Постанова

від 24.10.2024 по справі 520/4828/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 р. Справа № 520/4828/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., повний текст складено 19.03.24 по справі № 520/4828/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ»

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо - будівельна компанія Єврошлях звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служб України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківській області №10114810/45060122 від 07.12.2023 р. про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкової накладної №16 від 28.09.2023р. на суму 658568,40 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 109761,40 грн. (реєстраційний № 9267265280); зобов`язати Державну податкову службу України, зареєструвати подану ТОВ Дорожньо - будівельна компанія Єврошлях податкову накладну №16 від 28.09.2023р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2024р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №10114810/45060122 від 07.12.2023 р. Зобов`язано Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану ТОВ Дорожньо - будівельна компанія Єврошлях податкову накладну №16 від 28.09.2023р. датою її подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо - будівельна компанія «Єврошлях» судовий збір у розмірі 3028 грн., в тому числі 1514 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та 1514 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

18.06.2024 року представником позивача подано заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000грн., що складаються з понесених витрат 15000 грн. та гонорару успіху, у розмірі 20% від ціни позову - 3000 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 заяву представника позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо - будівельна компанія Єврошлях витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн., в тому числі 9000 (дев`ять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та 9000 (дев`ять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Головне управління ДПС у Харківській області , не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу, вважає рішення суду таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи ст. 134 КАС України. Вважає , що з акту приймання-передачі наданих послуг можна одразу дійти висновку про необґрунтованість розміру винагороди за надану правничу допомогу. В зазначеному акті приймання-передачі наданих послуг наведено загальну суму без деталізації понесених адвокатом витрат, перелічено загальне описання послуг без конкретизації кожної послуги із розрахунку за годину роботи адвоката, отже неможливо визначити витрачений адвокатом час на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг. Предмет спору у даній справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Разом з тим, звертаємо увагу суду на те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У даному випадку представником позивача жодним чином не доведено обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу та не надано доказів сплати за послуги адвоката. Поряд з цим, справа розглядалась у суді першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки належить до справ незначної складності відповідно до положень ст. 257 КАС України. Отже, указаний розмір відшкодування послуг 18 000, 00 грн. не є співмірним із складністю справи, є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. Просить суд скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/4828/24, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви щодо стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі.

ТОВ «ДБК «ЄВРОШЛЯХ» подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що зміст апеляційної скарги має виключно декларативний характер, зокрема, не Апелянтом не зазначено, які конкретні обставини залишилися судом нез`ясованими, які саме докази не було взято судом до уваги або безпідставно відкинуто, в чому конкретно виявилося порушення судом норм процесуального права (невірне застосування ст. 134 КАС України). Вертає увагу , що ані Відповідачем-1, ані Відповідачем-2 під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано жодного доказу в обґрунтування заперечень щодо розміру наданої позивачу правової допомоги. Також , відсутні докази, посилання на конкретні обставини справи, які б свідчили про неповне з`ясування судом обставин, вказівки на невстановлені обставини або факти. Відсутні докази необґрунтованості розміру правової допомоги з наведенням конкретних контррозрахунків або аналізу наданих позивачем доказів надання правової допомоги. Позивач просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на загальний характер доводів поданої апеляційної скарги, повну відсутність в ній конкретизованих заперечень з посиланням на певні обставини справи, наведенням конкретних витягів з судового рішення, що свідчать про певні порушення, яких припустився суд, відсутність прямої вказівки на те, в чому виявилися у даній справі порушення судом норм процесуального права, отже на повну необґрунтованість поданої апеляційної скарги. Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд. Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже, підстав для його скасування не вбачається. Також, позивач заявляє, що ним під час підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу та у зв`язку з переглядом додаткового судового рішення в суді апеляційної інстанції було понесено судові витрати у розмірі 4000,00 грн, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Солохіною В.В. на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 16/02 від 16.02.2024. На підтвердження факту та обсягів наданої Позивачу правової допомоги суду надається: копія договору на надання професійної правничої (правової) допомоги № 16/02 від 16.02.2024, копія додаткової угоди № б/н від 24.09.2024, копія Акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) № 2 від 25.09.2024, копія ордеру АХ № 1210675 від 24.09.2024, копія свідоцтва про право зайняття адвокатської діяльністю ХВ № 002596, виданого Радою адвокатів Харківської області 23.11.2022. Звертає увагу суду апеляційної інстанції як під час розгляду поданої апеляційної скарги, аналізу додаткового рішення суду першої інстанції на предмет його відповідності приписам ст. 242, 316 КАС України (і відповідно відсутності підстав для скасування такого судового рішення на підставі ст. 317 КАС України), так і під час вирішення питання про стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції, врахувати не тільки категорію складності справи, а й обсяг наданої в такій справі правової допомоги позивачу, детальну обґрунтованість та зміст підготовлених адвокатом заяв, наведенням докладних аналітичних висновків, а не поверхневе копіювання норм податкового права, глибину та обсяг застосованої судової практики Верховного суду, що повністю підтверджує розмір визначеного гонорару (наданої правової допомоги) у даній справі. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/4828/24 - залишити без змін. Стягнути з Відповідачів на користь «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа .

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1173043 від 22.02.2024; договір про надання правової (правничої) допомоги № 16/02 від 16.02.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Дорожньо - будівельна компанія Єврошлях та адвокатом Солохіною В.В.; свідоцтво про право зайняття адвокатської діяльністю ХВ № 002596 від 23.11.2022, виданого Радою адвокатів Харківської області, акт приймання - передачі наданих послуг від 17.06.2024 року.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із складності справи та наданих адвокатом послуг. Щодо гонорару успіху, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.Суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо - будівельна компанія Єврошлях витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн., в тому числі 9000 (дев`ять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та 9000 (дев`ять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Надаючи оцінку вказаному додатковому судовому рішенню колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Колегія суддів звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited" суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У цій справі представник позивача просить стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000грн., що складаються з понесених витрат 15000 грн. та гонорару успіху, у розмірі 20% від ціни позову - 3000 грн.

Так, між адвокатом Солохіною Владиславою Валеріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» в особі директора Лизлової Ольги Сергіївни укладено Договір № 16/02 про надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2024, за змістом п. 1.1 якого, адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види професійної правничої (правової) допомоги (послуги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, у тому числі, але не виключно: надавати клієнту усні та письмові консультації, з питань підготовки позову та інших заяв по суті справи за позовом клієнта; забезпечувати реалізацію прав та обов`язків клієнта в судових органах, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків клієнта під час розгляду справи у тому числі, але не виключно шляхом представництва інтересів клієнта під час судових засідань, складати та підписувати заяви по суті справи, позовні заяви, відзиви, відповіді. заперечення, скарги, клопотання, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення під час розгляду справи у Харківському окружному адміністративному суді, Другому апеляційному адміністративному суді, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду за позовом клієнта до Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішень та зобов`язання вчинити певні дії (зареєструвати податкову(і) накладну (і).

Відповідно до п. 3.1-3.4 вказаного Договору, за надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги (послуг) клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), яка включає суму вартості професійної правничої (правової) допомоги (послуг).

Винагорода (гонорар) за надання адвокатом клієнту професійної правничої (правової) допомоги (послуг) з представництва інтересів клієнта у Харківському окружному адміністративному суді є фіксованою та складає 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. без ПДВ.

Детальний опис наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг), її види та час надання, зазначаються у актах приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг).

«Ґонорар успіху»- це додаткова винагорода адвокату за здійснення професійної правничої допомоги клієнту, плата за досягнутий адвокатом результат, що полягає в задоволенні судом заявлених позовних вимог (у т.ч. частковому задоволенні позовних вимог) та становить 20 % від розміру винагороди адвокату, визначеної відповідно до п. 3.2 цього Договору.

На виконання умов Договору № 16/02 про надання правничої (правової) допомоги від 16.02.2024 сторонами укладено акт № 1 приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 17.06.2024, за змістом якого адвокат надав, а клієнт прийняв професійну правничу (правову) допомогу (послуги) щодо звернення ТОВ «ДБК «ЄВРОШЛЯХ» до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії (зареєструвати податкову накладну).

За даним Актом адвокат надав наступну професійну правничу (правову) допомогу (послуги):

- вивчення документів та матеріалів щодо обставин виникнення у Клієнта підстав для визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії (зареєструвати податкову накладну);

- аналіз рішень податкового органу під час адміністративного оскарження;

- аналіз та дослідження нової судової практики щодо змін зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- надання Клієнту усних консультацій щодо можливих варіантів захисту його прав, порушених внаслідок відмови у реєстрації податкової накладної; складання та узгодження проекту позовної заяви з клієнтом;

- складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії (зареєструвати податкову накладну), підготовка необхідних документів (копій), подання позову та завантаження додатків через електронний суд;

- підготовка та завантаження до електронного суду процесуальних заяв;

- підготовка відповіді на відзив;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення.

- заплановане підготовка заяв на отримання рішень суду та виконавчих листів;

- заплановані підготовка та подання заяв до Головного управління Державної казначейської служби України у області, Головного управління Державної казначейської служби України, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо стягнення судового збору та виконання рішення суду.

Загальна вартість наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) згідно укладеного сторонами Договору становить 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. без ПДВ, відповідно до пункту 3.2 Договору.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.04.2022 у справі № 500/1410/21, відповідно до якого однією з особливостей нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу за Кодексом адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Крім того, відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів взята до уваги позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, у якій з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, розумність гонорару та витрачений адвокатом час, Суд, за відсутності клопотання іншої сторони, самостійно зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності.

Також, Судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

А відтак, суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, та надаючи оцінку доводам відповідача щодо неспівмірності заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу до фактично витраченого адвокатом часу, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що за умовами Договору про надання правничої допомоги від 28.01.2024 сторони визначили фіксований гонорар адвоката 15000,00 грн тагонорар успіху3000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ч. 4 ст. 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.

Колегія суддів звертає увагу , що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року у справі №540/707/20.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді апеляційної інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

Верховний Суд неодноразово у постановах зазначав, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд повинен враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.

Разом з цим, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на його неспівмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд апеляційної інстанції враховує, що зважаючи на те, що понесені витрати відшкодовуватиме інша сторона, дослідження доказів вимагає ретельного підходу, адже їх стягнення, з одного боку, є компенсацією (певною мірою вимушених) фінансових затрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, але водночас ця компенсація не може бути надмірною. Тож окрім того, що витрати на правничу допомогу мають бути документально доведеними, вони мають відповідати також критерію співмірності у розумінні ч.5 ст. 134 КАС України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені наступні документи: позовна заява, відповідь на відзив та заява про стягнення додаткових витрат.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що послуги з вивчення документів та матеріалів щодо обставин виникнення у клієнта підстав позову, аналіз рішень податкового органу та судової практики щодо змін зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які наведені в акті приймання-передачі, не підлягають окремому відшкодуванню, оскільки надання правової допомоги в цій частині є складовою процесу розроблення та складання позовної заяви, а не самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що складення позовної заяви, також не вимагало великого обсягу аналітичної й технічної роботи, та витраченого часу, оскільки останній практично складається із викладення фактичних обставин справи та цитування нормативно-правових актів, не містить жодних власних висновків адвоката та будь-яких посилань на нову судову практику, є незначним за обсягом, що також свідчить про завищення розміру правової допомоги в цій частині.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що заявлена відповідачем сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг.

Таким чином, враховуючи, складність справи та співмірність з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), обсягом та змістом наданих послуг, оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом відповідача та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що за обставин даної справи співмірною, зокрема, зі складністю справи, об`ємом виконаних робіт та значенням справи для сторони є сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн.

Стосовно включення до витрат на професійну правничу допомогу додаткового «гонорару успіху» у розмірі 3000,0грн , колегія суддів зазначає наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування«гонорару успіху»як форми оплати винагороди адвокату.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з«гонораром успіху».ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату«гонорару успіху»,у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Дослідивши надані позивачем документи на підтвердження судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, колегія суддів вважає, що«гонорар успіху»не був необхідним у зв`язку з розглядом справи № 160/6592/23 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Отже, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. що становлять«гонорар успіху».

Що стосується питання стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, наступне.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, подано наступні документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія № 1210675, додаткова угода від 24.09.2024 до Договору № 16/02 від 16.02.2024 про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) від 25.09.2024 № 2.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 року по справі №2040/6747/18, вбачається, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, враховуючи принцип співмірності (який, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони), колегія суддів вважає за можливе обмежити належну до стягнення з позивача суму витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час апеляційного перегляду справи, визначивши таку суму в розмірі 2000,00 грн. В іншій частині подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі № 520/4828/24 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОШЛЯХ» (пров.Подільський, буд.5, м.Харків, індекс 61003, код ЄДРПОУ 45060122) витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 000 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий