Ухвала

від 23.10.2024 по справі 320/16291/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/16291/23

адміністративне провадження № К/990/40172/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №320/16291/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕВІРО» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7812956/40856472 від 08.12.2022 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 31.08.2022 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІРО» №1 від 31.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію - 13.09.2022.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 03.07.2024 позовні вимоги задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.09.2024, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №320/16291/23.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 21.10.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на помилковість прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховним Судом з`ясовано наступні обставини.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 03.07.2024 (прийнятим у письмовому поряду за правилами спрощеного позовного провадження) у справі №320/16291/23, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІРО» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Повний текст означеного судового рішення було доставлено через підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 05.07.2024.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 21.08.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №320/16291/23.

Разом з апеляційною скаргою контролюючим органом до суду також було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зміст якого зведено до необхідності поновлення пропущеного відповідачем строку на апеляційне оскарження з підстав введення на всій території України правового режиму воєнного стану та неможливості через вказані обставини вільно користуватися своїми процесуальними правами, в тому числі й правом на своєчасне подання апеляційної скарги в цій справі з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України. Скаржник вважає, що з урахуванням наведених ним у клопотанні обставин, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає безумовному поновленню, адже, як на його переконання, в умовах воєнного часу судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху та встановлення різного роду строків.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2024 витребував з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №320/16291/23.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.09.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим ухвалою суду від 03.09.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження.

Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, оцінивши доводи наведені скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на обставини введення на всій території України правового режиму воєнного стану не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади, без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів на підтвердження того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу конкретно управління, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку визначеного статтею 295 КАС України на подання апеляційної скарги у справі.

Як на переконання суду апеляційної інстанції, підстави на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень скаржника щодо наявності достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення.

Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник обґрунтовуючи поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження повторно вказує про необхідність урахування судом апеляційної інстанції факту введення на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка позбавила учасників справи вільно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі й правом своєчасного звернення до суду з дотриманням положень статті 295 КАС України. На переконання скаржника, в даному випадку пропуску строку на апеляційне оскарження відбувся з поважних причин, а отже підлягає безумовному поновленню.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.09.2024, визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 03.09.2024 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки за результатом розгляду поданого скаржником на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2024 про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущеного строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутись до суду з апеляційною скаргою у цій справі у межах встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку. На переконання суду апеляційної інстанції, подання скаржником апеляційної скарги лише 21.08.2024, не може бути розумним та оптимальним строком для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №320/16291/23, яке набрало законної сили.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом в ухвалі від 03.09.2024 було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження скаржник не вказав; належних та допустимих доказів, які б спростовували факт надходження копії рішення суду першої інстанції від 03.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до електронного кабінету скаржника саме 05.07.2024 або умотивованих пояснень, які б засвідчували неможливість подання скаржником апеляційної скарги з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, відповідач до суду також не надав.

Повторно оцінивши посилання скаржника на обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, суд апеляційної вказав, що дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05год 30хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану, як зазначив суд апеляційної інстанції, є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Разом з тим, як встановив суд апеляційної інстанції, скаржник, посилаючись на факт запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорну обставину, яка позбавила учасників справи можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, обґрунтованих доводів, які б засвідчували вплив воєнного стану на можливість дотримання Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України процесуальних строків визначених статтею 295 КАС України останній, у клопотанні поданому на виконання вимог ухвали від 03.09.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, не навів.

Також суд апеляційної інстанції зауважив, що Головне управлінням ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних обставин, які склались у нього на поточний день (процедура реорганізації, передача справ, простій, звільнення, велике навантаження на працівників тощо), шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у роботі суб`єкта владних повноважень, як на переконання суду, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання контролюючого органу домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

З урахуванням правових позицій Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними.

За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №320/16291/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №320/16291/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕВІРО» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова