Рішення

від 24.10.2024 по справі 520/18770/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 жовтня 2024 р. справа № 520/18770/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 41459351) до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ ВП 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці Держмитслужби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 403070/2024/000025/2 від 04.04.2024;

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 403070/2024/000037/2 від 24.04.2024.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗЛЕНД" в квітні 2024 року імпортувало з Туреччини на територію України товар - клейонку з ПВХ-плівки на нетканій основі (код згідно УКТЗЕД 5603141000), клейонку з ПВХ-плівки на тканій основі (код згідно УКТЗЕД 5903109090) та покриття для підлоги, килимки (код згідно УКТЗЕД 3918101090). Товар ввозився позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту №38/НС від 06.11.2020. Митне оформлення товару здійснювалося Тернопільською митницею Держмитслужби України, яка під час митного оформлення товару безпідставно збільшила митну вартість товару шляхом коригування митної вартості за шостим (резервним) методом визначення митної вартості та винесла відповідні рішення. Позивач вважає незаконними оскаржувані рішення та звертається до суду з цим позовом про їх скасування.

Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому Тернопільська митниця проти заявленого позову заперечує, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Таким чином, митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000025/2 від 04.04.2024 та №UA403020/2024/000037/2 від 24.04.2024 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими, отже, не підлягає скасуванню.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та наголосив на тому, що відповідачем в в електронних повідомленнях декларанту від 03.04.2024 та від 23.04.2024 не зазначено конкретних підстав та обґрунтувань щодо витребування додаткових документів, сама вимога містить просте цитування ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України, що є порушенням прав щодо обізнаності суті та причин волевиявлення контролюючого органу на здійснення додаткових дій. Якщо митний орган має сумніви щодо наданих документів, то подальші його дії повинні бути обґрунтованими, чіткими та зрозумілими для декларанта та відповідати критеріям визначеним ст. 2 КАС України. З даних вимог закону вбачається, що відповідач у вимозі декларанту щодо надання додаткових документів повинен конкретно зазначити про недоліки в документах або які є розбіжності та яким документом їх можна усунути, а також обґрунтувати неможливість визначити складову митної вартості на підставі вже наданих декларантом документів, чого відповідачем зроблено не було. Тільки після отримання рішень про коригування митної вартості позивач дізнався про аргументи відповідача, що слугували прийняттю оскаржуваних рішень.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд", код ЄДРПОУ 41459351, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

У квітні 2024 року ТОВ "Хозленд" імпортовано з Туреччини в Україну: товар №1 - клейонку з ПВХ-плівки на нетканій основі (код згідно УКТЗЕД 5603141000), товар №2 - клейонку з ПВХ-плівки на тканій основі (код згідно УКТЗЕД 5903109090), товар №3 - покриття для підлоги, килимки (код згідно УКТЗЕД 3918101090).

Зазначений товар ввозився позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту №38/НС від 06.11.2020, відповідно до умов якого сторони на кожну окрему поставку товару підписують специфікації та постачальник надає покупцю інвойсом на оплату товару.

Пунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товари окремими партіями в асортименті, кількості та за ціною, яка узгоджена сторонами в специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, в передбачені контрактом строки.

Згідно із п. 2.1, п. 2.3, п. 2.6 Контракту, ціни за одиницю товару і сума кожної партії поставки визначається специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору. Валюта контракту долари США. Сума кожної партії поставки, ціна за одиницю товару та кількість товару визначається у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну партію поставки товару.

У п. 3.1 Контракту визначено, що умовами поставки товару є - FCA відповідно до міжнародних правил "Інкотермс-2000".

Додатковою угодою №10 від 10.10.2022 сторони доповнили Контракт п. 5.10, відповідно до якого після підписання специфікації завжди здійснюється 100% оплата на розрахунковий рахунок постачальника.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач ввіз в Україну з Туреччини товар за Контрактом №38/НС від 06.11.2020, Додатковою угодою №10 від 10.10.2022, Додатковою угодою №11 від 30.12.2022, Специфікаціями №17 від 14.03.2024 та №18 від 15.04.2024, інвойсами №ONC2024000000066 від 28.03.2024 та №ONC2024000000087 від 17.04.2024.

Платіжною інструкцією №11 від 27.03.2024 позивачем здійснено оплату за товар в сумі 18636,00 доларів США.

Платіжною інструкцією №13 від 16.04.2024 позивачем здійснено оплату за товар в сумі 10336,00 доларів США.

Під час митного оформлення на підтвердження митної вартості товару декларант надав Тернопільській митниці наступні документи:

1. Митну декларацію №24UA403020004956U6 від 03.04.2024 з декларацією митної вартості до МД; Контракт з постачальником №38/НС від 06.11.2020 з додатковими угодами №10 від 10.10.2022 та №11 від 30.12.2022; Специфікацію №17 від 14.03.2024 до Контракту; Інвойс №ONC2024000000066 від 28.03.2024; Пакувальний лист б/н від 28.03.2024; Сертифікат про походження товару №В1046827 від 28.03.2024; Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №771044 від 29.03.2024; Платіжну інструкцію №11 від 27.03.2024 про оплату товару; документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України: договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1794 від 06.10.2022 та №875 від 23.01.2024; довідку про транспортні витрати б/н від 01.04.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №41 від 01.04.2024; Договір про надання послуг митного брокера БР-175 від 23.09.2019.

2. Митну декларацію №24UA403020005979U6 від 23.04.2024 з декларацією митної вартості до МД; Контракт з постачальником №38/НС від 06.11.2020 з додатковими угодами №10 від 10.10.2022 та №11 від 30.12.2022; Специфікацію №18 від 15.04.2024 до Контракту; Інвойс №ONC 2024000000087 від 17.04.2024 від постачальника; Пакувальний лист б/н від 17.04.2024; Міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №771047 від 19.04.2024; Сертифікат про походження товару форма В1128614 від 17.04.2024; Платіжну інструкцію №13 від 16.04.2024 на підтвердження оплати товару; документи, що підтверджують витрати по перевезенню товару до кордону України: договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1794 від 06.10.2022 та №875 від 23.01.2024; довідку про транспортні витрати б/н від 19.04.2024, Договір про надання послуг митного брокера №БР-175 від 23.09.2019.

Для митного оформлення товару, позивачем визначено митну вартість за ціною контракту згідно зі ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Також представником позивача у позовній заяві вказано, що в графі 12 митної декларації №24UА403020004956U6 від 03.04.2024 зазначено митну вартість товару в розмірі - 769 866,00 грн., яка складається з фактурної вартості товару за контрактом - 732 834,61 грн. (18 636,00 доларів США х 39,3236 грн. - за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 37 032,00 грн. витрати на транспортування до кордону України. Сума витрат на транспортування товару у розмірі 37 032,00 грн. підтверджена декларантом відповідними документами: договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1794 від 06.10.2022 та №875 від 23.01.2024; довідка про транспортні витрати б/н від 01.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №41 від 01.04.2024 (п. 1 рахунку). Отже, за декларацією митної вартості №№24UА403020004956U6 від 03.04.2024. Позивачем заявлена митна вартість у гривнях - 769 866,60 грн.

В графі 12 митної декларації №24UА403020005979U6 від 23.04.2024 декларант зазначив митну вартість - 435 047,29 грн., яка складається з фактурної вартості товару за контрактом - 411 203,2896 грн. (10 366,00 доларів США х 39,7836 грн. - за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 23 844,00 грн. (витрати на транспортування до кордону України). Сума витрат на транспортування товару в розмірі 23 844,00 грн. підтверджена відповідними документами: договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1794 від 06.10.2022 та №875 від 23.01.2024; довідка про транспортні витрати б/н від 19.04.2024; рахунок-фактура на оплату послуг з перевезення товару №53 від 19.04.2024 п. 1 рахунку), заявка на транспорт №1706 від 11.04.2024. Отже, за митною декларацією №24UА403020005979U6 від 23.04.2024 позивачем заявлена митна вартість у гривнях - 435 047,29 грн.

Під час розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача у відзиві на позов пояснень встановлено, що під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» за митною декларацією №24UA403020004956U6 згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2,3) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. По нерезиденту DGS DIS TICARET наявні ризики порушення митного законодавства. По вказаних учасниках ЗЕД наявні ризики заявлення недостовірних відомостей щодо товарів за результатами отриманих відповідей уповноважених органів іноземних країн щодо непідтвердження автентичності документів. По товарах, митне оформлення яких здійснено раніше, виявлено розбіжності щодо заявлених умов поставки.».

Представником відповідача вказано, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020004956U6 від 03.04.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Згідно п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2020 № 38/HC передбачено, що при відвантаженні товару покупцеві надається наступний пакет документів… сертифікат., проте даний документ до митного оформлення не поданий. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості. 2. Згідно п.1.1. договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 06.10.2022 №1794 та відповідно до ТОВ «ТЕК «Енергія» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Згідно автомобільної накладної (CMR) від 29.03.2024 №771044, до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: KUZYK OLEKSANDR, код 3564711099. Проте декларантом не надано жодних документів які засвідчують договорні засади надання вказаних послух, та документів які містили б інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом. 3. Прайс-лист від 01.03.2024 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність.

Під час автоматизованого контролю за митною декларацією №24UA403020005979U6 згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1)Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. По нерезиденту DGS DIS TICARET наявні ризики порушення митного законодавства. По вказаних учасниках ЗЕД наявні ризики заявлення недостовірних відомостей щодо товарів за результатами отриманих відповідей уповноважених органів іноземних країн щодо непідтвердження автентичності документів. По товарах, митне оформлення яких здійснено раніше, виявлено розбіжності щодо заявлених умов поставки.».

Відповідачем зазначено, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA403020005979U6 від 23.04.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Згідно п.3.3. зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2020 № 38/HC передбачено, що при відвантаженні товару покупцеві надається наступний пакет документів… сертифікат якості, проте даний документ до митного оформлення не поданий. 2. Згідно Договору від 06.10.2022 № 1794 «Транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів» п. 4.3 - оплата перевезення Замовником здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надання експедитором в електронному вигляді рахунку-фактури, акту виконаних робіт, CMR, ТТН з печаткою вантажоодержувача, якщо інше не обумовлено в заявці. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №53 від 19.04.2024, Акт виконаних робіт відсутній, банківські платіжні документи відсутні, що ставить під сумнів вкючення всіх складових митної вартості. 3. Прайс-лист від 01.03.2024 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність.

Вказане, на думку відповідача, є свідченням наявності розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

У зв`язку із встановленням розбіжностей, митним органом було розпочато консультацію із декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту за МД №24UA403020004956U6 від 03.04.2024: «Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

За МД №24UA403020005979U6 від 23.04.2024 наступного змісту: «Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою позивача на вимогу митниці, окрім наданих разом із митною декларацією документів, додатково було надано:

1. Лист з поясненнями №0404-1 від 04.04.2024; Експортну митну декларацію країни відправлення №24341300ЕХ00254745 від 28.03.2024; заявку на перевезення вантажу №1589 від 21.03.2024; Прайс-лист виробника товару №б/н від 01.03.2024.

2. Лист з поясненнями №2404-1 від 24.04.2024; Експортну митну декларацію країни відправлення №24341300ЕХ00303891 від 17.04.2024; заявку на перевезення вантажу №1706 від 11.04.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №53 від 19.04.2024;Прайс-лист виробника товару №б/н від 01.03.2024.

Також, позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть, у зв`язку з чим просив завершити митне оформлення в строк передбачений ч. 1 ст. 255 МК України до завершення 10-денного строку.

Тернопільською митницею за результатом розгляду поданих до митного оформлення позивачем документів відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000025/2 від 04.04.2024 та №UA403020/2024/000037/2 від 24.04.2024.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000025/2 від 04.04.2024 зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалося страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ: каталоги, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами застосування системи аналізу ризиків по товарах № 1, 2, 3 згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Декларантом надіслано Лист від 04.04.2024 № Лист № 0404-1 о 10:11 год. та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: Згідно п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2020 №38/HC передбачено, що при відвантаженні товару покупцеві надається наступний пакет документів… сертифікат, проте даний документ до митного оформлення не поданий. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості. Згідно п. 1.1. договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 06.10.2022 №1794 та відповідно до ТОВ «ТЕК «Енергія» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Згідно автомобільної накладної (CMR) від 29.03.2024 №771044, до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: KUZYK OLEKSANDR, код 3564711099. Проте декларантом не надано жодних документів які засвідчують договорні засади надання вказаних послух, та документів які містили б інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом. Прайс-лист від 01.03.2024 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,99 дол. США/кг, (товар Матеріал нетканий, з покриттям однієї поверхні ПВХ матеріалом: Клейонка настільна з ПВХ плівки, з дизайном, на нетканій основі з поліестера, у рулонах, розміром 140 см * 20 м - 905 рулонів загальною площею 25340 кв. м. Торговельна марка: DEKORAMA. Виробник: "TGS DIS TICARET A.S."Країна виробництва: Туреччина, TR., умови поставки FCA Стамбул). товару № 2 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,24 дол. США/кг., (1,2680 дол. США/м2); (товар Текстильні матеріали, просочені, покриті полівінілхлоридом: Клейонка настільна з ПВХ плівки, на текстильній основі з поліестера, у рулонах, розміром 140 см * 20 м - 95 рулонів загальною площею 2660 кв. м. Торговельна марка: DEKORAMA GOLD. Виробник: "TGS DIS TICARET A.S."Країна виробництва: Туреччина, TR., умови поставки FCA Стамбул). товару №3 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 2,32 дол. США/кг., (1,9280 дол.США/м2), (товар Покриття пластмасові для підлоги, що складаються з основи, покритої полівінілхлоридом для ванної кімнати, несамоклейкі, з малюнком, у рулонах:- 65 см х 15 м - Килимок підлоговий антиковзаючий - 213 шт, - 80 см х 15 м - Килимок підлоговий антиковзаючий - 54 шт, - 130 см х 15 м - Килимок підлоговий антиковзаючий - 14 шт. всього: 281 рулон загальною площею 2997,75 кв. м. Торгівельна марка: DEKOMARIN. Виробник: "TGS DIS TICARET A.S."Країна виробництва: Туреччина, TR., умови поставки FCA Стамбул).».

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000037/2 від 24.04.2024 зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалося страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ: каталоги, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. За результатами застосування системи аналізу ризиків по товар № 1 згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Додатково на вимогу митного органу декларантом надано: рахунок на оплату транспортних послуг, прайс-лист, заявка на перевезення, копія митної декларації країни відправлення. Також, декларантом надіслано Лист від 24.04.2024 № 2404-1 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати інші додаткові документи. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: Згідно п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2020 № 38/HC передбачено, що при відвантаженні товару покупцеві надається наступний пакет документів… сертифікат якості, проте даний документ до митного оформлення не поданий. Прайс-лист від 01.03.2024 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність. Також згідно Договору від 06.10.2022 №1794 «Транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів» п. 4.3 - оплата перевезення Замовником здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надання експедитором в електронному вигляді рахунку-фактури, акту виконаних робіт, CMR, ТТН з печаткою вантажоодержувача, якщо інше не обумовлено в заявці. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №53 від 19.04.2024, Акт виконаних робіт відсутній, банківські платіжні документи відсутні, що ставить під сумнів вкючення всіх складових митної вартості. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару №1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,99 дол. США/кг, (товар Матеріали неткані з покриттям, двошарові, не самоклейні, гнучкі, з нанесенним зображеннями: - Клейонка з ПВХ з дизайном, товщиною 0,27мм, на нетканій основі, розміром 1,40х20м, серія "DEKORAMA"/ 140cmX20mt PVC Tablecloth - 646 рул. Торгівельна марка: DEKORAMA. Виробник: TGS DIS TIC. AS. Країна виробництва: TR Туреччина, умови поставки FCA Стамбул).».

Також митним органом було прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403020/2024/000094 та №UA403020/2024/000126.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що з огляду на прийняття вказаних рішень та карток відмови відповідач під час митного оформлення товару безпідставно збільшив митну вартість товару позивача, шляхом коригування митної вартості та застосував резервний (шостий) метод визначення митної вартості.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості, картками відмови і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Після отримання такого дозволу позивач надав відповідачу нову митну декларацію №24UА403020005093U5 від 05.04.2024 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр. 44 такої митної декларації, а також здійснив доплату митних платежів від скорегованої відповідачем митної вартості на загальну суму 289 837,60 грн., з якої: переплата ввізного мита 51 235,62 грн. та ПДВ 20% - 238 601,98 грн. (відповідно до гр. 47-48 МД).

Відповідач здійснив митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 04.07.2024» згідно із ч. 7 ст. 55 МК України.

Також, позивач надав відповідачу нову митну декларацію №24UА403020006065U3 від 25.04.2024 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр. 44 такої митної декларації, а також здійснив доплату митних платежів від скорегованої відповідачем митної вартості на загальну суму 214 942,49 грн., з якої: переплата ввізного мита 36 735,00 грн. та ПДВ 20% - 178 207,49 грн. (відповідно до гр. 47-48).

Відповідачем здійснено митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 23.07.2024» згідно із ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України (далі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Положеннями ст. 248 МК України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 МК України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 МК України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч. 4 ст. 53 МК України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд зазначає, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 МК України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч. 3 ст. 54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч. 2 ст. 64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000025/2 від 04.04.2024 вбачається, що митним органом встановлено порушень під час митного оформлення товарів, а саме: згідно п. 3.1. зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2020 №38/HC передбачено, що при відвантаженні товару покупцеві надається наступний пакет документів… сертифікат, проте даний документ до митного оформлення не поданий. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості. Згідно п. 1.1. договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 06.10.2022 №1794 та відповідно до ТОВ «ТЕК «Енергія» залучає до виконання перевезення вантажу та виконання інших послуг, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням третіх осіб. Згідно автомобільної накладної (CMR) від 29.03.2024 №771044, до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: KUZYK OLEKSANDR, код 3564711099. Проте декларантом не надано жодних документів які засвідчують договорні засади надання вказаних послух, та документів які містили б інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування автомобільним транспортом. Прайс-лист від 01.03.2024 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність.

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000037/2 від 24.04.2024 вбачається, що митним органом встановлено порушень під час митного оформлення товарів, а саме: згідно п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 06.11.2020 №38/HC передбачено, що при відвантаженні товару покупцеві надається наступний пакет документів… сертифікат якості, проте даний документ до митного оформлення не поданий. Згідно Договору від 06.10.2022 №1794 «Транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів» п. 4.3 - оплата перевезення Замовником здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надання експедитором в електронному вигляді рахунку-фактури, акту виконаних робіт, CMR, ТТН з печаткою вантажоодержувача, якщо інше не обумовлено в заявці. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №53 від 19.04.2024, Акт виконаних робіт відсутній, банківські платіжні документи відсутні, що ставить під сумнів вкючення всіх складових митної вартості. Прайс-лист від 01.03.2024 №б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FCA, що обмежує конкурентність.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

Митним органом було направлено на адресу позивача листи щодо витребування додаткових доказів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ: копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці надано пояснення та додатково подані документи: експертна митна декларація країни відправлення №24341300EX00254745 від 28.03.2024 та №24341300ЕХ00254745 від 17.04.2024; заявки на перевезення вантажу №1589 від 21.03.2024, №1706 від 11.04.2024; прайс-лист виробника товару б/н від 01.03.2024.

Стосовно доводів відповідача щодо обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості даного товару з огляду на те, що вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою, суд зазначає наступне.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень та долучених до справи доказів встановлено, що складовими митної вартості в даному випадку є вартість товару за контрактом та транспортні витрати до кордону України. Фактурна вартість товару в сумі 18 636,00 доларів США підтверджена: специфікацією №17 від 14.03.2024, інвойсом №ONC2024000000066 від 28.03.2024 та Платіжною інструкцією №11 від 27.03.2024. Фактурна вартість товару в сумі 10336,00 доларів США підтверджена: специфікацією №18 від 15.04.2024, інвойсом №ONC2024000000087 від 17.04.2024 та Платіжною інструкцією №13 від 16.04.2024.

Сума витрат на транспортування товару підтверджена декларантом відповідними документами: договір на транспортно-експедиторське обслуговування №1794 від 06.10.2022 та №875 від 23.01.2024; довідка про транспортні витрати б/н від 01.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №41 від 01.04.2024 та заявка на перевезення №1589 від 21.03.2024.

Всі надані документи мають однакові числові значення, розбіжностей не мають, що дає можливість для визначення митної вартості товару за першим методом.

Враховуючи вказане вище, суд доходить висновку про те, що підстави для коригування митної вартості, на які посилається відповідач не є обґрунтованими та доведеними.

Щодо посилання відповідача на не надання декларантом сертифікату якості, який зазначений в договорі суд зазначає, що вказаний документ не є фінансовим або бухгалтерським документом та не містить в собі інформацію щодо вартості товару, за якою можна було би перевірити митну вартість товару, а отже його відсутність не впливає на процес визначення митної вартості товару.

Стосовно посилань відповідача на не надання до митного оформлення документів щодо перевезення вантажу третіми особами найнятими експедитором, що унеможливлює визначити вартість транспортних витрат, суд зазначає, що на підтвердження транспортно-експедиційних витрат по перевезенню товару до кордону України позивачем були надані до митниці документи, оформлені експедитором ТОВ "ТЕК "ЕНЕРГІЯ.", а саме: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг та довідку про транспортні витрати, оскільки розрахунки за перевезення товару здійснювалися ТОВ "ХОЗЛЕНД" саме з експедитором, а не з кінцевими надавачами послуг. За таких підстав, надання документів на підтвердження транспортних витрат саме від експедитора, а не кінцевого перевізника, відповідає умовам укладеного позивачем договору з експедитором та положенням митного законодавства України.

Відтак, декларантом надавались саме бухгалтерські документи, які підтверджують остаточну вартість та розмір оплати наданих транспортних послуг. Отже, за таких підстав, надані декларантом документи в повній мірі містять в собі вартість перевезення.

Стосовно посилань представника відповідача на обставини оцінки прайс-листа, як доказу митної вартості товару, суд зазначає наступне.

В постанові Верховного Суду від 23.10.2020 у справі №810/690/17 вказано, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі №420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.

В рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.

Таким чином, митна вартість товару, що була визначена декларантом за першим методом, підтверджена документально, розбіжностей не має, всі числові показники в наявності.

Отже, представником позивача у наданих до суду поясненнях вказано, що на виконання вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України підприємством було подано повний пакет документ, а відтак у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів, а також при додатковому витребуванні доказів митним органом не було конкретизовано, які саме документи мають бути подані позивача, що в свою чергу не дало позивачу підстав для подання тих чи інших документів до митного органу.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надані документи не дають підстав митному органу для виказування сумнівів.

Щодо посилання відповідача на те, що витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів здійснено зважаючи на дані з АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з огляду на встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою, суд зазначає, що до суду відповідачем не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками.

Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 МК України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Також суд зазначає, що за умовами контракту позивача ціна товару встановлюється за одиницю товару, а не за кілограм, як вказує відповідач, та, на як наслідок, має інше ціноутворення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірних у цій справі рішеннях, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів, що декларантом заявлено неповні відомості, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч. 3 cт. 53 МК України суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України, а також додатково додані документі, що мали б додатково підтвердити відсутність розбіжностей.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних рішень фактично не було надано оцінки повідомленим представником позивача обґрунтуванням, а відтак відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UА403020/2024/000025/2 від 04.04.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UА403020/2024/000037/2 від 24.04.2024, у зв`язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При ухваленні рішення суд враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 41459351) до Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ ВП 43985576) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА403020/2024/000025/2 від 04.04.2024 та №UА403020/2024/000037/2 від 24.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 41459351) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ ВП 43985576) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7571 (сім тисяч п`ятсот сімдесят одна) грн. 70 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.