Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/15478/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15478/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року (суддя Неклеса О.М., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 05.08.2024 року) у адміністративній справі №160/15478/24 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Торгівельне Підприємство «Тритон»» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-Торгівельне Підприємство «Тритон» (далі по тексту відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 152736,51 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме судом не надано вірний аналіз ст.218 ГК України та статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», які встановлюють обов`язок, а не право відповідача щодо забезпечення визначеної відповідно до закону кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, та не містять виключних умов щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або сплати адміністративно-господарських санкцій. Невірний висновок суду при аналізі ст.18-1 Закону. оскільки дана норма встановлює обов`язок держави з працевлаштування перед особами з інвалідністю, а не перед підприємствами, що не виконали норматив та не звільняє роботодавця від обов`язку створення та виділення робочих місць, в тому числі спеціальні робочі місця, пошуку та самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Апелянт зазначив, що судом неправильно визначено предмет позову, об`єктом даного правопорушення є зобов`язальні правовідносини відповідача і полягають у необхідності виконання нормативу або сплати адміністративно-господарських санкцій у термін, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, тобто до 15 квітня, наступного за звітним періоду року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року №14-1 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року №17, Дніпропетровським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у формі електронного документу через електронний кабінет ТОВ «ВТП «Тритон», на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024 року направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у товаристві, за рік склала 127 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 3 особи, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, повинна складати 5 особи. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 2 одиниці. Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» за 2 робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті особами з інвалідністю у 2023 році ТОВ «ВТП «Тритон» до 15.04.2024 року повинно було самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 152736,51 грн. та, оскільки, товариство не сплатило визначені Фондом адміністративно-господарські санкції у розмірі 152736,51 грн., останній звернувся до суду з цим позовом. Суд встановив, що ТОВ «ВТП «Тритон» протягом 2023 року подавав звітність за формою №3-ПН про попит на три вакансії для осіб з інвалідністю, а саме: 10.01.2023 року, 23.02.2023 року, 20.03.2023 року, 25.04.2023 року, 23.05.2023 року, 19.06.2023 року, 24.07.2023 року, 25.08.2023 року, 27.09.2023 року, 27.10.2023 року, 27.11.2023 року, 18.12.2023 року, що підтверджується листом Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 21.06.2024 року №808/2024. Згідно листа за цей період було запропоновано працевлаштування на ТОВ «ВТП «Тритон» 22 особам, з них 3 працевлаштовані, 19 осіб відмовились від працевлаштування. Особам з інвалідністю, які перебували на обліку у Кам`янській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості пропонувались дані вакансії, але вони не відповідали індивідуальній програмі реабілітації та не являлись підходящою роботою для осіб, яким були запропоновані. Суд врахував, що ТОВ «ВТП «Тритон» вчасно інформував центр зайнятості про наявність актуальних вакансій, про що свідчать зазначені вище звіти 3-ПН. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався статтями 18, 18-1, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»; статтями 218, 238 ГК України; п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення»; пунктами 1.4, 1.5 наказу Міністерства економіки України 12.04.2022 року №827-22 та прийшов до висновку про те, що обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості. Обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю. Водночас обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування. Суд зазначив, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю в тому числі і центри зайнятості; водночас, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку підприємств самостійного пошуку осіб з інвалідністю для подальшого працевлаштування. Суд прийшов до висновку про те, що ТОВ «ВТП «Тритон» було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вживання заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю; доказів того, що товариство не створило робочі місця для осіб з інвалідністю, відмовляло у прийнятті на роботу осіб з інвалідністю, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не надано.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року №14-1 і наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 10.03.2023 року №17, Дніпропетровським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у формі електронного документу через електронний кабінет ТОВ «ВТП «Тритон», на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024 року направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у товаристві, за рік склала 127 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 3 особи, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, повинна складати 5 особи. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 2 одиниці. Згідно розрахунку за 2 робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті особами з інвалідністю у 2023 році ТОВ «ВТП «Тритон» до 15.04.2024 року повинно було самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 152736,51 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВТП «Тритон» протягом 2023 року подавало звітність за формою №3-ПН про попит на три вакансії для осіб з інвалідністю, а саме: 10.01.2023 року, 23.02.2023 року, 20.03.2023 року, 25.04.2023 року, 23.05.2023 року, 19.06.2023 року, 24.07.2023 року, 25.08.2023 року, 27.09.2023 року, 27.10.2023 року, 27.11.2023 року, 18.12.2023 року, що підтверджується листом Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 21.06.2024 року №808/2024. Згідно листа за цей період було запропоновано працевлаштування на ТОВ «ВТП «Тритон» 22 особам, з них 3 працевлаштовані, 19 осіб відмовились від працевлаштування. Особам з інвалідністю, які перебували на обліку у Кам`янській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості пропонувались дані вакансії, але вони не відповідали індивідуальній програмі реабілітації та не являлись підходящою роботою для осіб, яким були запропоновані.

Відповідно до статей 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань. Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог ст.18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року №827-22 затверджено форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання (діє з 07.07.2022 року), згідно пунктів 1.4, 1.5 якого форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, Порядком не передбачено періодичності подачі звітності за формою №3-ПН, передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії.

Відповідно до частин 1, 2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не надано жодного акту перевірки ТОВ «ВТП «Тритон» Центром служби зайнятості виконання товариством вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ «ВТП «Тритон» виконано вимоги щодо створення робочих місць відповідно до нормативів, встановлених ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», товариство належно інформувало центр зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості осіб з інвалідністю для працевлаштування; товариством було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року у адміністративній справі №160/15478/24 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЮ. В. Дурасова

суддяН.А. Олефіренко