Постанова

від 15.10.2024 по справі 260/5061/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5061/22 пров. № А/857/10200/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді:Кухтея Р.В.,

суддів:Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання : Демидюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника позивачки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - Батрина Станіслава Віталійовича про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою представника позивачки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради про визнання протиправними та нечинними рішення та положень,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ФОП ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася в суд із адміністративним позовом до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Закарпатської обласної ради №985 від 30.11.2017 Про врегулювання окремих питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області, разом з Положенням про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради (з подальшими змінами та доповненнями), в частині положень щодо делегування установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме : п.7 рішення Закарпатської обласної ради №985 від 30.11.2017; п.1.8, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради №985 від 30.11.2017, визнати протиправним та нечинним положення про Комунальну установу, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради №1709 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме : п.1.7, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради №1709 від 18.03.2020, визнати протиправним та нечинним положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради №171 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме : п.1.7, 3.1, 3.2, 6.2 Положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради №171 від 25.02.2021, визнати протиправним та нечинним положення про Комунальну установу Управління спільною власністю територіальних громад, затверджене рішенням Закарпатської обласної ради №647 від 28.07.2022 (з подальшими змінами та доповненнями) в частині положень щодо делегування установі повноважень органу, уповноваженого управляти майном спільної власності територіальних громад Закарпатської області, а саме : п.1.7, 3.1, 3.2, 6.2 Положення, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради №647 від 28.07.2022.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу представника позивачки ФОП ОСОБА_1 - Батрина С.В. було задоволено. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 по справі №260/5061/22 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради про визнання протиправними та нечинними рішення та положень задоволено повністю.

На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, в якому він просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути з відповідачів на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250000,00 грн.

Закарпатська обласна рада та КУ Управління спільною власністю територіальних громад подали заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просять відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_2 , який підтримав заяву та просив її задовольнити, представників відповідачів ОСОБА_3 та Попова О.М., які заперечили проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та викладені у заяві доводи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1, 2ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Згідно ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно якої, для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Системний аналіз приведених вище положень процесуальних норм, дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу при розгляді справи заявник долучив договір про надання правової допомоги №А/30/11/2021-1 від 30.11.2021, додаткову угоду від 01.11.2022 до договору про надання правової допомоги №А/30/11/2021-1 від 30.11.2021, акт приймання-передачі правової допомоги від 03.10.2024 та квитанцію №1817758 до договору про надання правової допомоги №№А/30/11/2021-1 від 30.11.2021.

Згідно акту приймання-передачі від 03.10.2024, квитанції №1817758, станом на 03.10.2024 остаточний гонорар адвоката (фіксований розмір гонорару) за надання правової допомоги, визначеної п.п.1.1.1 Договору становить 250000 грн, а саме в суді першої інстанції 150000 грн та 100000 грн у суді апеляційної інстанції. Вказана сума сплачується у повному обсязі у 45 денний строк з дати ухвалення постанови судом апеляційної інстанції по справі №260/5061/22.

Слід зазначити, що послуги щодо аналізу документів щодо оспорюваного рішення, написання апеляційної скарги охоплюється загальною діяльністю адвоката та мають на меті подання їх до суду.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.07.2020 по справі №362/3912/18, від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні ЄСПЛ по справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішеннях від 26.02.2015 по справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 по справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 по справі Двойних проти України, від 30.03.2004 по справі Меріт проти України зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вказане узгоджується висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду від 17.09.2019 по справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18).

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивачки витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, колегія суддів вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу відповідачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку представник позивачки ОСОБА_2 просить стягнути з відповідачів, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, як це передбачено ч.5 ст.134 КАС України.

Таким чином, заявлені представником позивачки до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250000,00 грн є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідачів становить надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, з огляду на обсяг наданих послуг, враховуючи заперечення відповідачів, виходячи з критерію співрозмірності, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки повинен становити 30000 грн понесених у суді першої інстанції, а саме по 15000 грн з кожного, та 20000 грн у суді апеляційної інстанції, по 10000 грн з кожного, решта витрат на вказану допомогу повинна понести позивачка.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 308, 310, 315, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивачки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ - 25435963) та Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ - 33165909) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 30000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, по 15000 грн з кожного.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ - 25435963) та Комунальної установи Управління спільною власністю територіальних громад Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ - 33165909) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 20000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, по 10000 грн з кожного.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук

Повний текст додаткової постанови складено 24.10.2024