Постанова

від 16.10.2024 по справі 260/1938/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1938/23 пров. № А/857/9201/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року (суддя Микуляк П.П., ухвалене в м.Ужгороді, повний текст складений 18.03.2024 року) у справі № 260/1938/23 за адміністративним позовом ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІАКОМПАНІЯ "СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, та з наведених в ньому підстав просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.12.2022 №501/33000701, №502/33000701, №503/33000701, №504/33000701, які складені на підставі акту перевірки від 17.11.2022 №323/33-00-07-01/36129430; стягнути із Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір сплачений при подачі позову в розмірі 26840,00 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що податкові повідомлення-рішення, що є предметом оскарження у даній судовій справі прийняті відповідно до норм чинного законодавства. Апелянт вказує, що по факту першої події, тільки перерахування коштів, нульова ставка не застосовується. Підпункт «а» пп 195.1.3 п.195.1 ст.195 ПКУ чітко зазначає, що міжнародне перевезення повинно бути здійснене. Таке міжнародне перевезення здійснене не було, а відтак позивач не має права на застосування нульової ставки. Крім цього податковий орган вказує, що перерахування коштів відбулось після запровадження воєнного стану 24.02.2022 р.. Тобто сторони договору були обізнані про закриття аеропортів.

Відтак на порушення вимог п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого ПКУ за лютий 2022 на загальну суму ПДВ 2941 311 грн.

Також апелянт зазначає, що всі кошти, які сформували бюджетне відшкодування для позивача були повернуті самим позивачем. Повернення коштів спричинила зміни в податковому обліку позивача і вплинули на визначення і податкового кредиту та зобовязань в тому числі. Позивачем не надано доказів коригування податкового кредиту та податкових зобовязань в місяці повернення коштів та доказів того як дане повернення змінило податковий облік позивача.

Апелянт вважає, що факт повернення коштів додатково підтверджує правильність і коректність дій контролюючого органу на момент проведення перевірки, оскільки факт повернення коштів додатково підтверджує відсутність і намір здійснення міжнародного перевезення взагалі.

Позивач ТОВ "АВІАКОМПАНІЯ "СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу виданого Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України від 20.09.2022 №86 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна (ТОВ АВІАКОМПАНІЯ СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками здійснення перевірки Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна (ТОВ АВІАКОМПАНІЯ СКАЙЛАЙН ЕКСПРЕС) (код ЄДРПОУ 36129430) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.11.2022 №323/33-00-07-01/36129430.

Позивачем 29.11.2022р були подані заперечення на акт перевірки.

В подальшому листом ДПС України від 15.12.2022 №3230/6/33-00-07-01 було надіслано позивачу податкові повідомлення-рішення від 14.12.2022 №501/33000701, №502/33000701, №503/33000701, №504/33000701, які складені на підставі згаданого Акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.11.2022 №323/33-00-07-01/36129430.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 №501/37000701 стало порушення підпункту а п. 187.1 ст.187 та 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2022 на 1 953 554,00 грн. та застосовано 488 388,50 грн. штрафної санкції.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 502/37000701 стало порушення вимог пункту п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, підпункту а п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим зменшено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на 993 171,00 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 503/37000701 стало порушення вимог пункту п. 201.1, п. 201.7, ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим застосовано штрафну санкцію на 1 470 655,50 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.12.2022 № 504/37000701 стало порушення вимог пункту п. 44.1, п.44.6, ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, пп а п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим застосовано штрафну санкцію 10020,00 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення складено необґрунтовано та не у відповідності до норм чинного законодавства звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюєПодатковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом14.1.156-1пункту14.1статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов`язання (для цілейрозділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

У відповідності до пункту185.1 статті 185 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування податковим на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до підпункту186.2.1. пункту 186.2 статті 186 Податкового кодексуУкраїнимісцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном.

Положеннями пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу Українивстановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу Українибаза оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів213.1.9,213.1.14 пункту 213.1 статті 213цьогоКодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно пункту201.1 статі 201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також пунктом201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У відповідності до підпункту "а" пункту193.1 статті 193 Податкового кодексу Україниставка податку встановлюються від бази оподаткування та становить 20 відсотків.

Положеннями пункту194.1 статті 194 Податкового кодексу України визначено, що операції, зазначені устатті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Відповідно до абзацу "а" підпункту195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до пункту 1.1 договору на реалізацію повітряного перевезення від 12.02.2014 року укладеного між ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна (Перевізник) та ТОВ Туристична Компанія Анекс тур (Замовник) замовник замовляє і оплачує, а перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору.

Згідно розкладу рейсів для сезону літо 2023, визначеному у додатку №40 від 01.02.2022 до договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12.02.2014 визначено міжнародні пункти перевезень: КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна); AYT Міжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка); HRG Міжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет).

Тобто наявний договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підтвердженням міжнародного перевезення є квиток. Однак при чартерному міжнародному перевезенні квиток може бути виписаний тільки перед рейсом, виконання якого сторони за договором погодили на літо 2023 року.

Отже, як вже зазначалось 01 лютого 2022 року (за 23 дні до початку збройної агресії на території України) Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс тур», підписали додаток до договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12 лютого 2014 року, в якому визначили розклад міжнародних рейсів для сезону літо 2023, в яких повинен був бути задіяним КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна).

Сезон літо 2023 року відповідно до вказаного додатку включав в себе період з 01 квітня 2023 року до 31 жовтня 2023 року. Відтак період виконання позивачем свого зобов`язання на виконання договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12 січня 2014 року є тривалим.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022в Україні був уведений воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Цей указ затвердженийВерховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX. Воєнний стан триває і станом на даний час.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 27 вересня 2022 року по 10 листопада 2022 року податковим органом проведенодокументальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» (рішенням Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» від 20 березня 2023 року № 64 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Азур Ейр Україна» перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайлайн Експрес», позивач за даним позовом) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Отже перевірку проведено до початку сезону літо 2023 року, тобто до моменту необхідності позивачем виконання свого зобов`язання.

Разом з тим, податковий орган, вважав за доцільне зробити висновки за результатами перевірки, не зважаючи на те, що момент необхідності виконання позивачем свого зобов`язання ще не настав.

Посилання податкового органу на те, що позивачу було достеменно відомо про існування перешкод для реалізації такої операції, а відтак він цілком очікувано міг знати, що така операція не буде здійснена, є помилковим.

Позивач укладавши договір до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, з огляду на що у сторін угоди виникли певні зобов`язання, не міг знати, що така операція не буде здійснена. При цьому введення воєнного стану не призупиняє обов`язки сторін виконувати свої зобов`язання передбачені договором, зокрема в частині сплати авансового платежу.

Відповідно до пункту109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначено устатті 111 Податкового кодексу України, відповідно до якої за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (пункт111.2 статті 111 Податкового кодексу України).

Згідно пункту112.2 статті 112 Податкового кодексу Україниособа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

В пункті112.7 статті 112 Податкового кодексу України передбачено, щоу разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що позивач на виконання договору на реалізацію повітряного перевезення повинен був здійснити операції з міжнародного перевезення пасажирів з урахуванням вимог абзацу "а" підпункту195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України, податковий орган дійшов до передчасного висновку про те, що Товариством не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, за ставкою 20 %.

Враховуючи наведене вище правове регулювання, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даних правовідносинах доказів, що за отриману передплату позивач надав якісь інші послуги, що могли би бути об`єктом оподаткування за ставкою 20%, відповідач суду не надав, а тому позивач мав право зареєструвати податкову накладну визначивши ставку 0%.

Відтак з врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 260/1938/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 24.10.2024