Постанова

від 24.10.2024 по справі 380/9286/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9286/24 пров. № А/857/13698/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В, Довгої О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (суддя- Желік О.М., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/9286/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2024 року Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулося до суду з позовом до Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій начальника відділу Жидачівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору № 47240754, поновлення виконавчих дій №61231015 незаконними; зобов`язання Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанови про стягнення виконавчого збору №47240754, поновлення виконавчих дій №61231015 в сумі 265356,36 грн., а стягнуті кошти повернути на рахунок Товариства.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржило Публічне акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального права, на невідповідність фактичних обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.

Відповідач у своїй заяві просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, апеляційний суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3-25У 1474 від 03.02.2015, виданої Миколаївською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, за Публічним акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» обліковувалась заборгованість за сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 2653563,92 грн.

Зазначену вимогу про сплату боргу (недоїмки) було пред`явлено до примусового виконання, за наслідком чого постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 15.04.2015 було відкрито виконавче провадження ВП №47240754.

Державним виконавцем 22.06.2016 винесено постанову про зупинення виконавчих дій відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі ухвали Господарського суду Львівської області №914/4160/14 від 10.12.2014, якою порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно паперовий комбінат».

У зв`язку із надходженням від Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення про сплату боргу №18105/10/57.09-14 від 24.12.2019 (згідно якого платник повністю погасив борг, зокрема, за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3-25У 1474 від 03.02.2015) державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №47240754 від 30.01.2020.

Державним виконавцем Жидачівського районного відділу ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів), також, 30.01.2020 було винесено постанови ВП №47240754 про закінчення виконавчого провадження (на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження») та про стягнення виконавчого збору в сумі 265356,39 грн.

На підставі вищезгаданої постанови про стягнення виконавчого збору ВП №47240754 від 30.01.2020 державним виконавцем Жидачівського районного відділу ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) було винесено постанову від 02.03.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №61231015.

Державним виконавцем Жидачівського районного відділу ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) 19.09.2020 винесено постанову ВП №61231015 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Господарського суду Львівської області №914/4160/14 від 10.12.2014, якою порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно паперовий комбінат».

У зв`язку із припиненням дії мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області про порушення провадження від 10.12.2014 у справі №914/4160/14, постановою начальника відділу Жидачівського районного відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ ВП №61231015 від 16.04.2024 було поновлено вчинення виконавчих дій.

В подальшому начальником відділу Жидачівського районного відділу ДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ ВП було винесено постанову №61231015 від 24.04.2024 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку із погашенням заборгованості).

Позивач вважаючи протиправними постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору ВП №47240754 від 30.01.2020 та про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №61231015 від 16.04.2024, звернувся до суду з метою їх скасування.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень...

Частинами 1-2 ст. 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 26 цього Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Абзацом 1 частини 4 статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 42 Закону № 1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Згідно частини 2 статті 42 Закону № 1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу першого частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Згідно абзацу третього частини 3 статті 42 Закону № 1404-VIII розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Частиною четвертої статті 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень ( надалі Інструкція № 512/5).

Відповідно до абзаців 7-8 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5 якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону № 1404-VІІІ, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" державного виконавця. Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ чітко визначено обов`язок державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору при надходженні виконавчого документа державному виконавцю одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 15.04.2015 відкрито виконавче провадження ВП №47240754 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» заборгованості з сплати єдиного внеску в сумі 2653563,92 грн.

Разом з тим, станом на момент винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №47240754 від 15.04.2015 був чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, який, на відміну від Закону №1404-VІІІ, не містив обов`язку державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору саме при відкритті виконавчого провадження.

Відтак, оскільки під час відкриття виконавчого провадження ВП №47240754 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» заборгованості з єдиного внеску в сумі 2653563,92 грн. державним виконавцем не виносилась постанова про стягнення виконавчого збору, вирішення питання про його стягнення здійснено відповідачем під час закінчення виконавчого провадження (30.01.2020), що відповідає вимогам частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII та абзацу 7 пункту 2 розділу VI. «Фінансування виконавчого провадження» Інструкції № 512/5.

Суд першої інстанції вірно вказав, що як на підставу для визнання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору ВП №47240754 від 30.01.2020 протиправною позивач посилається на те, що суму заборгованості за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3-25У 1474 від 03.02.2015 ним було сплачено самостійно.

Так, постановою державного виконавця від 15.04.2015 про відкриття виконавчого провадження №47240754 надано боржнику час для самостійного виконання виконавчого документа в строк до 22.04.2015.

Сторонами не заперечується факт не виконання боржником вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3-25У 1474 від 03.02.2015 у строк, визначений держаним виконавцем.

Оскільки Публічним акціонерним товариством «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» самостійно не виконано вимог виконавчого документа в строк до 22.04.2015, то апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про безпідставність тверджень представника позивача в частині добровільної сплати заборгованості.

Звертаючись з позовними вимогами до відповідача, представник позивача не навів жодної норми Закону №1404, яку, на його думку, відповідач порушив.

Судом також не встановлено порушення державним виконавцем процедури стягнення з боржника виконавчого збору.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що постанова державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів) про стягнення виконавчого збору ВП №47240754 від 30.01.2020 винесена правомірно.

Стосовно вимог позивача в частині скасування постанови державного виконавця про поновлення вчинення виконавчих дій ВП №61231015 від 16.04.2024 апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 1404-VІІІ виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Згідно частини 5 статті 35 Закону № 1404-VІІІ після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що постановою державного виконавця від 19.09.2020 ВП №61231015 зупинено вчинення виконавчих дій в межах даного виконавчого провадження, оскільки ухвалою Господарського суду Львівської області №914/4160/14 від 10.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Жидачівський целюлозно паперовий комбінат».

Як встановлено судом першої інстанції, з Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що такою ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».

Разом з тим ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.09.2021 у справі №914/4160/14 припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (вул. Фабрична, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81701, ідентифікаційний код 00278801) та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Рудницького Олександра Станіславовича (свідоцтво № 409 від 04.03.2013; адреса; 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна 29-А) та затверджено мирову угоду від 07.09.2021 у справі № 914/4160/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (вул. Фабрична, 4, м. Жидачів, Львівська область, 81701, ідентифікаційний код 00278801).

Таким чином, зазнавеною ухвалою припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області про порушення провадження від 10.12.2014 у справі № 914/4160/14.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки строк дії обставин, які слугували підставою для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №61231015 закінчився, у державного виконавця виник обов`язок щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій, а відтак судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову.

Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правиламистатті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного судувід 22 травня 2024 року у справі №380/9286/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга