Рішення

від 24.10.2024 по справі 500/4516/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4516/24

24 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-М" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-М" (далі позивач, ТОВ "РЕАЛ-М") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №UA40300020241 та №UA40300020242, винесені 02.07.2024 Тернопільською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками документальної невиїзної перевірки стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митними деклараціями №UA403010/2019/008991 від 04.06.2019, №UA403010/2019/0099555 від 19.06.2019, Тернопільською митницею 18.06.2024 складено акт №1/24/7.25-19/30937992. Всупереч очевидним та безспірним доказам походження задекларованих товарів з країни Євросоюзу, митним органом визначено, що бувші в користуванні транспортні засоби, ввезені ТОВ "РЕАЛ-М" в Україну, не мають статусу преференційного походження (щодо сплати мита і податку на додану вартість). Позиція відповідача, що оформлення сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 №PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368 не є достатньою підставою для висновків про вчинення ТОВ "РЕАЛ-М" всіх необхідних та залежних від нього дій для здійснення декларування "преференційного походження" ввезеного товару та отримання пільги тарифної преференції є неправовою, адже відповідно до ч.1 ст.17 розділу 5 Протоколу 1 Угоди про асоціацію, товари підпадають під дію цієї Угоди за умови подання, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1. Будь-яких зауважень щодо обсягу чи змісту документів, наданих для митного оформлення двох сідельних тягачів у митного органу не було. Митне оформлення завершене без застережень спірний товар (сідельний тягач) випущений у вільний обіг. Жодних розбіжностей у відомостях про країну походження спірного товару Тернопільською митницею також не виявлено. Крім того, у всіх наданих митному органу документах були проставлені VIN-коди ввезених сідельних тягачів (які містяться також на шасі автомобілів): VF617GKA000025530 та VF617GKA000022677, за якими безпомилково та однозначно можна ідентифікувати країну виробника.

За таких підстав, позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 02.07.2024 №UA40300020241 та №UA40300020242 протиправними та які слід скасувати, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на підтвердження країни походження товарів декларантом, під час митного оформлення, були надані сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368, котрі зазначені у графі 44 митних декларацій під кодом "0954" - "сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1" та застосовано преференцію по сплаті ввізного мита "410" - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу, яка відображена в графі 36 митних декларацій. Уповноважений орган Республіки Польща листом від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP повідомив, що під час проведеної перевірки експортер товару не надав жодних доказів або документів, які б дозволили застосувати пільги (які б підтверджували преференційне походження товару). У зв`язку з цим товари/продукція, на які поширюється дія вищезазначених сертифікатів з перевезення EUR.1, не підпадають під преференційний режим відповідно до положень (правил) Додатку I "Визначення поняття "походження товарів" та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відтак, ввезені позивачем на митну територію України та оформлені за митними деклараціями від 04.06.2019 № UA403010/2019/008991 та від 19.06.2019 № UA403010/2019/009555 товари не мають статусу преференційного походження відповідно до Доповнення I до Регіональної конвенції.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

У відповіді на відзив позивач відзначив, шо не зважаючи на відсутність розбіжностей в даних про місце походження спірних товарів, відсутність сумнів в дійсності документів чи достовірності відомостей, що у них відображені, відповідач звернувся до уповноважених органів Республіки Польща із запитом про витребування в експортера документів для підтвердження преференційного статусу походження товарів. Як видно із змісту відзиву на позовну заяву, - експортер таких документів не подав. Однак і доказів того, що митний орган Республіки Польщі звертався до експортера матеріали справи не містять. Обставина звернення до експортера, викликає обгрунтовані сумніви у позивача. Саме, з отриманого від польських колег листа, митний орган зробив неправильний висновок про те, що ввезені товари не мають статусу преференційного походження. Але такий висновок, суперечить поданим митному органу і доданим у справу документам. Матеріали справи містять уже видані митним органом Республіки Польщі Сертифікати EUR.1. У вказаних документах митним органом Республіки Польщі у чіткій та однозначній формі зазначено, що продукти походять з Європейського Союзу і мають преференційне походження. Враховуючи те, що митний орган Республіки Польщі встановив преференційне походження транспортних засобів, затвердив та передав експортеру Сертифікати EUR.1, в експортера були відсутні будь-які підстави повторно підтверджувати походження товарів. Враховуючи те, що достовірність Сертифікатів EUR.1 та інформації, що в них міститься в чіткій та однозначній формі підтверджена компетентним органом Республіки Польщі, дії позивача щодо застосування преференцій були правомірними.

Ухвалою суду від 26.09.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Ухвалою суду від 24.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що на підставі наказу Тернопільської митниці від 23.05.2024 № 69 працівниками Тернопільської митниці проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "РЕАЛ-М" вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 04.06.2019 № UA403010/2019/008991 та від 19.06.2019 № UA403010/2019/009555.

Зазначена документальна невиїзна перевірка проводилась Тернопільською митницею в період з 29.05.2024 по 04.06.2024 та тривала п`ять робочих днів.

23.05.2024 Тернопільською митницею було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення (рекомендований лист № 0600923499374) від 23.05.2024 № 7.25-2/19/14/3359 письмове повідомлення від 23.05.2024 № 1 про проведення з 29.05.2024 документальної невиїзної перевірки тривалістю 5 робочих днів та копію наказу Тернопільської митниці від 23.05.2024 № 69 "Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "РЕАЛ-М" вимог законодавства України з питань митної справи".

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ "РЕАЛ-М" складено акт від 18.06.2024 № 1/24/7.25-19/30937992.

Під час перевірки встановлено, що позивачем ввезено на митну територію України та здійснено митне оформлення товарів за митними деклараціями:

від 04.06.2019 № UA403010/2019/008991 "сідельний тягач RENAULT MAGNUM 2012 року випуску, бувший у використанні, модельний рік 2012, колісна формула 4х2, ідентифікаційний номер, № шасі: НОМЕР_1 , об`єм двигуна 12780 куб.см, потужність двигуна 330 кВт, тип двигуна дизельний, номер двигуна не визначено, призначений для перевезення напівпричепів. Торговельна марка "RENAULT". Виробник фірма "RENAULT TRUCKS SAS", Франція/EU". Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8701209000. Ставка ввізного мита -пільгова/повна -10%, зменшене ввізне мито (згідно з Доповненням I до Регіональної конвенції) - 0% від митної вартості. Фактурна вартість товару - 38 000 польських злотих (або згідно із встановленим НБУ курсом 1 PLN = 7,03872800 грн. на дату митного оформлення - 267 471,66 грн.). Митна вартість - 270 158,07 грн. По даному товару до бюджету нараховано/сплачено митних платежів на суму 81 047,42 грн., а саме: ввізне мито - 27 015,81 грн. (спосіб платежу - 06), податок на додану вартість - 54 031,61 грн.;

від 19.06.2019 № UA403010/2019/009555 "сідельний тягач RENAULT MAGNUM DXI 480 2011 року випуску, бувший у використанні, модельний рік 2011, колісна формула 4х2, ідентифікаційний номер, № шасі: НОМЕР_2 , об`єм двигуна 12777 куб.см, потужність двигуна 360 кВт, тип двигуна дизельний, номер двигуна не визначено, призначений для перевезення напівпричепів. Торговельна марка "RENAULT". Виробник фірма "RENAULT TRUCKS" Франція/EU". Код товару згідно з УКТ ЗЕД 8701209000. Ставка ввізного мита - пільгова/повна -10%, зменшене ввізне мито (згідно з Доповненням I до Регіональної конвенції) - 0% від митної вартості. Фактурна вартість товару - 48 000 польських злотих (або згідно із встановленим НБУ курсом 1 PLN = 6,93105100 грн. на дату митного оформлення - 332 690,45 грн). Митна вартість - 335 406,44 грн. По даному товару до бюджету нараховано/сплачено митних платежів на суму 100 621,93 грн., а саме: ввізне мито - 33 540,64 грн. (спосіб платежу - 06), податок на додану вартість - 67 081,29 грн.

За даними цих митних декларацій отримувач товару та особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ "РЕАЛ-М" (ЄДРПОУ 30937992, адреса: 46008, вул. Гайова, 45, м. Тернопіль); відправник товару - ET Optima Sp.z.o.o. (44-207 Rybnik, ul. Gliwicka 302 B, Polska).

У графі 34 "Код країни походження" цих митних декларацій зазначено EU (Європейський Союз). Країна походження товару у графі 34 митних декларацій була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у сертифікатах форми EUR.1, наданих експортерами Республіки Польщі.

Зокрема, на підтвердження країни походження товарів декларантом, під час митного оформлення, були надані сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368, котрі зазначені у графі 44 митних декларацій під кодом "0954" - "сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1" та застосовано преференцію по сплаті ввізного мита "410" - товари, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу (абзац перший частини 1 статті 29 додатка 1-А "Тарифний графік України" до гл. 1 розділу IV "Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею" (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони), яка відображена в графі 36 митних декларацій.

За результатами перевірки автентичності документів про походження на адресу Тернопільської митниці листом Львівської митниці від 17.05.2022 № 7.4-2/15/7.21/9469 переадресовано лист Державної митної служби України від 05.05.2022 № 15/15-03-01/7.4/1347 щодо отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща (лист від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP) про не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1, виданих експортером ET Optima Sp.z.o.o., внаслідок не надання ним достатніх доказів для підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368.

Водночас Тернопільською митницею на адресу ТОВ "РЕАЛ-М" було надіслано запит від 23.05.2024 № 7.25-2/19/14/3359 про надання в термін до 29.05.2024 пояснень щодо непідтвердження преференційного походження товарів оформлених на підставі документів про походження, митне оформлення яких завершено за митними деклараціями від 04.06.2019 № UA403010/2019/008991 та від 19.06.2019 № UA403010/2019/009555. На момент завершення перевірки на адресу Тернопільської митниці не надходили відповіді від ТОВ "РЕАЛ-М" про розгляд платником податків вищезазначеного запиту.

За висновками перевірки позивачем порушено:

п.1 ст.15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, ч.1 ст.257, ч.4 та 5 ст.280 Митного кодексу України (далі МК України) в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на загальну суму 60 556,45 грн.;

п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України (далі ПК України) в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 12 111,29 грн.

На підставі акта перевірки від 18.06.2024 № 1/24/7.25-19/30937992 Тернопільською митницею 02.07.2024 винесено податкові повідомлення-рішення:

№ UA40300020241, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 75 695,56 грн., з них: 60 556,45 грн. за податковими зобов`язаннями та 15139,11 грн. за штрафними санкціями;

№ UA40300020242, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у загальному розмірі 15 139,12 грн., з них: 12 111,30 грн. за податковими зобов`язаннями та 3027,82 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із такими рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ч.1 ст.271 МК України мито це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ч.2 ст.271 та ст.272 МК України одним із видів мита є ввізне мито, яке встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, платником якого є особа, яка ввозить товари на митну територію України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

За змістом ч.4, 5 ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав-членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Статтею 281 МК України передбачені тарифні пільги (тарифні преференції), зокрема, опускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

В силу вимог ч.1 ст.300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Поряд із цим, слід вказати, що відповідно до ч.1-3 ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Приписами ч.1-3 ст.43 МК України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

При цьому, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей (ч.1 ст.45 МК України).

Відповідно до п.1 ст.29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, вчиненої 21.03.2014 та 27.06.2014 в м. Брюсселі та ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі - Угода), кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Згідно п.2 ст.26 Угоди для цілей цієї Глави "походження" означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва") (далі - Протокол I).

Законом України від 08.11.2017 № 2187-VІІІ "Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження" Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі Конвенція), яка набрала чинності для України з 01.02.2018.

21.11.2018 Підкомітетом Україна - ЄЄ з питань митного співробітництва прийнято Рішення № 1/2018 про заміну Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Вказані зміни почали діяти з 01.01.2019.

Відповідно до ст. 1 вказаного Рішення Протокол I до Угоди замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.

У ст.1 заміненого Протоколу І зазначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення І і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Відповідно до п.1 ст.15 Доповнення І "Щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VIII (далі - Доповнення І) товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару МЕD, зразок якого наведений у Додатку III b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походженняМЕD"), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Пунктом 2 ст.31 Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, декларацій про походження і декларацій про походженняМЕD та правильності інформації, що міститься в цих документів.

За приписами ст.32 Доповнення І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу (п.1).

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (п.2).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (п.3).

Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними (п.4).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї із Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції (п.5).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (п.6).

Отже, серед переліку документів, які можуть підтвердити країну походження товару, сертифікат є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що, у свою чергу, впливає на нарахування відповідних митних платежів під час митного оформлення товарів відповідно до заявленого митного режиму.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 це документ, що видається митними органами країни експорту для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.

В той же час обов`язок вжиття належних заходів для перевірки статусу походження товарів, забезпечити правильне заповнення бланків сертифікату з перевезення товару EUR.1 покладено на митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка), так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів. При цьому "наявність обґрунтованих сумнівів" не є визначальною умовою чи єдиною підставою щодо початку проведення такої перевірки та направлення запитів, оскільки перевірка може бути проведена взагалі в довільному порядку, без наявності будь-яких сумнівів.

Як встановлено судом у цій справі, для підтвердження преференційного походження імпортованого товарів, митне оформлення яких завершено за митними деклараціями від 04.06.2019 № UA403010/2019/008991 та від 19.06.2019 № UA403010/2019/009555, позивач надав митним органам України сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368.

У вказаних сертифікатах EUR.1, наданих експортерами Республіки Польщі, зазначено, що країною походження товару, який ввозиться на митну територію України за поданими митними деклараціями, є EU (Європейський Союз).

Державною митною службою України направлено на перевірку до уповноваженого органу Республіки Польща вищезазначені сертифікати з перевезення товару EUR.1.

Державною митною службою України листом від 05.05.2022 № 15/15-03-01/7.4/1347 направлено Львівській митниці інформацію уповноваженого органу Республіки Польщі від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP з результатами перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, згідно із якими преференційне походження товарів, зазначених у вищевказаних сертифікатах, не підтверджене, оскільки експортер не надав жодних доказів або документів, які б дозволили застосувати пільги (які б підтверджували статус походження товарів).

З метою вжиття відповідних заходів, інформація про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368 із пакетом документів Львівською митницею скеровано листом від 17.05.2022 № 7.4-2/15/7.21/9469 до Тернопільської митниці.

За результатами оцінки, викладеної уповноваженим органом Республіки Польща в листі від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP інформації щодо товару, придбаного позивачем, відповідач дійшов висновку, що товар, експортований з території Європейського Союзу на адресу позивача, не відповідає вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди.

За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 01.03.2021 справа №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі №260/2805/20 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

В той же час, з урахуванням того, що єдиним компетентним органом на якого покладається обов`язок щодо проведення перевірки є уповноважений митний орган країни експортера, лист уповноваженого органу Республіки Польща від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP є належним доказом у справі, у якому за результатами проведеної перевірки не підтверджено походження товарів, що є підставою для відмови у наданні преференційної ставки ввізного мита на імпортовані позивачем товари, зважаючи на положення п.6 ст.32 Доповнення І.

При цьому, дійсність та справжність сертифікатів з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368 під сумнів не ставиться. Митним органом Республіки Польща підтверджено, що зазначені сертифікати є вірними та оригінальними. Документи, про які йде мова, були видані Митно-податковою інспекцією в м.Катовіце (Тихи), і штамп у графі 11 також є справжнім.

Разом з тим, за результатами проведеної перевірки, уповноваженими органами Республіки Польща повідомлено про ненадання експортером документів для підтвердження походження товару, а відтак, і не підтверджено преференційне походження товарів відповідно до Доповнення І, тобто непідтвердженою є лише інформація, щодо країни походження товарів, а не весь документ.

Слід відзначити, позивачем до митного оформлення подавався один єдиний документ, що підтверджує країну походження товарів, а саме сертифікати з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 № PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368, видані експортером ET Optima Sp.z.o.o. Жодним інших документів, які дають право на застосування преференційної ставки ввізного мита на імпортовані позивачем товари до митного оформлення не подавалося.

Крім того, ст.15 Доповнення І визначено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1.

(b) сертифікат з перевезення товаруMED.

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься "декларацією походження" або "декларацією походження MED"), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Таким чином, зазначеною Конвенцією визначено вичерпний перелік документів, які підпадають під дію Угоди, якими підтверджується країна походження товарів. Інші документи, які подаються до митного оформлення та у яких може бути зазначена інформація про країну походження не є документами, які підтверджують країну походження та право на застосування преференційної ставки мита.

Суд зазначає, що предметом спору є не підтвердження походження товару як такого, а також правильності та наявності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів та її складових, а правомірність надання позивачеві саме преференції, яке встановлюється шляхом перевірки преференційного походження товарів.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (п.7 ч.1 ст.336 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Пунктами 1, 2 ч.3 ст.345 МК України передбачено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо: правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (ч.6 ст.345 МК України).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно з п.54.4 ст.54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

З матеріалів справи слідує, що в даному випадку підставою для проведення перевірки було надходження на адресу митниці листа уповноваженого органу Республіки Польща від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP, згідно з якими експортер на запит митних органів Республіки Польща не надав документів для підтвердження справжнього походження товарів, а отже інформація про справжність походження товарів є не перевірена та не підтверджена, відтак, в силу припису п.6 ст.32 Доповнення І, митні органи країни імпорту зобов`язані відмовити у наданні права на преференції.

Тобто, компетентним органом Республіки Польща листом від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP та сертифікатами з перевезення товару з проставленими відповідними відмітками письмово наведено обґрунтування причин, з яких товари, що експортовані з території Європейського Союзу позивачем, не відповідають вимогам положень Протоколу І та Доповнення І щодо "преференційного походження товарів" в рамках Угоди.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "РЕАЛ-М" після завершення митного оформлення товарів.

Як уже зазначалось вище, відповідно до п.6 ст.32 Доповнення І якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Митний орган країни імпортера не повинен спростовувати походження товарів не з Європейського Союзу і не повинен доводити інше походження товарів, він лише приймає до уваги відомості уповноваженого органу країни експорту, вивезення та надалі вчиняє дії, передбачені Угодою, а саме - приймає рішення щодо правомірності надання суб`єкту господарювання певної преференції.

Чинним митним законодавством України та міжнародним договором передбачено чіткий алгоритм дій митного органу, у випадку отримання відповіді компетентного органу, за результатами перевірки документів про преференційне походження товару, яка, зокрема, не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів. Митному органу не надається повноважень, права діяти на власний розсуд за вказаних обставин, не надається право перевіряти додатково надану йому інформацію, не надано право здійснювати будь-які інші дії з цього приводу, не надано право оцінювати надану інформацію з будь-якого боку. Вказаний алгоритм дій контролюючого органу не передбачає аналізу ним додаткових доказів (документів), наданих декларантом для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару.

У випадку отримання від вказаних органів відомостей щодо не підтвердження преференційного походження товару з Європейського Союзу, митний орган саме зобов`язаний за відсутності виняткових обставин, а не має права, відмовити у наданні права на преференції. Таке ж рішення він повинен прийняти і у разі, якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

Крім цього, у випадку прийняття такого рішення, митний орган не повинен приймати до уваги навіть правомірність поведінки суб`єкта господарювання, якому надана преференція, оскільки ані національне законодавство, ані міжнародний договір не зазначають про необхідність її врахування або наявність будь-яких поважних причин, за наявності яких митний орган може прийняти інше рішення за таких обставин. У такому випадку мова не йдеться про умисне чи неумисне надання таким суб`єктом господарювання недостовірних документів чи недостовірної інформації, вчинення ним будь-яких протиправних дій, про обов`язок декларанта перевіряти дані, зазначені в товаросупровідних документах тощо. І мова не йдеться про те, що сертифікати EUR.1 скасовані чи ні, що вони визнані недійсними чи ні, що вказані документи містять повну та достовірну інформацію щодо задекларованих товарів, чи є в них будь-які розбіжності чи ні, оскільки в даному випадку уповноваженим митним органом країни експортера справді підтверджено їх автентичність.

Під час здійснення вказаної перевірки мова йдеться лише про те, що експортер повинен надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів. Він повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту чи вивезення вчинити такі дії.

Зокрема, відповідно до вимог п.3 ст.17 Протоколу І саме експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Аналогічна норма і закріплена в п.3 ст.16 Доповнення І, якою передбачено, що експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

З урахуванням того, що іноземними контрагентами позивача експортером ET Optima Sp.z.o.o. всупереч вимогам ст.16 Доповнення І не надано компетентному органу країни експорту відповідних документів на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, тому суд погоджується з висновками митного органу про те, що зазначені вище сертифікати з перевезення товару EUR.1 не можуть бути визнані достатніми документами, які у відповідності до п.1 ст.15 Доповнення І засвідчують, що товари за вказаними у акті митними деклараціями підпадають під дію Угоди.

Доводи ж позивача, що за реєстраційним номер транспортного засобу значиться, що він був вироблений на території Європейського Союзу, є недостатніми, оскільки, як було зазначено вище, товари мають бути не лише вироблені на території Європейського Союзу, а й вироблені з матеріалів, що вироблені у Європейському Союзі.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 31.07.2024 у справі № 260/6407/21.

Суд не спростовує факту, що сідельний тягач RENAULT MAGNUM 2012 року випуску, № шасі: НОМЕР_1 вироблений фірмою "RENAULT TRUCKS SAS", Франція/EU", однак для отримання права на преференції при розмитнені товару необхідно дотримуватись процедурних вимог встановлених законодавством.

З огляду на викладене, оскільки листом уповноваженого органу Республіки Польща від 24.03.2022 № 2401-IOA.4331.109.2021.JP не підтверджено преференційне походження товарів, товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 від 29.05.2019 №PL/MF/AR 0430251 та від 12.06.2019 № PL/MF/AR 0430368, тому у позивача були відсутні підстави для застосування права на преференції при розмитнені вищевказаних товарів, а висновки акту перевірки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтоване нарахування позивачу грошових зобов`язань за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, та за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, що стверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, та визнає податкові повідомлення-рішення від 02.07.2024 №UA40300020241 та №UA40300020242 такими, що прийняті відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність оскаржуваного рішення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-М" до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ-М" (місцезнаходження: вул.Гайова, 45, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 30937992);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.