Постанова

від 23.10.2024 по справі 640/23530/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/23530/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Кобаля М.І.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон транслізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон транслізинг" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвагон транслізинг" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00598170702 від 09.08.2021; №00598070702 від 09.08.2021; №00598110702 від 09.08.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00598110702 від 09.08.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині - відмовлено; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2022 касаційну скаргу ТОВ "Спецвагон транслізинг" задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2021 №00598110702 - скасовано, а справу №640/23530/21 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2021 №00598110702.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києва залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року залишено без змін

11 жовтня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон транслізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі.

Розглянувши вказану заяву та заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи: договір про надання правничої (правової) допомоги від 12 серпня 2024 року №12/08/24_LE; Акт прийому-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 09.10.2024; платіжну інструкцію №3924 від 10 жовтня 2024 року; рахунок №1 від 09 жовтня 2024 року.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Лігал ІГЛЗ" укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 12 серпня 2024 року №12/08/24_LE

За умовами п.2.1 вказаного Договору вартість правничої допомоги, пов`язаної із захистом прав та інтересів клієнта у Шостому апеляційному адміністративному суді у справі №640/23530/21, становить 35000 грн.

У Акті прийому-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 09.10.2024 вказано, що на виконання вимог Договору про надання правничої (правової) допомоги Адвокатським об`єднанням надано наступну правову допомогу:

- проведено аналіз апеляційної скарги відповідача (3 години);

- детальний аналіз рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 (4 години);

- аналіз судової практики у подібних спорах та судової практики, на яку послався суд першої інстанції обґрунтовуючи свої доводи та пошук відповідної судової практики ( 2 години);

- побудова стратегії захисту клієнта (3 години);

- підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу (4 години);

- підготовка до судового розгляду та участь адвоката у судових засіданнях (3 години).

У Акті вказано загальну вартість наданих послуг, а саме 35000 грн.

Головним управлінням ДПС у м.Києві було подано до суду заперечення на заяву про відшкодування витрат на правову допомогу. У запереченні відповідач зазначив, що заявлена сума понесених витрат, яку заявлено стороною позивача до стягнення є необґрунтованою та непропорційною відповідно до предмета спору, складності адміністративної справи, витраченого часу під час розгляду справи. При аналізі детального опису робіт (наданих послуг), які зафіксовані у звіті та акті виконаних робіт, встановлено, що представником позивача було завищено час, витрачений на підготовку та подачу інформації, клопотань, документів, участь в судових засіданнях, які проводились в Київському окружному адміністративному суді. Крім того, відповідач вважає, що акт виконаних робіт не містить детальний розрахунок, з чого складається заявлена сума судових витрат та не містить детального опису наданих послуг

Колегія суддів зазначає, що у постанові від 16.06.2020 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування позивачу всіх його витрат на оплату послуг адвоката з огляду на таке.

Так, у наданому позивачем Акті зазначено окремо такі види робіт, як то: проведення аналізу апеляційної скарги відповідача (3 години); детальний аналіз рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 (4 години); аналіз судової практики у подібних спорах та судової практики, на яку послався суд першої інстанції обґрунтовуючи свої доводи та пошук відповідної судової практики (2 години);побудова стратегії захисту клієнта (3 години); підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу (4 години); підготовка до судового розгляду та участь адвоката у судових засіданнях (3 години).

На переконання колегії суддів, вказані види послуг, які зазначені позивачем окремо, є одним і тим же видом послуг та цілком охоплюються таким видом, як "складання відзиву на апеляційну скаргу".

Колегія суддів враховує, що під час розгляду цієї справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях позиція позивача не змінювалася. Правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи неодноразово, а доказів щодо додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії повторного апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається. Аргументи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, є подібними до тих аргументів, які наводились представником позивача у позовній заяві, касаційній скарзі, додаткових поясненнях (з урахуванням постанови Верховного Суду. Крім цього, варто звернути увагу на те, що наведений відзив складено на 1-2 аркушах, з яких на аркушах 1, 2 викладено реквізити сторін та опис судових рішень попередніх інстанцій, ухвалених за наслідками розгляду цієї справи, на аркушах 10-12 опис судових витрат та перелік додатків, доданих до відзиву. Доводи відзиву, викладені на аркушах 3-9, переважно дублюють зміст оскаржуваного судового рішення (його мотивувальну частину). За таких підстав визначена вартість вищенаведених наданих послуг адвокатом в загальній сумі 35000 не відповідає критерію розумної необхідності.

Окремо колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту Договору вбачається, що вартість послуг становить 35000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. У контексті вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд неодноразово у постановах зазначав, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд повинен враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, колегія суддів враховує, що під час розгляду даної справи в судах позиція позивача не змінювалася.

Колегія суддів бере до уваги, що, доводи представника позивача у апеляційному суді були побудовані на аналогічних доводах позовної заяви. У зв`язку з наведеним колегія суддів не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності. Таким чином, не можна погодитися із доводами представника позивача про необхідність належної підготовки правової позиції, яка потребувала комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин.

У свою чергу, вибір позивачем юридичної фірми, яка представлятиме його інтереси, жодним чином не може бути критерієм для оцінки можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначене є правом сторін, яким вони вільно можуть розпоряджатися на власний розсуд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що заява представника позивача про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 20000 грн. не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи № 640/23530/21 матиме надмірний характер.

З огляду на зазначене у сукупності, ураховуючи заперечення відповідача щодо часу витраченого адвокатом, обсягом робіт, їх співмірністю та за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ст.139 КАС України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Керуючись ст. 134, 252 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон транслізинг" про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві ( код ЄДРПОУ 44116011) на користь ТОВ "Спецвагон транслізинг" (код ЄДРПОУ 36147637) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 15 000 гривень (п`ятнадцять тисяч гривень).

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: М.І. Кобаль

Н.М.Єгорова