Ухвала

від 07.10.2024 по справі 308/16455/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/16455/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Холмківської сільської ради Ужгородського району та Ужгородської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай),

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрецький С.І., звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідачів Холмківської сільської ради Ужгородського району та Ужгородської районної державної адміністрації, в якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування за сестрою ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розміром 0,60 умовних кадастрових гектарів за межами населених пунктів Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, підтверджене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997, оригінал якого втрачено.

Ознайомившись з позовною заявою, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у справах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у розглядуваній справі про визнання права на земельну частку (пай), розміром 0,60 умовних кадастрових гектарів за межами населених пунктів Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Аналіз позову та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Отже стороні позивача слід зазначити ціну позову на день подання позовної заяви.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду справи. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зауважує, що за відсутності ціни позову суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягає сплаті стороною позивача за вимогу майнового характеру про визнання права власності на земельну ділянку (пай) за позивачкою.

Згідно з п. 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З позовної заяви вбачається, що позивачка просить визнати за нею право на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за сестрою, однак доказів родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_3 стороною позивача до позовної заяви не долучено.

Окрім цього за змістом позовних вимог позивачка просить про визнання за нею право на земельну частку (пай), розміром 0,60 умовних кадастрових гектарів, при цьому в позові вказує, що за сертифікатом померлій сестрі було надано право на земельну ділянку (пай) в розмірі 1,85 умовних кадастрових гектарів, з яких на 1,25 га видано державний акт на право приватної власності на землю. Однак на підтвердження зазначеної обставини (щодо залишку умовних кадастрових гектарів для повної реалізації сертифікату) позивачем не долучено до позовної заяви відповідних доказів.

За змістом позовних вимог позивачка не має можливості оформити свої спадкові права щодо земельної частки (паю) після смерті сестри, однак до позовної заяви не долучено доказів належності спадкодавцю сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З метою виправлення недоліків позивачеві необхідно визначити ціну позову, надавши підтвердження визначення дійсної вартості майна (наприклад висновок суб`єкта оціночної діяльності, який має право на проведення будівельно-технічної, товарознавчої (автотоварознавчої) експертизи); сплатити судовий збір відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», виходячи з вказаної ціни позову; надати докази родинних відносин між позивачкою та померлою ОСОБА_3 , підтвердження залишку умовних кадастрових гектарів для повної реалізації сертифікату та належності спадкодавцю сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0027198 від 26.02.1997.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, а стороні позивача надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані недоліки, подавши позовну заяву в належній редакції.

Керуючись ст.ст. 175-177,185 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Холмківської сільської ради Ужгородського району та Ужгородської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) залишити без руху.

Роз`яснити стороні позивача необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом подання позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та попередити, що в протилежному разі заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов