Ухвала

від 24.10.2024 по справі 160/28009/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/28009/23

адміністративне провадження № К/990/33739/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 160/28009/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива ПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перспектива ПРО» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 26.06.2023 № 0159800705 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року на 5 034 073 грн,

від 26.06.2023 № 0159830705 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 241 403,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 1 793 123 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 448 280,75 грн,

від 26.06.2023 0159450705 про застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в розмірі 3 400 грн,

від 05.05.2023 № 0095410705 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 020 грн,

від 22.05.2023 № 0116280705 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2 040 грн,

від 21.06.2023 № 0155750705 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2 040 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2023 №0095410705, від 22.05.2023 №0116280705, від 21.06.2023 №0155750705, в решті позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива ПРО» задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 у справі № 160/28009/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива ПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 №0159800705, №0159830705, №0159450705. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива ПРО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2023 №0159800705, №0159830705, №0159450705 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.06.2023 №0159800705, №0159830705, №0159450705. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 160/28009/23 в частині задоволених позовних вимог.

Ухвалою Верховного суду від 25.09.2024 касаційну скаргу залишено без руху, установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, сплати судового збору та надання до суду оригіналу платіжного документа.

В межах встановленого судом строку скаржником надіслано платіжну інструкцію від 01.10.2024 №3394, відповідно до якої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сплачено 42944,00 грн судового збору за подання касаційної скарги, заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

В обґрунтування вказаного клопотання податковим органом зазначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції. У даному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata. Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено строк для повторного подання скарги, але виходячи із загальних засад він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин. Скаржник просить звернути увагу суду, що подання повторної скарги у розумний строк свідчить про намір Головного управління ДПС у Дніпропетровській області реалізувати право на касаційне оскарження. Про таке бажання свідчить також подання скарги вперше в установлені законодавством строки, а також сплата судового збору. відповідач, звертаючись повторно з касаційною скаргою в межах присічного строку. Скаржником вказано про усунення всіх недоліків, які були викладені в ухвалах Верховного Суду по даній справі, що свідчить про вжиття заходів щодо повторного подання належним чином оформленої касаційної скарги і очікування, що касаційна скарга буде прийнята до розгляду.

Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 29.07.2024, від 15.08.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.

Право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, своєчасної сплати судового збору, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважною причиною пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 329, 332, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 160/28009/23.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі № 160/28009/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон