Рішення

від 23.10.2024 по справі 719/717/24

НОВОДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 719/717/24

Номер провадження 2-о/719/36/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:

судді: Цицак В.Л.,

за участю секретаря: Тартус І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , заінтересована особа Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи,-

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2024 року в суд засобами електронного зв`язку (система «Електронний суд») надійшла заява ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , заінтересована особа Сокирянський відділ ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи.

В обґрунтування заяви вказує, що заявник є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лисичанськ, Луганської області, про що на тимчасово окупованій території видано свідоцтва про смерть та про поховання. Оскільки будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, а видані ними документи недійсними, то відсутня можливості отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті. Відтак, для отримання свідоцтва про смерть матері заявника необхідно встановити факт смерті ОСОБА_3 у судовому порядку, що надасть в подальшому заявнику можливість реалізувати спадкові права. З огляду на зазначене, просить встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лисичанськ, Луганської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Лисичанськ, Луганської області, держава Україна; причина смерті: атеросклеротична хвороба серця та хронічна недостатність кровообігу; місце реєстрації на момент смерті АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.10.2024р. відкрито окреме провадження у даній справі, зважаючи на невідкладний розгляд справ вказаної категорії, надано заінтересованій особі строк для подачі заяви по суті справи до судового засідання 23 жовтня 2024р. та призначено судове засідання на 23 жовтня 2024р. о 10 год. 30 хв.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 20-21), в судове засідання не з`явились.

При цьому, представник заявника ОСОБА_2 в заяві про встановлення факту смерті вказала, що просить розглянути справу за відсутності заявника та її представника (а.с. 1-3).

Представник заінтересованої особи Сокирянського відділу ДРАЦС у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції жодних заяв чи клопотань в суд не подав, правом на подання пояснень по суті справи не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 223, 240 ЦПК України, беручи до уваги клопотання представника заявника ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у відсутності учасників справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані заявником докази, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Лисичанськ, Луганської області, народилася ОСОБА_3 , громадянка України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.12.1996р. Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області (а.с. 8-9).

Як вбачається із відмітки в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.12.1996р. Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області, місце реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).

Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера за 10.11.1998р. на ім`я ОСОБА_3 присвоєно ідентифікаційний № НОМЕР_2 (а.с. 9).

ОСОБА_3 є матір`ю заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 12.04.2024р. Сокирянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданим 15.07.2016р. Лисичанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у луганській області (а.с. 10, 15).

18 жовтня 2023 року Первомайським міським відділом реєстрації актів цивільного стану департаменту реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , згідно з яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, уродженка м. Лисичанськ, Луганської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21 год. 30 хв. у м. Лисичанськ, Луганської Народної Республіки, Російська Федерація, про що складено актовий запис № 566 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про поховання № НОМЕР_6 , за підписом ОСОБА_4 , 04 вересня 2023 року було здійснено поховання померлої ОСОБА_3 на кладовищі м.Лисичанськ «Рубіжанка» (а.с. 6).

В матеріалах справи відсутні документи про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , видані закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, та заявник вказує, що отримати такі не є можливим. А із наданих документів причина смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не вбачається.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема, останній раз Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024р., з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Окрім того, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022р. за № 1668/39004, зі змінами та доповненнями, м.Лисичанськ Лисичанської міської територіальної громади з 03 липня 2022 року є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

У ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

У ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» вказано, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з п. 1 глави 5 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000р., у редакції наказу Міністерства юстиції України № 3307/5 від 24.12.2010, (надалі Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні), підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

В інформаційному листі вих. №9-1130/0/4-16 від 15.04.2016р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування Закону України від 04.02.2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» зазначено, що під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Отже, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ.

Таким чином, хоч свідоцтво про смерть ОСОБА_3 видано на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, таке свідоцтво в силу положень ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» підтверджує факт смерті особи на тимчасово окупованій території у певний час та у певному місці. При цьому, з наданих заявником документів причину смерті ОСОБА_3 встановити неможливо, оскільки така не підтверджена жодними доказами.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду за результатами розгляду листа Віце-прем`єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07.04.2021р. № 22/4-1801-21 відповідно до ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування надано роз`яснення щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, згідно з якими положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

У постанові Верховного Суду від 27.09.2021р. по справі №756/8168/21 зазначається, що положення ст. 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (надалі - Постанова Пленуму № 5 від 31.03.1995р.) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, проаналізувавши усі зібрані докази кожен окремо та в їх сукупності, суд приходить до висновку, що, оскільки встановлення факту смерті матері ОСОБА_1 необхідно для подальшої реєстрації смерті ОСОБА_3 в органах державної реєстрації актів цивільного стану, отримання свідоцтва про смерть та реалізації своїх спадкових прав, а чинним законодавством не передбачено іншого, позасудового порядку встановлення даного факту і отримати будь-які медичні документи про смерть матері неможливо через ведення воєнних (бойових) дій та перебування території, на якій померла ОСОБА_3 , в тимчасовій окупації, враховуючи, що встановлення факту смерті особи не матиме наслідком виникнення спору про право, зважаючи на неможливість встановлення причини смерті з наданих документів, заява ОСОБА_1 . підставна та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України та п. 18 Постанови Пленуму №5 від 31.03.1995р. рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

При цьому, згідно з п. 21 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

За таких обставин судові витрати слід покласти на рахунок держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 2-4, 7-11, 13, 17-19, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 293-294, 315, 317, 319, 352, 354-355, 430, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_7 ), за підписом представника ОСОБА_2 (адреса місця праці: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний № НОМЕР_8 ), заінтересована особа Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса місцезнаходження: Чернівецька область, Дністровський район, м. Сокиряни, вул. В.Стуса, буд. 2-В, код ЄДРПОУ 42679016) про встановлення факту смерті особи задоволити частково.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянки України, місце народження м. Лисичанськ, Луганської області, останнє зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лисичанськ, Луганської області, держава Україна.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Копія рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення та невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Новодністровський міський суд Чернівецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: