Рішення

від 23.10.2024 по справі 487/1440/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/1440/24

Провадження №2/487/1441/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді Кузьменко В.В.,

за участю секретаря судових засідань Барської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Миколаєва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товарна - Універсальна біржа "КЛОНДАЙК" про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товарна - Універсальна біржа "КЛОНДАЙК" про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 29.05.2001 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купів-продажу, відповідно до якого ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 , ОСОБА_5 купили в рівних частках по 1/2 квартиру АДРЕСА_1 . Зазначений договір у відповідності до вимог того часу був зареєстрований за Товарній-Універсальній біржі "КЛОНДАЙК" в журналі реєстрації біржових угод з нерухомого майном №289 від 29.05.2001 року. ОСОБА_1 зареєстрував зазначений договір у Миколаївському МБТІ за реєстровим номером №18488 від 05.06.2001 року. Договір був виконаний сторонами належним чином і до сьогоднішнього дня ніким не оскаржувався.

Ухвалою суду від 16.02.2024 року відкрито провадження у справі.

13.03.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд клопотання про витребування доказів без її участі.

Ухвалою суду від 14.03.2024 року витребувано докази по справі.

18.04.2024 року до суду надійшла відповідь з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області , в Автономній республіки Крим та місті Севастополі, у якій зазначається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.05.2024 року до суду надійшла спадкова справа після смерті ОСОБА_5 від приватного нотаріуса Олійник Л.М.

Ухвалою суду від 30.05.2024 року витребувано докази по справі.

27.06.2024 року до суду надійшло повідомлення з Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 знаходиться в Другій Миколаївській державній нотаріальній конторі Миколаївської області.

Ухвалою суду від 22.07.2024 року витребувано докази по справі.

08.08.2024 року від Другої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області надійшло спадкова справа після смерті ОСОБА_6

21.08.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну відповідача.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року клопотання представникапозивача задоволено, замінено відповідача по справі.

30.08.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення позовних заяв для належних відповідачів.

Представник позивача ОСОБА_7 до початку розгляду справи подала заяву, в якій просила позовні вимоги задовольнити, розглянути справу за відсутності позивача.

Відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без повідомлення причин; відзив відповідачем не подано, у зв`язку з чим, за відсутності заперечень позивача проти такого вирішення справи, справа розглядається в порядкуст. 280 ЦПК Українишляхом ухвалення заочного рішення на підставі доказів, що є у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК Українивизначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихЦПК Українивипадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановленихЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбаченихЦПК України. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що 29.05.2001 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купів-продажу, відповідно до якого ОСОБА_6 продав, а ОСОБА_1 , ОСОБА_5 купили в рівних частках по 1/2 квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначений договір у відповідності до вимог того часу був зареєстрований за Товарній-Універсальній біржі "КЛОНДАЙК" в журналі реєстрації біржових угод з нерухомого майном №289 від 29.05.2001 року. Договір зареєстрований у Миколаївському МБТІ за реєстровим номером №18488 від 05.06.2001 року.

Умови договору купівлі-продажу нерухомого майна виконані сторонами відповідно до досягнутих домовленостей у повному обсязі.

Згідност. 58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

На момент переходу права власності правовідносини підлягали регулюванню за нормамиЦК УРСР.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР(в редакції 1963 року) за договором купівлі -продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 227 цього Кодексудоговір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 УРСР (в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Згідно роз`яснень Міністерства юстиції України № 17-12/44 від 10 квітня 1998 року «Щодо діяльності товарних бірж» передбачено, що, беручи до уваги вимоги ст.227ЦК України(в редакції 1963 року), яка передбачає особливі умови щодо договорів купівлі-продажу будинку (його частини), якщо хоча б однією із сторін є громадянин, вважається, що такі договори, укладені та зареєстровані біржами з дотриманням закону, підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, недотримання цієї вимоги згідно з ст.47ЦК України(в редакції 1963 року) тягне недійсність договору, таким чином, зазначений договір набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

На теперішній час нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу неможливе, оскільки продавець помер.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу квартири, укладений на біржі, відповідав волі сторін, умови договору ними виконані в повному обсязі, договір пройшов відповідну державну реєстрацію, а враховуючи те, що на даний час провести нотаріальне посвідчення правочину неможливо, суд вважає, що є підстави для визнання його дійсним відповідно до ч. 2ст. 47 ЦК УРСР.

Керуючисьст. 33 Конституції України, ст.ст.10,12,13,18,23,76,258,259,263-265,280-282,352,354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товарна - Універсальна біржа "КЛОНДАЙК" про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за №289 від 29 травня 2001 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , ОСОБА_5 зареєстрований на Товарній Універсальній Біржі "Клондайк" дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Кузьменко