Постанова

від 24.10.2024 по справі 140/5617/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/5617/24 пров. № А/857/23248/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання: Коць Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року, головуючий суддя Сорока Ю.Ю., ухвалене о 11:49 год. у м. Луцьк, повний текст якого складено 15.08.2024 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕЛЕКТРА» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТзОВ «ВЕСТ ЕЛЕКТРА» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2023 року №0103922408, №0103930701, №0103900701, №0116570701, рішення від 21.08.2023 року №0103942408 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 року №Ю-00 103942408.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що безпідставними є висновки відповідача в акті перевірки про те, що господарські операції, за якими сформовано податковий кредит між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ фактично не відбувалися, оскільки згідно інформації ЄДРСР дані контрагенти є фігурантами кримінальних проваджень, а з ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА, у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару. Підприємством були виконані вищезазначені умови, перераховані кошти з поточного рахунку підприємства на рахунки ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА та були отримані товарно-матеріальні цінності, що підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, дорученнями, актами приймання-передачі продукції, картками складського обліку, актами звірки. Внаслідок чого, у ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА виникло законне право на включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та на їхнє бюджетне відшкодування. Акт перевірки не містить жодної інформації про проведення контролюючим органом зустрічних звірок ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА та не підтвердження за їх результатами операцій із ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА, в акті перевірки лише зазначено про наявність кримінальних проваджень відносно контрагентів та відсутність інформації про придбання контрагентами відповідного товару. Звертало увагу на те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Можливі порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА як добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ та його відшкодування. Щодо наявності кредиторської заборгованості по контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТзОВ Вишукана реклама, ТзОВ Євромагістраль, ТзОВ Міллас-Торг, ТОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторську заборгованість по контрагентам: ПП Де-На Плюс, ТзОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТзОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата по яким сплив, на думку податкового органу, строк позовної давності зазначало, що відсутні підстави вважати кредиторську та дебіторську заборгованість позивача безнадійною у розумінні пункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки на момент проведення перевірки строк виконання зобов`язань, з урахуванням додаткових угод до договорів, ще не настав. Тобто заборгованість є поточною, не підлягає включенню до складу доходів на підставі підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України. Оскільки висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях про неспроможність названих контрагентів позивача на здійснення господарських операцій з позивачем, вважало, що оскаржені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.08.2023 року №0103922408, №0103930701, №0103900701, №0116570701, рішення від 21.08.2023 року №0103942408 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 року №Ю-00 103942408 є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 21.08.2023 року №0103930701, №0103900701, №0116570701 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 року №Ю-00 103942408; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в ході проведення перевірки відповідачем не підтверджено здійснення господарських операцій ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА з ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, зокрема: через відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар; ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ є фігурантами кримінальних проваджень; по взаємовідносинам з ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА, у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Таким чином, виходячи з фактів, що досліджені в акті перевірки, відповідачем правомірно не підтверджено здійснення господарських операцій з ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ, ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА. Щодо кредиторської заборгованості по наступним контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТзОВ Вишукана реклама, ТзОВ Євромагістраль, ТзОВ Міллас-Торг, ТзОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторської заборгованості по контрагентам: ПП Де-На Плюс, ТзОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТзОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата встановлено відсутність будь-якої претензійної роботи у зв`язку зі спливом позовної давності. Таким чином, ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА на порушення вимог п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України не визначив та не декларував податкових зобов`язань з податку на додану вартість, хоча сума кредиторської заборгованості платника податку за придбані товари/послуги залишилася не сплаченою після закінчення терміну позовної давності, а платник податку повинен був включити суму такої кредиторської заборгованості до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток..

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниками ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області №3106 від 29.10.2021 року, направлень на перевірку від 23.11.20212 №3710-3711, від 02.12.2021 року №3831, від 14.12.2021 року №3987, №3833, №3978 було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року, за результатами якої складено акт від 03.02.2022 року №763/07-01/38911544 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (код ЄДРПОУ 38911544) дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року .

Так, в акті перевірки від 03.02.2022 року №763/07-01/38911544 зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА з ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ у зв`язку з відсутністю у контрагентів позивача основних засобів, а з ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА у зв`язку з відсутністю інформації про придбання контрагентами відповідного товару.

Крім того, податковий орган вказав на нереальність здійснення господарських операцій у зв`язку з тим, то ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777- Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ є фігурантами кримінальних проваджень.

Також, актом перевірки встановлено наявність кредиторської заборгованості по наступним контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТзОВ Вишукана реклама, ТзОВ Євромагістраль, ТзОВ Міллас-Торг, ТзОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторську заборгованість по контрагентам: ПП Де-На Плюс, ТзОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТзОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата та встановлено відсутність будь-якої претензійної роботи у зв`язку зі спливом позовної давності.

Таким чином, в ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА вимог:

п.14.1.11, пп.141.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.6 ст.44, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, ст.1, ст.4, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.3 Національного положення (стандарт) з бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868, п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, П (с) БО 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок занижено податок на прибуток всього в сумі 2 162 720 грн, в тому числі за 2019 рік в сумі 555 300,00 грн за 2020 в сумі 1 607 420,00 грн;

п.п.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.210, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього в сумі 9 319 586,00 грн, в т.ч. за січень 2019 року на 17 249 грн, за квітень 2019 року на 91 410,00 грн, за лютий 2020 року на 704 396,00 грн, за травень 2020 року на 58 346,00 грн, за липень 2020 року на 8 500,00 грн, за серпень 2020 року на 8 434,00 грн, за жовтень 2020 року на 266 974,00 грн, за листопад 2020 року на 144 530,00 грн, за грудень 2020 року на 8 019 746,00 грн;

пп.б п.176.2 ст.176 ПК України та пп.3.1 п.3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4, у результаті чого не в повному обсязі подані до податкового органу податкові розрахунки за формою 1 ДФ за І, ІІ, ІІІ та IV квартали 2019 року (не подано податкові розрахунки (не відображено у податкових розрахунках ) на суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку фізичним особам- підприємцям за придбані у них товару (надані послуги);

ч.5 ст.8 та пункту 1 ч.2 ст.6 Закону України від 07.07.2010 року №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у результаті чого платником своєчасно не нарахований єдиний внесок за період, що перевірявся, на загальну суму 4998,43 грн, в тому числі за січень 2019 року - 4752 грн та січень 2020 року - 246,43 грн.

На підставі акта перевірки від 03.02.2022 року №763/07-01/38911544 ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2023 №0103922408, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн; №0103930701 від 21.08.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 9 319 586,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 931 958,60 грн; №0103900701 від 21.08.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 2 162 720 грн; №0116570701 від 21.09.2023 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 216 272,00 грн, а також рішення №0103942408 від 21.08.2023 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 року №Ю-00 103942408.

Позивач з висновками, викладеними в акті перевірки від 03.02.2022 року №763/07-01/38911544, та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями №0103922408 від 21.08.2023 року, №0103930701 від 21.08.2023 року, №0103900701 від 21.08.2023 року, №0116570701 від 21.09.2023 року, а також рішенням про застосування штрафних санкцій №0103942408 від 21.08.2023 року та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 21.08.2023 року №Ю-00 103942408 не погодилося та оскаржило їх до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятих Головним управлінням ДПС у Волинській області податкових повідомлень-рішень №0103930701 від 21.08.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 9 319 586,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 931 958,60 грн; №0103900701 від 21.08.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 2 162 720,00 грн; №0116570701 від 21.08.2023 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 216 272,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Правовідносини у даній справі врегульовані нормами Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт "а")

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, за змістом підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Також підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачає, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

За визначенням статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже господарські операції, які зумовлюють наслідки у вигляді виникнення у покупця податкових вигод (витрат та податкового кредиту), мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду й відображають реальність таких операцій, повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Надання податковому органу документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ цієї категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд має оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зокрема, провести всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на його формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з оплатою спірних послуг, позивач повинен був надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання постачальником конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач повинен мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик).

Як слідує з матеріалів справи, 02.12.2019 року між ТзОВ БЕТТА ГРАНТ та ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого ТзОВ БЕТТА ГРАНТ (Виконавець) з однієї сторони, та ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Замовник), з другої сторони, надалі разом поіменовані як сторони, а кожен окремо - сторона, уклали цей договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується на власних транспортних засобах (автомобілях) за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату транспортно-експедиційні послуги по Україні, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Виконавець надає послуги на підставі замовлень замовника, які можуть оформлюватись, як на декілька послуг одночасно та і на кожну послугу окремо за домовленістю сторін у довільній формі. Замовлення надсилається замовником на адресу виконавця зручним для сторін засобом у тому числі на електронні адреси сторін, зазначені у цьому договорі. Всі листування сторін не електронні адреси зазначені у цьому договорі до обміну сторін документами у паперовому вигляді визнаються сторонами офіційним листуванням та узгодженням умов замовлення на надання послуг.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Виконавець зобов`язаний забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати для конкретного виду товару), при неможливості в передбачений цим договором та замовленнями строк надати послуги, негайно впродовж одного дня про це повідомити замовника на зазначену у цьому договорі електрону адресу замовника. Виконавець має право отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором саме: документи, адреси, контакти та іншу необхідну інформацію шляхом передачі документів водію в строк не пізніше ніж за 1 (один) день до погодженого замовлення.

Відповідно до п.2.3 договору Замовник зобов`язаний погодити замовлення на транспортно-експедиційні послуги (маршрут та ціну) не пізніше на за 1 (один) день до дати надання послуги, приймати від виконавця результати надання послуг шляхом складання актів виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачений цим договором, забезпечувати виконавця інформацією та документами необхідною для надання послуг.

На виконання умов вказаного договору Виконавцем надано Замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу, що стверджується наявним в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №23 від 20.12.2019 року, №22 від 19.12.2019 року, №24 від 21.12.2019 року, №26 від 23.12.2019 року, №27 від 24.12.2019 року, №18 від 16.12.2019 року, №21 від 18.12.2019 року, №28 від 26.12.2019 року, №29 від 27.12.2019 року, №30 від 27.12.2019 року, №31 від 28.12.2019 року на загальну суму 3 302 000,00 грн, в тому числі ПДВ 550 333,33 грн.

На вищевказані надані транспортні послуги виписано податкові накладні №27 від 27.12.2019 року на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000, 00 грн, №42 від 19.12.2019 року на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000, 00 грн, №41 від 18.12.2019 року на суму 288 000,00 грн, в тому числі ПДВ 48 000, 00 грн, №43 від 20.12.2019 року на суму 294 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 000, 00 грн, №44 від 21.12.2019 року на суму 294 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 000, 00 грн, №40 від 16.12.2019 року на суму 310 000,00 грн, в тому числі ПДВ 51 666, 67 грн, №49 від 28.12.2019 року на суму 336 000,00 грн, в тому числі ПДВ 56 000, 00 грн, №47 від 26.12.2019 року на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000, 00 грн, №48 від 27.12.2019 року на суму 294 000,00 грн, в тому числі ПДВ 49 000, 00 грн, №50 від 23.12.2019 року на суму 276 000,00 грн, в тому числі ПДВ 46 000, 00 грн, №46 від 24.12.2019 року на суму 310 000,00 грн, в тому числі ПДВ 51 666,67 грн.

Також, 15.04.2019 року між ТзОВ 7777-Авто Волинь та ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого ТзОВ 7777-Авто Волинь (Виконавець) з однієї сторони, та ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Замовник), з другої сторони, надалі разом поіменовані як сторони, а кожен окремо - сторона, уклали цей договір про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується на власних транспортних засобах (автомобілях) за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату транспортно-експедиційні послуги по Україні, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Виконавець надає послуги на підставі замовлень замовника, які можуть оформлюватись, як на декілька послуг одночасно та і на кожну послугу окремо за домовленістю сторін у довільній формі. Замовлення надсилається замовником на адресу виконавця зручним для сторін засобом у тому числі на електронні адреси сторін, зазначені у цьому договорі. Всі листування сторін не електронні адреси зазначені у цьому договорі до обміну сторін документами у паперовому вигляді визнаються сторонами офіційним листуванням та узгодженням умов замовлення на надання послуг.

Пунктом 2.1 договору визначено, що Виконавець зобов`язаний забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником (або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати для конкретного виду товару), при неможливості в передбачений цим договором та замовленнями строк надати послуги, негайно впродовж одного дня про це повідомити замовника на зазначену у цьому договорі електрону адресу замовника. Виконавець має право отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг за цим договором саме: документи, адреси, контакти та іншу необхідну інформацію шляхом передачі документів водію в строк не пізніше ніж за 1 (один) день до погодженого замовлення.

Відповідно до п.2.3 договору Замовник зобов`язаний погодити замовлення на транспортно-експедиційні послуги (маршрут та ціну) не пізніше на за 1 (один) день до дати надання послуги, приймати від виконавця результати надання послуг шляхом складання актів виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачений цим договором, забезпечувати виконавця інформацією та документами необхідною для надання послуг.

На виконання умов вказаного договору Виконавцем - ТОВ 7777-Авто Волинь надано Замовнику - ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА транспортні послуги з перевезення вантажу, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №58 від 31.05.2019 року на суму 300 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 50 000,00 грн, №306 від 24.07.2019 року на суму 100 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 16 666,67 грн, в яких зазначено - «транспортні послуги».

На вищевказані надані транспортні послуги виписано податкові накладні №60 від 31.05.2019 року на суму 300 000,00 грн, в тому числі ПДВ 50 000,00 грн, №97 від 25.07.2019 року на суму 100 000,00 грн, в тому числі ПДВ 16 666,67 грн.

Протягом 2019-2020 років на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2017 року №РВ-2706/17-П ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА придбавало плитку облицювальну від постачальника ТОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ.

Виконання договору купівлі-продажу товару - плитки облицювальної підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на відпуск товарних матеріальних цінностей №РоДЦ -0142 від 18.02.2019 року, №РоДЦ-00158 від 04.03.2020 року, №РоДЦ-0162 від 22.02.2019 року, №РоДЦ-0179 від 27.02.2019 року, №РоДЦ-0256 від 21.03.2019 року, №РоДЦ-0298 від 20.03.2019 року, №РоДЦ-0330 від 09.04.2019 року, №РоДЦ-0333 від 09.04.2019 року, №РоДЦ-00587від 07.09.2020 року, №Ге-00636 від 03.04.2020 року, №РоДЦ-0103 від 22.02.2019 року, тощо.

За вказаний період ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА придбало у ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ 16,0 тис. м/квадратних плитки облицювальної на загальну суму 1 631 840, 52 грн.

Розрахунок за поставлений товар проведено в сумі 1 658 019,21 грн, що видно з наданих до перевірки банківських виписок за вказаний період.

З метою виконання договору купівлі-продажу від 27.06.2017 року №РВ-2706/17-П, ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Поклажодавець) з одного боку, та ТзОВ ПРАЙС СЕРВІС (Зберігач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання.

Згідно п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених договором, Поклажодавець передає а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця Товар.

Відповідно до п.1.2 договору товаром є плитка облицювальна в асортименті , згідно з додатком №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Виконання договору відповідального зберігання підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на збереження товару, зокрема №235 від 06.09.2021 року, №228 від 03.09.2021 року, №239 від 09.09.2021 року.

Факт транспортування товару підтверджується долученими позивачем товарно-транспортними накладними №Р235 від 06.09.2021 року, №Р228 від 03.09.2021 року, №Р239 від 09.09.2021 року.

ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ на адресу ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 276 336,56 грн, які в подальшому включено позивачем до складу податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за: січень 2019 року - 17 249,30 грн, березень 2019 року - 16 781,80 грн, лютий 2019 року - 58 475,73 грн, вересень 2019 року - 50 726,22 грн, листопад 2019 року - 20 002,50 грн, квітень 2019 року - 16 152,64 грн, січень 2020 року - 16 667,34 грн, березень 2020 року - 33 337,97 грн, квітень 2020 року - 25 007,83 грн, грудень 2020 року - 5 000,75 грн, серпень 2020 року - 8 434,39 грн, липень 2020 року - 8 500,09 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.10.2020 року між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА (Покупець) та ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА (Продавець) укладено договір поставки №19/10/2 за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця автозапчастини в асортименті, згідно видаткових товарних накладних, в подальшому іменовані Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити загальну вартість на умовах даного договору.

Загальна кількість товару, яка підлягає передачі у власність покупця визначається відповідно до видаткових накладних. Якість товару визначається технічною документацією на обладнання. Поставка (передача) товару здійснюється за домовленістю сторін. При поставці (передачі) товару продавець зобов`язується надати всі необхідні оригінальні відвантажувальні і супровідні документи. Приймання товару по кількості здійснюється на складі продавця, приймання товару по якості здійснюється на складі продавця на підставі наданих продавцем товарно-супровідних документів та згідно норм чинного законодавства. Ціна товару, який є предметом договору є договірною і вказується в накладних на отримання товару, які є невід`ємною частиною договору. Оплата проводиться покупцем не пізніше ніж через 90 днів з моменту поставки товару.

Виконання договору поставки підтверджується видатковими накладними, згідно яких ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА отримано від ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА автозапчастин на загальну суму 2 469 023,04 грн, а саме: №10014 від 19.10.2020 року на суму 457 125,12 грн, в т.ч. ПДВ 76 187,52 грн, №10013 від 19.10.2020 року на суму 143 449,92 грн, в т.ч. ПДВ 23 908,32 грн, №10016 від 30.10.2020 року на суму 500 988,00 грн, в т.ч. ПДВ 83 498,00 грн; №10015 від 30.10.2020 року на суму 500 280,00 грн, в т.ч. ПДВ 83 380,00 грн; №10017 від 19.11.2020 року на суму 217 080,00 грн, в т.ч. ПДВ 36 180,00 грн, №10019 від 27.11.2020 року на суму 342 780,00 грн, в т.ч. ПДВ 57 130,00 грн, №10018 від 27.11.2020 року на суму 307 320,00 грн, в т.ч. ПДВ - 51 220,00 грн.

ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА на адресу ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 411 503,85 грн.

Згідно банківських виписок розрахунок між ТОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА та ТОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА проведено в безготівковій формі в сумі 2 468 843,08 грн.

В подальшому відповідні суми податку на додану вартість віднесені ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА до складу податкового кредиту, зокрема, за жовтень 2020 року в сумі 266 973,85 грн, за листопад 2020 року в сумі 144 530,0 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що вказані вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із придбання позивачем товару/послуг у ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ та ТзОВ ВЕСТ СТАНДАРТ ЮА за договорами поставок та про надання послуг.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що частина документів, яка долучалася позивачем під час перевірки, була втрачена внаслідок обстрілів рф території України, яке мало місце 27.03.2022 року, а саме нафтобази, що знаходиться у м.Луцьку, оскільки вказана обставина не заперечується і відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки від 03.02.2022 року №763/07-01/38911544 контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА з ТзОВ БЕТТА ГРАНТ, ТзОВ 7777-Авто Волинь, ТзОВ ГОЛДЕН ТАЙЛ у зв`язку з відсутністю у контрагентів позивача основних засобів.

Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 року №320/1147/19, від 24.11.2020 року №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018 року, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що: збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, Верховний Суд у постановах від 11.11.2020 року №320/1147/19, від 24.11.2020 року №813/3034/15 зробив висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо покликань апелянта про те, що контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 cт.205-1 КК України, колегія суддів зазначає, що сам факт порушення кримінального провадження не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. При цьому вироки відносно позивача та його контрагентів у зазначених кримінальних провадженнях відсутні.

Великою Палатою Верховного Суду 07 липня 2022 року прийнято постанову у справі № 160/3364/19, якою закцентовано увагу на тому, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання свідчень особи щодо неприйняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів за ланцюгом постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в цій постанові також вказала, що вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Зазначені вище обставини з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають встановленню під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при цьому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим частиною другої статті 9 Закону №996-XIV, не викликають сумнівів щодо їх достовірності і підтверджують здійснення господарських операцій позивача із вказаними контрагентами, що свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу щодо наявності порушення норм податкового законодавства з боку позивача за господарськими операціями із його контрагентами.

Крім цього, актом перевірки встановлено наявність кредиторської заборгованості по контрагентам: ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТОВ Вишукана реклама, ТОВ Євромагістраль, ТзОВ Міллас-Торг, ТзОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 та дебіторської заборгованості по контрагентам ПП Де-На Плюс, ТОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТзОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата по якій відсутня будь-яка претензійно-правова робота у зв`язку зі спливом позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Досліджуючи правову природу простроченої безнадійної кредиторської заборгованості, колегія суддів зазначає, що поняття "безнадійної заборгованості"визначено Податковим кодексом України, згідно з пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 якого, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сипи, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією...».

Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20(надалі -П(С)БО 11), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходів звітного періоду.

Бухгалтерське тлумачення безнадійної заборгованості наведено у п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку НП(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999, № 237(надалі -П(С)БО 10), та стосується дебіторської заборгованості, а саме: "безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності".

Отже, за визначення п. 4П(С)БО 10, строки позовної давності стосуються дебіторської заборгованості, а підприємство, яке має заборгованість перед контрагентами (кредиторську заборгованість) не впливає на дії контрагентів щодо стягнення ними боргів у судовому порядку і дотримання строків позовної давності. Натомість у розумінніП(С)БО 10таП(С)БО 11 вирішення питання щодо впевненості в непогашенні своїх боргів перед контрагентами, покладається на підприємство-боржника. Для цього підприємство має бути впевненим, що воно не погашатиме зобов`язання перед контрагентом.

В силу норми п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, установлених законом.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Як слідує з матеріалів справи, між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та його контрагентами ПП Актрос Груп, Рекламно-торгова фірма ТзОВ Вишукана реклама, ТзОВ Євромагістраль, ТзОВ Міллас-Торг, ТзОВ Укрбіоінвест, ФОП ОСОБА_1 , ПП Де-На Плюс, ТзОВ Диметра, ПП Інстант Авто, ПП Делівері КАР, ТзОВ Торсейл, ПП Форе-Стер, ПП Юрата укладено ряд додаткових угод, за змістом яких сторони визнали наявність відповідної заборгованості і погодили зміну строку проведення розрахунків, а відтак вказана заборгованість не є безнадійною.

На підтвердження вказаного, позивачем долучено до матеріалів справи: договір купівлі продажу транспортного засобу від 01.12.2017 року, укладеного між ТзОВ Вест Електра та ПП Делівері Кар; додаткову угоду №1 від 05.11.2020 року до договору від 01.12.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Делівері Кар; договір купівлі продажу транспортного засобу від 18.08.2016 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Де-НА ПЛЮС; додаткову угоду №1 від 28.09.2019 року до договору, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Де-НА ПЛЮС; договір купівлі продажу транспортного засобу від 01.03.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Юрата; додаткову угоду №1 від 17.02.2020 року до договору від 01.03.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Юрата; договір купівлі продажу транспортного засобу від 01.08.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Інстант Авто; додаткову угоду №1 від 14.07.2020 року до договору від 01.08.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Інстант Авто; договір купівлі продажу транспортного засобу від 02.04.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП ФОРЕ-СТЕР; додаткову угоду №1 від 22.01.2020 року до договору від 02.04.2017 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП ФОРЕ-СТЕР; договір купівлі продажу транспортного засобу від 08.10.2016 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ТзОВ Торсейл; додаткову угоду №1 від 12.08.2019 року до договору від 08.10.2016 року, укладеного між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ТзОВ Торсейл; додаткові угоди №1 від 16.01.2020 року до договору №87/02/17 від 28.02.2017 року, укладені між ТзОВ ВЕСТ ЕЛЕКТРА та ПП Актрос Груп.

Як передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга цієї статті).

Колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом наведених угод сторони визнали наявність відповідної заборгованості і погодили зміну строку проведення розрахунків, відтак відсутні підстави вважати кредиторську та дебіторську заборгованість позивача безнадійною у розумінні пункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки на момент проведення перевірки строк виконання зобов`язань, з урахуванням додаткових угод до договорів, ще не настав.

Колегія суддів також враховує, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення (п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Аналізуючи наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд попередньої інстанції дійшов підставного та обґрунтованого висновку про те, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0103930701 від 21.08.2023 року, №0103900701 від 21.08.2023 року, №0116570701 від 21.08.2023 року, через що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №140/5617/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повний текст постанови складено 24.10.2024 року.