Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
24 жовтня 2024 р. справа № 520/19945/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" (вул. Академіка Павлова, буд. 82, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 41385416) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0/172660415 від 03.04.2024, винесене ГУ ДПС у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" отримало податкове повідомлення-рішення №0/172660415 від 03.04.2024 про застосування штрафу у розмірі 22806,80 грн. за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання за платежем податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, визначений п. 57.1 ст. 57, п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ та згідно п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0/172660415 від 03.04.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що станом на 01.08.2022, тобто на останній день строку виконання позивачем зобов`язання зі сплати задекларованої суми з податку на прибуток підприємств за 2021 рік, будь-якого нормативного акту, яким би встановлювалися критерії та порядок визнання платника податків таким, що має/немає можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок не існував, а тому станом на 01.08.2022 керівництво позивача могло оцінювати можливість чи неможливість виконання Товариство податкових зобов`язань виключно за внутрішнім переконанням. Оскільки стан справ з початку широкомасштабного вторгнення не покращився, позивач мав об`єктивні підстави сподіватися на те, що майбутній опублікований Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який затверджено 29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225 (далі - Порядок №225) врахує положення підприємств, які знаходяться у місті Харкові. Оскільки Порядок №225 не містив прямих підстав, завдяки яким Товариство може бути без сумніву віднесене до платників податків, що позбавлені виконувати податкові зобов`язання, позивач добровільно та сумлінно виконав відповідне податкове зобов`язання, сплативши всю суму задекларованого за 2021 рік податку єдиним платежем 20.09.2022, тобто в межах зазначеного Порядком №225 строку звернення платників податків із заявами про відсутність можливостей виконання податкових зобов`язань. З огляду на викладене просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що висновки, наведені в акті камеральної перевірки від 14.03.2024 №9638/20-40-04-15-02/41385416, є правомірними, а податкове повідомлення-рішення №0/172660415 від 03.04.2024 винесене з дотриманням норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає. Представник відповідача зауважує, що заява від ТОВ "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, до податкового органу не надходила, а отже, платник мав можливості виконувати свої податкові обов`язки. Також, відповідач зазначає, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків зокрема щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року). Платником сплата сум узгоджених податкових зобов`язань відбувалась після 01 серпня 2022 року. Крім того, відповідач зауважує, що починаючи з 27.05.2022 і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовуються. З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У наданій відповіді на відзив представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та наголосив на безпідставності притягнення Товариства до відповідальності, враховуючи ті особливі та специфічні обставини, в яких позивач опинився на момент, коли таке зобов`язання мало б бути виконане.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ", ідентифікаційний код юридичної особи - 41385416, місцезнаходження юридичної особи: вул. Академіка Павлова, буд. 82, м. Харків, Харківська область, 61038, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб`єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" за КВЕД є 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
Судом встановлено, що Головним управління ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ", податковий номер 41385416, щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.03.2024 №9638/20-40-04-15-02/41385416, відповідно до якого перевіркою встановлено, що ТОВ "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2021 рік (реєстраційний №9432760879 від 17.03.2022) у сумі 228 068,00 грн., граничний строк сплати 01.08.2023, фактично погашено 20.09.2023, тобто із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, за порушення яких пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачена фінансова відповідальність у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
На підставі вищевказаного акту, 03.04.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0/172660415 (форма «Ш»), яким на ТОВ "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" накладено штраф у сумі 28 806,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, встановленому ст.56 ПК України, рішенням ДПС про результати розгляду скарги №18624/6/99-00-06-030106 від 20.06.2024 Товариству відмовлено у задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0/172660415 від 03.04.2024 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий - сума узгодженого грошового зобов`язання, на сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (статті 111 ПК України).
Отже, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.
Судом встановлено, що згідно з актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, що полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток.
При цьому, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, з якого вбачається, що на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу.
Суд зазначає, що Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.
Згідно з пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Податкового кодексу України відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);
строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Отже, починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов`язки, зокрема щодо сплати податків та зборів, але не виконували їх у строки визначені п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
При цьому, згідно з абз. 8 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
Таким чином, у разі подання заяви, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, саме контролюючий орган зобов`язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов`язків, що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації та можливістю виконувати свої податкові обов`язки.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податків звільняється від обов`язку щодо строків, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
Рішення про відсутність можливості виконання податкових обов`язків прийнятого відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом Мінфіну від 29.07.2022 Порядку №225, матеріали справи не містять.
Судовим розглядом встановлено, що позивач не звертався до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків.
При цьому позивач не заперечує того факту, що Порядок №225 не містив прямих підстав, завдяки яким Товариство може без сумніву бути віднесене до платників податків, що позбавлені можливості виконувати податкові зобов`язання, а тому добровільно та сумлінно виконав відповідне податкове зобов`язання сплативши всю суму задекларованого за 2021 рік податку єдиним платежем 20.09.2022.
Суд зазначає, що оскільки такого рішення відносно ТОВ "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" податковим органом прийнято не було, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного податкового законодавства щодо виконання свого податкового обов`язку зі своєчасної сплати узгоджених сум з податку на прибуток.
Згідно пунктів 3, 4, 6, 7 Порядку №225 процедурою набуття особою правового статусу платника податків, у якого відсутня можливість виконання податкового обов`язку, у якості обов`язкової передумови визначено подання платником податків до контролюючого органу відповідної заяви та документів у підтвердження викладених у цій заяві фактів, а у разі не вчинення платником означеного діяння такий платник у силу застереження п. 7 Порядку №225 вважається таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Проте, суду не надано доказів звернення позивача у встановленому законом порядку до ГУ ДПС у Харківській області із заявою та документами, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі податкового агента, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що оскільки до платника податків застосовано штрафну санкцію відповідно до пункту 120-1 статті 120-1 ПК України, а цією нормою не передбачено застосування збільшеного розміру (ставки) штрафної санкції за умисність (при наявності умисного діяння), як передбачено пунктами 123.2, 123.5 статті 123 ПК України, доводи позивача про врахування пом`якшуючих обставин та відсутності умислу є помилковими.
Таким чином, твердження позивача, викладені в адміністративному позові, не підтверджують порушення норм діючого законодавства з боку контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного податкового-повідомлення рішення.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.
З огляду на те, що позивач не спростовує зафіксованих актом перевірки порушень, а судовим розглядом не встановлено наявності обставин, які звільняють позивача від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за допущені порушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуваного рішення, та як наслідок відсутність підстав для його скасування.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛІНЬО ТЕХНОЛОГІЇ" (вул. Академіка Павлова, буд. 82, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 41385416) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122551625 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Біленський О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні