Рішення

від 22.10.2024 по справі 990/291/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

РІШЕННЯ

Іменем України

22 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №990/291/24

адміністративне провадження № П/990/291/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Гімона М.М., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

секретар судового засідання - Пугач Д.С.,

представник позивача - Панченко О.О.,

представник відповідача - Таркаєва О.С.,

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 10.09.2024 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія, відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії ВККСУ щодо відмови, оформленої листом від 02.09.2024 № 21-4855/24 за підписом ОСОБА_2 , у наданні йому запитуваної інформації згідно запиту від 21.08.2024; зобов`язати ВККСУ надати йому доступ до інформації, запитуваної у запиті від 21.08.2024, а саме: примірник його робіт, у тому числі копію бланку відповідей тестування, копію зошиту для виконання практичного завдання, копію екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання; інформацію про обгрунтовану оцінку його практичної роботи за кожним окремо критерієм згідно підпунктів 3.1-3.11 пункту 3 розділу 2 Положення «Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», затвердженого рішенням ВККСУ від 03.11.2016 № 143/зп-16, кожним окремо членом ВККСУ (з зазначенням прізвищ), які здійснювали оцінювання його практичного завдання.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає дії ВККСУ щодо відмови йому у наданні запитуваної інформації протиправними, з огляду на те, що неможливість отримання інформації щодо власного оцінювання підриває його гарантії незалежності як судді, оскільки унеможливлює отримання доступу до запитуваної ним інформації для її дослідження та можливого подальшого об`єктивного оскарження результатів оцінювання.

Свою позицію позивач обґрунтовує такими аргументами:

положеннями статей 5, 7, 20 Закону України «Про інформацію» та статей 3, 5, 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» чітко передбачено випадки, в яких не може бути обмежено доступ до інформації, а також відомості, які не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом;

при частковому задоволенні запиту позивача відповідачем було надано інформацію про результати зчитування спеціальним програмним комплексом відповідей на запитання тестового зошита, що свідчить про те, що запитувана інформація не є інформацією з обмеженим доступом, оскільки безперешкодно надана представником відповідача та містить персональні дані позивача, тобто запитувані матеріали не є службовими в силу вимог статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»;

оскільки результати іспиту стосовно позивача вже затверджено, то інформація про склад Комісії, яка здійснювала перевірку практичного завдання, вже не становить службову інформацію у розумінні пункту 19 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у ВККСУ, затвердженому наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24;

члени ВККСУ не є суб`єктами приватного права, а є суб`єктами владних повноважень, тому запитувана позивачем інформація про кожного члена ВККСУ має бути надана для розуміння виставлених балів та інших показників критеріїв, так як такі встановлювались шляхом виведення середнього арифметичного на підставі оцінок кожного члена Комісії, а ненадання інформації встановлення даних щодо членів Комісії позбавляє позивача права на подальше оскарження дій (заявлення відводів) таких членів, якщо виявиться, що оцінки, виставлені кимось із членів, не відповідають критеріям обгрунтованості, добросовісності, дотриманню принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

частина п`ята статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та і вказаний закон вцілому не надає права (повноважень) ВККСУ (його членам) приймати рішення щодо кваліфікаційного оцінювання судді на підставі внутрішнього переконання, оскільки такі повноваження надані лише суду згідно процесуального закону;

оцінка рівня практичних навиків та умінь згідно критеріїв, викладених у пункті 3 розділу 2 Положення «Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16, здійснюється за Методикою оцінювання результатів практичного завдання. ВККСУ затверджено Порядок проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (рішення ВККСУ від 14.11.2016 № 144/зп-16), однак за змістом цього документа методика та методологія оцінювання практичних робіт судді у рамках «Іспиту» не зазначені, тобто відсутні, з огляду на що виникає питання на підставі чого та за якими критеріями членами Комісії проводилось відповідне оцінювання та виставлялась оцінка.

Відповідач у відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні повністю. Вважає, що ВККСУ діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Зазначає про обгрунтованість дій ВККСУ при наданні відповіді на звернення ОСОБА_1 , з огляду на її повноту та пропорційність, повідомленням про механізм реалізації його права на інформацію, а також підстави для відмови в наданні інформації, яка містить службову інформацію, та грунтовною відповіддю в розрізі загальнодоступної інформації.

Свою позицію відповідач обґрунтовує такими аргументами:

листом від 02.09.2024 № 21-4855/24 ВККСУ надала на запит позивача інформацію про результати зчитування спеціальним програмним комплексом відповідей на запитання тестового зошита та поінформувала позивача про можливість ознайомлення із власним бланком відповідей, зошитом для практичного завдання (за винятком інформації про склад екзаменаційної комісії та оцінки) особисто у приміщенні ВККСУ, оскільки надсилання таких матеріалів засобами електронного та/або поштового зв`язку може призвести до несанкціонованого поширення інформації з обмеженим доступом. Також ВККСУ надала позивачу інформацію щодо порядку та методики оцінювання результатів іспиту;

ВККСУ повідомила ОСОБА_1 про те, що іспит в межах кваліфікаційного оцінювання суддів у зв`язку з накладенням адміністративного стягнення та кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді триває, а також продовжується перевірка та оцінювання членами екзаменаційної комісії виконаних учасниками іспиту практичних завдань в межах вказаних процедур. Відтак, доступ до інформації, що міститься у тестових зошитах та зошитах із практичним завданням, а також склад екзаменаційної комісії, оцінки, обмежується на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення таких відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам;

наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24 був затверджений Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у ВККСУ, відповідно до пунктів 14, 14, 19 якого до таких відомостей відноситься: зміст тестових баз (крім переліку питань тестування, баз практичних завдань, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання; інформація, що міститься у матеріалах проведення іспиту (аудиторних відомостях, тестових зошитах, бланках відповідей анонімного тестування (анонімного письмового тестування, письмового анонімного тестування); зошитах із практичними завданнями (анонімними практичними завданнями); зошитах для виконання практичних завдань (анонімних практичних завдань); екзаменаційних відомостях (інформація про оцінки членів Комісії), які сформовані у рамках проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання; інформація про склад Комісії (екзаменаційної комісії), що забезпечує перевірку завдань іспиту, до моменту проведення засідання Комісії щодо затвердження результатів іспиту;

пунктом 2 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

станом на 21.08.2024 та 02.09.2024 (дата звернення позивача із запитом на надання відповіді ВККСУ) результати першого етапу «Іспит», складеного суддями місцевих та апеляційних судів (адміністративна спеціалізація) 20.08.2024 та й поготів 10.09.2024 у межах кваліфікаційного оцінювання, не були затверджені відповідними рішеннями Комісії;

ВККСУ на звернення позивача надала відповідь, яка містить повну, точну та достовірну інформацію в межах сформульованого ОСОБА_1 питання щодо оцінки його практичного завдання під час іспиту в процедурі кваліфікаційного оцінювання, зокрема, ВККСУ зазначила, що відповідно до пункту 11 розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення ВККСУ від 13.02.2018 № 20/зп-18), перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів (показник «Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» критерію «Професійна компетентність»). Складові елементи методики оцінювання (встановлення) рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні визначено пунктом 3 глави 2 розділу ІІ Положення «Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16;

виконане учасником іспиту оцінюється кожним членом екзаменаційної комісії, який перевіряє завдання іспиту, після чого шляхом визначення середнього арифметичного бала із використанням програмного забезпечення Комісії виводиться остаточна оцінка за практичне завдання, яка фіксується в екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання;

документом, у якому зафіксована інформація про оцінку виконаного учасником іспиту практичного завдання, є екзаменаційна відомість. Разом з цим, фіксація (відображення) у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань (висновків) членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників (критеріїв) не передбачено положеннями чинного законодавств, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ, ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 17.09.2024 відкрив провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 30.09.2024. Також, суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заступника Голови ВККСУ ОСОБА_2

ОСОБА_1 до позовної заяви додав клопотання про розгляд справи без його участі, або участі його представника.

Відповідно до протоколу від 30.09.2024 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бившева Л.І., судді: Гімон М.М., Олендер І.Я., Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.

В судовому засіданні 30.09.2024 представник відповідача не заперечував щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача. Розгляд справи було відкладено на 22.10.2024.

В судовому засіданні 22.10.2024 представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

IV. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Рішенням ВККСУ від 19.06.2024 № 199/зп-24 був визначений графік складення іспиту для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, у тому числі й ОСОБА_3 .

30.07.2024 ОСОБА_1 були виконані тестове й практичне завдання в рамках іспиту на відповідність займаній посаді.

21.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Голови ВККСУ із запитом на отримання інформації, у якому просив надати: примірник його робіт, у тому числі копію бланку відповідей тестування, інформацію про результати зчитування спеціальним програмним комплексом відповідей на запитання тестового зошита, копію зошита для виконання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання; засвідчену копію Методики оцінювання результатів практичного завдання, що затверджена відповідним рішенням ВККСУ; інформацію про обгрунтовану оцінку його практичної роботи за кожним окремо критерієм згідно підпунктів 3.1-3.11 пункту 3 розділу 2 Положення «Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16, кожним членом ВККСУ (з зазначенням їх прізвищ), які здійснювали оцінювання його практичного завдання. Відповідь просив надати у порядку та строки, визначені законодавством, на електронну адресу inbox@adm.ki.court.gov.ua.

02.09.2024 ВККСУ листом за № 21-4855/24 надала відповідь на запит ОСОБА_1 , у якій повідомила наступне. Комісією 14.08.2024 затверджено результати іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, складеного 30.07.2024 суддями місцевих судів (адміністративна спеціалізація). За результатами анонімного письмового тестування суддею Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 (індивідуальний код 0073979) отримано 88,875 бала, за результатами виконання практичного завдання (індивідуальний код 0046462) - 81 бал. ВККСУ повідомила, що надає інформацію про результати зчитування спеціальним програмним комплексом відповідей ОСОБА_1 на запитання тестового зошита (варіант 3). За результатами опрацювання бланка відповідей а автоматичному режимі встановлено, що суддею Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 надано одну неправильну відповідь на тестове запитання № 10 (додаток). Виконане учасником іспиту практичне завдання оцінюється кожним членом екзаменаційної комісії, який перевіряє завдання іспиту, після чого шляхом визначення середнього арифметичного бала із використанням програмного забезпечення Комісії виводиться остаточна оцінка за практичне завдання. Остаточна оцінка за практичне завдання фіксується в екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання, яка за необхідності формується програмним забезпеченням Комісії. Також, ВККСУ повідомила, що доступ до інформації, що міститься у тестових зошитах та зошитах із практичним завданням, а також про склад екзаменаційної комісії, оцінки обмежується на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, адже розголошення цих відомостей може завдати істотної шкоди цим інтересам, негативні наслідки від оприлюднення вказаних відомостей значно перевищують суспільний інтерес в їх отриманні. Крім того, ВККСУ проінформувала ОСОБА_1 , що він може ознайомитись із власним бланком відповідей, зошитом для виконання практичного завдання та екзаменаційною відомістю оцінювання практичного завдання (за винятком інформації про склад екзаменаційної комісії та оцінки) особисто у приміщенні ВККСУ. При цьому, ВККСУ повідомила, що Методики оцінювання (встановлення) рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні на підставі результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання як окремого документа нормативно-правовими актами не передбачено, Комісія такого документа не затверджувала.

Вважаючи дії ВККСУ щодо відмови у наданні запитуваної інформації протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та кожної спеціалізації суду: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо кожної із зазначених спеціалізацій суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Частиною п`ятою статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Принципи забезпечення доступу до публічної інформації визначені у статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Положеннями частини першої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

За приписами пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону; 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник; 5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних; 6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації; 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 11) інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень; 12) іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Положеннями частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 21 Закону України «Про інформацію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; 3) про стан здоров`я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; 4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов`язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими особами, які брали участь або сприяли реалізації російської імперської політики, представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів; 5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; 5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до закону; 6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24 був затверджений Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційної комісії суддів України, відповідно положень якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до таких відомостей відносяться: зміст тестових баз (крім переліку питань тестування), баз практичних завдань, що використовуються для забезпечення проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання (пункт 12); інформація, що міститься у матеріалах проведення іспиту (аудиторних відомостях, тестових зошитах, бланках відповідей анонімного тестування (анонімного письмового тестування, письмового анонімного тестування); зошитах із практичними завданнями (анонімними практичними завданнями); зошитах для виконання практичних завдань (анонімних практичних завдань); екзаменаційних відомостях (інформація про оцінки членів Комісії), які сформовані у рамках проведення добору кандидатів на посаду судді та кваліфікаційного оцінювання (пункт 14); інформація про склад Комісії (екзаменаційної комісії), що забезпечує перевірку завдань іспиту, до моменту проведення засідання Комісії щодо затвердження результатів іспиту (пункт 19).

Рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) був затверджений Порядок проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, відповідно до пунктів 9, 10, 11, 12, 14 розділу V якого перевірка та встановлення результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання здійснюється членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання. Перевірка практичних завдань може здійснюватись відповідними фахівцями у складі екзаменаційної комісії, яка утворюється рішенням Комісії. Розподіл виконаних учасниками іспиту практичних завдань для перевірки членами Комісії здійснюється з використанням спеціального програмного комплексу. Перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів (показник «Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні» критерію «Професійна компетентність»). Результати виконаного учасником іспиту практичного завдання встановлюються членами Комісії, після чого шляхом визначення середнього арифметичного виводиться остаточна оцінка учасника іспиту за практичне завдання. Оцінка за практичне завдання виводиться шляхом округлення до наближеного цілого числа або числа з коефіцієнтом 0,5. Мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного завдання визначається членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного іспиту, за критеріальним методом. Критеріальний метод полягає у тому, що члени Комісії, аналізуючи тестові запитання або практичні завдання, визначають (оцінюють) вагу правильної відповіді на кожне запитання або показників виконання практичного завдання для мінімально підготовленого потенційного судді відповідного суду. Після цього кожен член Комісії виводить мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного завдання. Оцінки членів Комісії усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення мінімально допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання.

Згідно з пунктом 11 розділу І Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), до матеріалів проведення іспиту належать: 1) аудиторна відомість; 2) тестовий зошит; 3) бланк відповідей для складення анонімного письмового тестування; 4) зошит із практичним завданням; 5) зошит для виконання практичного завдання; 6) акти закриття та розкриття сейф-пакетів із матеріалами іспиту; 7) акт про відмову від складення іспиту; 8) протокол реєстрації порушень; 9) акт позаштатних ситуацій; 10) матеріали відеофіксації; 11) відомість результатів анонімного письмового тестування; 12) екзаменаційна відомість оцінювання практичного завдання; 13) відомість результатів практичного завдання; 14) відомість загальних результатів іспиту; 15) рішення Комісії про встановлення мінімально допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання та визначення результатів учасників іспиту; 16) рішення Комісії про допуск учасників іспиту до дослідження суддівського досьє та співбесіди (у разі визначення іспиту першим етапом кваліфікаційного оцінювання).

Рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) було затверджене Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, відповідно до положень якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) складові елементи методики оцінювання (встановлення) рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні визначені підпунктами 3.1-3.11 пункту 3 глави 2 розділу ІІ. Для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідних рішень затверджує деперсоніфіковані (кодовані) та персоніфіковані (декодовані) результати анонімного письмового тестування та практичного завдання (абзац 5 пункту 14 розділу ІІІ).

VI. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку тому, чи могла належати інформація, що запитувалася позивачем, до категорії службової інформації, як зазначає відповідач у відповіді на запит, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України є органом, що виконує делеговані державою повноваження, зокрема, щодо проведення кваліфікаційного іспиту, а тому відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядником інформації, пов`язаної з виконанням цих повноважень.

Забезпечення доступу до публічної інформації здійснюється двома способами: оприлюднення і систематичного її оновлення, зокрема, на офіційних веб-сайтах і надання інформації за запитами на інформацію.

Спосіб забезпечення доступу до публічної інформації залежить, у тому числі, від виду (характеру, суті) такої інформації. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Аналіз визначення «публічна інформація» свідчить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні розпорядників публічної інформації. Така інформація є відкритою і розкривається необмеженому колу осіб.

Водночас, гарантоване державою право на отримання публічної інформації не є безумовним і стосовно певних видів публічної інформації (конфіденційної, таємної та службової) може бути обмежено доступ у разі сукупності обов`язкових умов, визначених у законі.

Як встановлено судом, часткова відмова відповідача в задоволенні запиту на інформацію позивача здійснена з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме - інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Так, ВККСУ виходила з того, що запитувана позивачем інформація є службовою інформацією, що входить до переліку, затвердженого наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24, а саме у пунктах 12, 14, 19.

У пункті 1 частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік інформації, яка може належати до службової, зокрема, така, що пов`язана з процесом прийняття рішень і передує публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

У відповідності до частини другої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

19.06.2024 ВККСУ, призначивши іспит в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання суддів у зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, рішенням № 199/зп-24, серед іншого, визначила графік проведення іспиту. Для суддів місцевих та апеляційних судів визначила такий графік проведення іспиту з адміністративної спеціалізації: 30.07.2024 (основна дата), 20.08.2024 та 10.09.2024 (резервні дати).

Згідно з пунктами 9, 10 розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), перевірка та встановлення результатів виконаного учасником іспиту практичного завдання здійснюється членами Комісії, які забезпечують проведення відповідного кваліфікаційного оцінювання. Розподіл виконаних учасниками іспиту практичних завдань для перевірки колегіями здійснюється з використанням спеціального програмного комплексу.

Рішенням від 31.07.2024 № 235/зп-24 ВККСУ визначила, зокрема, постійну колегію Комісії для перевірки завдань з адміністративної спеціалізації, виконаних суддями 30.07.2024, 20.08.2024 та 10.09.2024 під час іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання суддів у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення, призначеного рішенням Комісії від 19.06.2024 № 199/зп-24.

Відповідно до абзацу 5 пункту 14 розділу ІІІ Положення проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей проведення іспиту Комісія на підставі відповідних рішень затверджує деперсоніфіковані (кодовані) та персоніфіковані (декодовані) результати анонімного письмового тестування та практичного завдання.

Рішенням Комісії від 14.08.2024 № 255/зп-24 було затверджено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація), складеного суддями 30.07.2024 (основна дата).

Таким чином, ВККСУ в межах повноважень та у порядку, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Порядком проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженим рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), а також Положенням проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженим рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, визначила черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання, визначила склад колегії Комісії для перевірки практичних завдань, здійснила оцінку виконаного ОСОБА_1 практичного завдання та визначила результати складеного 30.07.2024 практичного завдання.

Разом з цим, станом на 21.08.2024 та 02.09.2024 (дати звернення позивача із запитом та відповіді ВККСУ) результати першого етапу «Іспит», складеного суддями місцевих і апеляційних судів (адміністративна спеціалізація) 20.08.2024 та 10.09.2024 (резервні дати), у межах кваліфікаційного оцінювання не були затверджені відповідними рішеннями Комісії.

Таким чином, оскільки іспит у межах кваліфікаційного оцінювання продовжувався та, відповідно, перевірка та оцінювання практичних навичок тривала, а інформацію про склад екзаменаційної Комісії, що перевіряє виконані завдання іспиту (до моменту проведення засідання Комісії щодо затвердження результатів іспиту) включено до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого наказом Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 05.04.2017 № 24, й відповідного засідання Комісії щодо затвердження результатів іспиту, складеного суддями 20.08.2024 та 10.09.2024, проведено не було, то доступ до інформації про склад екзаменаційної комісії й оцінки було обмежено на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки зазначена інформація відноситься до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень пунктів 11, 12, 14 розділу V Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), перевірка виконаного учасниками іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання його результатів, після чого шляхом визначення середнього арифметичного виводиться остаточна оцінка кожним членом Комісії, які в подальшому усереднюються для визначення мінімально допустимого бала і із використанням програмного забезпечення Комісії виводиться остаточна оцінка за практичне завдання, яка фіксується в екзаменаційній відомості оцінювання практичного завдання.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив про відсутність в розпорядженні Комісії методики оцінювання результатів письмових практичних робіт судді у рамках «Іспиту», з огляду на що виникає питання на підставі чого та за якими критеріями членами Комісії проводилось відповідне оцінювання та виставлялась оцінка, оскільки відповідач такої методики не надав. Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання позивач вважає документом, що визначає загальний порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді, а ненадання інформації для встановлення даних щодо членів Комісії позбавляє позивача права на подальше оскарження дій (заявлення відводів) таких членів, якщо виявиться, що оцінки, виставлені кимось із членів, не відповідають критеріям обгрунтованості, добросовісності, дотриманню принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

В процесі розгляду справи Верховний Суд установив, що в ході перевірки практичного завдання членами Комісії виявляється його відповідність критеріям, які містяться у Положенні проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженому рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), та Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженому рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18).

Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженому рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), об`єктивність проведення іспиту забезпечується його прозорістю, конфіденційністю тестових запитань і практичних завдань, єдиною методикою встановлення його результатів, рівністю умов доступу до інформації про його процедуру, місце, час і тривалість проведення тощо.

Таким чином, за умови забезпечення анонімності та конфіденційності під час складання, перевірки та оцінювання практичного завдання позивача, доводи останнього щодо невідповідності дій та рішень відповідача критеріям об`єктивності, добросовісності, прозорості, дотриманню принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації є необгрунтованими.

З огляду на викладене, вимога позивача надати йому інформацію про обгрунтовану оцінку його практичної роботи за кожним окремо критерієм згідно підпунктів 3.1-3.11 пункту 3 розділу 2 Положення «Про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення», затвердженого рішенням ВККСУ від 03.11.2016 № 143/зп-16, кожним окремо членом ВККСУ (з зазначенням прізвищ), які здійснювали оцінювання його практичного завдання, є безпідставною, оскільки фіксації (відображення) у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань (висновків) членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників (критеріїв) не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що запитувана позивачем інформація не містить головної ознаки публічної інформації: «заздалегідь зафіксована будь-якими засобами на будь-яких носіях», оскільки ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів», ані Положення проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженому рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), обов`язку щодо фіксування членами колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, міркувань (висновків) щодо критеріїв оцінки практичної роботи, не передбачають. Відтак, документальне оформлення (фіксація) таких міркувань (висновків) ВККСУ не здійснювала.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо він не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

В свою чергу, оскільки екзаменаційна відомість оцінювання практичного завдання та рішення Комісії про встановлення мінімально допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання та визначення результатів учасників іспиту належать до матеріалів проведення іспиту, то доступ до інформації про склад екзаменаційної комісії й оцінки було обмежено на підставі частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки зазначена інформація відноситься до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Як було встановлено судом, листом від 02.09.2024 № 21-4855/24 ВККСУ надала на запит позивача інформацію про результати зчитування спеціальним програмним комплексом відповідей на запитання тестового зошита та поінформувала позивача про можливість ознайомлення із власним бланком відповідей, зошитом для практичного завдання (за винятком інформації про склад екзаменаційної комісії та оцінки) особисто у приміщенні ВККСУ, оскільки надсилання таких матеріалів засобами електронного та/або поштового зв`язку може призвести до несанкціонованого поширення інформації з обмеженим доступом. Також ВККСУ надала позивачу інформацію щодо порядку та методики оцінювання результатів іспиту.

Відтак, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки примірник робіт ОСОБА_1 , у тому числі копія бланку відповідей тестування, копія зошиту для виконання практичного завдання, копія екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, а також інформація про оцінки членів Комісії та склад Комісії (екзаменаційної комісії), що забезпечує перевірку завдань іспиту, до моменту проведення засідання Комісії щодо затвердження результатів іспиту, належать до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого наказом Голови ВККСУ від 05.04.2017 № 24 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також зважаючи на те, що здійснення фіксації (відображення) у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань (висновків) членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, щодо оцінки практичної роботи ОСОБА_1 за кожним окремо критерієм згідно підпунктів 3.1-3.11 пункту 3 розділу ІІ Положення проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням ВККСУ від 04.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), кожним окремо членом ВККСУ (з зазначенням прізвищ), не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію, то позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Верховний Суд вказує, що в контексті спірних правовідносин, відповідач, як розпорядник публічної інформації окрім обов`язку надавати інформацію, повинен забезпечити вимоги встановленого режиму щодо обмеженого доступу до такої інформації у разі сукупності обов`язкових умов, визначених у законі.

Верховний Суд вважає, що обмеження доступу до службової інформації здійснено відповідачем з метою підтримання авторитету правосуддя, оскільки надання доступу до такої інформації суперечить меті проведення кваліфікаційного оцінювання, яке у відповідності до чинного законодавства України проводяться анонімно, а інформація, яка міститься у міститься у матеріалах, які запитував позивач, розробляється на умовах конфіденційності.

Розголошення вказаної інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, оскільки надання вільного доступу до такої інформації жодним чином не сприятиме формування високопрофесійного суддівського корпусу, що явно суперечить суспільним інтересам.

Шкода від оприлюднення такої інформації перевищує суспільний інтерес в її отриманні, оскільки ВККСУ на постійній основі діє у системі правосуддя України, безпосередньо залучена до формування суддівського корпусу, забезпечення їх належного кваліфікаційного рівня, повинна сприяти укріпленню авторитету системи правосуддя, шляхом безстороннього, незалежного та ефективного виконання покладених на неї функцій.

Таким чином, інформуючи позивача про механізм реалізації його права на інформацію (порядок доступу до інформації) ВККСУ виконала обов`язок розпорядника інформації щодо надання інформації, відтак, визначений Комісією порядок надання доступу до інформації з обмеженим доступом у приміщенні ВККСУ не може розцінюватися як відмова відповідача у наданні інформації.

Так, рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом у публічно-правових відносинах.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відтак за встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що ВККСУ, надаючи відповідь на запит позивача на інформацію, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-78, 241-246, 250, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду 24.10.2024.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева,

І.Я.Олендер ,

М.М. Гімон,

Р.Ф. Ханова,

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду