Постанова

від 24.10.2024 по справі 200/940/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року справа №200/940/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Никифорової І.М.,

представника позивача Кожушного К.С.,

представника відповідача Сахарова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №200/940/24 (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2023 р. за №Ю-3371-25 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року позов задоволено. Скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2023р. №Ю-3371-25 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірну вимогу, оскільки за позивачем обліковувалась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску станом на 30 листопада 2023 р. у розмірі 7 701 471,45 грн.. Дана заборгованість виникла з 20.01.2020р. відповідно до нарахувань здійснених, згідно поданої ПРАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» звітності та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме за рахунок: - не сплати сум, самостійно нарахованих платником відповідно до наданої звітності за періоди: січень 2020 грудень 2020 року; І квартал 2021 ІІІ квартал 2023 рр., - донарахованих штрафних санкцій ГУ ДПС у Донецькій області згідно рішення за № 0000024710 вiд 26.12.2019 (термін сплати 20.01.2020).

Відповідач вважає, що згідно п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України, положення цього кодексу не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку. Відтак, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що Головним управлінням ДПС в Донецькій області прийнято рішення №43/05-99-04-13 від 30.04.2024р. щодо неможливості ПрАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022р. по період припинення або скасування воєнного стану на території України, але у рішенні не йде мова про обов`язок платника зі сплати єдиного внеску.

Відповідач також вважає, що судом першої інстанції невірно визначений розмір судового збору 30 280 грн., який був стягнутий на користь позивача. Судом не враховано коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач, Приватне акціонерне товариство «ДОНРИБКОМБІНАТ», код ЄДРПОУ 00476625, є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична адреса: 84173, Донецька область, Краматорський район, селище Мирне, Слов`янська ТГ.

У зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ позивач перереєстрував юридичну адресу, здійснював діяльність за юридичною адресою: 61058, м.Харків, вул. Сумська, буд. 49 та знаходився на обліку у Головному управлінні ДПС в Харківської області (код ЄДРПОУ 43983495).

16 листопада 2022 року Головним управління ДПС у Харківській області прийнято рішення № 2965/20-40-18-04-25, щодо можливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 520/4880/23 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДОНРИБКОМБІНАТ" (код ЄДРПОУ 00476625, вул. Сумська, буд. 49, м. Харків, 61058) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 2965/20-40-18-04-25 від 16 листопада 2022 року щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання. Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "ДОНРИБКОМБІНАТ" про неможливість виконання податкових обов`язків з поданими документами.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від23 травня 2023 року змінено з підстав та мотивів його прийняття.

На даний час позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, юридична адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП: 44070187.

ГУ ДПС у Донецькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2023 року № Ю-3371-25 у сумі 7 701 471,45 грн..

11.01.2024р. позивачем подано скаргу до ДПС України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18 грудня 2023 р..

Рішенням № 2142/6/99-00-06-02-01-06 від 29.01.2024р. ДПС України про результати розгляду скарги, зазначену вимогу залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Головним управлінням ДПС в Донецькій області прийнято рішення №43/05-99-04-13 від 30.04.2024р. щодо неможливості ПрАТ «ДОНРИБКОМБІНАТ» виконувати податкові обов`язки з 24.02.2022р. по період припинення або скасування воєнного стану на території України.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Статтею 2 Закону № 2464-VI встановлено, що його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону, є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за встановленою формою, виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р.№449, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 07.05.2015р. за №508/26953, (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 21.04.2016р. №609/28739, (далі - Інструкція №449) органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно даних ІКП позивача недоїмка з єдиного внеску станом на 30 листопада 2023 р. складала 7 701 471,45 грн..

На підставі цих даних відповідачем і було сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Доказів погашення суми недоїмки позивачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята відповідачем у межах та у спосіб, що передбачений законом, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про необхідність застосування до спірних правовідносин положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України установлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює, зокрема, питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Поняття податку та збору визначено у статті 6 Податкового кодексу України, за приписами якої податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу; збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначені види податків та зборів: загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Відповідно до пункту 10.1 та пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок.

До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Як вже встановлено вище, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що на спірні правовідносини не розповсюджуються положення підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Посилання суду першої інстанції на рішення Головного управління ДПС в Донецькій області №43/05-99-04-13 від 30.04.2024р., колегія суддів вважає помилковим, оскільки це рішення було прийнято щодо неможливості своєчасного виконання позивачем податкового обов`язку на період з 24.02.2022 по період припинення або скасування воєнного стану на території України: подання податкової звітності, інших документів та форм, своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; своєчасно нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори.

Отже, рішення стосовно неможливості виконання позивачем обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не приймалось.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає у задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі № 200/940/24 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі № 200/940/24 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ДОНРИБКОМБІНАТ» до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2023 р. за №Ю-3371-25 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - відмовити.

Повне судове рішення 24 жовтня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 24 жовтня 2024 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко