Справа№ 201/9607/24
Провадження № 2/201/3658/2024
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Ткаченко Н.В.
за участю секретаря Покопцевої Є.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та Адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради) про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
06.08.2024р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей (позовна заява підписана представником позивача адвокатом Келембет І.М.).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.08.2024р. позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання, а також було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог Адміністрацію Соборного району Дніпровської міської ради та Адміністрацію Індустріального району Дніпровської міської ради.
30.09.2024р. до суду надійшла уточнена позовна заява (а.с.№57-58).
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень від 30.09.2024р., представник позивача адвокат Келембет І.М. (діє на підставі ордеру від 25.05.2024р. а.с.№45) посилалася на те, що у шлюбі з відповідачкою у позивача народилося двоє дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Діти мешкають з батьком, де мають всі умови для здорового та повноцінного розвитку, батько організовує позашкільне спілкування дітей з однолітками, спільний відпочинок, в тому числі відвідування дитячих розважальних закладів. Відповідачка проживає окремо, не працює з 2015р., не має стабільного доходу та власного житла, не виховує та не утримує дітей. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2024р. шлюб між сторонами розірвано. Просила встановити факт самостійного виховання та утримання позивачем своїх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача адвокат Келембет І.М. до канцелярії суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила ухвалити рішення в підготовчому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачкою позовних вимог (а.с.№100).
23.09.2024р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідачки, по тексту якого остання просила провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с.№56).
03.10.2024р. до суду надійшла нотаріально посвідчена заява відповідачки, в якій вона зазначила, що просить провести розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнала в повному обсязі. Також в цій заяві вона підтвердила, що з січня 2023р. не проживає разом із чоловіком та дітьми, шлюб з позивачем було розірвано рішенням суду від 15.08.2024р., діти проживають разом із батьком, який їх самостійно виховує та утримує. Також відповідачка зазначила, що з 2015р. не має стабільного заробітку та можливості утримувати дітей, а також не має власного житла (а.с.№74).
Представники третіх осіб в підготовчі засідання по справі, які призначалися на 30.09.2024р. та 23.10.2024р. не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомленні належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (а.с. № 50, 51, 52, 54, 70, 73, 95, 96, 97, 99).
Враховуючи визнання відповідачкою позовних вимог, заяву представника позивача від 23.10.2024р. про ухвалення рішення суду в підготовчому засіданні, суд на підставі ч.3 ст. 200, ст.223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалив рішення в підготовчому засіданні за відсутності усіх учасників справи та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за правилами ст. 89 ЦПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свободи людини і громадянина, мови, національних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.
Статтею 181 СК України закріплено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними (брати участь в утриманні дитини в грошовій і (або) натуральній формі) або за рішенням суду (аліменти, які призначаються за рішенням суду). Якщо стягнення аліментів відбувається офіційно, то вважається, що особа утримує дитину.
Частиною 2 статті 157 СК України закріплено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-78, 80 77 ЦПК України визначено поняття належності, допустимості та достатності доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 27.04.2007р. у Кіровському відділі ДРАЦС ДМУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 113 (а.с.№6).
Під час шлюбу у сторін народилися два сини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.№9, 10).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2024р., яке набрало законної сили 17.09.2024р., шлюб між сторонами був розірваний та рішенням суду встановлено, що з січня 2023р. сторони проживають окремо (а.с.№59).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом батьком, про що зазначив представник позивача в позовній заяві та ця обставина визнана відповідачкою, а тому в силу положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.
Відповідач є фізичною особою підприємцем та за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид його діяльності за кодом - 62.01 (комп`ютерне програмування) (а.с.№11).
Згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 1 півріччя 2024р. загальна сума доходу позивача становить 832543грн. (а.с.№ 12-15).
Згідно копії трудової книжки відповідачки, наданої представником позивача, серія АХ № 983836 з 30.06.2015р. вона звільнена за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (запис № 10) та подальші записи в трудовій книжці відповідачки відсутні (а.с.№26-31).
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, сформованого Пенсійним фондом України, відповідачка в період з 2013р. по липень 2017р. мала мінливий дохід, оскільки страхові внески були сплачені не кожного місяця. З серпня 2016р. по липень 2019р. відповідачка працювала в УСЗН Павлоградської міської ради, що підтверджується сплатою страхових внесків саме цією установою (а.с.№77-78).
З серпня 2019р. відсутні відомості про сплату страхових внесків, що свідчить про відсутність працевлаштування відповідачки та отримання нею доходу.
Позивач є власником садового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується наданою копією договору дарування садового будинку від 20.03.2014р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.№16-17, 18-19, 20-21).
Також, позивач є власником земельної ділянки за вказаною адресою, що підтверджується наданою копією договору дарування земельної ділянки від 20.03.2014р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.№22-23, 24-25).
Варто зазначити, що відповідачка має у власності лише частину квартири, загальною площею 69,8кв.м, житловою 42,4кв.м (а.с.№75-76).
Позивач оплачує відвідування дітьми додаткових зайнять з гімнастики, малювання та іноземної мови, купує речі та їжу, а також додаткові товари, необхідні для розвитку дітей, відвідує лікарів, що підтверджується квитанціями до прибуткових ордерів та інших квитанціями (а.с.№80-88).
Встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітніх дітей має для позивача юридичне значення, оскільки породжує для нього право на отримання відстрочки від мобілізації під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 2 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками, а частинами 7-8 визначено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України,Конвенцією про права дитини,іншими міжнароднимидоговорами України,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни та регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Отже, матеріаламисправи підтвердженийфакт самостійноговиховання таутримання позивачем двох синів: неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки мати дітей останні п`ять років не працює, не має доходу та відповідно не має можливості матеріально їх утримувати.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та Адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради) про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей та встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволенні в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 141, 157, 181 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.1 ст. 82, ст.ст. 89,128-131, 141, ч.3 ст. 200, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради та Адміністрація Індустріального району Дніпровської міської ради) про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей - задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 свого неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та свого малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі по оплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122562647 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Ткаченко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні