СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2024 року Справа № 480/2820/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2820/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіконс" до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіконс" звернулося до суду з позовом до Сумської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.04.2024 UА805200/2024/000001/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у квітні 2024 року на підставі Контракту №02/02/23 від 02.02.2023р., додаткової угоди № 3 від 22.01.2024, якою затверджено специфікацію № 3 від 20.12.2023, комерційного інвойсу № ОС19497 від 15.01.2024, позивачем було ввезено на митну територію України товар, а саме: запасні частини до сільськогосподарської тракторної техніки. 01.04.2024 ТОВ «Рубіконс» звернулося до митного посту Конотоп Сумської митниці, шляхом подання електронної митної декларації 23UA805200000311U6 та відповідного пакету документів. Митна вартість товарів була визначена виходячи з ціни Контракту 02/02/2023 від 02.02.2023р., тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України. 02.04.2024 ТОВ «Рубіконс» отримано від Сумської митниці рішення про визначення коду товару №24UA80500000007-КТ, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805200/2024/000018. На виконання вимог та рекомендацій митного органу, що були зазначені у картці відмови, декларантом 03.04.2024р. подано до митного посту Сумської митниці електронну митну декларацію 24UA805200000314U3.
Позивач стверджує, що ТОВ «Рубіконс» надано митному органу всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів за основним методом, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є протиправним. Крім того, позивач зазначає, що митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів без будь якого посилання на те, який же саме товар було взято за основу, митне оформлення якого вже здійснено при тих же умовах поставки FOB, що суперечить чинному законодавству України.
Ухвалою суду було відкрито провадження у даній справі та визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що під час проведення перевірки документів, наданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, з`ясувалось, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Так, відповідно до п. 3.4 контракту №02/02/23 від 02.02.2023продавець зобов`язується відвантажити товар не пізніше 30 календарних днів від дати отримання 30% передоплати за товар від покупця. Передоплату було здійснено за банківським платіжним документом №15 від 22.12.2023 на суму 5000 доларів США, що є менше 30 % суми, яка зазначена в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024р. - 51301,47 доларів США. Вартість товарів вказаних у специфікації № 3 від 20.12.2023 становить 54905,9 доларів США, а в додатковій угоді № 3 від 22.01.2024 - 51301,47 доларів США, що відповідає ціні товарів вказаній в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024. А в банківських платіжних документах №1 від 12.03.2024 та №15 від 22.12.2023 у графі 70 вказана специфікація №3 від 20.12.2023, де ціна товарів відрізняється від вказаній в рахунку-фактурі №ОС19497.
Тому відповідачем було витребувано додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На повідомлення митного органу ТОВ «РУБІКОНС» відповіло, що всі документи, необхідні для митного оформлення митної декларації було подано разом декларацією з посиланням на контракт, специфікацію №3 та додаткову угоду №3. ТОВ «РУБІКОНС» було надано додатково прайс - лист виробника № б/н від 15.01.2024, відомості якого не мали розбіжностей з відомостями про ціну товару, які зазначені в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024. Але інших додаткових документів, які повинні були пояснити розбіжності відомостей між рахунком - фактурою № ОС19497 від 15.01.2024 та специфікацією № 3 від 20.12.2023, товариство не надало. Таким чином, не можливо застосувати основний метод (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій)), відповідно частини 2 статті 58 МК України. Тому було застосовано резервний метод (ст.64 МК України).
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
02.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіконс» (Україна) та «Shijiazhuang Blat Industrial Trading Co., Ltd.» (Китайська Народна Республіка, провінція Хебей) укладено Контракт № 02/02/23.
Відповідно до умов пункту 1.1. розділу 1 вищезазначеного Контракту ТОВ «Рубіконс» є Покупцем, a «Shijiazhuang Blat Industrial Trading Co., Ltd.» є Продавцем на умовах FOB\Xingang\, Инкотермс-2010 товарів народного споживання, таких як промислове обладнання, запчастини, комплектуючі та інше, у кількості асортименті та цінами згідно з специфікаціями цього Контракту, які оформлюються окремо на кожне відвантаження та є невід`ємною частиною цього Контракту.
Згідно з розділом 2 Контракту, ціна на товар, що поставляється, встановлюється відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Сума Контракту складається із сум узгоджених специфікацій. Валютою Контракту є долари США. Ціна товару включає вартість тари, упаковки та маркування. Підготовка до транспортування та завантаження товарів у пункті їх відвантаження має бути виконана власними засобами Продавця та за його рахунок.
У квітні 2024 року на підставі зазначеного Контракту № 02/02/23 від 02.02.2023р., додаткової угоди № 3 від 22.01.2024, якою затверджено специфікацію № 3 від 20.12.2023, комерційного інвойсу № ОС19497 від 15.01.2024, позивачем було ввезено на митну територію України товар, а саме: запасні частини до сільськогосподарської тракторної техніки.
01.04.2024 ТОВ «Рубіконс» звернулося до митного посту Конотоп Сумської митниці, шляхом подання електронної митної декларації 23UA805200000311U6 та відповідного пакету документів. Митна вартість товарів була визначена виходячи з ціни Контракту 02/02/2023 від 02.02.2023р., тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України.
Разом із МД 23UA805200000311U6 до Сумської митниці подано такі товаросупровідні документи: пакувальний лист б/н від 15.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) №ОС19497 від 15.01.2024; коносамент ZJSM24011007 від 21.01.2024; автотранспортна накладна б/н від 27.03.2024; сертифікат про проходження товару 24С1300С0795/00001 від 22.01.2024; декларація про проходження товару ОС1949Z від 15.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №15 від 22.12.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №1 від 12.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №233 від 27.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №232 від 27.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №60 від 29.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №OLO1566 від 27.03.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №176 від 29.03.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від 15.01.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація №3 від 20.12.2023); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (додаткова угода №3 від 22.01.2024); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.02.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2203/2023-1 від 22.03.2023;
02.04.2024 ТОВ «Рубіконс» отримано від Сумської митниці рішення про визначення коду товару №24UA80500000007-КТ, а також Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805200/2024/000018.
При цьому митним органом було роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: Заповнити та подати митну декларацію, з урахуванням Рішення щодо класифікації товарів № 24UA80500000007-KT від 02.04.2024р. та з дотриманням: Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, які регулюють митне оформлення товарів на території України.
На виконання вимог та рекомендацій митного органу, що були зазначені у картці відмови № иА805200/2024/000018декларантом ТОВ «РУБІКОНС» 03.04.2024р. подано до митного посту КОНОТОП Сумської митниці електронну митну декларацію 24UA805200000314U3.
Цього ж дня від митного органу надійшло повідомлення 77381 декларанту ТОВ «РУБІКОНС», в якому було зазначено, що під час перевірки митної декларації виявлено, що відповідно до п.3.4. Контракту 02/02/23 від 02.02.2023р. продавець зобов`язується відвантажити товар не пізніше 30 календарних днів від дати отримання 30% попередньої оплати. Передоплату було здійснено за банківським платіжним документом №15 від 22.12.2023 на суму 5000 доларів США, що є менше 30 % суми, яка зазначена в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024 - 51301,47 доларів США. Вартість товарів вказаних у специфікації № 3 від 20.12.2023 становить 54905,9 доларів США, а в додатковій угоді № 3 від 22.01.2024 - 51301,47 доларів США, що відповідає ціні товарів вказаній в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024. А в банківських платіжних документах №1 від 12.03.2024 та №15 від 22.12.2023 в графі 70 вказана специфікація №3 від 20.12.2023, де ціна товарів відрізняється від вказаній в рахунку-фактурі №ОС19497.
З огляду на викладене митним органом витребувано додаткові документи від декларанта ТОВ «РУБІКОНС».
На дане повідомлення митного органу ТОВ «РУБІКОНС» надано відповідь, що всі документи, необхідні для митного оформлення, було подано разом декларацією з посиланням на контракт, специфікацію №3 та додаткову угоду №3.
До вказаної відповіді ТОВ «РУБІКОНС» було додано прайс - лист виробника № б/н від 15.01.2024, відомості якого не мали розбіжностей з відомостями про ціну товару, які зазначені в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024.
03.04.2024р. ТОВ «РУБІКОНС» отримало від митниці повідомлення 77384, в якому зазначено про неможливість застосування митним органом наступних методів визначення митної вартості товарів, а саме методу 2а (ст. 59 МК України), та методу 2б (ст. 30 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.) 62 МК України та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України), тобто митна вартість оцінюваного товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Отже, митним органом взято до уваги інші електронні митні декларації.
03.04.2024р. митний орган прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів UА805200/2024/000001/2.
Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом і митною вартістю, визначеною митним органом (забезпечення сплати митних платежів у способи, встановлені ст. 308 МК України) становить 277 868,68 грн ., з них мито - 499 88,96 грн., ПДВ (028) - 227 879,72 грн.
Вважаючи таке рішення протиправним, ТОВ «РУБІКОНС» звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс, МК України) митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу).
Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). Водночас, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з цим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
У цій справі судом встановлено, що підставою для надсилання позивачу вимоги про надання додаткових документів стало те, що за результатами перевірки митним органом встановлено наступні розбіжності: 1) відповідно до п 3.4 Контракту №02/02/23 від 02.02.2023 продавець зобов`язується відвантажити товар не пізніше 30 календарних днів від дати отримання 30% передоплати за товар від покупця. Передоплату було здійснено за банківським платіжним документом №15 від 22.12.2023 на суму 5000 доларів США, що є менше 30 % суми, яка зазначена в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024 - 51301,47 доларів США. 2) загальна вартість товарів вказаних у специфікації № 3 від 20.12.2023 становить 54905,9 доларів США, а в додатковій угоді № 3 від 22.01.2024 - 51301,47 доларів США, що відповідає ціні товарів вказаній в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024. 3) В банківських платіжних документах №1 від 12.03.2024 та №15 від 22.12.2023в графі 70 вказана специфікація №3 від 20.12.2023, згідно якої вартість товару становить 54905,9 доларів США. Загальна сума платежу - 51301,47 доларів США, яка не відповідає сумі вищевказаної специфікації.
На вимогу митного органу надати додаткові документи, ТОВ «РУБІКОНС» було додано прайс - лист виробника № б/н від 15.01.2024, відомості якого не мали розбіжностей з відомостями про ціну товару, які зазначені в рахунку-фактурі № ОС19497 від 15.01.2024.
Крім того, митним органом не було надано належної оцінки додатковій угоді № 3 від 22.01.2024р., оскільки цим документом було затверджено нову редакцію специфікації № 3 від 20.12.2023р. Затвердження нової редакції специфікації № 3 було пов`язано безпосередньо із затвердженням кінцевої кількості і ціни товару, яку може виготовити та відвантажити продавець «Shijiazhuang Blat Industrial Trading Co., Ltd.» на адресу ТОВ «РУБІКОНС».
Тобто, на момент прийняття оскаржуваного рішення не існувало розбіжностей у документах щодо визначення ціни товару. Натомість, декларантом були надані митному органу всі необхідні документи на підтвердження митної вартості оцінюваного товару.
Сумською митницею не було надано суду доказів встановлення невідповідності у поданих декларантом документах (з урахуванням додатково наданих документів) та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.
При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що декларантом не було надано: копію митної декларації країни відправлення та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини.
Так, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані додаткові документи лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як зазначено судом вище, позивачем були надані документи, які не містять розбіжностей щодо митної вартості товарів, натомість митний орган не довів наявність таких розбіжностей, ознак підробки чи відсутності всіх необхідних відомостей у документах позивача в їх сукупності, після подання ним додаткових документів.
Щодо застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості товару варто зауважити наступне.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз вказаної норми свідчить, що застосування другорядного методу визначення митної вартості можливе лише за умови якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм чинного законодавства України.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові від 19.02.2019р. по справі №805/2713/16-а.
Разом з тим, відповідач у своєму рішенні не обгрунтував належними доказами неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач у справі ухвалив рішення про коригування митної вартості та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, внаслідок чого під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.
Отже, таке рішення про коригування митної вартості є протиправним та повинно бути скасовано.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «Рубіконс».
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці суму судового збору в розмірі 3028,00 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції від 08.04.2024 № 204.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіконс" (вул. Вирівська, 13А, м. Конотоп, Конотопський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 38121516) до Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 44017631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.04.2024 UА805200/2024/000001/2.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122551331 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Сумський окружний адміністративний суд
С.О. Бондар
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні