Ухвала

від 24.10.2024 по справі 260/1889/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

24 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1889/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення від 27.02.2024р. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (про притягнення адвоката ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії KB 000224 від 18.06.2018р. згідно з рішенням Ради адвокатів міста Києва від 04.06.2018р. №1319 до дисциплінарної відповідальності. Застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з єдиного реєстру адвокатів України.).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/553/24.

23 жовтня 2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що рішення по вказаній справі набрало законної сили.

23 жовтня 2024 року до суду надійшла заява від позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - Рішення від 27.02.2024 poку КДКА Закарпатської області (про притягнення адвоката ОСОБА_1 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ 000224 від 18.06.2018р. згідно з рішенням Ради адвокатів міста Києва від 04.06.2018р. №1319 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення право на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з єдиного реєстру адвокатів України) - до моменту набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №260/1889/24.

Заява обґрунтована тим, що Рішення від 27.02.2024 poку КДКА Закарпатської області є протиправним, прийняте з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, прийняте без врахування наданих доказів адвокатом Гапоненко Р.І. тощо.

Акцентує увагу суду на наявність очевидних ознак протиправності прийнятого відповідачем рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що, порушує його права, свободи та інтереси.

Зазначає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наголошує на тому, що факт застосування дисциплінарного стягнення до нього впливає на його професійну діяльність і приводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності та іншої діяльності позивача, безумовно впливає на його репутацію, як адвоката. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відтак позивач переконаний, що необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дії індивідуального акту.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року поновленя провадження в адміністративній справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до вимог ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з вимогами ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 ст.154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст.154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;

3) наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.

Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню заявником та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Згідно із п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В розрізі наведених акцентів варто зауважити, що при вирішенні процесуального питання «заходів забезпечення позову» суд враховує Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Заявник просить суд забезпечити позов, шляхом зупинення дії індивідуального акту -рішення від 27 лютого 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з єдиного реєстру адвокатів України) з підстав очевидної протиправності такого рішення КДКА Закарпатської області, прийнятого за наслідками розгляду дисциплінарної справи стосовно адвоката Гапоненка Р.І.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Водночас, суд зазначає, що спосіб забезпечення позову має бути співмірним заявленим позовним вимогам.

Щодо доводів заявника про «очевидність» ознак протиправності спірного рішення та порушення прав заявника, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Твердження заявника про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, що при розгляді даної заяви про забезпечення позову є неприпустимим і виходить за межі цього правового інституту.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами заявника, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів заявника після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Суд зазначає, що запропоновані заявником заходи забезпечення позову за змістом по суті співпадають з предметом позову, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. За таких обставин вжиття заходів забезпечення позову у цій справі стане саме фактичним ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що є неприпустимим.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви заявника, суд своєю ухвалою фактично продовжує здійснення адвокатської діяльності для заявника, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин.

Щодо посилання заявника на наявність очевидних ознак протиправності рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, то суд зазначає, що на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності такого рішення відповідача без дослідження доказів та заслуховування позиції відповідача. Зокрема, оцінка діям та рішенням відповідача може бути надана тільки з урахуванням всіх належних та допустимих доказів у їх сукупності та гіри дотриманні принципу змагальності сторін у наданні до суду доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі №600/2304/22-а.

З приводу негативних наслідків для позивача, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів правовідносин. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Проте, відповідно достатті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд вважає, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення заявником порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Будь-яких об`єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує, саме, очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, до суду не надано.

Крім того, аргумент, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у право позивача на працю не приймається судом, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненому дисциплінарному проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі №640/10883/22.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справ №800/521/17 зазначила: «позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжую правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин».

Крім того, суд зазначає, що мотиви заявника про можливе настання негативних наслідків для нього у майбутньому не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд зауважує на те, що Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області застосовано до заявника захід дисциплінарного впливу, який передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і наявність ознак протиправності оскаржуваного індивідуального акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Відтак, законодавець, передбачивши в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» такий вид дисциплінарної відповідальності адвоката, як позбавлення його права на заняття адвокатською діяльністю, тим самим охопив і можливі негативні наслідки такого рішення.

Суд враховує і те, що у випадку відмови в задоволенні позову, реалізація рішення відповідача буде взагалі неможлива, тоді як у випадку задоволення позовних вимог, позивач має можливість відшкодувати заподіяні збитки і шкоду.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що вказані засоби забезпечення позову не підлягають задоволенню.

У зв`язку з цим, суд не встановив підстав для задоволення заяви адвоката Гапоненка Р.І. про забезпечення позову.

Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя Я. М. Калинич