Рішення

від 18.10.2024 по справі 448/1183/24

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1183/24

Провадження № 2/448/483/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

18.10.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, покликаючись на те, що з 04.09.2018р. перебуває у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 . За час спільного подружнього життя у них (сторін) народилася дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що спільне життя у них з відповідачкою не склалося, їхній шлюб виявився невдалим та такий фактично припинив своє існування через постійні конфлікти, різні погляди на сімейні цінності, відсутність любові, поваги та взаєморозуміння.

Стверджує, що вони не ведуть з відповідачкою спільного господарства та не підтримують з нею будь-яких подружніх відносин.

Вважає, що подальше підтримування сімейних відносин із відповідачкою є неможливим, а формальне перебування у шлюбі недоцільним та не бажаним. Залишатись надалі у такому шлюбі він немає наміру. Причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу, розцінює обґрунтованими та вважає, що подальше спільне життя разом з відповідачкою як подружжям та збереження шлюбу суперечитиме його інтересам.

З огляду на наведене, просить суд ухвалити рішення про розірвання шлюбу, укладеного між ним (позивачем) та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрованого 04 вересня 2018 року у Мостиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було зроблено актовий запис №87.

ІІ. Позиція учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання про здійснення розгляду даної справи у його відсутності з вказівкою на те, що він підтримує заявлені позовні вимоги про розірвання шлюбу.

Відповідачка ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена, у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про визнання позову, у якій зазначила наступне: вона (відповідачка) не потребує надання строку для примирення з позивачем ОСОБА_1 та визнає заявлені ним позовні вимоги про розірвання шлюбу. Крім того, відповідачка у поданій заяві просила здійснювати розгляд даної справи без її участі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.09.2024р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення; залучено орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвалою суду Мостиського районного суду Львівської області від 18.10.2024р. задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залишення без розгляду цивільного позову в частині позовної вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення; позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, про розірвання шлюбу та встановлення факту, що має юридичне значення, в частині позовної вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишено без розгляду.

ІV. Обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги ОСОБА_1 та доводи сторони відповідачки, судом встановлені наступні обставини.

Сторони з 04 вересня 2018 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Мостиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було зроблено актовий запис №87.

Від подружнього життя в сторін народилася дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що сторони спільного господарства не ведуть, сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються, їх шлюб існує формально, вони не бажають зберегти шлюб, позивач ОСОБА_1 на розірванні шлюбу наполягає, відповідачка ОСОБА_2 проти розірвання шлюбу не заперечує.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб між сторонами серії НОМЕР_1 від 04.09.2018 року; копією свідоцтва про народження дитини сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витягом №1139 від 12.06.2024р. про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб; витягом з реєстру територіальної громади №2024/001071161 від 01.02.2024р.; копіями паспортів сторін по справі; іншими матеріалами справи.

V. Застосовані судом норми права.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Статтею 109 СК України визначено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Відповідно до ст.112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до положень ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

VI. Висновки суду.

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.

Основою сімейних відносин є добровільний шлюб жінки та чоловіка, що ґрунтується на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби та поваги всіх членів сім`ї.

Підсумовуючи, суд вважає, що позов обґрунтований, шлюб між сторонами існує формально, докази про можливість збереження сім`ї сторін відсутні, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, примирення між сторонами неможливе, їхня сім`я розпалася остаточно, позивач ОСОБА_1 не виявив бажання примиритись та наполягає на розірванні шлюбу, а відповідачка ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання такого, а тому, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини, що має істотне значення, відтак шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

VII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судом встановлено, що при поданні позову до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією від 12.06.2024р. (платник ОСОБА_1 ), з них 1211,20 грн. судового збору сплачено позивачем за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

У відповідності до вимог ст.ст.141, 142 ЦПК України, оскільки відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги про розірвання шлюбу до початку розгляду справи по суті, тому позивачу ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що був сплачений ним при подачі позову до суду за позовні вимоги про розірвання шлюбу, тобто 605,60 грн., а іншу частину сплаченого позивачем та документально підтвердженого судового збору в розмірі 605,60 грн. слід стягнути з відповідачки ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 вересня 2018 року у Мостиському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що було зроблено актовий запис №87.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за позовну вимогу про розірвання шлюбу згідно квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки №66 від 12.06.2024р. (платник: ОСОБА_1 , отримувач: ГУК Львів/Мостиська тг/22030101, код отримувача 38008294, надавач платіжних послуг отримувача: Казначейство України, рахунок отримувача рах.№UA448999980313161206000013807), що становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до Мостиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Повний текст судового рішення складено 23.10.2024р.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Мостиська Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Судова Вишня Мостиського району Львівської області;, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Львівської області.

Суддя Ю.В. Кічак