Постанова

від 24.10.2024 по справі 280/4617/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 280/4617/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства «СЛАВУТИЧ», Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року (суддя Калашник Ю.В., повний текст рішення складено 26.07.2024) в адміністративній справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства «СЛАВУТИЧ»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Селянське (фермерське) господарство «СЛАВУТИЧ» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.02.2024 № 162708010714.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.02.2024 № 162708010714, в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 47 325,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги. Позивач просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, відповідач відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було видано наказ від 18.12.2023 № 2151-п про проведення документальну позапланову виїзну перевірку СФГ «СЛАВУТИЧ».

Згідно з наказом від 26.12.2023 № 2188-п ГУ ДПС у Запорізькій області внесені зміни до наказу від 18.12.2023 № 2151-п в частині виду перевірки з документальної позапланової виїзної на документальну позапланову невиїзну.

За результатом проведення документальної позапланової перевірки відповідачем складено Акт від 09.01.2024 № 199/08-01-07-147/30000900, зі змісту якого вбачається, що перевірка проводилась з 27.12.2023 по 02.01.2024 в приміщенні Головного управління ДПС у Запорізькій області.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2024 № 162708010714, яке є предметом оскарження в даній справі.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, окрім іншого, як таке, що прийнято за результатом перевірки, призначеної та проведеної з порушенням законодавчо встановленої процедури.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що первинним для правильного вирішення справи є перевірка саме цих доводів позивача, адже в разі підтвердження такого порушення рішення, прийняте за результатом незаконно проведеної перевірки рішення підлягає безумовному скасуванню.

Так, за приписами статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПКУ, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п. 42.4 цієї статті, листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Аналізуючи наведені норми податкового законодавства, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка та документальна позапланова невиїзна перевірки це два окремі види перевірки, порядок призначення та процедура проведення яких регулюється різними правовими нормами. Головною вимогою щодо проведення таких видів перевірок є обов`язкове видання керівником податкового органу відповідного наказу.

Отже, внесення змін до наказу Головного управлінням ДПС у Запорізькій області від 18.12.2023 № 2151-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки СФГ «СЛАВУТИЧ» в частині зміни виду перевірки не можна вважати дотриманням процедури призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, адже статтею 79 Податкового кодексу прямо встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що відповідач правомірно прийняв наказ № 2188-п «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 18.12.2023 № 2151-п», не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Також невірним є висновок суду першої інстанції, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про початок перевірки надіслано до електронного кабінету платника 26.12.2023 (а.с. 124, 124 зворотній бік).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що стаття 42 ПК України містить імперативну норму, яка визначає, що документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронні документи і електронний документообіг», електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Позивач заперечує факт отримання наказу про призначення перевірки, при цьому матеріали справи не містять повідомлення в електронній формі від адресата про одержання названого електронного документа.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 42.4 статті 42 ПК України, у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Верховний Суд у постанові від 09.05.2024 в справі № 280/923/23, проаналізувавши такі самі норми чинного законодавства, дійшов правового висновку, що податковим законодавством передбачено можливість листування контролюючих органів з платниками податків в електронній формі, шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет. Лише квитанція про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично, в якій зазначено дату вручення та час доставки документа платнику податків, є належним доказом відправлення на електронний кабінет платника документів з електронного кабінету контролюючого органу. При цьому, у разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи зібрані судом першої інстанції докази, які містяться в матеріалах справи, встановив, що відповідачем не надано суду доказу виконання вимог пункту 42.4 статті 42 ПК України щодо надіслання платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

При цьому, наданий контролюючим органом скріншот екрану не дають підстав вважати, що відповідні документи були отримані платником податків.

Враховуючи сукупність наведених норм права та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач не мав права приступити до проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СФГ «СЛАВУТИЧ».

В силу приписів статті 19 Конституції України, суб`єкт владних повноважень при здійсненні покладених на нього функцій має дотримуватися вимог законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на сталу судову практику, сформовану Верховним Судом (як приклад, постанова ВС від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18), відповідно до якої невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки. Акт перевірки, виходячи з положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність необхідності аналізу законності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень, так само як і про відсутність необхідності надання оцінки іншим доводам сторін, адже внаслідок порушення процедури прийняття наказу та проведення перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасування як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «СЛАВУТИЧ» задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року в адміністративній справі № 280/4617/24 скасувати.

Позов Селянського (фермерського) господарства «СЛАВУТИЧ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.02.2024 № 162708010714.

Присудити на користь Селянського (фермерського) господарства «СЛАВУТИЧ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області сплачений судовий збір в розмірі 15 567 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн 90 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 24 жовтня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 24 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров