Рішення

від 22.10.2024 по справі 380/27345/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/27345/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/27345/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/901189/2 від 18.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови № UA209170/2023/003601 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом до митного оформлення на Львівську митницю була подана електронна митна декларація (далі - МД) № 23UA209170085008U2 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема: Товар - сітка із скловолокна - прозора тканина (механічно зв`язаний текстиль), перевивального переплетення, просочена/покрита зв`язувальною полімерною речовиною, у рулонах завширшки не більше 30см: Сітка - жовтого кольору, у рулонах (0,1428м. х300м.-24514,29м2; 0,2м. х 300м.-19800м2.; 0,25м. х300 м.-24600м2.; 0,25м. х 280м.-560м2.;), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 110гр/м2., всього: - 69474,29 м2.; Сітка - червоного кольору, у рулонах (0,1428м. х 300м.-13800м2.; 0,1428м. х 320 м.- 640м2.; 0,1428м. х 280м.-560м2.; 0,2м. х 300м.-15000м2.; 0,25м. х 300м.-15000м2. ), розмір комірки 5мм*5мм, поверхнева щільність 145гр/м2. всього: -45000м2. Застосовується для армування поверхонь під час штукатурних робіт в будівництві. Країна виробництва: CN. Місць 151 СТ Картонні коробки на палетах з ДВП за заявленою митною вартістю 1,7241 дол. США/кг.

Враховуючи умовами Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 та інвойсу №DB23WS048 від 16.08.2023 поставка товару здійснюється на умовах FOB CHINA NINGBO на загальну вартість товару 20446,68 дол США.

Митна вартість товару декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Декларантом одночасно з електронною митною декларацією в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: декларація митної вартості; пакувальний лист б/н від 16.08.2023; рахунок-проформа (Proforma Invoice) №DB23WS048 від 05.07.2023; рахунок -фактура інвойс (Commercial Invoice) №DB23WS048 від 16.08.2023; мастерконосамент EGLV143353713458 (143353779866) від 23.08.2023; коносамент ZJSM23080626 від 23.08.2023; CMR (автотранспортна накладна) №426626 від 08.10.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №00789020230706 від 06.07.2023 та №00789020230925 від 25.09.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000107 від 25.09.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000109 від 02.10.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000113 від 13.10.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000114 від 13.10.2023; довідка-калькуляція транспортних витрат №131023-1 від 13.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/11/18 від 01.11.2018, додаткова угода 1 від 01.09.2020 до Контракту №1/11/18 та додаткова угода 2 від 06.06.2023 до Контракту №1/11/18; Договір транспортного експедирування №01/03-2019 та додаткова угода №1 від 06.03.2023 до цього ж Договору; заявка на перевезення №49 від 16.08.2023; лист повідомлення про відсутність страхування 1/16/10 від 16.10.2023.

Крім цього, декларантом подано наявні у нього документи, зокрема: товаросупровідний документ Т1 (декларація) №MRN 23PL322080NS67DRB9 від 10.10.2023; сертифікат про походження товару №23С3302В7089/00035 від 21.08.2023; експортну декларацію країни відправлення №310120230517033241 від 20.08.2023; видаткові накладні №129 від 26.04.2023 ТА №176 від 06.06.2023; прайс - лист виробника б/н від 05.07.2023; розрахунок ціни (калькуляцію) виробника б/н від 16.08.2023.

Незважаючи на надання документів, визначених згідно переліку та відповідно до умов ч. 2 ст. 53 МК України та інших доданих документів, Львівською митницею скеровано повідомлення позивачу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ та зазначено їх перелік.

На виконання вимоги митного органу декларантом подано висновок експерта про вартісні характеристики товару №23/1/514 від 17.10.2023 з додатками до цього висновку та ще додано документи, що підтверджують сплату витрат на транспортування, це платіжні інструкції №5065 від 26.09.2023, №5086 від 03.10.2023 та №5102 від 13.10.2023; документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками, це рахунки від Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД №0000001710/2023 від 02.10.2023,№0000001711/2023 від 02.10.2023; рахунок від Zhejiang Simon International Ljgistics ТР230801; рахунок від ТОВ «Комерційна фірма «Левіт» №567 від 13.10.2023; лист від ТОВ «Трансплюс» від 16.10.2023; договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; Договір №02/10/23 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.10.2023; договір №М/02/08/2023 про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2023, договір №392-07 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових і транзитних вантажів від 18.10.2016, а також було скеровано заяву №7 з переліком скерованих згідно вимоги документів та проханням визнати заявлену декларантом митну вартість та завершити митне оформлення в найкоротший строк відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МК України.

Львівською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів яким митний орган встановив вартість за одиниці товару - 2,05 дол. США/кг.

Коригування щодо Товару було застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ), а в основу покладена митна декларація №UA408020/2023/56139 від 15.09.2023.

Відповідачем відмовлено у митному оформленні у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003601.

Позивач не погоджується з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару митного органу та похідної від нього картки відмови, вважає їх протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

На підставі Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 згідно рахунку інвойсу (Commercial Invoice) №DB23WS048 від 16.08.2023 позивач придбав товар, загальною вартістю 20446,68 дол США на умовах FOB CHINA NINGBO. Умови поставки FOB згідно правил Інкотермс 2010 означають, що товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця. В такому випадку, при розрахунку митної вартості товару, до фактурної вартості товару додаються виключно тільки ті витрати які покупець поніс до кордону України, як це і випливає з поняття визначення митної вартості товару.

Розмір складових митної вартості зазначеної партії товару включає в себе: ціну товару згідно рахунку інвойсу (Commercial Invoice)№ DB23WS048 від 16.08.2023 на суму 20446,68 дол. США (742 821,7504 грн), оплата якого підтверджується платіжними документами №00789020230706 від 06.07.2023 на суму 4093,56 дол США та №00789020230925 від 25.09.2023 на суму 16353,12 дол США та згідно умов поставки FOB CHINA NINGBO витрат на транспортування, зокрема: морський фрахт, навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, міжнародне транспортне перевезення за маршрутом Gdansk (Польща) Рава Руська, Львівська обл. - Україна та транспортно - експедиторське обслуговування на суму 144554,66 грн. на підставі Договору транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019 та виставлених Експедитором рахунків №СФ-0000107 від 25.09.2023, №СФ-0000109 від 02.10.2023, №СФ-0000114 від 13.10.2023 та №СФ-0000113 від 13.10.2023.

Для підтвердження заявленої митної вартості 17.10.2023 разом з електронною митною декларацією Декларантом та на вимогу відповідача, з метою оформлення вказаного вище товару та в якості підстави для застосування основного методу було подано всі відповідні вищевказані документи та докази, які в свою чергу містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її. В своїй сукупності усі надані документи однозначно свідчать, що усі відомості, які використовувались для розрахунку складової митної вартості є документально підтверджені.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що під час розгляду документів було виявлено наступні розбіжності:

- згідно з п. 2 Контракту від 01.11.2018 №1/11/18 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось;

- у проформі-інвойсі від 05.07.2023 № DB23WS048 вказані терміни оплати 20% передоплата, та 80% оплата за 10 днів до прибуття контейнера. Згідно з платіжним документом № 00789020230925 - 80% оплати було здійснено 25.09.2023, а рахунок- фактура №СФ-0000109 на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 02.10.2023. Тобто, враховуючи вищезазначене оплата за товар була протермінована.

Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують всі заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

На вимогу відповідача декларантом надіслано: рахунки на перевезення, договори на перевезення, платіжні документи, висновок експерта, калькуляція ціни, прайс лист, експортна декларація.

У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. З позивачем проведено консультації згідно із ст.57 МК України та застосовано метод 2б (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація №UA408020/2023/56139 від 15.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Сума донарахованих митних платежів за рішеннями становить 54008,39 грн.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою відкрито спрощене провадження у справі.

Судом встановлені наступні обставини:

18.10.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA 209000/2023/901189/2, в якому в графі 33 зазначені обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI(далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; -- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- згідно з п. 2 Контракту від 01.11.2018 №1/11/18 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось;

- у проформі-інвойсі від 05.07.2023 № DB23WS048 вказані терміни оплати 20% передоплата, та 80% оплата за 10 днів до прибуття контейнера. Згідно з платіжним документом № 00789020230925 - 80% оплати було здійснено 25.09.2023, а рахунок- фактура № СФ-0000109 на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 02.10.2023. Тобто, враховуючи вищезазначене оплата за товар була протермінована.

Відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь - які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі - продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів:

Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: рахунки на перевезення, договори на перевезення, платіжні документи, висновок експерта, калькуляція ціни, прайс лист, експортна декларація.

Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала № МД №UA408020/2023/56139 від 15.09.2023 Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

18.10.2023 відповідачем заповнено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/003601, з причин неможливості завершення митного оформлення у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 18.10.2023 № UA209000/2023/901189/2.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправним та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього ж Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ст. 53 МК України, документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно із ст. 54 МК України, Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

1. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

3. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

5. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

6. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4)надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

7. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ст. 55 МК України, коригування митної вартості товарів.

1. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

2. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

3. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

5. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

6. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

7. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

8. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

9. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

10. Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

11. У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного у частині восьмій цієї статті, декларант або уповноважена ним особа не надала митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, кошти, внесені/переказані як грошова застава у розмірі суми митних платежів, перераховуються до державного бюджету в рахунок сплати відповідних митних платежів наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного у частині сьомій цієї статті.

Відповідно, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом. Документи, які можуть чи підтверджують митну вартість товарів, встановлені законом. У разі якщо такі документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта або уповноваженої ним особи виникають зобов`язані надати (за наявності) відповідні додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в законі.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, з підстав встановлених законом, в тому числі з підстав відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів, таке рішення крім іншого має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:

На підставі Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 згідно рахунку інвойсу (Commercial Invoice) №DB23WS048 від 16.08.2023 позивач як покупець придбав у товар, загальною вартістю 20446,68 дол США на умовах FOB CHINA NINGBO.

Умови поставки FOB згідно правил Інкотермс 2010 означають, що товар повинен привезти до порту призначення відправник та завантажити на судно. Після того, як вантаж розмістять на борту, ризики під час перевезення та подальшої доставки переходять до покупця. В такому випадку, при розрахунку митної вартості товару, до фактурної вартості товару додаються виключно тільки ті витрати, які покупець поніс до кордону України, як це і випливає з поняття визначення митної вартості товару.

Розмір складових митної вартості зазначеної партії товару включає в себе: ціну товару згідно рахунку інвойсу (Commercial Invoice)№ DB23WS048 від 16.08.2023 на суму 20446,68 дол. США (742821,7504 грн), оплата якого підтверджується платіжними документами №00789020230706 від 06.07.2023 на суму 4093,56 дол. США та №00789020230925 від 25.09.2023 на суму 16353,12 дол. США та згідно умов поставки FOB CHINA NINGBO витрат на транспортування, зокрема: морський фрахт, навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, міжнародне транспортне перевезення за маршрутом Gdansk (Польща) Рава Руська, Львівська обл. - Україна та транспортно -експедиторське обслуговування на суму 144554,66 грн на підставі Договору транспортного експедирування №01/03-2019 від 01.03.2019 та виставлених Експедитором рахунків №СФ-0000107 від 25.09.2023, №СФ-0000109 від 02.10.2023, №СФ-0000114 від 13.10.2023 та №СФ-0000113 від 13.10.2023.

Позивачем, з метою оформлення вказаного товару за основним методом подано наступні документи: декларацію митної вартості, пакувальний лист б/н від 16.08.2023; рахунок-проформа (Proforma Invoice) №DB23WS048 від 05.07.2023; рахунок - фактура інвойс (Commercial Invoice) №DB23WS048 від 16.08.2023; мастерконосамент EGLV143353713458 (143353779866) від 23.08.2023; коносамент ZJSM23080626 від 23.08.2023; CMR (автотранспортна накладна) №426626 від 08.10.2023; банківські платіжні документи, що стосуються товару №00789020230706 від 06.07.2023 та №00789020230925 від 25.09.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000107 від 25.09.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000109 від 02.10.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000113 від 13.10.2023; рахунок-фактура; №СФ-0000114 від 13.10.2023; довідка-калькуляція транспортних витрат №131023-1 від 13.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/11/18 від 01.11.2018, додаткову угоду 1 від 01.09.2020 до Контракту№1/11/18 та додаткова угода 2 від 06.06.2023 до Контракту №1/11/18; Договір транспортного експедирування №01/03-2019 та додаткову угоду №1 від 06.03.2023 до цього Договору; заявка на перевезення №49 від 16.08.2023; лист повідомлення про відсутність страхування 1/16/10 від 16.10.2023, а також надано товаросупровідний документ Т1 (декларація) №MRN 23PL322080NS67DRB9 від 10.10.2023; сертифікат про походження товару №23С3302В7089/00035 від 21.08.2023; експортну декларацію країни відправлення №310120230517033241 від 20.08.2023; видаткові накладні №129 від 26.04.2023 ТА №176 від 06.06.2023; прайс лист виробника б/н від 05.07.2023; розрахунок ціни (калькуляцію) виробника б/н від 16.08.2023.

В подальшому позивач отримав повідомлення, щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України.

Позивачем скеровано лист-вимогу, яким просив від митного органу письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю та уточнити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обґрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ.

Позивачем також надано відповідачу додаткові документи, а саме: висновок експерта про вартісні характеристики товару №23/1/514 від 17.10.2023 з додатками до цього висновку та документи, що підтверджують сплату витрат на транспортування, це платіжні інструкції №5065 від 26.09.2023, №5086 від 03.10.2023 та №5102 від 13.10.2023; документи, що підтверджують вартість перевезення вантажу посередниками, це рахунки від Бі Ес Ей Юкрейн ЛТД №0000001710/2023 від 02.10.2023, №0000001711/2023 від 02.10.2023; рахунок від Zhejiang Simon International Ljgistics ТР230801; рахунок від ТОВ «Комерційна фірма «Левіт» №567 від 13.10.2023; лист від ТОВ «Трансплюс» від 16.10.2023; договір транспортного експедирування №200521 від 20.05.2021; Договір №02/10/23 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.10.2023; договір №М/02/08/2023 про надання транспортно-експедиційних послуг від 02.08.2023, договір №392-07 про надання послуг по організації морських перевезень внутрішньоторгових і транзитних вантажів від 18.10.2016.

Суд враховує, аргументи позивача про те, що вимога про надання додаткових документів, як право контролюючого органу може бути скерована у випадку при наявності умов, якщо документи, подані декларантом містять розбіжності, чи в них наявні ознаки підробки, чи документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 3 ст. 53 МК України).

Відповідач має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В спірному рішенні відповідачем, як підставу його прийняття зазначено:

- згідно з п. 2 Контракту від 01.11.2018 №1/11/18 передбачено наявність замовлення. Замовлення до митного оформлення не надавалось.

Судом враховуються аргументи позивача про те, що відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Контракту №1/11/18 від 01.11.2018 Продавець продає Покупцю і Покупець купує у Продавця протягом терміну дії Контракту Товар у кількості, яка вказується в кожному замовленні.

Замовлення - це лише попередній документ для Сторін, узгодження якого відбувається як в усній так і у письмовій формі та не містить інформації про вартість товару, а лише орієнтовану їх кількість. При цьому, орієнтована кількість товару вказується в рахунку-проформі (Proforma Invoice) № DB23WS048 від 05.07.2023, а остаточна кількість товару, яка була придбана Позивачем вказана в рахунку інвойсі (Commercial Invoice)№ DB23WS048 від 16.08.2023.

Замовлення, як документ не є обов`язковим за приписами ст. 53 МК України, не є обов`язковим супроводжувальним документом для перевезення товару та жодним чином не впливає на розмір визначення складової митної вартості товару.

Позивачем надано документи згідно переліку та відповідно до умов зазначених ч.ч. 2-4 ст. 53 МК України.

Не надання до митного органу замовлення, не може бути підставою для висновку про відсутність належних, відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. При перевірці митної вартості імпортованих товарів, розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що безпосередньо стосуються впливу на числове значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Також в спірному рішенні відповідачем, як підставу його прийняття зазначено:

- у проформі-інвойсі від 05.07.2023 № DB23WS048 вказані терміни оплати 20% передоплата, та 80% оплата за 10 днів до прибуття контейнера. Згідно з платіжним документом № 00789020230925 - 80% оплати було здійснено 25.09.2023, а рахунок - фактура № СФ-0000109 на навантажувально-розвантажувальні роботи в порту виставлений виконавцем 02.10.2023. Тобто, враховуючи вищезазначене оплата за товар була протермінована.

В цій частині судом також враховуються аргументи позивача про те, що відповідач факт сплати позивачем коштів за придбаний товар по суті не заперечує, а вказує лише на протермінованість такої.

Сплата підтверджується, зокрема банківськими платіжними документами, що стосуються товару №00789020230706 від 06.07.2023 та №00789020230925 від 25.09.2023.

Згідно із п.п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Лише несвоєчасність оплати партії товару не вказує на та не утворює розбіжності, які містяться у наданих для митного оформлення документах.

Відповідно судом не встановлено невідповідності у поданих документах заявлені числові значення митної вартості.

Позивач також спростовує посилання відповідачем в спірному рішенні про коригування митної вартості, як на джерело інформації для коригування митної вартості МД №UA408020/2023/56139 від 15.09.2023, при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів 2б (ст. 60 МК України), оскільки в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів жодних пояснень щодо обсягів партії подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Суд встановив, що позивачем було надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, які ідентифікували товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ст. 58 МК України.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в Постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625), наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення митного органу про витребування у позивача додаткових документів не містить посилання на підстави встановлені законом, не містить вказівки на конкретні документи, які викликали сумніви, і які повинні бути надані для їх усунення. Так митний орган не зазначає у повідомленні про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; не вказує на наявність ознак підробки; не вказує, що такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд констатує, що аналіз змісту документів, наданих позивачем для підтвердження митної вартості засвідчує, що вони не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак у митного органу не могло бути об`єктивних підстав для обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості за основним методом.

По суті, декларантом надано всі наявні документи, які містять числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та підтверджуються документально, зокрема, і щодо оплати за транспортування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Згідно з правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що митним органом не було вказано жодних даних щодо МД №UA408020/2023/56139 від 15.09.2023, яка слугувала джерелом інформації для коригування митної вартості. У спірних рішеннях, відповідач не надав жодних обґрунтувань щодо джерела інформації, чому ним обрано саме цю митну декларацію.

Відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).

Суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи і в тому числі товаросупровідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару, а підстав для невизнання позивачем заявленої митної вартості не було. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Відповідач не надав доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Крім того, у різний спосіб оцінюючи одні і ті ж факти та документи, відповідач вводить позивача у правову невизначеність.

Таким чином, спірне рішення відповідача та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Петрушевича, буд. 39) до Львівської митниці (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товару № UA209000/2023/901189/2 від 18.10.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209170/2023/003601.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРММАКС ГРУП» (ЄДРПОУ 39726474, 82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Петрушевича, буд. 39) 4294,40 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 22.10.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.