку позивач поніс за надання правової допомоги адвоката складає 30 000 грн.
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, позивач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №413-0 від 15 грудня 2023 року Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які займають посади державної служби категорії Б і В у 2023 році, в частині результатів оцінювання службової діяльності у 2023 році державного службовця категорії Б ОСОБА_1 .
Визнати протиправними та скасувати наказ начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №414-0 від 15 грудня 2023 року Про звільнення ОСОБА_1 , яким ОСОБА_1 , старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області, звільнено з посади начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природніх ресурсів.
Поновити старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природніх ресурсів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з 18 грудня 2023 року.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 38015668) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 грудня 2023 року по 01 жовтня 2024 року в розмірі 178233,21 грн. (сто сімдесят вісім тисяч двісті тридцять три гривні двадцять одну копійку).
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді начальника управління державного екологічного нагляду (контролю) природніх ресурсів Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 18081,82 грн. (вісімнадцять тисяч вісімдесят одну гривню вісімдесят дві копійки) підлягає до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 38015668) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000 грн. (тридцять тисяч гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяП.П.Микуляк
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122549947 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Микуляк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні