Ухвала

від 24.10.2024 по справі 753/20704/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20704/24

провадження № 2-о/753/802/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Сьома Київська державна нотаріальна контора, про встановлення фактів,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа Сьома Київська державна нотаріальна контора, в якій просить суд встановити факти: 1) що прізвища ОСОБА_2 і ОСОБА_2 попри розбіжності орфографічній фіксації є ідентичними; 2) що Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №233187 зареєстрований 02.02.2010 за номером 322310011002292 є таким, що виданий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 3) що Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №233188 зареєстрований 02.02.2010 за номером 322310011002293, є таким, що виданий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 4) що Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №233189 зареєстрований 02.02.2010 за номером 322310011002294, є таким, що виданий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 5) що Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯА №412425 зареєстрований 21.04.2005 за номером 0067, є таким, що виданий ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 6) що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху для усунення недоліків із наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження поданих фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, заявнику слід доплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (605,60 грн. х 5 вимог) за всі вимоги про встановлення фактів, які зазначені у його заяві.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак, до заяви додано копії заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для заінтересованої особи, які не засвідчені належним чином.

Відповідно до п.5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020", відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії (на копіях відсутній запис «Згідно з оригіналом» назви, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дата засвідчення копій).

Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Заявником в заяві зазначена заінтересованою особою Сьома Київська державна нотаріальна контора, однак нотаріальна контора у даній категорії справ не може бути заінтересованою особою.

Нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії відповідно до ст. 9 Закону України «Про нотаріат».

Заявнику необхідно встановити факт родинних відносин задля того, щоб реалізовувати свої права як спадкоємця.

У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, як спір про право.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно зазначити коло процесуальних учасників, тобто заінтересованих осіб по справі, з метою встановлення факту, що має юридичне значення, якою (якими) можуть бути спадкоємці померлого або за їх відсутності відповідна територіальна громада.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви без руху з наданням заявниці десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого заявниці необхідно: 1) надати суду докази доплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.; 2) надати суду копії заяви з копіями доданих до неї документів для заінтересованої особи, засвідчені належним чином; 3) визначити коло заінтересованих осіб, у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 294, 318 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Сьома Київська державна нотаріальна контора, про встановлення фактів - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений термін заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Осіпенко Л.М.