Рішення

від 14.10.2024 по справі 595/397/23

БУЧАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 595/397/23

Провадження № 2/595/16/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2024

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Тхорик І.І.,

з участю секретаря судового засідання Боднара М.Г.

представника позивача - прокурора Періг С.М.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача, адвоката Пасічника А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Бучацької міської ради до Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЗ-АГРО», про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури Ю. Табака, який діє в інтересах держави в особі Бучацької міської ради, звернувся в суд з даним позовом до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЗ-АГРО», в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (на даний час Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області). Окрім того, просить витребувати у ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 та ТзОВ «ГАДЗ-АГРО», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 00952829, земельну ділянку площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, розташовану на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області. Також, просить стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_3 та ТзОВ «ГАДЗ-АГРО» на користь Тернопільської обласної прокуратури, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4, (р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910098, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 5368,00 грн у рівних частинах.

Заявлені вимоги мотивує тим, що слідчими слідчого управління ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020210000000119 від 19.05.2020 за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. У ході досудового розслідування здобуто дані, які вказують на те, що окремі земельні ділянки неправомірно вибули із власності держави. Так, наказом Управління від 26.04.2019 №19-1335/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеутрою» надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовно площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Наказом Управління від 27.06.2019 №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Пунктом 2 цього наказу визначено надати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 12.07.2019 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку (номер запису про право власності 32416943). Надалі, 25.09.2019 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 (номер запису про право власності 33467191) на підставі договору дарування №1364 від 25.09.2019, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. Окрім того, 10.12.2019 здійснено реєстрацію іншого речового парва, а саме право оренди земельної ділянки, орендарем якої виступає ТзОВ «Бучачагрохлібпром» (номер запису про інше речове право 34637859). В листі Управління від 16.12.2020 №10-19-0.181-913/90-20, наданого на виконання доручення слідчого зазначено, що відповідальними за реєстрацію заяв суб`єктів звернення щодо набуття прав на землю 08.04.2019 здійснено реєстрацію заяви ОСОБА_2 та інших, які виявили бажання реалізувати свої права на землю за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих в межах території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. За результатами опрацювання заяви ОСОБА_2 та інших громадян видано накази, у відповідності до яких їм надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою. Надалі ОСОБА_2 звернувся із заявою про затвердження документації із землеустрою до якої додавався проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За результатами розгляду якої затверджено документацію із землеустрою та передано у власність земельну ділянку. Водночас, в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42020210000000119 встановлено, що ОСОБА_2 до Управління із письмовими заявами для отримання земельної ділянки не звертався, оскільки на час подання заяв та прийняття спірних рішень перебував за межами України, що стверджується інформацією Державної прикордонної служби України від 16.06.2020 щодо перетинання державного кордону України. Зазначене також підтверджується висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертих №1067/1068/22-22 від 03.03.2023, відповідно до якого підписи в заявах про надання дозволу на розроблення проєкту землеустою щодо відведення земельної ділянки у власність та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою. З урахуванням викладеного, земельна ділянка, яка неправомірно вибула із власності держави та перебуває у приватній власності третьої особи ОСОБА_3 , підлягає поверненню. Водночас, з 27.05.2021 набув чинності ЗУ «Про вчення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно положень якого, крім іншого, Кодекс доповнено пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення, відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного складу земель, який деталізований змістом означеного пункту. Відтак, враховуючи законодавчі зміни, повернення неправомірно вибулої земельної ділянки має здійснюватися у власність саме територіальної громади. На даний час не встановлено особу чи осіб, які діяли від отримувачів земельних ділянок, зокрема, і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, права власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_2 . У рамках рослідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2020 у справі №607/9467/20 щодо проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають в Управлінні, вилучено документи, зокрема, і накази щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та її затвердження і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 та документи, що долучалися до заяв останнього. Поряд з іншим, до матеріалів, що стали підставою для прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 також вилучено довіреність від 18.06.2018, видану на представництво його інтересів ОСОБА_4 . Водночас, строк дії довіреності, виданої ОСОБА_2 18.06.2018 на один рік, до 18.06.2019, без права передоручення, однак заява щодо затвердження документації та передачі у власність земельної ділянки (без дати) зареєстрована в Управлінні 24.06.2019. Згідно інформації Тернопільської міської ради від 01.02.2023 №2115 Ф/2023, наданої на запит слідчого у кримінальному провадженні, ОСОБА_2 у 2019 році не подавав заяви на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до центру надання адміністративних послуг у м.Тернополі. З урахуванням викладеного, заява безпосередньо надійшла до Управління та зареєстрована 24.06.2019 за Вих.№ Г-3516/0/16-19. Зауважує, що особисте подання документів, в тому числі і заяви, передбачає особисту присутність особи та вчинення нею особистого підпису. Отримувач земельної ділянки ОСОБА_2 , в рамках розслідування кримінального провадження, в режимі відеоконференції повідомив, що жодних земельних ділянок він не отримував та не дарував. З приводу довіреності від 18.06.2018, вилученої в Управлінні, повідомив, що видавав останню своїй матерії ОСОБА_4 , однак, жодних правочинів його рідні з її пред`явленням не здійснювали. Разом з тим, з метою встановлення підстав для здійснення прокурором представницьких повноважень, Тернопільською обласною прокуратурою до Бучацької міської ради скеровано лист щодо встановлених фактів порушень законодавства при набутті права власності на земельну ділянку площею 1,9767 ОСОБА_2 на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин. У відповідь, до обласної прокуратури від Бучацької міської ради 16.02.2023 надійшов лист у якому зазначено, що Бучацька міська рада не буде здійснювати представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах, оскільки у розпорядженні міської ради відсутні документи, матеріали, про порушення при видачі наказів Управлінням на підставі яких набув власності на земельну ділянку. Окрім того, у видатках бюджету Бучацької міської ради на 2023 рік витрати на сплату судового збору закладались в обмеженому розмірі. Враховуючи пасивну поведінку Бучацької міської ради у вигляді нездійснення захисту інтересів територіальної громади, вважає, що є наявні підстави, визначені ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» для пред`явлення позову прокурором. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

07 квітня 2023 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 , направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив винести рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відзив мотивує тим, що згідно п.п.13 п.4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру передбачено, що Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Тернопільської області. Отже, повноваження щодо передачі у власність або користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Тернопільської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Так, 08.04.2019 отримано заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Бобулинської сільської ради, з долученими до неї копією паспорта та ідентифікаційного номера, викопіюванням з планово-картографічних матеріалів щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, а також копією довіреності від 18.06.2018, якою ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси. За результатами розгляду вказаної вище заяви та доданих документів Головним управлінням, у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, видано наказ від 26.04.2019 №19-1335/14-19-СГ, яким надано дозвіл вказаній особі на розроблення документації із землеустрою. Звертає увагу, що спеціалісти Головного управління, які здійснювали розгляд заяв громадян, зацікавлених в отриманні у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в межах норм, визначених ст.121 Земельного кодексу України, не були наділені повноваженнями перевіряти достовірність підписів осіб, якими подано відповідні заяви. Водночас, оскільки до заяви про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки долучено копію довіреності є підстави вважати, що заяву від імені ОСОБА_2 підписано уповноваженою особою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділягки у власність ОСОБА_2 , погоджений експертом державної експертизи, що підтверджується висновком про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28.05.2019 №5475/82-19. Головним управлінням 24.06.2019 отримано заяву ОСОБА_2 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність плошею 1,9767 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, яка розташована на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, з долученими до неї оригіналом документації із землеустрою та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. За результатами розгляду заяви та доданих документів Головним управлінням видано наказ від 27.06.2019 №19-2115/14-19-СГ, яким затверджено землевпорядну документацію та передано ОСОБА_2 земельну ділянку у власність. Зважаючи на те, що наказ Головного управління від 27.06.2019 №19-2115/14-19-СГ є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, оскільки внаслідок реалізації оскаржуваного наказу ОСОБА_2 12.07.2019, відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, у Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на земельну ділянку. За наведених обставин просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

13 квітня 2023 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАДЗ-АГРО», за допомогою поштового відправлення АТ «Укрпошта», на адресу суду направив відзив на позов, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Вважає вказаний позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відзив обґрунтовує тим, що прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не містять норми, яка визнавала новоутворені громади правонаступниками держави щодо земельних правовідносин, які існували до їх утворення. Тобто, Бучацька міська рада набула права на земельні ділянки в межах, встановлених Розпорядженням КМУ в червні 2020 року і, відповідно, усі земельні ділянки, які на той час не мали власників, увійшли до комунальної власності Бучацької міської ради, і згідно ст.83 ЗК України належать на праві приватної власності територіальній громаді. Разом з тим, земельна ділянка, яку просить витребувати прокурор, в 2019 році передана державою у приватну власність і на момент прийняття Розпорядження КМУ №724-р перебувала у приватній власності ОСОБА_2 , відтак, у Бучацької міської ради відсутні підстави для її витребування на свою користь так як Бучацька міська рада ніколи не була власником цієї земельної ділянки. З віндикаційним позовом до суду може звернутися тільки власник, але прокурор не надав жодного доказу на підтвердження того, що Бучацька міська рада на момент видання наказу ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області була власником спірної ділянки. Вважає, що право ОСОБА_3 на спірну ділянку підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки таке виникло на підставі нотаріально засвідченої угоди і не порушує жоден з приписів ЗК України. Недобросовісна поведінка будь-яких осіб не може впливати на права ОСОБА_3 , прокурором не наведено жодного доказу, який би свідчив про її недобросовісність чи обізнаність про те, що підстава виникнення права власності на цю ділянку у першого власника є незаконною чи сумнівною. Окрім того, просить в позові відмовити у зв`язку із спливом строку позовної давності. Вважає, що в даному випадку такий має відраховуватися з дати видачі наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», а саме з 27 червня 2019 року, а не з дати внесення відомостей до ЄРДР, тобто з 19 травня 2020 року.

17 квітня 2023 року позивач в особі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Табаки Ю., за допомогою поштового відправлення АТ «Укрпошта», на адресу суду направив відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Відповідь мотивує тим, що особисте подання документів, в тому числі і заяви, передбачає особисту присутність особи та вчинення нею особистого підпису. Водночас, як вже зазначено в позовній заяві, ОСОБА_2 на час подання заяви та прийняття спірного рішення перебував за кордоном, що підтверджено листом Державної прикордонної служби України від 16.06.2020. Окрім цього, висновком експерта від 03.03.2023 підтвердджено, що підпис в заяві виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Отримувач земельної ділянки ОСОБА_2 , в рамках розслідування кримінального провадження, в режимі відеоконференції повідомив, що жодних земельних ділянок він не отримував та не дарував. Також, в ході розслідування кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07.07.2020, в Управлінні вилучено документи, зокрема, і накази щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та її затвердження і передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 та документи, що долучалися до заяв останнього. Поряд з іншими, до матеріалів, що стали підставою для прийняття рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_2 також долучено довіреність від 18.06.2018, видану на представництво його інтересів ОСОБА_4 до 18.06.2019. Заява про затвердження документації та надання земельної ділянки у власність зареєстрована в Управлінні 24.06.2019. Одночасно, у самій заяві вказано, що остання подана ОСОБА_2 , а у графі «підпис» та у графі щодо надання згоди Управлінню на обробку персональних даних заявника зазначено « ОСОБА_5 ». Вважає, що земельна ділянка вибула із власності держави на підставі наказу Управління, який прийнятий без відповідних правових підстав. Оскільки спірне рішення прийнято без правових підстав, так як відсутнє волевиявлення особи на отримання майна, останнє підлягає скасуванню, а вибуле з власності нерухоме майно земельна ділянка підлягає поверненню. За наведених обставин просить позовні вимоги задовольнити.

27 квітня 2023 року позивач в особі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Табаки Ю., за допомогою поштового відправлення АТ «Укрпошта», на адресу суду направив відповідь на відзив ТзОВ «ГАДЗ-АГРО». Відповідь мотивує тим, що на час прийнятя Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області оскаржуваного рішення №19/2115/14-19-СГ від 27.06.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 перебувала у власності держави. Водночас, з 27.05.2021 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», згідно положень якого, крім іншого, Кодекс доповнено пунктом 24 розділу Х «Перехідні положення» відповідно до якого землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного складу земель, який деталізований змістом означеного пункту. Бобулинська сільська рада Бучацького району Тернопільської області ввійшла до складу Бучацької територіальної громади. Відтак, правонаступником всіх прав та обов`язків Бобулинської сільської ради стала Бучацька міська рада, яка діє в інтересах Бучацької територіальної громади. З огляду на викладене, враховуючи законодавчі зміни, повернення неправомірно вибулої земельної ділянки має здійснюватися саме на користь Бучацької територіальної громади. Також звертає увагу, що прокуратурою позов пред`явлено з дотриманням вимог статей 256 261 Цивільного кодексу України. Про наявність вказаних порушень земельного законодавства Тернопільська обласна прокуратура дазналася з часу надходження від Управління Служби безпеки України в Тернопільській області рапорту про виявлення кримінального правопорушення та відповідних матеріалів перевірки (лист УСБУ в Тернопільській області від 19.05.2020 №69/14-1319, який зареєстрований в прокуратурі Тернопільської області 19.05.2020 за вх.№6385-20). В ході розслідування кримінального провадження №42020210000000119, зареєстрованого в ЄРДР 19.05.2020, здобуто докази того, що низка земельних ділянок, які на час прийняття рішень ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області перебували у власності держави, неправомірно вибули з її власності. Надалі, земельні ділянки були відчужені на підставі договорів дарування третій особі ОСОБА_3 . Відтак, факт неправомірності вибуття із власності держави земельної ділянки за кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 встановлено лише в ході розслідування кримінального провадження, зокрема, підтверджено факт відсутності волевиявлення особи на отримання землі, оскільки на час подання заяв та прийняття спірного рішення ОСОБА_2 перебував за межами України. 01.02.2023 прокуратурою скеровано лист щодо встановлення фактів порушень законодавства при набутті права власності на земельну ділянку площею 1,9767 га ОСОБА_2 на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області та щодо вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин. Зокрема, орган місцевого самоврядування повідомлено про розслідування кримінального провадження, здобуті в ході розслідування дані, які підтверджують факт неправомірного вибуття земельної ділянки з власності держави. Окрім цього, в ході розслідування кримінального провадження Бучацьку міську раду 09.09.2022 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №42020210000000119 та її представника ознайомлено з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Відтак, позов Тернопільською обласною прокуратурою подано з дотриманням вимог статей 256 261 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

05 вересня 2023 року на адресу Бучацького районного суду Тернопільської області від представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Пасічника А.З. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого заявлений позов ОСОБА_3 не визнає, вважає його необґрунтованим та просить суд відмовити у його задоволені. У відзиві посилається на те, що у відповідності до договору дарування земельної ділянки від 25.09.2019 ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер якої 6121281200:01:003:0002 для ведення ОСГ, площею 1,9767 га, під час укладання якого були присутні ОСОБА_3 , нотаріус ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Вказаний договір є дійсним. ОСОБА_2 власноручно підписав такий 25.09.2019. Перед укладанням договору дарування особа ОСОБА_2 перевірялася нотаріусом на підставі пред`явленого ним паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_2 . Укладеному договору передувала домовленість між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про передачу у дар земельної ділянки. Щодо доказів, наданих позивачем, вважає їх недостовірними з огляду на те, що опитування як процесуальна дія жодною нормою КПК України не передбачена, проведене у позапроцесуальний спосіб. Рапорт за наслідками опитування є виключно суб`єктивним викладенням інформації, яку своєму керівнику довів підлеглий працівник поліції поза межами кримінального провадження, відтак, такий не має будь-якої юридичної сили. Також вважає, що висновок судової почеркознавчої експертизи від 03.03.2023 є недопустимим доказом, оскільки ґрунтується на об`єктах (зразках) дослідження, яких не існує. Разом з тим, ОСОБА_2 особисто подав заяву про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою та його особу при отриманні заяви перевіряв працівник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Окрім того, останній особисто здійснював наступні дії: уклав договір із ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з метою виготовлення проекту землеустрою та оплатив вартість відповідних робіт; подав заяву про затвердження проєкту землеустрою; подав заяву державному реєстратору Бучацької міської ради ОСОБА_7 про здійснення державної реєстрації права власності за ним та здійснив оплату відповідних послуг; уклав договір дарування у державного нотаріуса Максимович Л.В. За наведених обставин просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14 вересня 2023 року на адресу суду від позивача в особі заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Омельченка О. надійшла відповідь на вищезазначений відзив, в якій він посилається на законність та обґрунтованість заявлених вимог. Відповідь мотивує тим, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №42020210000000119 встановлено, що ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області із письмовими заявами для отримання земельної ділянки не звертався, оскільки на час подання заяв та прийняття спірного рішення перебував за межами України, що стверджується інформацією Державної прикордонної служби України від 16.06.2020. Вказане також підтверджується висновком експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №1067/1068/22-22 від 03.03.2023, відповідно до якого підписи в заявах про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою. Вважає, що зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, є належним і допустимим доказом у цивільному провадженні. Водночас, докази, отримані в рамках розслідування кримінального провадження, здобуто у встановленому законом порядку та у своїй сукупності дозволяють зробити висновок, що земельна ділянка вибула із власності держави без правових підстав.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 вересня 2023 року частково задоволено клопотання представника відповідача адвоката Пасічника А.З. про виклик свідків, а саме в частині виклику до суду, з дотриманням положеньстатей 128-130 ЦПК України, та допиту у судовому засіданні, в якості свідка відповідача ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_3 . Також вказаною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача адвоката Пасічника А.З. про виклик експерта Тернопільського відділення Київського НДІСЕ ОСОБА_8 (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців,4, м. Тернопіль).

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2023 року частково задоволено клопотання представника відповідача адвоката Пасічника А.З. в частині витребування з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, вул. Володимирська, 26, м. Київ) інформації про перетин державного кордону України ОСОБА_2 , жителем АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , за паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Бучацьким РВ УМВС України 09 січня 2008 року, за період з 01.06.2018 по 01.03.2023; інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_2 , жителем АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , за паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , за період з 01.06.2018 по 01.03.2023.

29 листопада 2023 року ухвалою Бучацького районного суду Тернопільського районного суду клопотання представника відповідача, адвоката Пасічника А.З. щодо письмового опитування учасників справи, як свідків, згідност.93ЦПК України задоволено та зобов`язано ОСОБА_2 , згідност.93 ЦПК України,надати до суду відповідь на поставлені питання (перелік питань міститься у відзиві на позовну заяву по справі) у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до наступного судового засідання, копію такої заяви у той самий строк направити учаснику справи, який поставив письмові запитання та надати суду протягом п`яти днів з дня направлення докази про таке направлення.

13 грудня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі за позовом заступника керівника Тернопільськоїобласної прокуратури в інтересахдержави, вособі Бучацькоїміської радидо Головногоуправління Держгеокадаструв Тернопільськійобласті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача прокурор Бучацької окружної прокуратури Періг С.М., будучи присутньою у судовому засіданні, позов підтримала та просила такий задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Оленяк В.Я., будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ТзОВ «ГАДЗ-АГРО» у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Пасічник А.З., у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд,заслухавши представникапозивача,представників відповідачів, дослідивши письмові документи, оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини.

Так, ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, яка зареєстрована під №Г-2067/0/16-19 від 08.04.2019, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, яка розташована на території Бобулинської сільської ради.

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузь 26 квітня 2019 року видав наказ №19-1335/14-19-СГ яким надав дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

Як вбачається з висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 28 травня 2019 року №5475/82-19, складеного експертом державної експертизи Сорокою А.О., де розробником проекту землеустрою виступає ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а замовником ОСОБА_2 , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 1,9767 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, в цілому відповідає земельному законодавству та відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Згідно заяви №Г-3516/0/16-19 від 24.06.2019, ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,9767 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу, угіддя пасовища) з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, яка розташована за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.

27 червня 2019 року начальник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузь видав наказ №19-2115/14-19-СГ, яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,9767 га (кадастровий номер 6121281200:01:003:0002) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області. Вказано, що право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6121281200:01:003:0002) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як вбачається з договору дарування земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №1364, укладеного 25 вересня 2019 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана), дарувальник передав обдаровуваній безоплатно майно у власність, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9767 га.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №321690458 від 02.02.2023 та №325198688 від 09.03.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, площею 1,9767 га на праві власності належить ОСОБА_3 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48871588 від 26.09.2019, документи подані для державної реєстрації: договір дарування серія та номер 1364, виданий 25.09.2019, видавник: державний нотаріус Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. Речове право ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку припинено 25.09.2019. Номер запису про інше речове право: 34637859 від 10.12.2019, а саме право оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець ОСОБА_3 надала, а орендар ТзОВ «Бучачагрохлібпром» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для с/г потреб строком на 7 років з правом пролонгації; документи, подані для державної реєстрації: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 07.10.2019, видавник: ТзОВ «Бучачагрохлібпром» та ОСОБА_3 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 50213509 від 13.12.2019.

Як вбачається з листа заступника начальника Управління Служби безпеки України в Тернопільській області начальника відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ОСОБА_9 , адресованого в.о. заступника прокурора Тернопільської області О. Божку 19 травня 2020 року №69/14-1319, керуючись ст.214, ст.216 КПК України, направили рапорт про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, вчиненого службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Згідно вказаного рапорту ст. о/у в ОВС 1 сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області ОСОБА_10 отримано інформацію щодо незаконного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з боку начальника Головного управління Деожгеокадастру у Тернопільській області Кузя І.І., тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, виділив на підставних осіб вісімнадцять земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, в тому числі із кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 які в подальшому були перереєстровані на ОСОБА_3

19 травня 2020 року органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020210000000119 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Зокрема, встановлено, що начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, здійснив незаконне заволодіння земельними ділянками, що спричинили тяжкі наслідки.

Начальник СУ ГУНП в Тернопільській області В. Галевич 12.11.2020 звернувся із листом №15558/19/2-2020 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням організувати проведення перевірки, в ході якої перевірити законність дій працівників Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області під час виділення, зокрема, земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, з посиланням на те, що згідно витягу, отриманого із бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» ОСОБА_2 20.06.2018 виїхав за межі території України та до цього часу не перетинав державний кордон у напрямку в`їзду. У відповідь на що начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області З. Безкоровайний надіслав лист №10-19-0.181-913/90-20 від 16.12.2020, в якому вказано, що спеціалісти Головного управління не володіють доступом до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України, а подані громадянами копії документів були завірені їх підписами, сумнівів у їх реєстрації не виникало та відсутні підстави залишення їх без розгляду.

Після чого, слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Г. Бачинська звернулася із листом №15556/9/2-2-20 від 16.11.2020 до заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Л. Гетьман, в якому просила, на підставі ст.40, ст.71, ст.93 КПК України, організувати проведення перевірки, в ході якої перевірити законність дій державного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимович Л.В. під час посвідчення та реєстрації, в тому числі, договору дарування земельної ділянки із кадастровим номером 6121281200:01:003:0002. Згідно відповіді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) №6104/7.4-20/7.4/2872 від 14.12.2020, із пояснення, наданого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В. вбачається, що 25.09.2019 за реєстровим №1364 посвідчено договір дарування земельної ділянки за кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Для посвідчення вказаного договору дарування державним нотаріусом, згідно вимог ст.43 ЗУ «Про нотаріат», глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, державним нотаріусом встановлено особи учасників правочину, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, згідно поданих паспортів громадян України, копії яких долучено до відповідного наряду справ. Жодних сумнівів щодо поданих сторонами документів чи підозр щодо вищевказаних осіб у нотаріуса не виникало. Разом з тим повідомлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) діє та керується у своїй діяльності Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 за №1707/5 та зареєстроване Міністерством юстиції України 23.06.2011 за №759/19497, та в межах своєї компетенції не наділене повноваженнями щодо перевірки законності дій державного нотаріуса.

Як вбачається з інформаційних листів, сформованих начальником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузем 09.11.2021 та 11.11.2021, на запити слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області, надання земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, здійснювалося у порядку, визначеному ст.118 Земельного кодексу України. Наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.04.2019 №19-1335/14-19-СГ підготувала ОСОБА_12 , наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 27.06.2019 №19-2115/14-19-СГ підготував ОСОБА_13 . Заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою за вказаними у листі кадастровими номерами земельних ділянок були подані особисто громадянами, окрім заяви до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.04.2019 №19-1335/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» за дорученням іншої особи.

Як слідує з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №0.184-16959/0/15-20-Вих. від 16.06.2020, за даними витягу з наявної у базі даних інформації щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями окремих районів Донецької та Луганської областей та тимчасово окупованою територією АР Крим у період з 15.06.2015 по 15.06.2020, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив в`їзд 31.03.2018 (документ НЮ148594) через пункт пропуску Бачівськ. Водночас ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив виїзд 20.06.2018 (документ ER308563) через пункт пропуску Шегині.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №91-56859/18/23-Вих. від 20.11.2023 за даними витягу з наявної у базі даних інформації щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України у період з 15.06.2015 по 15.06.2020, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив виїзд 20.06.2018. Іншої інформації немає.

За даними рапорту за результатами опитування, проведеного у режимі відеоконференції, складеного СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 , 12.08.2020 здійснено опитування ОСОБА_2 , в якому такий повідомив, що він виїхав за кордон в червні 2018 року. У його володінні є будинок і присадибна земельна ділянка в с.Старі Петликівці. Жодних інших земельних ділянок він не отримував, нічого не дарував та не оформлював. З ОСОБА_11 та ОСОБА_3 він не знайомий, такі він чує вперше. Вказав, що вперше знайомиться з оригіналом договору дарування земельної ділянки від 25.09.2019 та заявою від його імені стосовно земельної ділянки, датовані 2019 роком, такі він не укладав і не підписував, оскільки покинув країну в червні 2018 році. Довіреність від 18.06.2018 укладена від його імені на його матір ОСОБА_4 , однак його рідні не здійснювали її пред`явлення.

Як вбачається з довіреності, складеної ОСОБА_2 , 18 червня 2018 року, посвідченої секретарем Старопетликівської сільської ради Гейною Г.В., зареєстрованої в реєстрі за №08, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси у всіх державних, громадських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої незалежності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділах), підприємствах, в органах державної реєстрації, технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, а також у земельному відділі з питань приватизації земельних ділянок, органах Держреєстру, ЦНАПі, Держгеокадастрі. Для цього надав їй право подавати та отримувати від його імені звернення, заяви, клопотання, підписувати документи, підписувати та надавати від його імені позовні заяви, засвідчувати копії документів, робити з них витяги; одержувати копії рішень та інших документів, що є у справі; здійснювати всі необхідні платежі, утримувати необхідні довідки, документи, що його стосуються та/або на ознайомлення із якими він має право; вчиняти всі інші дії, що на її думку будуть доцільними для питання, що можуть виникнути в процесі реалізації надання представникам цією довіреністю повноважень, які не суперечать вимогам чинного законодавства. Доручення видане терміном на один рік без права передоручення і дійсне до 18 червня 2019 року.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що Тернопільська обласна прокуратура зверталася до Бучацького міського голови В.Фреяка (лист №15-72 вих.-73 від 01.02.2023) з проханням надати інформацію про те, чи буде здійснюватися Бучацькою міською радою представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Управління та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади. Згідно відповіді №08-10/232, наданої Бучацьким міським головою В. Фреяком 13 лютого 2023 року, такий повідомив, що Бучацькою міською радою не буде здійснюватися представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади, оскільки у розпорядженні Бучацької міської ради відсутні будь-які фактичні дані про порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області при видачі наказів від 26.04.2019 №19-1335/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та від 27.06.2019 №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» на підставі яких ОСОБА_2 набув у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 площею 2,0000 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Бобулинці на території Бучацької територіальної громади, що надалі на підставі договору дарування №1364 від 25.09.2019 перейшла у власність ОСОБА_3 . Окрім того зазначено, що подання позовної заяви передбачає сплату судового збору, а у видатках бюджету Бучацької міської ради на 2023 рік такі витрати закладені в обмеженому розмірі. Враховуючи викладене, Бучацька міська рада просить здійснити представництво інтересів держави у спірних правовідносинах за фактом неправомірного отримання громадянами у власність земель сільськогосподарського призначення.

За даними відповіді №2115-Ф/2023 від 01.02.2023, наданої виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на звернення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області В.Гатанюку, ОСОБА_2 у 2019 році не подавав заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через Центр надання адміністративних послуг у м.Тернопіль.

Згідно відповіді №5814-Ю/2023 від 15.03.2023, наданої виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на звернення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області В.Гатанюку, ОСОБА_4 в 2019 році не подавала заяву на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через Центр надання адміністративних послуг у м.Тернопіль.

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 02.02.2023 правонаступником юридичної особи Бобулинської сільської ради, код ЄДРПОУ 03875741, є Бучацька міська рада.

Як вбачається з висновку експерта №1067/1068/22-22 від 03.03.2023, за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42020210000000119 від 19.05.2020, складеного експертом Тернопільського відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України І.Заблоцьким, підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 08.04.2029 (всього 3 підписи) у графі «Підпис» виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у графі «Підпис» (всього 2 підписи) виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Встановити ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконано підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.10.2019, у графі «Підпис» та у договорі дарування від 25.09.2019 у графі «Дарувальник» (всього 2 підписи) не видалось за можливе. Встановити ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконано запис, що читається « ОСОБА_5 », у договорі дарування від 25.09.2019 у графі «Дарувальник» не видалось за можливе.

За положеннямст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогамист. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Відповідно до ч. 2ст. 4 ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У цивільних справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб ( ч. 4ст. 42 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 167 ЦК Українидержава діє у цивільних правовідносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно з ч. 2ст. 48 ЦПК Україниу цивільному процесі держава може виступати в статусі позивача і відповідача.

Тобто, у випадку коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Аналогічні висновки містяться у п. п. 6.21., 6.22. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 та п. п. 4.19., 4.20. постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18.

З аналізу наведених норм і правових позицій Верховного Суду слідує, що і в судовому процесі, зокрема, в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.

Такий висновок міститься у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 в справі № 761/3884/18.

Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави.

Так, заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури Ю. Табака, який діє в інтересах держави в особі Бучацької міської ради, у своїх позовних вимогах просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу пасовище) на території Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області (на даний час Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області). Окрім того, просить витребувати у ОСОБА_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , та ТзОВ «ГАДЗ-АГРО», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 00952829, земельну ділянку площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, розташовану на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Бобулинської сільської ради Бучацького району Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Бучацької територіальної громади в особі Бучацької міської ради Чортківського району Тернопільської області.

Згідно зі статтею 14Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22ЗК України (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом «б» частини першої статті 121ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.

Частиною шостою статті 118ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, при цьому відповідний орган у випадку прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118ЗК України (вредакції,чинній станомна деньвиникнення спірнихправовідносин)відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до частини третьої статті 5Закону України«Про державнийземельний кадастр» Кабінет МіністрівУкраїни постановоювід 17жовтня 2012року №1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Як слідує з абзацу першого пункту 109 наведеного Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Частинами п`ятою, шостою статті 24Закону України«Про державнийземельний кадастр» (вредакції,чинній станомна деньвиникнення спірнихправовідносин)встановлено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Згідно приписів ч.1, 3, 4, 5 статті 79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У частині першій статті 50Закону України«Про землеустрій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет відведення. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення» суд зазначає таке.

Позов прокурора ґрунтується на тому, що ОСОБА_2 не звертався особисто до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, оскільки на той час перебував за кордоном, посилаючись на інформацію з Державної прикордонної служби України від 16.06.2020, згідно якої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив виїзд 20.06.2018 та станом на 15.06.2020 в Україну не повертався.

Окрім того, позивач вказує, що слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області в рамках розслідування кримінального провадження №42020210000000119 від 19.05.2020 в режимі відеоконференції здійснено опитування ОСОБА_2 , який повідомив, що покинув Україну в 2018 році та відповідні заяви щодо отримання земельної ділянки не писав.

Позивач також звертає увагу, що матір ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , яку останній 18 червня 2018 року уповноважив представляти його інтереси у всіх державних, громадських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої незалежності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділах), підприємствах, в органах державної реєстрації, технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, а також у земельному відділі з питань приватизації земельних ділянок, органах Держреєстру, ЦНАПі, Держгеокадастрі, відповідні заяви щодо отримання земельної ділянки не подавала, про що повідомив ОСОБА_2 під час його опитування в реживі відеоконференцзв`язку. Окрім того, звертає увагу, що доручення видане терміном на один рік без права передоручення і було дійсне до 18 червня 2019 року.

Разом з тим, положеннями частини другоїстатті 78 ЦПК Українивизначено, що обставини справи, які зазакономмають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що в розумінні положеньст. 82 ЦПК України, відомості з матеріалів кримінального провадження, досліджені судом в ході розгляду даної цивільної справи не є тими обставинами, що не підлягають доказуванню, в тому числі і пояснення ОСОБА_2 , які висвітлені у вказаному вище рапорті. Відтак, отримана в результаті опитування ОСОБА_2 інформація, зафіксована в рапорті, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та навпаки спростована сукупністю безпосередньо досліджених судом належних та допустимих доказів.

Зважаючи на наведене, суд критично оцінює рапорт за результатами опитування ОСОБА_2 в режимі відеоконференцзв`язку, складений слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Гатанюк Р., оскільки ОСОБА_2 не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст.384,385 КК України. Такі показання є непереконливими і суперечливими, такими, що не узгоджуються з іншими матеріалами справи, відтак викликають сумніви у їх правдивості та достовірності, а тому судом відхиляються.

З матеріалів цивільної справи, а саме інформаційного листа, сформованого начальником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області І.Кузем 11.11.2021, заява до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 26.04.2019 №19-1335/14-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» подавалася не особисто, а за дорученням іншої особи.

Як вбачається з довіреності, складеної ОСОБА_2 , 18 червня 2018 року, посвідченої секретарем Старопетликівської сільської ради Гейною Г.В., зареєстрованої в реєстрі за №08, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси у всіх державних, громадських та інших органах і організаціях незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої незалежності, в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх структурних підрозділах), підприємствах, в органах державної реєстрації, технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, а також у земельному відділі з питань приватизації земельних ділянок, органах Держреєстру, ЦНАПі, Держгеокадастрі. Доручення видане терміном на один рік без права передоручення і дійсне до 18 червня 2019 року.

Стороною позивача жодним належним та допустимим доказом, в тому числі й отриманим в межах кримінального провадження висновком судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів №1067/1068/22-22 від 03.03.2023, не спростовано, що підписи у заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 08.04.2019 у графі «Підпис» виконано не ОСОБА_4 , яка згідно вищенаведеної довіреності діяла від імені ОСОБА_2 .

Поряд з тим, слід зазначити, що показання ОСОБА_4 з цього приводу в межах даної справи відсутні та сторона позивача не клопотала перед судом про виклик в судове засідання та допит в якості свідка ОСОБА_4 .

З огляду на наведене, суд звертає увагу, що саме звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність презюмується як зацікавленість особи на отримання цієї земельної ділянки.

Також судкритично оцінює висновок експерта №1067/1068/22-22 від 03.03.2023, за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні №42020210000000119 від 19.05.2020, складений експертом Тернопільського відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України І.Заблоцьким, на який сторона позивача посилається, обгрунтовуючи свою позицію у справі, згідно з яким: підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 08.04.2019 (всього 3 підписи) у графі «Підпис» виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою; підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у графі «Підпис» (всього 2 підписи) виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою; встановити ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконано підписи від імені ОСОБА_2 у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.10.2019, у графі «Підпис» та у договорі дарування від 25.09.2019 у графі «Дарувальник» (всього 2 підписи) не видалось за можливе; встановити ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконано запис, що читається « ОСОБА_5 », у договорі дарування від 25.09.2019 у графі «Дарувальник» не видалось за можливе, з огляду на таке.

Зі змісту вищевказаного висновку вбачається, що експерт, отримавши постанову про проведення експертизи із доданими вільними взірцями підпису ОСОБА_2 , визнав цю кількість взірців недостатньою та клопотанням від 03.01.2023 просив йому надати експериментальні взірці підпису ОСОБА_2 , які були надані експерту додатково у вигляді заяви на ім`я слідчої ОСОБА_16 від 24.10.2020 та додатках на сторінках 245-250, том №3 кримінального провадження.

Отже, експерту на дослідження були надані первинно умовно-вільні взірці підпису та почерку ОСОБА_2 , кількість яких експерт визнав недостатніми. Як слідує з висновку експертизи, на клопотання експерта орган досудового розслідування надав додатково експерту експериментальні зразки підпису і почерку у заяві від 24.10.2020 на ім`я ОСОБА_16 . Разом з тим, у судовому засіданні сторона позивач стверджує, що ОСОБА_2 в той час перебував за кордоном України. Наведені обставини неузгоджуються між собою, у зв`язку з чим потребують перевірки.

У відповідності до п.3.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮУ №53/5 від 08.10.1998 (далі Інструкція) передбачено, що вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібраннязразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків. Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуютьсяособою упередбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

У відповідності до п. 3.5 Інструкції коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Відповідно до п.1.6 - п.1.10 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом МЮУ №53/5 від 08.10.1998, експериментальні взірці підпису та почерку відбираються виключно уповноваженою на те особою за безпосередньої участі особи в якої їх відбирають.

До матеріалів справи представником відповідача ОСОБА_3 , адвокатом Пасічником А.З. долучено адвокатський запит, скерований на адресу керівника Тернопільської обласної прокуратури, в якому такий, поміж іншого, просив надати: «Завірені належним чином усі матеріали, зокрема вільні та експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_2 , на основі яких була проведена судово-почеркознавча експертиза в межах кримінального провадження №42020210000000119 від 19.05.2020, матеріали якої долучені до позовної заяви заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури Ю.Табаки від 16.03.2023 за №15-168Вих.-23». Однак, у наданні запитуваної інформації позивачем було відмовлено, спираючись на таємницю досудового розслідування.

Суд зауважує, що в силу ст. 222 КПК України, розголошення відомостей досудового розслідування можливе лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим та перебуває в межах їх дискреційних повноважень.

У ході судового розгляду справи судовий експерт, надаючи пояснення з приводу складеного ним висновку, зазначив, що використав як вільний взірець підпису ОСОБА_2 зображення підпису у електрофотокопії паспорта громадянина України. Експерт також повідомив, що не відповідає за достовірність наданих йому на дослідження взірців підпису та почерку в тому числі й експериментальних, оскільки їх не відбирав. Відповідльність, у свою чергу, за їх достовірність лежить на органу досудового розслідування.

Відповідно дозмісту ч.ч.1-4ст.12ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Окрім того, за приписами ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вдтак, саме на сторону, яка подає доказ, покладено обов`язок доводити перед судом його переконливість.

За наведених обставин, суд позбавлений можливості перевірити належність, достовірність та допустимість документів та взірців підписів та почерку, які були використані при проведенні судово-почеркознавчої експертизи та, відповідно, спростувати очевидні сумніви.

Так, згідно договору дарування земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №1364, укладеного 25 вересня 2019 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровувана), дарувальник передав обдаровуваній безоплатно майно у власність, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, площею 1,9767 га.

Відповідно до частин першої, другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно з частинами першою-третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У статті 209 ЦК України встановлено, що нотаріальнепосвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчиненнятакої нотаріальної дії, шляхом вчиненняна документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до Порядкувчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок), чинного на момент посвідчення договору дарування)при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії (глава 3 Порядку). Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом. Нотаріус зобов`язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії; правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині (глава 6 Порядку).

Відтак, під час посвідчення вищевказаного правочину нотаріусом було встановлено особи сторін, перевірено їх дієздатність, а також належність ОСОБА_2 відчужуваного майна, дані обставини в межах розгляду справи належними та допустимими доказами не спростовано.

Більше того, висновком експерта №1067/1068/22-22 від 03.03.2023, за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів не видалося встановити ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконано запис, що читається « ОСОБА_5 », у договорі дарування від 25.09.2019 у графі «Дарувальник».

В подальшому ОСОБА_3 надала ТзОВ «Бучачагрохлібпром» у строкове платне користування вказану вище земельну ділянку для с/г потреб строком на 7 років з правом пролонгації, що вбачається з долучених до справи матеріалів. Тобто, станом на сьогодні земельна ділянка з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002, площею 1,9767 га перебуває у користуванні ТзОВ «Гадз-Агро».

Окрім того, з приводу позовних вимог щодо скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27 червня 2019 року №19-2115/14-19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», та витребування у ОСОБА_3 та ТОВ «Гадз-Агро» спірної земельної ділянки, то суд вважає за необхідне зазначити також наступне.

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Оскільки вимога про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав.

Відповідач ОСОБА_3 є добросовісним набувачем земельної ділянки, загальною площею 1,9767 га з кадастровим номером 6121281200:01:003:0002 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Бучацької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області. Цей факт презюмується, та не спростовується при формулюванні заявлених позовних вимог прокурором та дослідженні поданих сторонами доказів. Прокурор у позові фактично посилається на те, що ОСОБА_3 набула вказану земельну ділянку в особи, яка її не отримувала у встановленому законодавством порядку.

Досліджені у судовому засіданні докази, на думку суду, переконливо свідчать про те, що передача ОСОБА_2 спірної земельної ділянки відбулася з його волі та за його ініціативою, з дозволу та за сприянням органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження земельною ділянкою - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що позивачем в межах заявленого позову не спростовано.

Законодавцем визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України).

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на підставі посвідченого нотаріального договору дарування отримала від ОСОБА_2 земельну ділянку, яка в свою чергу була передана останньому державою у власність на підставі рішення органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією землею.

Факт набуття права власності на спірну земельну ділянку, кадастровий номер: 6121281200:01:003:0002, ОСОБА_2 та вибуття такої з володіння власника поза його волею, - прокурором не доведений.

Відповідно, суд не вбачає законних підстав для застосування приписів ст. 388 ЦК України та витребування цієї земельної ділянки від добросовісного набувача ОСОБА_3 та користувача ТзОВ «Гадз-Агро».

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику, сформовану в рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70), де Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

"Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Верховний Суд при розгляді справи № 367/2271/15-ц в постанові від 23.02.2022 зазначив, що принцип "належного урядування" не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, у тому числі й земельних ділянок, на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які слід з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном.

Дотримання принципу "належного урядування" оцінюється одночасно з додержанням принципу "пропорційності", при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення "справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини". Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що в ході судового розгляду прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідачів ОСОБА_3 та ТзОВ «Гадз-Агро».

Стосовно заявленої відповідачем ТзОВ «Гадз-Агро» заяви про застосування позовної давності, то слід зазначити, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (близька за змістом позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суддійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог заступникакерівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Бучацької міської радиЧортківського району Тернопільської області, до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, ОСОБА_2 ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро»про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки слід відмовити у повному обсязі з підстав їх недоведеності та необґрунтованості.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 76, 81, 95, 158, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, 321, 387,388 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовузаступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Бучацької міської ради до Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЗ-АГРО», про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури (46000, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль Тернопільської області),

в інтересах держави в особі Бучацької міської ради, місцезнаходження: 48400, майдан Волі,1, м. Бучач Чортківського району Тернопільської області, ЄДРПОУ 04058479.

Відповідач: Головне Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження:46002, вул. М. Лисенка, 20А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 39766192.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гадз-Агро», місцезнаходження: 48431, вул. Горішня, 79, с. Трибухівці Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 00952829.

Суддя: І. І. Тхорик