Постанова

від 24.10.2024 по справі 400/3898/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/3898/24

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 101» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024р. по справі за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 101» про стягнення 42 016,18грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024р. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду із позовом до ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 101», у якому просило:

- стягнути з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році: загальна сума заборгованості 42 016,18грн., з яких адміністративно-господарська санкція 41 869,67грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 146,51грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», і відповідач не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік складає 42 016,18грн., з яких адміністративно-господарська санкція 41 869,67грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 146,51грн..

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 101» на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році: загальну суму заборгованості 42 016,18грн., з яких адміністративно-господарські санкції 41 869,67грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 146,51грн..

Не погодившись із даним рішенням суду, ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 101» подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було виконано у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, і він не вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому позивачем правомірно застосовано до ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 101» адміністративно-господарські санкції та нараховано пеню за порушення термінів сплати таких санкцій.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до розрахунку Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 101» у 2023 році 10 осіб, товариство мало працевлаштувати 1 особу з інвалідністю.

Однак, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність у 2023 році становить 0 осіб (а.с.8).

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 41 869,67грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 146,51грн..

Зазначені санкції в добровільному порядку відповідач не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду про стягнення вказаних сум в примусовому порядку.

Перевіряючи наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості нарахованої позивачем, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Положеннями ч.2 ст.19 вказаного Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Приписами ч.6 ст.19 Закону №875-XII Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю (ч.7 ст.19 Закону №875-XII).

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані (ч.8 ст.19 Закону №875-XII).

Згідно із ч.12 ст. 19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України (ч.13 ст.19 Закону №875-XII).

У відповідності до ч.1 ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 ст.20 Закону №875-ХІІ).

Так, згідно з ч.1 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України)..

Відповідно до змісту ч.2 ст.218 ГК України, вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Таким чином, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

6.11.2022р. набрав чинності Закон України №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022, який скасував реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою №10-ПОІ.

Таким чином, зобов`язання роботодавця подавати звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік припинилося.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: - виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; - надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» та наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, яким затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (останній втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки №827-22 від 12.04.2022 «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання»); - у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

Згідно із податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску, поданих відповідачем контролюючому органу 8.05.2023р. за І квартал 2023р., 8.08.2023р. за ІІ квартал 2023р., 9.11.2023р. за ІІІ квартал 2023р., 7.02.2024р. за IV квартал 2023р., середньооблікова кількість штатних працівників у ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 101» становила: у січні 2023р. 6 осіб; у лютому 2023р. 6 осіб; у березні 2023р. 8 осіб; у квітні 2023р. 20 осіб; у травні 2023р. 18 осіб; у червні 2023р. 19 осіб; у липні 2023р. 14 осіб; у серпні 2023р. 10 осіб; у вересні 2023р. 6 осіб; у жовтні 2023р. 4 особи; у листопаді 2023р. 4 особи; у грудні 2023р. 4 особи (а.с123-136).

Отже, з наданих даних вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2023 році становила 10 осіб.

У доводах апеляційної скарги товариство посилається на довідку ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.06.2024р. за №1400-0604-8/54063, відповідно до якої у звіті за формою «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого внеску», що був поданий за 1-4 квартал 2023 року, сформовано відомості про застрахованих осіб за категорією « 1» (найманий працівник).

З відомостей даної довідки вбачається, що у січні 2023р. 9 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у лютому 2023р. 9 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 7особи; у березні 2023р. 8 осіб, у тому числі без трудової книжки 1 особа; у квітні 2023р. 9 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у травні 2023р. 8 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у червні 2023р. 8 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у липні 2023р. 6 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у серпні 2023р. 10 осіб, у тому числі без трудової книжки 5 осіб; у вересні 2023р. 9 осіб, у тому числі без трудової книжки 5 осіб; у жовтні 2023р. 7 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у листопаді 2023р. 7 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи; у грудні 2023р. 7 осіб, у тому числі без трудової книжки 3 особи.

Отже, з огляду на ці дані можна зробити висновок, що середньооблікова кількість штатних працівників складає: ((9-3)+(9-3)+(7-1)+(9-3)+(8-3)+(8-3)+(6-3)+(10-5)+(9-5)+(7-3)+(7-3)+(7-3)):12 = 4,5, тобто не перевищує 8 осіб.

Однак, колегія суддів зазначає, що саме на основі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності Фонд здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Як вбачається зі скріншоту Витягу з Централізованого банку даних з проблем інвалідності середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2023 році становила 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 0.

Інформація у довідці ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.06.2024р. за №1400-0604-8/54063 різниться від даних, що зазначені в рядку 101 Податкових розрахунків, поданих відповідачем контролюючому органу 8.05.2023р. за І квартал 2023р., 8.08.2023р. за ІІ квартал 2023р., 9.11.2023р. за ІІІ квартал 2023р., 7.02.2024р. за IV квартал 2023р., та даних, що передані до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Більше того, наданий до апеляційного суду штатний розпис на 2023 рік містить також розбіжності, оскільки відповідно до наказу про внесення змін до штатного розпису за №1-к від 4.01.2023р., яким введено в дію штатний розпис на 2023 рік, визначено 9 штатних одиниць, при цьому у самому штатному розписі зазначено кількість ставок 8.

Отже, судова колегія вважає, що вищевказані документи не є належними доказами, які підтверджують факт помилкового розрахунку позивачем середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за 2023 рік.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що чинними нормативно-правовими актами передбачено можливість платника податків подати до органів ДПС України у разі виявлення помилки уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, товариство уточнюючих податкових розрахунків за 2023 рік не подавало.

Щодо доводів апелянта про необхідність проведення відповідної перевірки органами Держпраці, судова колегія зазначає, що не проведення перевірки органами Держпраці не впливає на можливість самостійного визначення та нарахування позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому, як правильно вказав суд першої інстанції, відповідно до ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в період дії воєнного стану не передбачено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю за заявами Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Такі ж положення викладено у Постанові КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» №303 від 13.03.2022, за якими припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Управління Держпраці у Миколаївській області із листами від 19.09.2022р., 30.04.2024р. про проведення заходів контролю за додержанням законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю відносно роботодавців, які за інформацією Пенсійного фонду України не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, однак листом останній повідомив, що такі заходи державного контролю будуть здійснюватися після завершення мораторію.

Судова колегія також вважає помилковими посилання апелянта на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.11.2022р. у справі №400/3957/21, оскільки обставини у зазначеній справі стосувалися ситуації, коли у показниках звіту (за формою № 3-НП) наявні розбіжності та на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у разі невиправлення суб`єктом господарювання помилки у звіті.

Однак, у справі, що переглядається апеляційним судом, у відповідача не було проведено перевірку з підстав дотримання положень Закону №875-XII, звітів товариство не подавало, а санкції накладено на підставі виявлення Фондом невиконання товариством у попередньому році нормативу робочих місць.

Отже, фактичні обставини, підстави позову та його обґрунтування є відмінними, що відповідно, зумовлює різне правозастосування.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно автоматично здійснив розрахунок адміністративно-господарських санкцій на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК 101» залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко