Ухвала

від 21.10.2024 по справі 463/6399/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/6399/24

Провадження №1-кс/463/7764/24

УХВАЛА

слідчої судді

21 жовтня 2024 року м.Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

встановила:

До Личаківського районного суду міста Львова надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Личаківського районного суду міста Львова від 10.07.2024 року.

Клопотання обгрунтоване тим, що метою накладення такого арешту була потреба в органу досудового розслідування у проведення товарознавчої експертизи, а саме визначення ринкової вартості вилученого майна, що є необхідним для підтвердження наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-3 КК України. Хоча детектив ОСОБА_4 і не надав представнику власника майна адвокату ОСОБА_3 інформації щодо проведення такої експертизи, йому відомо, що така вже проведена, а відтак у подальшому арешті такого майна відпала потреба.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання, з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.

Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту заперечив. Підтвердив, що дійсно у даному кримінальному провадженні була призначена товарознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Львівського науково дослідного інституту судових експертиз, та якими надано відповідний висновок. Проте детектив не погоджуючись із таким висновком, повторно призначив товарознавчу експертизу в іншій експертній установі, яка станом на день розгляду клопотання ще не виконана, відтак в арешті майна потреба не відпала.

Заслухавши пояснення представника володільця майна адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2статті 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3статті 170 КПК Українивстановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положеньстатті 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективи Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024142500000012 від 01.07.2024.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 10.07.2024 року у межах даного кримінального провадження за клопотанням детектива накладено арешт на майно, яке було вилучено 03.07.2024 року під час проведення огляду на складі митного поста «Краковець» Львівської митниці, а саме: 124 мобільні телефони марки «Apple» 15 Pro та 15 Pro Max, 10 нових терміналів супутникового зв`язку «Starlink», а також дві зарядні станції Ecoflow Delta Max 1600

Постановою детектива ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні від 20.07.2024 року призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11.09.2024 року на виконання згаданої вище постанови експертом Львівського НДІСЕ підготовлено висновок № 2917-Е, яким надано відповіді на усі поставлені детективом питання.

Постановою детектива ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні від 01.10.2024 року повторно призначено товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського науково-дослідного інституту судових експертиз

Обгрунтовуючи повторне призначення первинної експертизи, детектив посилався на неповноту проведеного експертного дослідження та неврахування експертом моделі об`єктів дослідження.

Надаючи оцінку обставинам, на які посилається представник володільця майна, та проаналізувавши матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла такого висновку.

До повноважень слідчого судді належить здійснення, у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Так, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (п. 1 ст. 1 КПК України).

Відповідно до ст. 174 КПК України предметом перевірки слідчого судді під час розгляду клопотання про скасування арешту майна є наявність підстав, які б вказували на відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування.

Відповідно до ч. 9 ст. 170 КПК України, у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Слідча суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.

Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.

При оцінці доводів детектива щодо необхідності повторного призначення експертного дослідження у даному кримінальному провадження з метою його об`єктивності, слідча суддя вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 1.2.13. Інструкції пропризначення тапроведення судовихекспертиз таекспертних дослідженьта Науково-методичнихрекомендацій зпитань підготовкита призначеннясудових експертизта експертнихдосліджень, згідно зпроцесуальним законодавствомУкраїни експертамивиконуються первинні,додаткові,повторні,комісійні такомплексні експертизи. Первинноює експертиза,коли об`єктдосліджується вперше. Додатковоює експертиза,якщо длявирішення питаньщодо об`єкта,який досліджувавсяпід часпроведення первинноїекспертизи,необхідно провестидодаткові дослідженняабо дослідитидодаткові матеріли(зразкидля порівняльногодослідження,вихідні данітощо),які небули наданіекспертові підчас проведенняпервинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Крім цього, при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередні) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, назва експертної установи чи місце роботи експерта, номер і дата висновку експерта, зміст заключних висновків первинної (попередніх) експертизи (експертиз)); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також мотиви призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені у документі про призначення експертизи (залучення експерта), якщо у ньому такі мотиви відсутні, про це робиться відповідний запис.

Відтак, слідча суддя вважає за необхідне наголосити детективу ТУ БЕБ у Львівській області на недопустимості зловживанню його процесуальними правами щодо здійснення досудового розслідування кримінального провадження (безпідставного повторного призначення аналогічного виду експертизи в іншій експертній установі), при цьому недопущенні порушення прав власників майна на мирне володіння таким майном.

Разом з тим, слідча суддя дійшла висновку про відсутність на даний час підстав, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,

постановила:

у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 24.10.2024 року о 14 год. 30 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1