Справа № 738/844/24
№ провадження 2/738/350/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И
16 жовтня 2024 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
судді - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання - Іванько А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Будівельник-84» про визнання права власності на нерухоме майно,
В С Т А Н О В И Л А:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона з грудня 1986 року знаходилася у трудових відносинах з Менською ПМК №84, правонаступником якого є ВАТ «Будівельник-84». Згідно з протокол №3 засідання правління ВАТ «Будівельник-84» від 01 червня 2009 року їй було надано безоплатно житлову площу - квартиру АДРЕСА_1 . Дана квартира перебуває у її безперервному володінні, користуванні та на її утриманні з 1986 року, нею сплачуються комунальні послуги, проводиться поточний ремонт квартири, але право власності на квартиру не зареєстровано, а тому, посилаючись на положення статей 328, 392 ЦК України, просила визнати за нею право власності на вказану квартиру.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено судовий розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16 травня 2024 року, яке неодноразово відкладалося.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області 18 липня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 07 серпня 2024 року.
Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на те, що позивач більше 40 років проживає у спірній квартирі, яку отримала як працівник ВАТ «Будівельник-84», проте не оформила право власності на вказану квартиру. Оскільки немає документів про право власності на цю квартиру, то працівники газової служби погрожують відключити газ. Позивач в судовому засіданні не змогла пояснити чому вона не оформила право власності на спірну квартиру у 1999 та 2009 році, при цьому, зазначила, що відповідач не заперечує та не оспорює її право на спірну квартиру.
Представник відповідача ПАТ «Будівельник-84» в судове засідання не з`явився.
Показання свідків.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі з 1986 року. Заселилася вона в квартиру як працівник ПМК-84, оскільки це був гуртожиток для працівників. Згодом ВАТ «Будівельник-84» продало квартири у будинку АДРЕСА_2 своїм працівникам, ціна за квартиру залежала від стажу роботи працівника. Вона також в такий спосіб придбала квартиру. В бухгалтерії їм було видано квитанції про оплату, після чого їм необхідно було звернутися в БТІ для виготовлення технічного паспорту та до нотаріуса з метою оформлення договору купівлі-продажу, але вони з ОСОБА_1 цього не зробили, право власності на квартири не оформили, оскільки не було грошей. ОСОБА_1 протягом тривалого часу проживає у квартирі АДРЕСА_3 , утримує її, сплачує комунальні послуги.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вона разом з ОСОБА_1 працювала в ПМК-874, у 1986 році працівники ПМК-84 отримували житло, за яке в подальшому сплачували кошти. Чому ОСОБА_1 не зареєструвала право власності на квартиру не знає, проте на даний час постала необхідність в оформленні правовстановлюючих документів на квартиру, оскільки газова служба вимагає від неї документи на право власності на квартиру. ОСОБА_1 проживає у цій квартирі, несе тягар її утримання, сплачує комунальні послуги.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 фактично проживає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.5, 6).
Як вбачається із трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 , остання з 19 грудня 1986 року працювала у Менському ПМК-84, а 28 грудня 1990 року у зв`язку з ліквідацією ПМК-84 звільнена по переводу в КБУ «Будівельник-84» (а.с.14, 15).
ВАТ «Будівельник-84» є правонаступником Менського районного кооперативно-будівельного управління «Будівельник-84», згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (протокол від 12.11.2012 №1) ВАТ «Будівельник-84» перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Будівельник-84» (а.с.40).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Менської міської ради №272 від 26 серпня 1999 року за ВАТ «Будівельник-84» визнано право власності на приміщення в АДРЕСА_4 (а.с.39).
Згідно з протоколом №3 засідання правління ВАТ «Будівельник-84» від 01 червня 2009 року, ОСОБА_1 надано безоплатно квартиру АДРЕСА_5 , в зв`язку з чим вирішено списати з балансу ВАТ «Будівельник-84» вказану квартиру (а.с.7).
Відповідачем надано суду виписку з протоколу №1 від 02 лютого 1999 року загальних зборів ВАТ «Будівельник-84», відповідно до якого на загальних зборах товариства було вирішено продати квартири в житловому будинку по АДРЕСА_6 працівникам ВАТ «Будівельник-84» та іншим особам згідно з поданими заявами та визначено вартість 1 м2 площі для працюючих осіб в залежності від стажу роботи та непрацюючих у ВАТ «Будівельник-84» осіб; витрати по оформленню документів в БТІ та нотаріальній конторі покладено на осіб, які отримали квартири.
Згідно з даною випискою з протоколу №1 від 02 лютого 1999 року загальних зборів ВАТ «Будівельник-84», ОСОБА_1 придбала у 1999 році квартиру АДРЕСА_7 у вказаному будинку (а.с. 42).
В судовому засіданні позивач зазначила, що на загальних зборах 02 лютого 1999 року вирішувалося питання щодо передачі їх квартири АДРЕСА_8 , у виписці з протоколу допущена описка.
Відомості зазначені у виписці з протоколу №1 від 02 лютого 1999 року загальних зборів ВАТ «Будівельник-84» узгоджуються з показаннями свідків.
За повідомленням ПАТ «Будівельник-84» будинок АДРЕСА_2 на балансі підприємства не перебуває (а.с. 38).
Відповідно до повідомлення Менської міської ради від 14 червня 2024 року №1067/04-18, житловий будинок АДРЕСА_2 на балансі Менської міської ради не перебуває, рішення про прийняття вказаного житлового будинку до комунальної власності Менської міської територіальної громади Менською міською ралю не приймалось (а.с.36).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України полягає у тому, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду у цій справі, позивач посилалася на статті 328, 392 ЦК України, та просила визнати за нею право власності на квартиру.
Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання права є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо набуття права власності передбачені главою 24 цього ж Кодексу.
Згідно зі ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.
Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Судом встановлено, що загальними зборами ВАТ «Будівельник-84» двічі вирішувалося питання щодо передачі ОСОБА_1 спірної квартири у 1999 році та у 2009 році, при цьому всі витрати по оформленню документів в БТІ та у нотаріуса покладалися на осіб, які придбали квартири, в тому числі і на ОСОБА_1 ..
Проте, ОСОБА_1 ні у 1999 році, ні у 2009 році не оформила право власності на квартиру відповідно до вимог діючого законодавства, не уклала договір купівлі-продажу квартири з відповідачем, як це зробили інші особи, які придбали квартири у ВАТ «Будівельник-84», доказів того, що відповідач відмовляється та/або ухиляється від укладення договору купівлі-продажу квартири або в інший спосіб перешкоджає його укладенню, суду не надала.
Водночас зтим, якубачається іззмісту позовноїзаяви тапояснень позивачав судовомузасіданні, відповідачне заявляєбудь-якихпретензій щодоспірної квартири,а отжеправо ОСОБА_1 на квартиру не оспорюється відповідачем чи іншою особою.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ..
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263 265,354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Будівельник-84» про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач:
ОСОБА_1 ,місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача:
ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_10 .
Відповідач:
Приватне акціонерне товариство «Будівельник-84», місцезнаходження: вулиця 8 Березня, 15 м. Мена Чернігівська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14226771.
Повний текст рішення виготовлений 25 жовтня 2024 року.
Суддя Н.В. Волошина
Суд | Менський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122561753 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Волошина Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні