Рішення

від 18.10.2024 по справі 740/3869/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/3869/24

Провадження № 2/740/1234/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2024 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Луєнка Ю.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа ОСОБА_3 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника адвоката Луєнка Ю.В. звернулася 21.06.2024 до суду з позовом до Комарівської сільської ради, в якому просить поновити її на роботі на посаді директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.06.2024 по дату ухвалення рішення, моральну шкоду в розмірі 50000 грн., а також судові витрати.

В обгрунтування позову зазначено, що на підставі розпорядження Комарівського сільського голови Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області № 122 від 27.12.2018 ОСОБА_1 призначено, як таку що пройшла відбір, на умовах укладеного строкового договору (контракту) з 01.01.2019 по 31.12.2023 на посаду директора комунального закладу культури Комарівської публічної бібліотеки за контрактом, який на даний час перейменовано на Комунальний заклад «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради.

Між Комарівською сільською радою та позивачкою був укладений «Контракт з директором комунальної установи комунальної установи Комарівська Публічна бібліотека» від 01.01.2019. Згідно умов контракту, він припиняється (розривається): - після закінчення терміну дії контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України); - за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України); - з ініціативи Комарівської сільської ради до закінчення терміну контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України; - за ініціативою директора до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених ст. 39 КЗпП України; - з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Сторонами було узгоджено строк дії контракту з 01.01.2019 по 31.12.2023. Після настання дати закінчення строку дії, контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна із сторін за місяць до цієї дати не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

Позивачка вказує, що оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії контракту не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту, його строк дії пролонгувався ще на 5 років, тобто до 31.12.2028.

29.12.2023 начальником відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради був виданий наказ, яким позивачку призначено на посаду в.о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» на період дії воєнного стану, без проведення конкурсу на умовах дії строкового трудового договору, до дати укладання строкового трудового договору з переможцем конкурсу на посаду директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека», проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше, ніж на 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.01.2024.

Позивачка продовжила працювати на займаній посаді з 01.01.2024, а пізніше, під тиском сільського голови 06.02.2024 підписала укладений між нею та Комарівською сільською радою «Строковий трудовий договір в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради».

За умовами вказаного строкового трудового договору позивачка призначена на посаду в.о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради на період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах дії строкового трудового договору, до дати укладання строкового трудового договору з переможцем конкурсу на посаду директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше, ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01.01.2024.

Вищевказаний строковий трудовий договір підписаний зі сторони Комарівської сільської ради сільським головою 29.12.2023, а позивачкою 06.02.2024, хоча вона подала 01.02.2024 заяву про призначення її директором Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека».

27.03.2024 Комарівським сільським головою видано розпорядження № 30 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека», з яким позивачка була ознайомлена того ж дня. Проте, оскільки з нею був укладений строковий трудовий договір, строк якого ще не закінчувався, вона вважала оголошення такого конкурсу безпідставним та незаконним і брати участі в ньому не вбачала за необхідне.

У подальшому переможцем цього конкурсу була визнана ОСОБА_3 , а позивачка звільнена 31.05.2024 із займаної посади в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України, пунктів 2, 3 статті 23 КЗпП України.

Позивачка вважає, що була незаконно перепризначена з 01.01.2024 з посади директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» на в.о. директора цього закладу, а потім звільнена 31.05.2024 на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору, який у дійсності не закінчився, чим порушено її право на працю. У зв`язку з цим, вважає, що має бути поновлена за займаній посаді на умовах Контракту від 01.01.2019 і їй має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім того, звільненням їй заподіяно і моральну шкоду, вона відчула значні душевні та психічні страждання, від тривалих немайнових втрат, для відновлення попереднього стану їй доводиться докладати значних зусиль, щоб захистити свої порушені права. Після звільнення вона залишилася без заробітку і на даний час, в умовах воєнного стану та війни в країні їй досить важно знайти іншу роботу та нові засоби для прожиття. Спричинену моральну шкоду у матеріальному грошовому виразі позивачка оцінює у розмірі 50 000 грн. та вважає таку співмірною спричиненій їй шкоді.

Ухвалою судді від 02.07.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Луєнко Ю.В. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав. Позивачка пояснила, що її за місяць до 31.12.2023 не було попереджено про те, що Комарівська сільська рада має бажання припинити дію контракту. Приблизно у середині грудня Комарівський сільський голова їй усно повідомив, що вона буде після 31.12.2023 виконувати обов`язки директора бібліотеки. Під тиском вона написала заяву про призначення її виконуючою обов`язки директора бібліотеки, а згодом підписала «Строковий трудовий договір в.о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради. У подальшому було оголошено конкурс на посаду директора бібліотеки, про що їй повідомлено. Однак, у конкурсі вона участі свідомо не взяла, оскільки вважала його проведення безпідставним, так як посада на зайняття якої проводився конкурс, не була вакантна, а була зайнята нею. Щодо моральної шкоди від незаконного звільнення з роботи, пояснила що вона полягає у погіршенні сну, хвилюваннях, принижені честі і гідності, переживаннях від втрати роботи і заробітку та джерела засобів до існування у складний час військового стану, коли її близькі родичі проходять військову службу, пережитих негативних емоціях від зневажливого ставлення до неї зі сторони Комарівського сільського голови, приниження її в очах оточуючих.

Представник відповідача Комарівської сільської ради у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову. Зазначив, що строк дії контракту з позивачкою від 01.01.2019 закінчився 31.12.2023. Про призначення ОСОБА_1 на посаду директора бібліотеки на умовах укладеного строкового договору (контракту) саме з 01.01.2019 по 31.12.2023 чітко вказано у розпорядженні Комарівського сільського голови від 27.12.2018 №122 "Про призначення директора Комарівської Публічної бібліотеки за контрактом". Тому позивачку було правомірно звільнено з посади директора бібліотеки на підставі закінчення строку контракту. Подання ОСОБА_1 14.12.2023 заяви про призначення її виконуючою обов`язки директора бібліотеки свідчать, що ОСОБА_1 розуміла і погоджувалася з тим, що строк контракту закінчився. Контракт не був продовжений. Позивачка сама у вступному слові повідомила, що мала розмову, у якій її було доведено до відома, що вона не буде працювати надалі на попередніх умовах, тим самим підтвердила, що відповідач проінформував її про своє бажання припинити дію контракту. Представнику не відомо, щоб позивачку письмово було повідомлено за місяць до 31.12.2023 про бажання відповідача припинити дію контракту. Представник є працівником Комарівської сільської ради, чув про такі розмови, але сам при цьому присутній не був. Конкурс на зайняття посади директора бібліотеки проведено правомірно, оскільки у населених пунктах з населенням до 5 тис. чоловік, це є не обов`язком, а правом роботодавця, яким відповідач скористався. При цьому, законодавство не містить обмежень щодо проведення конкурсу до закінчення воєнного стану. Посада, на зайняття якої проведено конкурс, була вакантною, адже позивачка була призначена на посаду виконувача обов`язків директора бібліотеки. При цьому зазначив, що у штатному розписі бібліотеки така посада, як виконувач обов`язків директора, відсутня. Призначення і проведення конкурсу на зайняття даної посади було обумовлено тим, що позивачка зверталася з тим, щоб її було призначено саме на посаду директора бібліотеки, а не виконувача обов`язків директора. Однак, належним чином повідомлена про проведення конкурсу, позивачка участі у ньому не взяла, тому була звільнена за закінченням строку договору, а на посаду призначена переможниця конкурсу і єдина його учасниця - ВолошинаЛ.І.

Розмір моральної школи, заявлений позивачкою є завищеним. Доводи про погіршення до неї відношення оточуючих, відносин з ними, її приниження, є надуманими. Розмір витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи, витраченому часу для підготовки документів і ведення справи у суді, та є завищеним.

Третя особабез самостійнихвимогнапредмет спору ОСОБА_3 пояснила, що не розуміє чому залучена до справи. Пояснила, що вона перемогла у конкурсі на зайняття посади директора бібліотеки і згідно з законодавством призначена на цю посаду, відтак проти позовних вимог заперечувала.

Заслухавши позивачку, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.

Позивачка ОСОБА_1 з 01.01.2019 призначена на посаду директора Комарівської Публічної бібліотека, як така, що пройшла конкурсний відбір, на підставі розпорядження №122 від 27.12.2018, про що свідчать зазначене розпорядження та запис №9 у її трудовій книжці (а.с. 25 зворот, 45).

01.01.2019 між Комарівською сільською радою та позивачкою був укладений «Контракт з директором комунальної установи комунальної установи Комарівська Публічна бібліотека» (а.с. 26-28).

Згідно пункту 3 розділу 1 контракту, цей контракт є особливою формою строкового трудового договору. На підставі контракту виникають трудові відносини між директором Комарівської Публічної бібліотеки та сільською радою.

Відповідно до пункту 2 розділу 6 Контракту він припиняється (розривається):

- після закінчення терміну дії контракту (п. 2 ст. 36 КЗпП України);

- за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України);

- з ініціативи Комарівської сільської ради до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України;

- за ініціативою директора до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених ст. 39 КЗпП України;

- з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 5 розділу 6 Контракту передбачено, що якщо розірвання контракту проводиться на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених законодавством, про це зазначається у трудовій книжці директора з посиланням на пункт 8 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Згідно з пунктом 9 розділу 6 Контракту після настання дати закінчення строку дії контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна із сторін за місяць до цієї дати не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

Строк дії контракту з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2023 року (п. 1 розділу 7 Контракту).

Рішенням Комарівської сільської ради від 23.12.2021 № 345-17/ІХ змінено назву Комарівської Публічної бібліотеки Комарівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області на Комунальний заклад "Комарівська публічна бібліотека" Комарівської сільської ради (а.с. 20).

Згідно наказу від 29.12.2023 № 65-к, позивачку призначено на посаду в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради на період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах дії строкового трудового договору, до дати укладання строкового трудового договору з переможцем конкурсу на посаду директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше, ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01 січня 2024 року. Підставою видання наказу зазначено заяву ОСОБА_1 від 14.12.2023 (а.с. 29).

Як вбачається з копії строкового трудового договору, він був підписаний Комарівським сільським головою 29.12.2023, а позивачкою - 06.02.2024 (а.с. 29 зворот- 33).

За умовами вказаного строкового трудового договору позивачка призначена на посаду в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради на період дії воєнного стану, без проведення конкурсу, на умовах дії строкового трудового договору, до дати укладання строкового трудового договору з переможцем конкурсу на посаду директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше, ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з 01 січня 2024 року.

Пунктами 1.2., 1.3., 1.4. цього договору передбачено, що на його підставі виникають трудові відносини між директором закладу та відділом освіти, сім`ї молоді та спорту Комарівської сільської ради.

Директор є уповноваженим представником закладу під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків закладу, передбачених актами законодавства, Положенням закладу, іншими нормативними документами.

Директор підзвітний Комарівській сільській раді, виконавчому комітету, сільському голові та відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради в межах повноважень, встановлених законодавством, Положенням закладу та цим строковим трудовим договором.

Згідно пункту 5.2. цей Строковий трудовий договір припиняється:

- після закінчення терміну його дії;

- за згодою сторін;

- з ініціативи відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України.

Строковий трудовий договір також може бути розірваний:

- у разі систематичного невиконання директором без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом;

- у разі одноразового грубого порушення директором КЗпП України;

- у разі невиконання обов`язків, передбачених цим строковим трудовим договором, в результаті чого для закладу культури настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи тощо);

- у разі недотримання директором трудового законодавства;

- у разі систематичного порушення відділом освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради обов`язків за строковим трудовим договором чи прийняття ним рішень, що обмежують чи порушують повноваження та права директора, втручання в його управлінську діяльність, що може призвести або вже призвело до погіршення економічних результатів діяльності закладу культури;

- у разі хвороби або інвалідності директора, що перешкоджає виконанню обов`язків за контрактом, та і інших поважних причин.

Відповідно до пункту 6.1. контракт набуває чинності з 01 січня 2024 року та діє до дати укладення строкового трудового з переможцем конкурсу на посаду директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, проведеного після припинення чи скасування воєнного стану, але не більше, ніж на дванадцять календарних місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Рішенням Комарівської сільської ради від 15.02.2024 № 734-31/ІХ затверджено Положення про Порядок призначення на посаду керівників комунальних закладів культури за результатами конкурсного добору, форму контракту з керівником закладу культури Комарівської сільської ради та визнано таким, що втратило чинність, рішення Комарівської сільської ради від 08.11.2018 № 253-19/VІІІ «Про затвердження Положення «Про порядок призначення на посаду керівника комунального закладу культури» та форми контракту з керівником закладу культури» (а.с. 34).

27.03.2024 Комарівським сільським головою видано розпорядження № 30 «Про оголошення конкурсу на заміщення посади директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека», з яким позивачка була ознайомлена 27.03.2024 (а.с. 34 зворот 35).

Як слідує з протоколу № 2 від 14.05.2024 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, переможцем цього конкурсу була визнана ОСОБА_3 (а.с. 35 зворот - 37).

Наказом начальника відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спору № 22-к від 29.05.2024 позивачка була звільнена 31.05.2024 із займаної посади в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України, пунктів 2, 3 статті 23 КЗпП України та розпорядження сільського голови Комарівської сільської ради від 29.05.2024 № 65 «Про звільнення в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» та призначення директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» (а.с. 38).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що працює заступником Комарівського сільського голови з питань діяльності виконавчих органів влади. Як їй відомо, строк контракту з позивачкою закінчився 31.12.2023. Обговорювалося питання про небажання сільської ради продовжувати контракт при зустрічах, на робочих нарадах. При цих зустрічах і нарадах їй не відомо, щоб була присутня ОСОБА_1 . Також їй не відомо, щоб ОСОБА_1 письмово повідомлялося про небажання сільської ради продовжити строк контракту. Сільський голова пропонував ОСОБА_1 підписати контракт на зайняття посади виконувача обов`язків директора бібліотеки. ОСОБА_1 спочатку не погоджувалася, а підписала лише 07.02.2024. ОСОБА_1 постійно зверталася, щоб її призначили на посаду саме директора бібліотеки, а не виконувача обов`язків, тому було оголошено і проведено конкурс на зайняття даної посади. Однак, ОСОБА_1 участі в ньому не взяла, хоча була належно повідомлена про його проведення.

Свідок ОСОБА_5 надала показання про те, що працює начальником відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради. ОСОБА_1 звернулася до неї із заявою призначити на посаду виконувача обов`язків директора бібліотеки з 01.01.2024. Для цього потрібно було укласти строковий трудовий договір. Його положення спільно опрацьовували та узгоджували вона з юристом і з ОСОБА_1 . Але ОСОБА_1 після узгодження положень строкового договору спочатку його не підписала. У подальшому ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення її на посаду директора бібліотеки, а тому Комарівський сільський голова видав розпорядження про оголошення конкурсу на зайняття посади директора. Однак, ОСОБА_1 участі в ньому не взяла, хоча була належно повідомлена про його проведення. На підставі розпорядження Комарівського сільського голови від 29.05.2024 №65 «Про звільнення в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» та призначення директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» вона, як начальник відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Комарівської сільської ради видала наказ від 29.05.2024 №22-к «Про звільнення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 , в. о. директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради, 31.05.2024 звільнено із займаної посади. Розмова про небажання сільської ради продовжувати контракт з позивачкою була приблизно у кінці листопада 2023 року, але свідок не пригадує, чи була при розмові присутня ОСОБА_1 .

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає КЗпП України.

Частиною 2 ст. 2 КЗпП України встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Держава гарантуєпрацездатнимгромадянам,якіпостійнопроживають натериторіїУкраїни правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення (ст. 5-1 КЗпП України).

Частиною 2 статті 9 КЗпП України заборонено примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.

Відповідно доч.1,3ст.21КЗпП Українитрудовим договоромє угодаміж працівникомі роботодавцем(роботодавцем-фізичною особою),за якоюпрацівник зобов`язуєтьсявиконувати роботу,визначену цієюугодою,а роботодавець(роботодавець-фізична особа)зобов`язується виплачуватипрацівникові заробітнуплату ізабезпечувати умовипраці,необхідні длявиконання роботи,передбачені законодавствомпро працю,колективним договоромі угодоюсторін.Трудовим договоромможуть встановлюватисяумови щодовиконання робіт,які вимагаютьпрофесійної та/абочасткової професійноїкваліфікації,а такожумови щодовиконання робіт,які непотребують наявностіу особипрофесійної абочасткової професійноїкваліфікації. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» керівники державних та комунальних бібліотек, керівники централізованих бібліотечних систем призначаються на посаду укладенням з ними контракту на п`ять років за результатами конкурсу. Порядок проведення конкурсу та вимог до кандидатів на посаду керівника державної чи комунальної бібліотеки, централізованої бібліотечної системи визначаються статтями 21-1 21-5 Закону України «Про культуру».

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про культуру» керівники державних та комунальних закладів культури призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком на п`ять років за результатами конкурсу.

Відповідно доч.1ст.23КЗпП Українитрудовий договірможе бути: 1)безстроковим,що укладаєтьсяна невизначенийстрок; 2)на визначенийстрок,встановлений запогодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Підставами припиненнятрудового договору,серед інших,є: 1)угода сторін; 2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

Згідно з пунктом 1 розділу 7 Контракту, укладеного між сторонами 29.12.2018, строк дії контракту з 01.01.2019 по 31.12.2023.

У пункті 9 розділу 6 цього Контракту сторони узгодили, що після настання дати закінчення строку дії контракт вважається продовженим на строк, на який він був укладений, якщо жодна із сторін за місяць до цієї дати не проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

Суду не надано доказів, що якась із сторін контракту за місяць до дати закінчення строку дії контракту, тобто за місяць до 31.12.2023, проінформувала іншу сторону про своє бажання припинити дію контракту.

За такого, відповідно до пункту розділу 6 Контракту він вважається продовженим на строк, на який він був укладений.

Проведення конкурсу на зайняття посади можливе лише для зайняття вакантної посади.

Посада директора бібліотеки вакантною не була, оскільки її займала позивачка на умовах контракту, що відповідно до пункту 9 розділу 6 його положень продовжений на строк до 31.12.2028.

Оскільки строк контракту з урахуванням вищенаведеного не закінчився, звільнення позивачки з посади директора бібліотеки на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку з закінчення строку трудового договору є незаконним.

Суд доходить висновку, що трудові відносини між сторонами урегульовані саме контрактом, укладенимо між сторонами 29.12.2018, строк дії якого продовжено до 31.12.2028 згідно з пункту 9 розділу 6 його положень.

Строковий трудовий договір про призначення ОСОБА_1 на посаду в. о. директора Комунального закладу "Комарівська публічна бібліотека" Комарівської сільської ради за правовою природою не потягнув зміну правового регулювання трудових відносин між сторонами, оскільки за його умовами передбачено призначення на посаду в. о. директора, тоді сторонами по справі визнається, що такої посади у штатному розписі Комунального закладу "Комарівська публічна бібліотека" Комарівської сільської ради немає.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовної вимоги щодо поновлення позивачки на роботі.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2024 по 18.10.2024 включно суд ураховує наступне.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України, з урахуванням її офіційного тлумачення у Рішенні Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частиною другою статті 235КЗпПУкраїни передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 08.02.1995№100 (далі - Порядок № 100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

У постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як складової належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Середній заробіток працівника визначається згідност. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 8 Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 з наступними змінами передбачено нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Заробітна плата ОСОБА_1 за останні два повністю відпрацьовані місяці за квітень та травень 2024 року становить 31883,60 грн. (12191,40+19692,20); кількість робочих днів у квітні 2024 року становила 22 дні, у травні 2024 року 23 днів, а загалом 45 днів. Середньоденна заробітна плата складає 708,52 грн (31883,60 : 45).

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2024 по 18.10.2024 включно за 100 робочих дні становить 70852 грн (708,52 грн х 100 днів).

У статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

У пункті 164.6 статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, зазначено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як заборгованість із заробітної плати та/або середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми заробітної плати і середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума зменшується на суму податків і зборів.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 18.07.2018 у справі № 359/10023/16-ц, від 07.10.2020 у справі № 523/14396/19, від 16.11. 2020 у справі № 607/3509/17, від 25.03.2021 у справі № 185/2109/18-ц.

З урахуванням наведеного, на користь позивачки на підставі ч. 2 ст. 235 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2024 по 18.10.2024 у сумі 70852 грн (без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 50000 грн. моральної шкоди, суд ураховує наступне.

Право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачене ст. 32, 56, 62, 152 Конституції України.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Гарантією нормального здійснення фізичними особами особистих немайнових прав є їх належний цивільно-правовий захист (ст. 276 ЦК України). Право на захист особистих немайнових прав - це регламентоване правове регулювання на випадок оспорення, невизнання чи порушення особистого немайнового права.

Пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім цього, у п. 3 вищезазначеної Постанови зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 цієї ж Постанови звернуто увагу судів на наступне: «Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яка визначається від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо».

Відповідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст.81 ЦПК України).

Враховуючи засади розумності та справедливості, наявність встановленого факту порушеннявідповідачем трудовихправ позивачки,а самеїї незаконне звільнення, незначну тривалість строку вимушеногопрогулу позивачки через незаконнезвільнення,тривалий час,з 2014року,працювала на посаді завідуючої, а з 2019 року директора Комарівської бібліотеки,нагороджувалась відповідачем грамотами за сумлінну працю та професіоналізм, а отже і мала усталений упродовж багатьох років життєвий уклад, значну частину якого складали соціальні взаємозв язки на роботі, суд доходить висновку, що незаконні дії відповідача призвели до того рівня негативних емоцій, пережитих позивачкою, що свідчать про заподіяння їй моральної шкоди, а отже необхідність часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 5 000 грн. У решті позовних вимог суд відмовляє, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачці за допущені відповідачем порушення її трудових прав спричинено моральну шкоду в заявленому розмірі 50 000 грн.

Щодо розподілу судових витрат судом враховується наступне.

Порядок оплати та розміри ставок судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір». Статтею 5 вказаного Закону передбачено пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За таких обставин, позивачка у справі звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є підставою для стягнення з відповідача в порядку ст. 141 ЦПК України судового збору в дохід держави пропорційно розміру задоволеної позовної вимоги. Виходячи з того, що вказані вимоги позивачки задоволено судом повністю, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну з вимог, що складає в сумі 2422грн.40коп. (1211,20+1211,20).

При зверненнідо судуз данимпозовом ОСОБА_1 сплатила судовийзбір запозовну вимогупро стягненняморальної шкодив розмірі968,96 грн. (з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8, оскільки позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд»).

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволено частково - на 10 % (5000:50000х100%), з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати у розмірі 96,90 грн.

Частиною першою ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачці правничу допомогу надавав адвокат Луєнко Ю.В. на підставі договору №2441 про надання правничої допомоги від 07.06.2024 з додатковою угодою №1 від 07.06.2024 (а.с. 70-71).

Згідно акта про надану правничу допомогу, детального опису робіт та квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.06.2024 загальна сума гонорару склала 34500 грн. (а.с.71 зворот-72).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, доводи представника відповідача про завищеність заявлених позивачкою витрат на правничу допомогу і необхідність зменшення їх розміру до відшкодування, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 15 000 грн.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати бо є заробітною платою, на що вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 263-265, 274, 279, 430 ЦПКУкраїни, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комарівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, третя особа ОСОБА_3 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Комунального закладу «Комарівська публічна бібліотека» Комарівської сільської ради з 01червня 2024року.

Стягнути з Комарівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.06.2024 по 18.10.2024 в сумі 70 852 (сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 00 коп. (без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Комарівської сільської ради на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп моральної шкоди.

Стягнути з Комарівської сільської ради на користь ОСОБА_1 96 (дев`яносто шість) грн. 90 коп. понесених судових витрат по сплаті судового збору та 15000(п`ятнадцятьтисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комарівської сільської ради 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн.40коп.судового збору в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комарівська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04412225, адреса: 16442, с. Комарівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Соборна, буд. 4.

Третя особабез самостійнихвимог напредмет спору: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 23.10.2024.

Суддя І.М. Карпусь