Ухвала

від 23.10.2024 по справі 183/7732/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/7732/21

№ 1-кс/183/2119/24

23 жовтня 2024 року м. Самар

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 25.04.2020 року за № 12020040350000642 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання слідчого прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначила, що досудовим розслідування встановлено, що у період часу з квітня 2020 року по листопад 2021 року, невстановлена група осіб, діючи за попередньою змовою, шляхом обману та шляхом використання завідомо підроблених документів, заволоділа земельними ділянками (земельні паї), що належали місцевим жителям Новомосковського району Дніпропетровської області.

15.04.2020 року до Новомосковської місцевої прокуратури надійшов лист від Губиниської селищної ради Новомосковського району щодо заволодіння земельними ділянками мешканців с. Губиниха Новомосковського району, а саме громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7

25.04.2020 року слідчим СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області вказаний факт внесений до ЄРДР за №12020040350000642 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України.

16.04.2020 року допитана як потерпіла ОСОБА_4 показала, що 10.04.2020 року їй стало відомо, що на її паї 5,12 га, який вона отримала у 2001 році на підставі державного акту на землю невідома особа встановила дерев`яні стовбці потім їй стало відомо, що земельний пай належить вже іншій особі.

16.04.2020 року допитана як свідок ОСОБА_8 , яка показала, що 10.04.2020 року вона проїжджала поряд з паєм її матері ОСОБА_4 та побачила, що на її паї 5,12 га, встановлені дерев`яні стовбці потім вона поїхала до Державного геокадастру де їй стало відомо, що на пай, який належить батькам видано кадастровий номер 1223255600:01:038:0319 та земельний пай належить вже іншій особі.

17.04.2020 року допитаний як свідок ОСОБА_9 , який показав, що 10.04.2020 року він проїжджав поряд з паєм, який належить сім`ї ОСОБА_10 та побачив, що на їх паю стоїть автомобіль марки «ВАЗ 21099» темного кольору та троє незнайомих чоловіків встановлювали таблички, про що він повідомив ОСОБА_10 .

Крім того, 30.04.2020 року до Новомосковського РВП надійшла заява від ОСОБА_11 , яка є спадкоємицею земельної частки (паю), яка належить її покійному чоловіку - ОСОБА_12 , отриманий відповідно до Сертифікату на земельну частку (пай) серії ДП№0184758 від 27.05.1997, який виданий на підставі рішення Новомосковської державної адміністрації Дніпропетровської області від 19.05.1997 №311, зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів 27.05.1997 №0323. Під час допиту ОСОБА_11 повідомила, що їй стало відомо, що земельна ділянка (пай) з кадастровим номером 1223255600:02:030:0188, належала її покійному чоловіку ОСОБА_12 , а на теперішній час, відповідно до витягу з ДЗК, належить ОСОБА_13 , яка набула права власності на підставі державного акту від 04.10.2004 №ІІ-ДП100686, який нібито був виданий ще за життя покійного чоловіка ОСОБА_12 . В подальшому в ході досудового розслідування, встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка 14.04.2020 року ОСОБА_13 була здана в оренду ФГ «СФГ ВІА АГРО», договір про яку був зареєстрований у виконавчому комітеті Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області реєстратором ОСОБА_14 .

08.09.2020 року допитано свідка ОСОБА_15 , яка працює головним бухгалтером в сільськогосподарському виробничому кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » яка показала, що між СВК «Едельвейс» та ОСОБА_11 01.03.2013 укладено договір оренди земельної ділянки (паю) 1223255600:02:030:0188, який належав її покійному чоловіку ОСОБА_12 (дата смерті 31.03.2005)

З метою реалізації права на спадщину, ОСОБА_16 звернулась до ОСОБА_15 , якій стало відомо, що вказана земельна ділянка зареєстрована на іншого власника - ОСОБА_13 на підставі державного акту від 04.10.2004 №II-ДП 100686, який був начеб то виданий ще до смерті ОСОБА_17 .

16.10.2020 року допитано свідка ОСОБА_11 , яка показала, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223255600:02:030:0188 з 01.03.2013 знаходилась в оренді у СВК «Едельвейс». 23.04.2020 року під час підготовки документів для спадкової справи на земельну ділянку, їй стало відомо, що вказаний пай зареєстровано на іншого власника - ОСОБА_13 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.09.2024 року приватним нотаріусом ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу між ОСОБА_13 (продавець) зареєстрував право власності на земельну ділянку за ОСОБА_19 (покупець).

Також 30.04.2020 року до Новомосковського РВП надійшла заява від ОСОБА_15 (яка діє на підставі довіреності від 05.03.2020 року №23 в інтересах ОСОБА_20 ). Відповідно до поданої заяви,

ОСОБА_20 є спадкоємицею земельної частки (паю) з кадастровим номером 1223255600:02:033:0358, яка належить її покійній бабусі - ОСОБА_21 , згідно до Сертифікату на земельну частку (пай) серії ДП №0184584 від 27.05.1997. Сертифікат виданий на підставі рішення Новомосковської державної адміністрації Дніпропетровської області від 19.05.1997 №311 та зареєстровано в Книзі реєстрації сертифікатів 27.05.1997 №0149. Допитана ОСОБА_20 показала, що земельна ділянка (пай), яка належить її померлій бабусі ОСОБА_21 на теперішній час незаконно зареєстрована на ім`я ОСОБА_22 , який є директором ФГ «СФГ ВІА АГРО», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_22 уповноважив представляти свої інтереси ОСОБА_23 , який працює на посаді директора ФГ «Агро-ВеласД» та 26.05.2021 року був допитаний як свідок, показавши, що 26.05.2021 року він попрохав своїх знайомих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 здійснити культивацію ділянки з кадастровим номером 1223255600:02:031:0358. Коли найняті ним працівники працювали на землі, на місце приїхав ОСОБА_26 , який викликав поліцію.

У подальшому в ході досудового розслідування, встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка 06.04.2020 року була здана в оренду ФГ «СФГ ВІА АГРО», директором якого є ОСОБА_22 Договір оренди земельної ділянки від 06.04.2020 року був зареєстрований 16.04.2020 року державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_27 .

Вжитими заходами встановити місце перебування ОСОБА_22 не надалось можливим.

Крім того, до СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала Новомосковського міськрайонного суду №1кс83/639/20, відповідно до якої орган досудового розслідування зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_26 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки невідомими особами.

01.05.2020 року слідчим СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області вказаний факт внесений до ЄРДР за №12020040350000664 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1971 КК України.

21.08.2020 року процесуальним керівником - прокурором Новомосковської місцевої прокуратури кримінальні провадження №12020041350000642 та №12020040350000664 об`єднані в одне провадження за єдиним номером 12020041350000642.

Під час допиту потерпілого ОСОБА_26 , встановлено, що 05.05.2021 року під час моніторингу кадастрової карти України, потерпілим було виявлено відсутність земельних ділянок з кадастровими номерами 1223255600:02:033:0400 та 1223255600:02:033:0401, які належали ОСОБА_26 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ДП №071472.

Таким чином, з Публічної кадастрової карти України невстановленими особами безпідставно видалені відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами №1223255600:02:033:0401 та №1223255600:02:033:0400, та частині вказаних земельних ділянок присвоєно інший кадастровий номер 1223255600:04:001:0358. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,15.04.2020 року державним реєстратором ОСОБА_27 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223255600:04:001:0358 зареєстровано за ОСОБА_22 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ДП №124020 від 04.10.2004 року, виданого Губиниською селищною радою.

Того ж дні державним реєстратором ОСОБА_27 зареєстровано договір оренди земельної ділянки з ФГ «СФГ ВІА АГРО».

Відповідно до листа Губиниської селищної ради від 23.11.2023 року ОСОБА_22 державний акт на право приватної власності на землю серії І-ДП №124020 від 04.10.2004 Губиниською селищною радою не видавався та рішення щодо передачі у власність земельної ділянки не приймалось.

Крім того, під час досудового розслідування, було виявлено додаткові факти заволодіння земельними ділянками шляхом обману (шахрайство):

05.08.2020 року невстановленими особами надано державному реєстратору ОСОБА_14 підроблений Державний акт на право приватної власності на землю №СМ Нв027391 від 30.09.2004 на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку 1223255600:02:002:0011за ОСОБА_28 . Того ж дня державним реєстратором було зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_28 та ФГ «СФГ ВІА АГРО».

Допитана у якості свідка ОСОБА_28 повідомила, що за грошові кошти у розмірі 5.000 гривень вона надала копію свого паспорту та ІНН малознайомій жінці на ім`я ОСОБА_29 , про те, що на неї було зареєстровано право власності на земельну ділянку їй нічого не відомо, ніякі документи вона не підписувала.

Крім того, 04.08.2020 року невстановленими особами надано державному реєстратору ОСОБА_14 підроблений Державний акт на право приватної власності на землю №СМ Нв027455 від 30.09.2004, на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку 1223255600:02:037:0438 за ОСОБА_30 . Того ж дня державним реєстратором було зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_31 та ФГ «СФГ ВІА АГРО».

Допитаний у якості свідка ОСОБА_31 показав, що за грошові кошти у розмірі 5.000 гривень він надав копію свого паспорту та ІНН малознайомій жінці на ім`я ОСОБА_29 , про те, що на нього було зареєстровано право власності на земельну ділянку йому нічого не відомо, ніякі документи він не підписував.

09.11.2021 року приватним нотаріусом ОСОБА_32 було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, між ОСОБА_31 (продавець) та ОСОБА_19 (покупець).

Крім того, 04.08.2020 року невстановленими особами надано державному реєстратору ОСОБА_14 підроблений Державний акт на право приватної власності на землю №СМ Нв027390 від 30.09.2004, на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку 1223255600:02:039:0020 за ОСОБА_33 . Того ж дня державним реєстратором було зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_34 та ФГ «СФГ ВІА АГРО».

Вжитими заходами встановити особу ОСОБА_34 не надалось можливим.

Крім того, 04.08.2020 року невстановленими особами надано державному реєстратору ОСОБА_14 підроблений Державний акт на право приватної власності на землю №СМ 027380 від 30.09.2004, на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку 1223255600:02:039:0019 за ОСОБА_35 . Того ж дня державним реєстратором було зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_36 та ФГ «СФГ ВІА АГРО».

Вжитими заходами встановити особу ОСОБА_36 не надалось можливим.

Крім того, 04.08.2020 року невстановленими особами надано державному реєстратору ОСОБА_14 підроблений Державний акт на право приватної власності на землю №ІІ-ДП №009488 від 30.09.2004, на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку 1223255600:02:037:0449 за ОСОБА_37 . Того ж дня державним реєстратором було зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_38 та ФГ «СФГ ВІА АГРО».

Допитаний у якості свідка ОСОБА_39 на підставі ст. 63 Конституції України від дачі показань відмовився.

03.11.2021 року приватним нотаріусом ОСОБА_32 було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, між ОСОБА_39 (продавець) та ОСОБА_19 (покупець).

Відповідно до Листа відділу №1 у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 10.08.2021 року, правовстановлюючі документи на вищевказані земельні ділянки у відділі відсутні.

Під час досудового розслідування встановлено, що реєстрацію права власності на підставних осіб в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на частину вищевказаних земельних ділянок, на підставі підроблених Державних актів на право приватної власності на землю, здійснювала в квітні 2020 року державний реєстратор Васильківської с/р Новомосковського району ОСОБА_27 , а продаж частини ділянок з раніше зазначених ділянок з кадастровими номерами1223255600:02:037:0438,1223255600:02:037:0449, 1223255600:02:037:0447 посвідчував в період з 03.11.2021 року до 11.11.2021 року приватний нотаріус ОСОБА_40 , який є батьком реєстратора ОСОБА_27 . При цьому, допитаний ОСОБА_31 повідомив, що жодні документи він не підписував, про те, що він був власником земельної ділянки, йому нічого не відомо.

Крім того встановлено, що державну реєстрацію права власності на частину земельних ділянок та договорів оренди без наявності власника з ФГ «СФГ ВІА АГРО», (а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 1223255600:02:002:0011,1223255600:02:037:0438, 1223255600:02:039:0019 1223255600:02:039:0020,1223255600:02:037:0449 та 1223255600:02:037:0447) здійснила державний реєстратор Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_14 .

На теперішній час фактичним користувачем земельних ділянок, які були протиправно відчужені у законних власників земельних паїв на підставі підроблених документів, є ФГ «СФГ ВІА АГРО», код ЄРДПОУ 43561390, єдиним засновником та керівником якого є ОСОБА_22 , встановити місце знаходження якого на теперішній час не надалось можливим.

У той же час, встановлено ОСОБА_23 , який з 2020 року наймає людей для виконання сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках, під час допитів останній пказав, що діє на підставі довіреності від імені ФГ «СФГ ВІА АГРО», яким орендуються вказані земельні ділянки. При цьому ОСОБА_23 не повідомляє інформацію про місце знаходження керівника підприємства ОСОБА_22 , про обставини набуття права на оренду земельних ділянок чи про обставини набуття права власності на підставних осіб на вказані земельні ділянки.

Враховуючи той факт, що у період дії воєнного стану законні власники земельних ділянок (паїв) фактично позбавлені права користуватись своїм майном через злочинні дії групи осіб, вказані кримінальні правопорушення викликали суспільний резонанс, що виражається у надходженні численних скарг до правоохоронних органів.

Відповідно до постанови слідчого від 26.09.2024 року земельні ділянки з кадастровими номерами:1223255600:02:030:0188, 1223255600:02:033:0358, 1223255600:04:001:0358, 1223255600:02:002:0011, 1223255600:02:037:0438, 1223255600:02:039:0020, 1223255600:02:039:0019, 1223255600:02:037:0449 визнані речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України, оскільки вони є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до Інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельних ділянок з кадастровим номером 1223255600:04:001:0358, площею 4,3393 га та з кадастровим номером 1223255600:02:033:0358, площею 3,2235 є ОСОБА_22 , та вказані земельні ділянки 15.04.2020 року передані в оренду ФГ «СФГ ВІА АГРО», код ЄРДПОУ 43561390.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту є запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий, прокурор, повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. У разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження арешт майна, - земельної ділянки, на якій розташовується база відпочинку, яка є безпосереднім об`єктом кримінально-протиправних дій, є прямі докази того, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене чи відчужене. Вказані ризики обґрунтовуються тим, що на теперішній час земельні ділянки з кадастровим номером 1223255600:04:001:0358, площею 4,3393 га та з кадастровим номером 1223255600:02:033:0358, площею 3,2235 га, фактично перебувають у власності та незаконному користуванні осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину, та останні з метою недопущення витребування майна з чужого незаконного володіння чи з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть продати чи передати в інший спосіб земельні ділянки іншим особам, у тому числі добросовісним набувачам, що ускладнить досудове розслідування. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші земельні ділянки, якими фактично заволоділи шляхом обману одні і ті ж особи, вже були переоформлені приватним нотаріусам ОСОБА_32 з підставних осіб на ОСОБА_19 .

З метою зниження вартості земельних ділянок, яка буде встановлюватись у ході досудового розслідування з метою встановлення суми збитку, майно може бути пошкоджене шляхомневиконання умов збереження родючого шару ґрунту, що не виключається з боку винних осіб, яким стане відомо про проведення досудового розслідування.

Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна. Завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, при цьому забезпечити збереження речових доказів, що і дає достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». На даній стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника та володільця майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та відчуження, з метою запобігання можливості його пошкодження, знищення, відчуження. Держава гарантує право громадянина на забезпеченням проведення ефективного досудового розслідування. Слід зазначити, що відносно потерпілих було вчинено злочин, та злочинними діями їм спричинено майнову шкоду, у порушення ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, законні власники земельних паїв протиправно та свавільно позбавлені права своєї власності. Таким чином, тимчасове обмеження прав власника/володільця має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном. З огляду на вищевикладене, арешт земельних ділянок з кадастровим номером 1223255600:04:001:0358, площею 4,3393 га та з кадастровим номером 1223255600:02:033:0358, площею 3,2235 га,є розумним та співрозмірним обмеженню права власності/користування та завданням кримінального провадження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Під час проведення подальших слідчих дій, а саме допитів осіб, які були та є власниками майна, проведення тимчасових доступів до документів, проведення огляду нерухомого майна, власникам майна, які ймовірно причетні до вчинення злочину і не є добросовісними набувачами, стане відомо про наявність кримінального провадження, що може призвести до відчуження об`єкту нерухомості іншим особам, в тому числі добросовісним набувачам. При цьому, з метою зниження вартості об`єкту нерухомості, майно може бути пошкоджене чи знищене, тому прокурор звернулася з клопотанням до слідчого судді.

В судове засідання не з`явилися прокурор та власник майна. Слідчий суддя вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до таких висновків.

Відповідно до ст.. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності з ч. 3 ст.. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

У відповідності з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Як вбачається з клопотання, відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР в квітні 2020 року, прокурором не наведені обставини, які б свідчили про те, що станом на жовтень 2024 року існують обставини, що можуть призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Тому слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що накладення арешту на земельні ділянки, як на речовий доказ, відповідає завданню арешту майна, визначеного ст.. 170 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні клопотання прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості по якому внесені до ЄРДР 25.04.2020 року за № 12020040350000642 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1