Ухвала

від 24.10.2024 по справі 340/2136/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №340/2136/24

адміністративне провадження № К/990/40533/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №340/2136/24 за позовом Приватного підприємства «Інкопмарк-Плюс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Кіровоградській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 23.10.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №340/2136/24, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Інкопмарк-Плюс» відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що відкриваючи провадження у справі №340/2136/24 за позовом Приватного підприємства «Інкопмарк-Плюс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 05.03.2024 №10663765/22222899 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2023 №1; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.11.2023 №1 на загальну суму 853454,57грн, в тому числі ПДВ 104810,21грн, складену Приватним підприємством «Інкопмарк-Плюс», датою подання її на реєстрацію, Кіровоградський окружний адміністративний суд відніс цю справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 08.07.2024 у справі №340/2136/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024, адміністративний позов Приватного підприємства «Інкопмарк-Плюс» задовольнив.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Статтею 328 КАС України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту 10 названої норми процесуального закону, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги пункту 20 частини першої статті 4, частин четвертої та шостої статті 12, частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору ця справа належить до категорії справ незначної складності.

На підставі наведеного, а також оцінивши характер спірних правовідносин, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, Верховний Суд установив, що станом на час звернення Приватного підприємства «Інкопмарк-Плюс» до суду з цим позовом, предмет спору в справі №340/2136/24 не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, а ця справа є дійсно справою незначної складності.

А тому, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи, що предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було б розглядати за правилами спрощеного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Утім, випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається, а в касаційній скарзі таких застережень не міститься. Обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що оскаржувані Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково скаржник не наводить, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у цій справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №340/2136/24 за позовом Приватного підприємства «Інкопмарк-Плюс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова