Рішення

від 22.10.2024 по справі 369/11668/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11668/24

Провадження № 2-о/369/493/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/11668/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус другої Переяславської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка залишила заповіт на користь ОСОБА_1 (онучки) та ОСОБА_3 (сина). 14.05.2014 Харамінська подала заяву про прийняття спадщини, і 20.05.2014 було відкрито спадкову справу. Однак, 06.06.2024 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з виявленими розбіжностями в документах: у свідоцтві про народження батька зазначено ім`я матері як « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть спадкодавця вказано « ОСОБА_2 ». Ці розбіжності унеможливлюють встановлення факту родинних відносин між заявницею та спадкодавцем, що стало підставою для відмови у видачі свідоцтва.

На підставі вище наведеного, Заявниця просив суд, встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

15.07.2024 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області постановленовідкрити провадження у справі.

Заявниця через канцелярію суду зареєструвала заяву, у якій просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності, вимоги заяви підтримала у повному обсязі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Частиною першоюст. 315 Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановити факт родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З доданих до заяви доказів, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавиця ОСОБА_2 , яка залишила спадкове майно за заповітом своїм спадкоємцям: ОСОБА_1 (онучці) та ОСОБА_3 (сину). Заповіт був складений 05.12.2013 та посвідчений секретарем виконавчого комітету Гланишівської сільської ради Трухан В.О. Згідно з умовами заповіту, все майно спадкодавиці повинно бути поділене між вищезгаданими спадкоємцями в рівних частках.

14.05.2014 року ОСОБА_5 звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріусу Другої переяславської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коляденка Я.В. Спадкова справа відкрита 20.05.2014 року.

06.06.2024 року заявниця звернулася до державного нотаріуса Коляденка Я.В. з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину на частку нерухомого майна за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_2 . Однак, того ж дня державний нотаріус ОСОБА_6 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Відмова обґрунтована тим, що спадкоємиця не надала всі необхідні документи для підтвердження родинних відносин зі спадкодавицею, адже у свідоцтві про народження її батька, ОСОБА_3 , вказано матір під прізвищем « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть спадкодавиця записана як « ОСОБА_2 ». Ці розбіжності не дозволяють нотаріусу встановити факт родинних відносин між заявницею та спадкодавицею.

Відповідно до отриманих даних, 11.05.1959 року в місті Шахтарськ Донецької області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , яка після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_8 ». Однак в архівних реєстрах немає даних про розірвання цього шлюбу або про зміну прізвища на дівоче.

За словами покійної, після розлучення у 1963 році, яке відбулося на території нинішньої російської федерації, вона повернула своє дівоче прізвище « ОСОБА_9 ». Проте отримати підтвердження цього факту через запити до відповідних органів російської федерації неможливо через поточну військову агресію.

Таким чином, ОСОБА_5 звертається до суду з вимогою встановити факт родинних відносин між нею та спадкодавицею, ОСОБА_2 (в шлюбі Брянцевою), оскільки цей факт є необхідним для оформлення спадщини на нерухоме майно за заповітом.

Родинні відносини Заявниці з ОСОБА_2 підтверджуються наступними документами:

Копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 11.12.2013 ОСОБА_2 .

Копія Заповіту від 05.12.2013 від спадкодавця ОСОБА_2 на спадкоємців ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Копія паспорту ОСОБА_1 , серія НОМЕР_2 виданий Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській обл. від 27.11.2008 та РНОКПП НОМЕР_3 .

Копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі реєстрації спадкової справи №56098164 від 20.05.2014 здійснено Переяслав-Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою.

Копія Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №394/02-31 від 06.06.2024.

Копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00044354397 від 03.04.2024.

Копія Свідоцтва про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 від 12.02.1960.

Копія паспорта ОСОБА_3 серія НОМЕР_5 виданого Бородянським РВ ГУ МВС України в Київській обл. від 12.05.1996.

Копія паспорта ОСОБА_2 серія НОМЕР_6 виданого Переяслав-Хмельницьким РВ ГУ МВС України в Київській обл. від 31.05.1996 та РНОКПП НОМЕР_7 .

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_11 серія НОМЕР_8 від 02.07.1982.

Копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_9 від 04.10.2008.

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_10 від 19.08.1975

Доказів, які б спростовували факт родинних відносин між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення, регулюються Главою 6 Розділу IVЦПК України.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам роз`яснено, що, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 273ЦПК України(п. 1 ч. 1 ст. 315ЦПК України), суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ст. 81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 78ЦПК України встановлюєвимоги, згідно яких доказ вважається допустимим. При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Встановлення факту родинних відносин Заявниці необхідно для реалізації її права на спадщину після смерті бабусі, а, оскільки наявні відмінності у написанні прізвища спадкодавиці, встановити даний факт іншим шляхом, аніж звернутися до суду за судовим захистом є неможливим.

Зібрані по справі докази дають підстави зробити висновок, що ОСОБА_5 , 1982 р.н. є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом та належного оформлення права власності на спадкове майно, тому суд вважає що заява підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.13,76-81,89,258,263-265,273,294,315,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Державний нотаріусДругої переяславськоїдержавної нотаріальноїконтори Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Коляденко ЯрославВасильович про встановлення факту родинних відносин задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено: 24.10.2024 року.

Суддя А.В. Янченко