Постанова

від 11.10.2024 по справі 331/5188/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/5188/24

Провадження № 3/331/2233/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення №008268 від 27.07.2024 року, що надійшов з Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працевлаштованого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 85 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2024 року №008268 27.07.2024 року о 20-00 годин у м. Запоріжжя, в Олександрівському районі на р. Дніпро, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у заборонений для полювання час за допомогою пневматичної газобалонної гвинтівки «ARTEMIS CР2», здійснив незаконне полювання без належного на те дозволу ( відстрільної картки). В результаті правопорушення було незаконно добуто: качка ( кряква) 1 особина. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», ст.ст. 14, 20 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання), за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 85 КУпАП.

У судове засідання 11.10.2024 року ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Частина 2ст.85 КУпАПпередбачає відповідальність за повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин. Із змісту даної норми, вона передбачає відповідальність як за повторне порушення певних правил полювання, так і за таке порушення правил полювання, що мало наслідком добування, знищення або поранення тварин. Диспозиція вказаної норми вказує на такі порушення правил полювання, які мали наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Правила полювання встановленіЗаконом України «Про мисливське господарство та полювання» від 22.02.2000 року №1478 - ІІІ.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що дії ОСОБА_1 є порушеннямст. 14, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері використання об`єктів тваринного світу згідноЗакону України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання».

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування (формальний склад); порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин), яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин (формально матеріальний склад);

Відповідно до статті 1Закону України«Про мисливськегосподарство таполювання» полювання - це дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах. Право на полювання, згідност. 12 зазначеного Закону, в межах, визначених для цього мисливських угідь, мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

Відповідно дост.12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»перебування осіб у межах мисливських угідь, в тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування) з будь-якою стрілецькою зброєю, або з продукцією полювання прирівнюється до полювання. До полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Відповідно достатті 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», документами на право полювання (для громадян України) є: посвідчення мисливця; щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю у разі її використання; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Зазначені документи мисливець зобов`язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред`являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.

Для полювання встановлюються спеціальні строки. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на певний вид мисливських тварин, дні полювання протягом тижня) та порядок його здійснення, а також норма добування мисливських тварин визначаються користувачем мисливських угідь у межах строків, визначених цим Законом, за погодженням з відповідним територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та доводяться користувачами мисливських угідь до відома громадськості.

Порушення, передбачені частинами 1 і 2 статті 85 КУАП, тягнуть за собою утворення складів адміністративних правопорушень, що має наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності.

На підставіст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджених судом доказів, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 липня 2024 року №008268 письмовим поясненнямособи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у яких він вказав про те, що дійсно застрелив качку (а.с.1).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.85 КУпАП.

Враховуючи особу правопорушника та обставини скоєння адміністративного правопорушення, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до положень. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Санкцією ч. 2 ст. 85 КУпАП передбачено додаткове стягнення у вигляді з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу чи без такої. Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо вилучення знаряддя полювання, та вилучення об`єкту тваринного світу, суд позбавлений можливості розглянути питання конфіскації.

Розглядаючи питання щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу Південного округу (Запорізька та Херсонська області), суд зазначає наступне.

Згідно правил, визначених ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення доданий розрахунок матеріальної шкоди згідно такс затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, міністерством екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 №301/222, відповідно до якого ОСОБА_1 незаконно добув качку, кількістю 1 особина, сума збитків 1000 (тисяча) гривень.

Однак, законодавство наділяє суд правом стягнути заподіяну майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не з`явилася, свою думку щодо клопотання про стягнення матеріальної шкоди не висловила, незаконно добуті живі ресурси, у особи, щодо якої складено протокол, вилучені не були. У той самий час, суд роз`яснює про можливість стягнення такої шкоди у порядку цивільного судочинства із дотриманням процесуальних прав сторін.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.2 ст.85,245,283-285 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.85 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виглядіштрафув дохід держави в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00(одна тисяча двадцять)гривень.

Реквізити для оплати штрафу: Одержувач: УК в Олександ. районі м. Зап. 21081100, ЄДРПОУ: 38025440; Банк: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA868999980313070106000008003; ККДБ: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір розмірі 605 (шістсот п`ять) гривні 86 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Д.М. Кольц