Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/14135/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14135/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року (суддя Горбалінський В.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 02.08.2024 року) в справі №160/14135/24 за позовом Фермерського господарства «Бутенко Микола Васильович» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну, -

в с т а н о в и в:

30.05.2024 року ФГ « ОСОБА_1 » (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач 1), Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач 2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10903647/20303702 від 16.04.2024, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 07.03.2024 року; зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 07.03.2024 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що позивачем було складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкову накладну, яка за результатами опрацювання виявилась такою, що не відповідає нормам, зокрема у накладній було виявлено невідповідність обсягів придбаних товарів/послуг відповідно до УКТЗЕД, обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Після опрацювання даних податкової накладної, встановлено участь фермерського господарства у схемних поставках з метою штучного формування податкових показників. Реєстрація накладної зупинена також з причини того, що платник податків, яким подано накладні для реєстрації, відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Апелянт вказував, що з метою недопущення використання «схемного» податкового кредиту було здійснено заходи щодо встановлення реальності господарських операцій. Апелянт вказував, що позивачу було запропоновано надати пояснення щодо відповідності обсягів надання послуг, проте, надані пояснення та документи не усунули виявлені порушення. Підставою для прийняття комісією рішень про відмову у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеній у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації. Апелянт вказував, що підставою для зупинення реєстрації накладних є відповідно до профільного Порядку ризик порушення норм податкового законодавства.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з розподілом судових витрат, зокрема щодо витрат на правничу допомогу, які задоволені судом на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Апелянт вказував, що у позивача відсутні підстави для стягнення 6000,00 грн., оскільки сума не є співмірною для справи такої складності, не доведено, що було витрачено багато часу на надання послуг. В акті здачі-приймання виконаних робіт зазначено про надання професійної допомоги з подання позову, не конкретизовано, яка робота проведена, скільки часу витрачено на надання правової допомоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна, подана на реєстрацію позивачем не містила помилок та була сформована у відповідності до вимог ст. 201 ПК України, а саме в податковій накладній № 1 від 07.03.2024 року містились всі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця), зазначені податкові накладні реєструвались вперше, що виключає факт реєстрації податкових накладних з такими ж реквізитами. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до Порядку №1165, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Суд першої інстанції вказував, що податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної, у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яке набрало законної сили, податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. Датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не містить жодного розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Позивачем на виконання квитанції про зупинення реєстрації та повідомлення про надання документів було надано пояснення та додаткові пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. У оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, в той час як судом встановлено, що позивачем надано первинні документи, які дають смогу встановити повноту та зміст господарської операції, за наслідком якої і було складено спірну податкову накладну.

Суд першої інстанції вказував на необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі. Частиною 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Суд першої інстанції зазначав, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Вартість підготовки тексту позовної заяви у межах правничої допомоги складає 6000,00 грн. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі (додатковій угоді) у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, доходить висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. є реальними та підтвердженими. Представником позивача підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 07.03.2024 року ФГ «Бутенко Микола Васильович» сформувало податкову накладну № 1, за результатами постачання ТОВ «Імперія Грандіс» соняшника врожаю 2023 року. 02.04.2024 року податкова накладна № 1 була направлена до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію. Згідно квитанції від 02.04.2024 року про реєстрацію податкової накладної, реєстрація податкової накладної зупинена, податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Повідомленням від 09.04.2024 року № 10866367/20303702 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказало на необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної.

ФГ «Бутенко Микола Васильович» 12.04.2024 року направило до ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення № 1 та документи щодо підтвердження реальності здійснення операції за відповідною податковою накладною. Направлення пояснень та додаткових документів підтверджується квитанцією № 1 від 12.04.2024 року.

16.04.2024 року ФГ «Бутенко Микола Васильович» отримало рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації № 10903647/20303702, про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 07.03.2024 року.

Рішення № 10903647/20303702 було оскаржено до відповідної комісії ДПС України шляхом подання скарги, надано пояснення до скарги. Рішенням за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 26380/20303702/2 від 26.04.2024 року скаргу залишено без задоволення та рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області без змін, підстави, вказані ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів тощо.

Матеріалами справи встановлено, що ФГ «Бутенко Микола Васильович» сформувало податкову накладну за результатами постачання ТОВ «Імперія Грандіс» соняшника врожаю 2023 року на підставі та на виконання договору поставки.

Як доказ правомірності формування податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «Імперія Грандіс», позивачем долучено до матеріалів справи договір № 1Г-19-КМ від 25.10.2023 року про постачання сільськогосподарської продукції, ФГ « ОСОБА_1 » зобов`язувалось в порядку встановленому законодавством здійснити поставку на адресу замовника сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2023 року, базисні показники, кількість, асортимент, ціна товару, визначаються у специфікаціях. Специфікаціями № 1 від 25.10.2023 року сторони договору узгодили постачання соняшнику врожаю 2023 року у кількості 120600 тон., № 2 від 07.03.2024 року сторони договору узгодили постачання соняшнику врожаю 2023 року у кількості 120600 тон.

Між ФГ «Бутенко Микола Васильович» та ТОВ «Імперія Грандіс» підписано акт № 71 від 07.03.2024 року приймання-передавання зерна. ФГ « ОСОБА_1 » сформовано видаткову накладну № 1/03 від 07.03.2024 року.

Товарно-транспортними накладними № 01, № 02, № 03 від 06.03.2024 року підтверджується здійснення транспортування соняшника автомобільним транспортом.

ФГ « ОСОБА_1 » надано рахунок на оплату № 1 від 07.03.2024 року. Згідно квитанції про здійснення платежу у національні валюті, ТОВ «Імперія Грандіс» здійснило 08.03.2024 року оплату за отримане насіння соняшника у розмірі 515900,18 грн.

У свою чергу, ФГ « ОСОБА_1 » підтверджує походження товару, вказує та надає докази, що насіння соняшника було власно вирощено. Встановлено, що фермерське господарство подавало звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду. Згідно відомостей про наявність земельних ділянок, позивач має земельні ділянки для засівання сільськогосподарськими культурами.

Поставлене ТОВ «Імперія Грандіс» насіння соняшника врожаю 2023 року позивач зберігав у ТОВ «Мирівський елеватор № 1», що підтверджується реєстром № 159 від 06.03.2024 року щодо прийнятого зерна з визначенням показників якості.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком. Дата складання податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті складання податкової накладної не проставляються.

Згідно пунктів 2, 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Згідно п. 12 вищевказаного Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Таким чином, підставою для зупинення/відмови в реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних є неповне заповнення її реквізитів, невнесення даних. Колегія суддів вважає, що податкова накладна № 1 07.03.2024 року містить всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в накладних заповнені всі графи, до яких вноситься обов`язкова інформація. Головне управління обґрунтовувало відмову у реєстрації податкових накладних причиною того, що платник податків, яким подано накладні для реєстрації, відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, проте підтвердження такому твердженню не надано.

Після надходження податкової накладної до ДПС, перевіряється її відповідність критеріям вказаним у п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, та те, чи може суб`єкт господарювання, який виписав податкову накладу здійснити виробництво товару, у даному випадку отримати кошти як компенсацію за втрачену вигоду.

Згідно пунктів 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 року, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 2 7, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 року № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Колегія суддів зазначає, що нормами ПК України передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія органу ДПС може не прийняти податкову накладну. Нормами податкового законодавства передбачено, що податкова накладна вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом та її дані повинні бути внесені у спеціалізовані бази даних в яких зберігається інформація щодо податкових показників платника податків.

Передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється у разі якщо за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку. Проте, не встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводило автоматизований моніторинг платника податку та щодо існування рішення про віднесення позивача до переліку ризикових.

Варто вказати, що після надходження податкової накладної до органу ДПС, перевіряється її відповідність критеріям вказаним у п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, та те, чи може суб`єкт господарювання, який виписав податкову накладу здійснити надання послуг.

Як на підставу для зупинення реєстрації податкової накладної податковий орган посилається на не надання позивачем як платником податку копій первинних документів. Позивачем було надано пояснення та документи на підтвердження господарсько-фінансової діяльності з ТОВ «Імперія Грандіс», мету діяльності та ланцюг постачання насіння соняшника врожаю 2023 року, документи були доставлені по алгоритму до ДПС України, збережено та опрацьовано. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не наділене повноваженнями надавати оцінку договорам між суб`єктами господарювання, формі та змісту платіжних доручень тощо.

Отже, коли податкові накладні складені відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, податкові накладні не відповідають критеріям ризиковості, а тому мають бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних без застережень. У разі коли у органу ДПС України виникають сумніви щодо правильності даних вказаних у накладній, орган ДПС України вправі провести моніторинг податкової накладної і у випадку відсутності необхідності щодо додаткової перевірки зареєструвати таку податку накладну. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зупиняючи реєстрацію податкової накладної, для отримання додаткових пояснень, отримало такі пояснення та необхідні документи. У податкового органу у разі отримання належним чином оформленої податкової накладної та у разі отримання пояснень та первинних документів як доказ підстави формування такої податкової накладної існує обов`язок здійснити її реєстрацію у Єдиному реєстрі.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду у частині розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Передбачено повернення судових витрат, здійснених особою у разі задоволення позову повністю або частково. Суд повинен враховувати понесені стороною судові витрати під час розгляду позову.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частин 1 3 ст. 132, частин 1 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу, надано договір про надання правової допомоги (професійної правничої) від 20.05.2024 року, укладений з адвокатським об`єднанням «Легес», відповідно до якого сторони домовились про представництво інтересів клієнта, надання йому правової допомоги (юридичних послуг), зокрема, надання юридичної допомоги по консультуванню, вивченню та аналізу документів, складання та подання позовної заяви.

Згідно додаткової угоди до договору про надання правничих послуг, ФГ «Бутенко Микола Васильович» та адвокатське об`єднання узгодили фіксовану вартість послуг: підготовка тексту позовної заяви, що оцінено у 6000,00 грн., підготовка тексту відповіді на відзив, що оцінено у 5000,00 грн., участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції, що оцінено у 3000,00 грн., підготовка заяв, клопотань, заперечень, письмових пояснень, інших процесуальних документів, що оцінено у 2000,00 грн., підготовка тексту апеляційної скарги, оцінено у 7000,00 грн., підготовка відзиву на апеляційну скаргу, що оцінено у 5000,00 грн., участь в одному судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, що оцінено у 3000,00 грн.

Надано розрахунок 27/05 від 22.05.2024 року, згідно якого адвокатським об`єднанням було надано правничу допомогу передбачену договором у формі підготовки та подання до суду позову, визначено вартість такої послуги як 6000,00 грн.

ФГ « ОСОБА_1 » було сплачено 6000,00 грн. за отримані послуги правничої допомоги, що підтверджується платіжною інструкцією № 61 від 24.05.2024 року.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати на правову допомогу, отриману стороною по справі не суб`єктом владних повноважень, підлягають розподілу разом з всіма витратами за правилами загального відшкодування понесених судових витрат.

Нормами КАС України визначено, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач на виконання вимог ст. 134 КАС України повинен надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, наявний акт прийому-передачі виконаних робіт не вказує скільки часу адвокатом була витрачено на надання правової допомоги позивачу та які спеціальні уміння застосовано.

Встановлено, що адвокатом Голіковою Г.В., діючою від імені ФГ «Бутенко Микола Васильович» згідно ордеру, було підготовлено та подано до суду позов з додатками.

Нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Згідно висновку Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормами КАС України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. не є співмірними. Правнича допомога від адвокатського об`єднання «Легес» виразилась у поданні позовної заяви, невідомо скільки часи витрачено на написання позовної заяви, збирання та подання додатків до позову.

При розподілі судових витрат витрат на правову допомогу необхідно враховувати складність справи. Предмет спору не є значно важким, не потребує значних правових знань чи умінь.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Відповідачем у справі виступає два суб`єкта владних повноважень, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, які у рівній мірі є відповідачами та повинні солідарно нести тягар відшкодування позивачу документально підтверджених судових витрат здійснених під час розгляду справи.

При поданні позову, ФГ « ОСОБА_1 » було сплачено судовий збір у розмірі 2423,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 60 від 24.05.2024 року.

Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ФГ «Бутенко Микола Васильович», з урахуванням доведеності, доцільності надання послуг та затраченого адвокатом часу, підлягають кошти у розмірі 2000,00 грн., що є витратами на правничу допомогу (підготовка, складання позовної заяви), які у зв`язку з задоволення вимог позивача, підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань двох відповідачів. Стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно на користь ФГ «Бутенко Микола Васильович» також підлягає судовий збір у розмірі 2423,00 грн.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати у частині розподілу судових витрат, в решті, рішення суду слід залишити без змін.

09.09.2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ФГ «Бутенко Микола Васильович» про розподіл судових витрат у частині витрат правничу допомогу, при ухваленні постанови просить врахувати отримання правничої допомоги та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області витрати у розмірі 5000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно частин 1 3 ст. 132, частин 1 5 ст. 134 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У якості доказу понесених витрат на правничу допомогу, ФГ «Бутенко Микола Васильович» надано договір про надання правничої допомоги та додаткову угоду, оцінку яким надано судом.

Згідно акту прийому-передачі наданої правничої допомоги від 09.09.2024 року ФГ «Бутенко Микола Васильович» отримало від адвоката адвокатського об`єднання «Легес» правову допомогу, пов`язану з захистом прав та законних інтересів клієнта. Актом вказано про підготовку та направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу, що оцінено у 5000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням виписано рахунок № 07/09 від 06.09.2024 року.

Згідно платіжної інструкції № 80 від 09.09.2024 року ФГ «Бутенко Микола Васильович» сплатило адвокатському об`єднанню «Легес» 5000,00 грн. за послуги правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції вказує, що витратами на професійну правничу допомогу є витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, витрати понесені стороною як оплата на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, оплата за підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, оплата вартості послуг помічника адвоката, сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Встановлено, що адвокатом Голіковою Г.В. було підготовлено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Суд враховує складність спору.

Суд враховує, що адвокатом Голіковою Г.В. було підготовлено та подано до суду позовну заяву, тобто не викликало складності у поданні відзиву, не потребувала вивчення суті спору. Відзив не є обов`язковим процесуальним документом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 5000,00 грн. Суд апеляційної інстанції враховує, що адвокатом було надано послугу з правничої допомоги, а саме, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

Стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ФГ «Бутенко Микола Васильович», з урахуванням доведеності надання послуг, їх співмірності, підлягають кошти у розмірі 1000,00 грн., що є витратами на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню і таке стягнення слід проводити за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись статтями 139, 242, 314, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 року в справі №160/14135/24 скасувати у частині розподілу судових витрат та у цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Бутенко Микола Васильович» (код ЄДРПОУ 20303702) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судовий збір у розмірі 1211,50 грн., та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 1211,50 грн.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Бутенко Микола Васильович» (код ЄДРПОУ 20303702) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати пов`язані із правничою допомогою адвоката у розмірі 1000,00 грн., та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати пов`язані із правничою допомогою адвоката у розмірі 1000,00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Бутенко Микола Васильович» (код ЄДРПОУ 20303702) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати пов`язані із правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 500,00 грн., та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати пов`язані із правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 500,00 грн.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова

суддяН.А. Олефіренко