Ухвала

від 24.10.2024 по справі 400/4822/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4822/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши питання про призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ТОВ "КОНТІКА" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У справі відкрито апеляційне провадження.

Судом першої інстанції справа була розглянута за правилами ст. 262 КАС України в порядку спрощеного провадження.

Разом з цим, в апеляційній скарзі скаржником викладено клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю представника.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що участь сторін в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив на апеляційну скаргу.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду. При цьому, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.

Колегія суддів бере до уваги, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Верховний Суд у постанові від 19.08.2020 у справі №320/2567/19 зробив висновок про те, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в апеляційній скарзі, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

При цьому, за визначенням ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом апеляційної інстанції можуть бути розглянуті без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи заявлене клопотання учасника справи про його бажання брати участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.

Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що передбачені статтею 306 КАС України необхідні підготовчі дії, пов`язані з призначенням справи до апеляційного розгляду проведені і справа може бути призначена до розгляду в письмовому провадженні, з урахуванням відсутності клопотань будь-якої зі сторін про розгляд справи за їх участю та поданням апеляційної скарги на рішення суду, яке ухвалене в порядку письмового спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмового провадження).

Керуючись ст.ст. 306, 307, 311, 321 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про здійснення апеляційного розгляду справи за участю представника - відмовити.

Підготовку до розгляду адміністративної справи закінчити.

Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя М.П. Коваль

Суддя Ю.В.Осіпов