Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/3143/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3143/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА»

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.10.2023 № 000/953/32-00-07-06-19.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17.08.2023 № 194-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року (від 20.07.2023 вх. № 9179534847) з урахуванням уточнюючого розрахунку, за результатами якої складено Акт від 15.09.2023 № 956/32-00-07-06-14/30912734.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем порушено: абз. б) п. 187.1 ст. 187, пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено обсяги постачання по рядку 2.1 Декларації «Операції з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою» за червень 2023 року на суму 37 472 502 грн; п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 3, 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», а саме, за червень 2023 року не складено та не зареєстровано у законодавчо встановлений термін в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по операціям з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються за нульовою ставкою згідно з оформленими митними деклараціями за червень 2023 року на суму 145 034 871 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2023 № 000/953/32-00-07-06-19, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 61 200,00 грн.

Назване рішення є предметом оскарження в даній справі.

Позивач вважає, що висновки податкового органу є помилковими, адже Товариство діяло на підставі чинного законодавства, яке, натомість, є суперечливим. Наполягає, що для цілей виникнення податкових зобов`язань з ПДВ є дата перетинання товаром митного кордону України. Крім того, апелянт звертає увагу, що податкова накладна була зареєстрована, а тому в даному випадку може мати місце виключно її несвоєчасна реєстрації, а тому висновок податкового органу про неподання декларації є незаконним.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач є експортером власної продукції.

Спірним в даній справі залишається питання правильності визначення, чи є дата оформлення митної декларації датою перетинання товаром митного кордону України для цілей питання дати виникнення податкових зобов`язань.

За обставинами даної справи, дата оформлення митної декларації відрізняється від дати фактичного перетинання митного кордону, на що позивач та відповідач мають різний правовий погляд.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України передбачено, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2020 року в справі № 480/660/19, від 22 квітня 2021 року в справі 640/19498/19, від 13 грудня 2022 року в справі № 380/9380/21 дійшов правових висновків, що подання декларації до митних органів є юридично значимим фактом, який тягне за собою виникнення обов`язків зі сплати податків, а тому, відповідно, датою виникнення податкових зобов`язань є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

За приписами постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апелянта, що датою виникнення податкових зобов`язань в контексті спірних правовідносин є дата фактичного вивезення товару.

Щодо доводів апелянта про неправомірне застосування штрафу відповідно до абз. 4 п. 120-1-2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, оскільки за експортними операціями позивачем складались та реєструвались податкові накладні, такі доводи спростовуються додатком 1 до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, який містить чіткий перелік митних декларацій, реєстрація податкових накладних за якими в червні 2023 року не відбулася.

Відповідно до абзацу 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Аналіз наведеної норми дає можливість дійти беззаперечного висновку, що для платника податків відповідальність у вигляді нарахування штрафу виникає в разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, перелічені в цій нормі, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу.

Отже, реєстрація податкових накладних за переліком митних декларацій, наведених у додатку 1 до ППР, поза межами строків, визначених статтею 201 ПК України, не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої абзацом 4 пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ВЕЛТА» залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року в адміністративній справі № 160/3143/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 24 жовтня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 24 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров