Постанова

від 24.10.2024 по справі 400/2522/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2522/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року, прийняте у складі суду судді Устинова І.А. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «АГРО-ВІКТОРІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Мале приватне підприємство «АГРО-ВІКТОРІ» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 07.03.2024 р. № 3008 про відповідність МПП «АГРО-ВІКТОРІ» (код ЄДРПОУ 13871162) критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити МПП «АГРО-ВІКТОРІ» (код ЄДРПОУ 13871162) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року адміністративний позов Малого приватного підприємства «АГРО-ВІКТОРІ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 07.03.2024 р. № 3008 про відповідність малого приватного підприємства «АГРО-ВІКТОРІ» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити мале приватне підприємство «АГРО-ВІКТОРІ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом були зроблені висновки з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому обставини справи не з`ясовані повно, об`єктивно та всебічно, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підставою для прийняття рішення відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку стало те, що платник має у обробітку 357,3 га земельних ділянок та 1 118,82 га земельної ділянки, яка використовується за договором спільної діяльності разом з КЕВ м. Миколаєва. Згідно з відомостей про об`єкти оподаткування за платником рухаються офісні та складські приміщення, сільськогосподарська техніка. За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН на засіданні Комісії є підстави вважати, що платником протягом 2023-2024рр. ймовірно реалізовано насіння соняшника в обсязі, який перевищує обсяг вирощеної наведеної продукції. Апелянт вважає, що суд першої інстанції проігнорував мету здійснення податкового контролю відповідно до пп. 61.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України, яка в подальшому відобразилась у рішеннях про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Мале приватне підприємство «АГРО-ВІКТОРІ» (надалі Позивач) має первинну реєстрацію з 31.10.1991 року за № 15221200000020756, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З 10.06.1995 р. Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Миколаївській області (Заводський район м. Миколаєва). Позивач є платником податку на додану вартість з 01.02.2015 р. за індивідуальним податковим № 138711614038.

Основним видом діяльності Позивача є діяльність згідно коду КВЕД « 01.11.» - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

15.02.2024 р. Позивач через електронний сервіс ДПС «Електронний кабінет платника податків» від Головного управління ДПС у Миколаївській області отримав Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 2247 (далі Рішення № 2247). Підставою для прийняття рішення № 2247 Відповідачем було зазначено «п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

28.02.2024 позивач надав відповідачу детальні письмові пояснення за № 12 від 28.02.2024 р. щодо ведення господарської діяльності з вирощування власної сільськогосподарської продукції та її реалізації, а також за рахунок яких матеріально-технічних ресурсів отримувались результати господарської діяльності.

Відповідачем за результатами розгляду Повідомлення № 1 від 28.02.2024 р., пояснень № 12 від 28.02.2024 р. та копій документів, було прийнято спірне Рішення № 3008 від 07.03.2024 р. (далі Рішення № 3008, спірне рішення). Підставою для прийняття Рішення № 3008 було також зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В спірному Рішенні № 3008 Відповідач вказав, що Позивачем не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а в графі «Документи» додатково зазначив «в наданому платником повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація яка спростовує здійснення платником ризикових операцій».

Позивач, не погоджуючись з рішенням про його відповідність критеріям ризиковості платника податку, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (ділі ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20 та в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні даного спору.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням про віднесення платника податків до ризикових № встановлено, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказане рішення про віднесення платника податків до ризикових було прийняте комісією не за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної, а з огляду на наявність у відповідача податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що виключає правомірність такого рішення.

Більш того, посилання апелянта, що відбулось постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; а також постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок, не підтверджені документально, а вказані висновки є лише припущенням контролюючого органу.

При цьому, позивачем надавались до податкового органу пояснення та всі наявні в нього первинні документи про свою господарську діяльність з вирощення сільськогосподарської продукції (відповідає основному виду діяльності позивача за КВЕД), зберігання до реалізації вирощеної продукції (договори оренди земельних ділянок з доказами сплати податку та орендної плати, звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, докази наявності основних фондів, договори постачання власно вирощеної продукції, видаткові накладні, ТТН, платіжні інструкції та інші).

Таким чином, висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не гуртуються на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Крім того, суд наголошує, що попередня діяльність платника податку може бути предметом документальної перевірки останнього, в ході якої і встановлюються відповідні порушення вимог податкового законодавства, наслідком чого є прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань.

У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що позивач неодноразово подавав документи до комісії регіонального рівня з метою виключення його з переліку ризикових, за результатами розгляду яких прийняті рішення (в тому числі і спірне рішення) про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв, без наведення детального переліку документів, які платнику необхідно подати з метою спростування ризиковості.

Суд зауважує, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час вирішення питання про виключення позивача з переліку ризикових призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, та, як наслідок, прийняття негативного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності платника податків критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 07.03.2024 р. № 3008 про відповідність МПП «АГРО-ВІКТОРІ» (код ЄДРПОУ 13871162) критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області.

При цьому колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, що прямо передбачено положеннями п.6 Порядку №1165.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «АГРО-ВІКТОРІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко