Рішення

від 24.10.2024 по справі 520/23492/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 жовтня 2024 року № 520/23492/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, буд. 28,м. Київ,01103, код ЄДРПОУ40381452) про визнання протиправною та скасування довідки,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції , в якому просив суд:

-визнати протиправною та скасувати Довідку Національного агентства з питань запобігання корупції № 236/24 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Черкаської митниці.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами повної перевірки декларації за 2022 рік у Довідці встановлено, що недостовірні відомості відрізняються від достовірних на загальну суму 14 152 800,00 грн, що є ознакою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.

Крім того, в абз. 9, 10 п.5 розділу 3.1 Довідки встановлено, що в уповноваженої особи «виникають обґрунтовані сумніви щодо можливості заощадити членом сім`ї ( ОСОБА_2 ) кошти у розмірі 62 900 757,00 грн …. У зв`язку з чим Національним агентством буде проінформовано відповідні компетентні органи щодо можливого ухилення від сплати податків».

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 не є його офіційною дружиною. Декларація за 2022 рік є першою декларацією Позивача в якій відображено відомості про особу, з якою він почав спільно проживати та вести спільний побут

Також вказав, що вносив відомості до щорічної декларації за 2022 рік в частині інформації про майно та доходи члена сім`ї суб`єкта декларування відповідно до нотаріальної заяви ОСОБА_4 від 22.01.2024 р. та запропонував НАЗК у разі наявності певних питань звернутися безпосередньо до члена родини.

Виходячи з положень Сімейного кодексу України все майно набуте ОСОБА_2 до 2022 року є її особистим майном.

ОСОБА_3 під час подання декларації суб`єктом декларування надала суб`єкту декларування нотаріальну заяву в якій був перелік її майна, який підлягав декларуванню (об`єкти незавершеного будівництва були відсутні).

Інформація про об`єкти незавершеного будівництва станом на 31.12.2022 була відсутня в офіційних джерелах, тому іншого джерела інформації про майно цивільної дружини, окрім її слів, у суб`єкта декларування не було.

НАЗК не зверталося до суб`єкта декларування та члена його родини за поясненнями щодо причин не зазначення об`єктів незавершеного будівництва після встановлення можливої їх наявності та підтвердження законності джерел походження заощаджень у розмірі 62 900 757,00 грн.

Від представника Позивача надійшли клопотання про доповнення позовної заяви та приєднання додаткових доказів до позовної заяви.

В доповненні до позовної заяви Позивач зауважив про інші порушення, допущені НАЗК під час повної перевірки його декларації, а саме - щодо площі нежилого приміщення з реєстраційним номером 73577380000 за адресою АДРЕСА_2 , який на праві власності належить члену родини.

На зазначеному об`єкті було проведено реконструкцію та внесено відповідні зміни в частині загальної площі об`єкту. Відповідні пояснення та підтвердні документи були б надані нею (членом сім`ї) на запит уповноваженої особи НАЗК у разі їх надходження, стосовно того, що у Позивача відсутня була можливість дізнатися адресу фактичного місця проживання свого сина, про те, що уповноваженою особою НАЗК висловлено припущення, що суб`єкт декларування міг користуватися якимось об`єктом в місті Черкаси, разом з тим, уповноважена особа не вказала ні адреси, ні виду вказаного житла, тобто керувалася виключно суб`єктивним баченням, яке не підтверджено жодним доказом.

Також позивач стверджує, що ним вірно зазначено вартість земельних ділянок та про те, що всі цінні речі членом родини набуті до того, як позивач став разом проживати з ОСОБА_5 .

Щодо грошових активів члена родини Позивач зауважив, що всі зазначені кошти є отриманими у законний спосіб за результатами підприємницької діяльності, продажу цінних паперів, продажу частки корпоративних прав та розміщення депозитів в банках з відповідним документальним підтвердженням.

Таким чином, Позивач вважає Довідку щодо недостовірності відомостей в декларації необґрунтованою, а її висновки такими, що зроблені з порушенням процесуального порядку, без з`ясування фактичних обставин справи, викривленням наданої Позивачем інформації та її неврахування, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

22.01.2024 ОСОБА_1 подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік (унікальний ідентифікатор документа 8aab2703-dce9-4a24-8b3b-9083658af783) до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр).

В період з 04.03.2024 по 01.07.2024 уповноваженою особою НАЗК проведена повна перевірка Декларації поданої ОСОБА_1 , начальником Черкаської митниці.

Повна перевірка Декларації Позивача здійснювалась Відповідачем на підставі абз. 2 ч.1 ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII (із змінами, в редакції, яка діяла станом на момент проведення перевірки; далі Закон №1700-VII), згідно з якою обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

За результатами повної перевірки Декларації Позивача складено Довідку, в якій встановлено: не зазначення суб`єктом декларування 4 об`єктів незавершеного будівництва, які належать члену сім`ї суб`єкта декларування (дружині): об`єкт побудований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:66:457:0046, загальною площею 297,1 м2; -об`єкт побудований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:66:457:0047, загальною площею 295,5 м2; об`єкт побудований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:66:457:0048, загальною площею 297,1 м2; об`єкт побудований на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:66:457:0049, загальною площею 297,1 м2.

Загальна сума недостовірних відомостей складає 13998800,00 грн.

Також, у розділі 12 «Грошові активи» декларації НАЗК зазначає про обґрунтовані сумніви щодо можливості заощадження суми у розмірі 62 900 757,00 грн. ОСОБА_6 , яка є близькою особою суб`єкта декларування, проте окремо вказує на те, що у рамках проведення повної перевірки не вдалося вставити можливість заощадити таку суму коштів.

За результатами повної перевірки декларації щодо з`ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації зазначив відомості , які відрізняються від достовірних на загальну суму 14152800,00 грн., що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, що є ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України.

Таким чином спір виник з приводу:

- порядку проведення повної перевірки Декларації Позивача;

-достовірності декларування даних, що передбачені п.3 ч.1 ст.46 Закону №1700-VII (в частині декларування 4 об`єктів незавершеного будівництва, які належать на праві власності члену сім`ї суб`єкта декларування) на загальну суму 13 998 800,00 грн.;

- достовірності декларування даних, що передбачені п.8 ч.1 ст.46 Закону №1700-VII (в частині декларування відомостей про грошовий актив члена сім`ї (дружини) у вигляді заощаджених коштів у розмірі 62 900 757,00 грн.

Позивач не погоджуючись із указаними обставинами звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Конституція України встановлює обов`язок кожного додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права, свободи, честь і гідність інших людей (ч.1 ст.68).

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

Відповідно до пункту 21 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти незавершеного будівництва, об`єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які:

а) належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб`єкта декларування або членів його сім`ї.

Суб`єкти декларування, порядок подання, вимоги щодо форми та змісту декларації, порядок оприлюднення декларацій, підстави, порядок і черговість проведення повної перевірки декларацій, права та обов`язки НАЗК, передбачені Законом №1700-VII.

Суд вказує, що станом на час подання Декларації діяв Закон №1700-VII, в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» від 20.09.2023 р. № 3384-IX.

Процедура проведення повної перевірки декларації, передбачена Порядком проведення повної перевірки декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим наказом НАЗК від 29.01.2021 №26/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2021 №158/35780 (далі Порядок №26/21).

Відповідно до абз.4 п.2 Порядку №26/21, достовірність задекларованих відомостей - відсутність розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та відомостями, які відповідають дійсності або є правдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема із правовстановлюючих документів, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, реєстрів, банків даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, інших джерел інформації.

Згідно із абз.6 п.2 Порядку №26/21, недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством підчас проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.

Пункт 1 розділу ІІ Порядку №26/21, передбачає, що складовими предмета повної перевірки декларації є: 1) з`ясування достовірності задекларованих відомостей; 2) з`ясування точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірка на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

З пп.1 п.2 розд. ІІ Порядку №26/21 вбачається, що повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних Національним агентством у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, у тому числі, якщо декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або займає посаду, пов`язану з високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно із абз.1 п.3 розд. ІІ Порядку №26/21, у разі наявності однієї з підстав для проведення повної перевірки відібрані Національним агентством у порядку черговості на підставі оцінки ризиків декларації для обов`язкової повної перевірки розподіляються автоматизовано уповноваженим особам для проведення такої перевірки.

Пункт 4 розділу ІІ Порядку №26/21, передбачає, що Національне агентство під час проведення повної перевірки декларації проводить перевірку всіх відомостей, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, з урахуванням всіх складових предмета повної перевірки, що визначені в пункті 1 цього розділу.

Пункт 5 розділу ІІ Порядку №26/21, визначає, що повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) аналіз відомостей про об`єкти декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, з судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації;

2) створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;

3) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з урахуванням іншої отриманої інформації під час проведення повної перевірки декларації відповідно до цього Порядку;

4) звернення у разі необхідності до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з урахуванням іншої отриманої інформації під час проведення повної перевірки декларації відповідно до цього Порядку.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку №26/21 унормовано, що під час повної перевірки декларації Національне агентство використовує такі джерела інформації:

1) відомості, отримані з інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;

2) документи та/або інформація, надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей, а також законності джерел отриманих доходів;

3) документи та/або інформація, у тому числі з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об`єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;

4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, інших джерел інформації, які стосуються конкретного суб`єкта декларування та/або членів його сім`ї та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені;

5) всі наявні в Національному агентстві відомості, у тому числі: отримані Національним агентством під час здійснення попередніх перевірок декларацій, поданих суб`єктом декларування та/або членами його сім`ї, іншими особами; зібрані під час здійснення контролю декларацій за допомогою засобів програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи проведення логічного та арифметичного контролю декларацій, моніторингу способу життя суб`єкта декларування; зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб`єктів звернення; отримані під час реалізації повноважень щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контролю за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції;

6) інформація та/або документи, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, дозвіл на використання яких та посилання у документах Національного агентства на які наданий слідчим, детективом або прокурором відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Пункт 7 Порядку №26/21, передбачає, що у разі неможливості встановлення вартості незадекларованих активів з джерел, визначених у підпунктах 1-3, 5, 6 пункту 6 цього розділу, Національне агентство відповідно до законодавства може залучити спеціалістів та експертів.

Пункт 8 Порядку №26/21, передбачає, що у разі неможливості одержання у межах строку проведення повної перевірки відомостей, необхідних для проведення повної перевірки декларації, Національне агентство проводить повну перевірку декларації відповідно до наявних у нього відомостей, про що зазначається у довідці про результати проведення повної перевірки декларації. У разі одержання нової інформації після завершення повної перевірки декларації Національне агентство вживає заходів за наявності відповідних підстав щодо проведення повторної повної перевірки декларації в частині отриманої нової інформації.

Згідно із п.9 розд. ІІ Порядку №26/21, з метою здійснення повної перевірки декларації уповноважена особа Національного агентства має право направляти запити про надання документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об`єднань. Зазначені суб`єкти зобов`язані надати запитувані Національним агентством документи (копії документів) чи інформацію упродовж 10 робочих днів з дня одержання запиту.

Відповідно до п.11 розд. ІІ Порядку №26/21, інформацію, що містить банківську таємницю та необхідна для повної перевірки, уповноважена особа отримує в порядку, визначеному законодавством.

Пункт 13 розділу ІІ Порядку №26/21 унормовує, що достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

Пункт 17 Порядку №26/21, визначає, що у разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог статей 23, 25, 26, 36 Закону, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, уповноважена особа направляє відповідному суб`єкту декларування запит з пропозицією надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів відповідно до Закону. Такий запит направляється суб`єкту декларування за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), чи електронного зв`язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки.

Суб`єкт декларування має право надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру чи електронного зв`язку пояснення, копії документів не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства.

Надані суб`єктом декларування письмові пояснення, копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації.

У разі ненадання суб`єктом декларування письмових пояснень, копій підтвердних документів Національне агентство проводить повну перевірку на підставі наявних відомостей.

Надання суб`єктом декларування пояснень, копій підтвердних документів, іншої інформації після завершення строку повної перевірки не є підставою для проведення повторної повної перевірки декларації.

Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку №26/21, за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб`єкту декларування.

Довідка складається та підписується не пізніше ніж на 10 робочий день з дня закінчення основного або продовженого строку повної перевірки.

Довідка може бути складена і підписана до закінчення основного або продовженого строку повної перевірки.

Згідно із п.2 розд. ІІІ Порядку №26/21, довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб`єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.

За змістом п.п.9-11 розд. ІІІ Порядку №26/21, У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб`єкт декларування.

На офіційному веб-сайті Національного агентства оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону.

Уразі внесення виправлень у довідку відповідний акт оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства упродовж 10 робочих днів з дня його затвердження.

Про необхідність подання декларації з достовірними відомостями відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 45 Закону в разі виявлення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство повідомляє суб`єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв`язку.

Щодо порядку проведення повної перевірки.

Відповідно до ч. 1 статті 13 Закону України «Про запобігання корупції» уповноважені особи НАЗК мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, у зв`язку з реалізацією своїх повноважень; отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань.

Згідно з п.п.3-4 пункту 4 Розділу V повна перевірка декларації передбачає: звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку; звернення у разі необхідності до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.

Судом встановлено, що ані позивач ані член родини позивача, у рамках строку проведення повної перевірки декларації, не отримували запитів від НАЗК щодо з`ясування причин не зазначення 4 об`єктів незавершеного будівництва на земельних ділянках, які на праві власності належать члену сім`ї суб`єкта декларування.

Також, в обґрунтування факту щодо відсутності, на час заповнення щорічної декларації за 2022 рік, а саме до 31.01.2024, в нього інформації про 4 об`єкти не завершеного будівництва Позивачем надано копію нотаріально посвідченої заяви члена родини суб`єкта декларування щодо її майнового стану станом на 31.12.2022, яка була посвідчена 22.01.2024 р. нотаріусом.

Відповідачем на підтвердження вжитих заходів зазначається про направлення члену сім`ї суб`єкта декларування листа, який повернувся до НАЗК з позначкою «повернуто через закінчення строків зберігання» без надання відповідних доказів.

Проте, як встановлено судом, Відповідачем не спростовано факт того що він звертався особисто до Позивача, як суб`єкта декларування про причини не зазначення 4 об`єктів незавершеного будівництва.

Тобто, на думку суду, не надав можливості суб`єкту декларування пояснити про обставини та причини недекларування майна.

Відповідно до статті 45 Закону України про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з абз. 2 п. 2 розд. ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 23 липня 2021 року № 449/21(реєстр. в Мінюсті 29 липня 2021 р. за № 987/36609) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Судом встановлено, що реєстрація права власності на 4 будівлі відбулася у 2023 році із встановленням ринкової вартості об`єктів на дату реєстрації тобто станом на 2023 рік.

Суд вказує, що відповідачем не надано доказів встановлення в рамках проведення повної перевірки вартості чотирьох об`єктів незавершеного будівництва станом на 31.12.2022, враховуючи стан їх готовності.

Відповідачем також не надано підтвердження залучення експерта, спеціаліста для визначення вартостей будівель, які на його думку, були вже збудовані.

Щодо відсутності на 4 земельних ділянках, які належать на праві власності члену сім`ї суб`єкта декларування об`єктів незавершеного будівництва до матеріалів справи долучено дефектний акт щодо технічного стану 4 будівель на вищезазначених земельних ділянках із зазначенням рішення про повний демонтаж цих будівель.

Також, у якості доказів надано та досліджено судом наступні документи:

-загальний журнал робіт, який було розпочато 11.10.2021 та завершено 15.10.21 р., записи в якого свідчать про завершення демонтажу будівель станом на 15.10.2021 року.

-копії технічних паспортів на 4 будівлі з технічними характеристиками: фундамент бетон; стіни газоблок; покрівля - металочерепиця, перекриття залізобетон. При цьому, в дефектному акті щодо технічного стану 4 об`єктів незавершеного будівництва від 06.10.2011 характеристики будівель були наступні: будинки збудовані по каркасній технології з СІП панелей.

- супутникові знімки місцевості станом на 2022 рік;

- листи від постачальника електроенергії про те, що надання послуг з розподілу електроенергії між ОСОБА_7 та Київські електромережі за адресою АДРЕСА_3 врегульовано на підставі заяви -приєднання від 01.06.2023 та відсутність договірних відносин про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресами: АДРЕСА_4 .

Щодо посилання Відповідача на інформацію з витягу з Реєстру будівельної технічної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та технічного паспорту на будинки садибного типу, що будівництво будинків розпочато у 2014 році та завершено 31.12.2014 року, то суд вказує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження зазначеної позиції.

Щодо грошових заощаджень члена сім`ї суб`єкта декларування

Суд вказує, що відповідно до ч. 1 статті 13 Закону України «Про запобігання корупції» уповноважені особи НАЗК мають право вимагати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, у зв`язку з реалізацією своїх повноважень; отримувати в межах своєї компетенції письмові пояснення від посадових осіб та службових осіб державних органів, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань.

Згідно з п.п.3-4 пункту 4 Розділу V повна перевірка декларації передбачає: звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку; звернення у разі необхідності до суб`єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.

Судом встановлено, що ані позивач, ані член родини позивача, у рамках строку проведення повної перевірки декларації, не отримували запитів від НАЗК щодо з`ясування джерел походження коштів члена сім`ї суб`єкта декларування, які зазначені у розділі 12 «Грошові активи», що підтверджено запитом до НАЗК про надання пояснень та підтверджуючих документів.

Відповідач в свою чергу наголосив на тому, що не зміг підтвердити наявність таких коштів на кінець звітного періоду та за результатами повної перевірки поданої ОСОБА_1 декларації за 2022 рік не визнав такі відомості недостовірними.

Суд вказує, що відповідач в процесі проведення повної перевірки декларації має право відбирати пояснення не тільки у суб`єкта декларування, а у інших громадян, до яких відносяться члени сім`ї суб`єкта декларування.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач під час проведення повної перевірки не зміг встановити дане питання безпосередньо у члена сім`ї та не підтверджує про те, що дане питання було адресоване і суб`єкту декларування.

Відтак, суд приходить до висновку, що нотаріальна заява члена сім`ї суб`єкта декларування щодо його фінансового та майнового стану не може створювати негативні наслідки для самого суб`єкта декларування.

Суд також вважає за необхідним вказати, що всі сумніви мають тлумачитися на користь особи та з тим, що немає іншого джерела інформації з якого суб`єкт декларування міг встановити наявність/відсутність у особи з якою він спільно проживає об`єктів незавершеного будівництва чи активів, окрім інформації, яку надає безпосередньо саме цей член сім`ї.

Суд не досліджує питання джерел погодження коштів члена сім`ї суб`єкта декларування. Вказане повноваження є компетенцією Відповідача, який обмежився лише зазначити що у нього є сумніви, що не відповідає принципові правової визначеності та законності.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що Відповідач не дотримав вимог законодавства, яке регулює порядок проведення повної перевірки та не вжив заходів щодо дослідження даного питання.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази, які надаються учасниками повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст.ст.73-76 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.76 КАС України).

Частиною другою статті 2 КАС України, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.

Суд звертає увагу, що рішення та вчинки суб`єкта владних повноважень повинні бути добросовісними, розсудливими, прийнятими з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) ч.2 ст.2 КАС України).

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103, код ЄДРПОУ40381452) про визнання протиправною та скасування довідки задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати п. п. 2 та п. п. 5 розділу 3 Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції №236/24 від 05.07.2024 про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Черкаської митниці.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (бульв. Миколи Міхновського, 28,м. Київ,01103, код ЄДРПОУ40381452) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 605(шістьсот п`ять) грн.20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.