Рішення

від 17.10.2024 по справі 274/1063/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/1063/24

провадження № 2/0274/621/24

Рішення

Іменем України

17.10.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайоннийсуд Житомирськоїобласті ускладі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання -Рудич М.О., позивачки, представника відповідача ОСОБА_1 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Бердичеві Житомирськоїобласті цивільну справуза позовом ОСОБА_2 доАкціонерного товариства"Державнийощадний банкУкраїни"про захистправ споживачів,стягнення коштів,3%річних,пені таморальної шкоди-

в с т а н о в и в :

Позивачка, інтереси якої представляє адвокат Гуменюк О.В., звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить:

- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 5500 доларів США в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення платежу;

- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 3% річних в сумі 888 доларів США в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення платежу;

- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_3 пеню в сумі 121168453 грн. (324060 доларів США);

- стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 70000 грн.

Позовна заява обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 являється клієнтом АТ «Державний ощадний банк України». 21.09.2018 року нею було укладено договір на строковий вклад, у зв`язку із чим перераховано на банківський рахунок ТВБВ НОМЕР_1 філії-Житомирське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» м.Бердичів кошти в сумі 5500 доларів США. Аналогічні договори ОСОБА_2 укладались і в інший період. 26.09.2022 року між ОСОБА_2 та АТ «Державний ощадний банк України» укладено договір №39245007 на строковий вклад (депозит) «Максимальний» на строк до 26.12.2022 року, проте, у визначений в договорі строк кошти разом із нарахованими відсотками їй не повернуті. На її звернення (27.06.2023 року, 28.06.2023 року, 28.11.2023 року) відповіді надано не було. Щодо заяви ОСОБА_2 від 03.01.2024 року банк листом повідомив, що її заяву передано на розгляд відповідних служб банку для прийняття відповідного рішення, про яке буде повідомлено співробітником установи банку. Проте, по цей час жодної інформації щодо повернення коштів ОСОБА_2 не надходило.

Згідно усної інформації працівників банку вказані кошти були незаконно привласнені керуючою ТВБВ 10005/048 ОСОБА_4 , у зв`язку із цим ОСОБА_2 звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою, про що внесені відомості до ЄРДР. З огляду на це, за період з 21.09.2018 року по 06.02.2024 року банк повинен сплатити ОСОБА_2 3% річних (5500 доларів США х 0,03/365 днів х 1964 днів прострочення) = 888 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (37,55) складає 33344,40 грн, а також за період з 21.09.2018 року по 06.02.2023 року банк повинен сплатити їй пеню в розмірі (5500 доларів США х 0,03 х 1964 дні прострочення зобов`язання) = 324060 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (37,55) складає 12168453 грн. Крім цього, неправомірне утримання банком її коштів унеможливлює повноцінно лікуватися та утримувати свою сім`ю, що завдало ОСОБА_2 моральних переживань, а з тим і моральної шкоди, яку вона оцінює в 70000 грн., тому ОСОБА_2 звернулася до суду щодо захисту своїх майнових прав.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 07.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито загальне позовне провадження, за клопотанням представника позивачки витребувано в АТ "Ощадбанк" письмові докази (а.с.33 - 34).

05.03.2024 року представником АТ " Ощадбанк" Батюком А.Г. на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується із позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Свої заперечення проти заявлених позовних вимог обґрунтовує тим, що 21.09.2018 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 , шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний Договір №19369771707 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок №26306069771707 в сумі 5 500,00 доларів США строком на 6 місяців (до 21.03.2019) з нарахуванням 3,50 % річних. Кошти на депозитний рахунок № 26306069771707 переказані через Веб-банкінг з поточного рахунку №26209000022761/ НОМЕР_2 на суму 5500,00 доларів США, який був поповнений 21.09.2018 о 16:47 ОСОБА_2 на зазначену суму. 22.03.2019 кошти разом з відсотками по депозиту в сумі 5 576,85 доларів США були перераховані на вказаний в Заявці рахунок №26209000022761/ НОМЕР_2 відкритий на ім`я ОСОБА_2 22.03.2019 кошти в сумі 2000,00 доларів США були видані готівкою через касу банку, (копія чеку №10500307). 22.03.2019 на номер телефону позивачки було направлено смс-повідомлення о 12:10 про зняття 2000,00 доларів США і про залишок коштів на рахунку позивачки у розмірі 3576,35 доларів США.

Також, 22.03.2019 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний Договір №19439245007 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок .N26302039245007 в сумі 3576,35 доларів США строком на 6 місяців (до 23.09.2019) з нарахуванням 3,50 % річних. Кошти на депозитний рахунок №26302039245007 переказані через Веб-банкінг «Ощад 24/7» з поточного рахунку позивачки № НОМЕР_3 / НОМЕР_2 на суму 3576,35 доларів США. Строк розміщення вказаного вкладу неодноразово пролонговувся, згідно п. 3.1 розділу 3 ДКБО. 23.03.2021 кошти разом з відсотками по депозиту в сумі 3722,51 доларів США були видані готівкою через касу банку, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №1943924500 від 23.03.2021.

27.06.2023 року ОСОБА_2 звернулася із письмовою заявою до філії банку в якій вказувала, що 21.09.2018 року між нею та АТ " Ощадбанк" було укладено депозитний договір на суму 5500,00 дол. США, після переоформлення - продовження попереднього депозитного договору, був укладений договір № 39245007 від 26.09.2022 на сумі 2477,32 дол. США, на час звернення 26.06.2023 року до відділення № 048 їй стало відомо про відсутність в банку зазначеного депозитного договору та внесення коштів до його умов.

У зв`язку зі зверненням клієнтки ОСОБА_2 29.06.2023 було розпочато службове розслідування з метою перевірки її заяв по депозитному договору. Як встановлено під час службового розслідування 22.03.2019 року кошти разом із відсотками по вкладу в сумі 5576,85 дол. США були перераховані на вказаний позивачкою рахунок і в цей же день кошти в сумі 2000,00 дол. США були видані їй готівкою через касу банку. Залишок коштів в сумі 3576,35 дол. США був переказаний на депозитний рахунок № НОМЕР_4 згідно умов депозитного договору № 19439245007 на вклад " мій депозит". 23.03.2021 року кошти разом із відсотками були видані позивачці готівкою через касу банку в сумі 3722,51 дол. США. Вказане свідчить про належне виконання банком зобов"язань за договором від 21.09.2018 року.

Щодо договору № 39245007 від 26.09.2022 року то позивачкою до позову не надано жодного доказу на підтвердження внесення коштів за даним договором до установи банку ( а.с. 41-50).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 14.05.2024 за клопотанням сторони позивачки витребувано в АТ "Державний ощадний банк України" інформацію щодо прийняття правлінням АТ "Ощадбанк" рішення про можливість здійснення виплат коштів ОСОБА_2 (із наданням копії даного рішення) станом на день надання відповіді; копію службової записки Відділу організації продажів яка була підготовлена до департаменту бек - офісу з метою відображення в обліку суми заборгованості за депозитом ОСОБА_2 ( 2475,96 дол США) (а.с.173 - 174).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 17.06.2024 за клопотанням сторони позивачки, витребувано в АТ "Державний ощадний банк України" копію "Порядку відшкодування майнової шкоди, завданої АТ " Ощадбанк" від 12.11.2013 року № 799 (а.с.187 - 188).

Підготовче засідання у справі закрито протокольною ухвалою суду від 15.08.2024 (а.с.220-221).

Позивачка та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, в їх задоволенні просив відмовити, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.09.2018 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний Договір №19369771707 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок №26306069771707 в сумі 5500,00 доларів США строком на 6 місяців (до 21.03.2019) з нарахуванням 3,50 % річних (а.с.9, 98).

26.09.2022 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено договір №39245007 на строковий вклад (депозит) «Максимальний», відповідно до умов якого вкладник перераховує, а банк здійснює зарахування на депозитний рахунок № НОМЕР_5 грошову суму 2475,96 доларів США з видачею вкладнику виписки за рахунком на підтвердження внесення депозиту (а.с.10-12).

27.06.2023, 28.06.2023 та 28.11.2023 ОСОБА_2 зверталася до АТ «Ощадбанк» із заявами про повернення їй грошових коштів по депозитному договору №39245007 від 26.09.2022 (а.с.13-18).

На звернення ОСОБА_2 АТ «Ощадбанк» надано відповіді від 02.01.2024 №11/5-17/26/2024 та від 24.07.2023 №105.12-12/3185/2023/с, згідно яких її заяви передано на розгляд відповідних служб банку для прийняття відповідного рішення, про яке буде повідомлено співробітником установи банку (а.с.19,123).

Також 21.09.2018 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний Договір №19369773311 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок №26256501956206 в сумі 13850,00 грн строком на 6 місяців (до 21.03.2019) з нарахуванням 12,25 % річних (а.с.53).

ОСОБА_2 подано заявку про відмову від автоматичної проголонгації депозитного договору №19369773311 «Мій депозит» через «Ощад 24/7» (а.с.54).

Матеріали справи містять також Виписки по рахункам ОСОБА_2 від 15.02.2024: №26305069773311 (UAN) вклад №19369773311 від 21.09.2018; попередня дата рахунку: 01/01/0001; виписку по рахунку № НОМЕР_6 /(USD), вклад №19369771707 від 21.09.2018, копію виписки по депозитному рахунку № НОМЕР_4 та по рахунку; № НОМЕР_7 від 20/01/21 (а.с.55-98, 100-103,106-109, 113-116).

Кошти на депозитний рахунок № НОМЕР_6 переказані через Веб-банкінг з поточного рахунку № НОМЕР_3 / НОМЕР_2 на суму 5500,00 доларів США, який був поповнений 21.09.2018 о 16:47 ОСОБА_2 на зазначену суму (а.с, 9,97).

21.09.2018 ОСОБА_2 подано заявку про відмову від автоматичної проголонгації депозитного договору №19369771707 «Мій депозит» через «Ощад 24/7» (а.с.99).

22.03.2019 кошти в сумі 2000,00 доларів США були видані готівкою через касу банку, що підтверджується копією чеку №10500307 (а.с.104).

22.03.2019 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний Договір №19439245007 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок N526302039245007 в сумі 3 576,35 доларів США строком на 6 місяців (до 23.09.2019) з нарахуванням 3,50 % річних (а.с.105).

Кошти на депозитний рахунок № 26302039245007 переказані через Веб-банкінг «Ощад 24/7» з поточного рахунку позивачки № НОМЕР_3 / НОМЕР_2 на суму 3 576,35 доларів США. Строк розміщення вказаного вкладу неодноразово пролонговувся згідно п. 3.1 розділу З ДКБО. 23.03.2021 кошти разом з відсотками по депозиту в сумі 3 722,51 доларів США були видані готівкою через касу банку, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №1943924500 від 23.03.2021 (а.с.110).

20.01.2021 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 укладено договір №19704737907 на вклад «Мій депозит», згідно якого банком прийнято на вкладний (депозитний рахунок НОМЕР_8 кошти в сумі 300,00 EUR строком на 6 місяців (а.с.111 -112).

Згідно платіжної інструкції на видачу готівки №19704737907 від 20.07.2023 ОСОБА_2 видано готівку 300,00 EUR (а.с.117).

Висновком службовогорозслідування щодофактів привласненнякеруючою ТВБВ№10005/048філії-Житомирськеоблуправління АТ «Ощадбанк»Пшезмирською Л.О.коштівклієнтів банкувід 14.07.2023,встановлено,що станомна 14.07.2023сума привласнених ОСОБА_4 коштів клієнтівпо фіктивномудоговору №39245007від 26.09.2022на ім`я ОСОБА_2 складає 2475,96доларів США. Потенційна майнова шкода по виявленому комісією факту фіктивного договору становить 90542,39 грн (а.с.118-121).

21.09.2018 ОСОБА_2 отримано платіжну картку № НОМЕР_9 (а.с.122).

До матеріалів справи надано Витяг з автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» про реєстрацію у додатку Ощад 24/7 картки: 516749_____2365 та Витяг з Автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» про направлені повідомлення (а.с.124 - 125).

Також матеріали справи містять Інструкцію користувача системи «Ощад 24/7» та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с.126-138).

Представником відповідача надано СD диск, який містить копію висновку службового розслідування, меморіальні ордери про внесення грошових коштів в сумі 5500,00 доларів США, копії договорів, укладених між ОСОБА_2 та АТ «Ощадбанк» та СD диск, який містить копію службової записки Відділу організації продажів, яка була підготовлена до департаменту бек-офісу з метою відображення в обліку суми заборгованості за депозитом ОСОБА_2 - 2475,96 доларів США (а.с.158 - 159,181).

Судом також витребувано в АТ «Ощадбанк» копію Порядку відшкодування майнової шкоди, завданої АТ «Ощадбанк» від 12.11.2013 №799 з наступними змінами (а.с.191-209).

На підтвердження тих обставин що позивачка має певні побутові потреби та деякі хронічні захворювання, надано копію рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 від 04.09.2013; копію свідоцтва про народження дитини позивача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за період з 09.12.2021 по 30.08.2023; копію довідки від 15.12.2023 про огляд ОСОБА_2 лікарем КНП "Подільський регіональний центр онкології Вінницької обласної Ради"; виписний епікриз з історії стаціонарного хворого №7524(23); Виписку із медичної карти стаціонарного хворого №11366 за період з 09.12.2021 по 20.12.2021 (а.с.20-25).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За положеннями статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( ст. 633 ЦК України).

Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Стаття 1059 ЦК УКраїни встановлює, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року в справі № 463/5898/14-ц зазначено, " за змістом ч. 1 ст. 1058 ЦК УКраїни договір банківського вкладу є реальним договором, тобто вважається укладеним у разі прийняття банком від вкладника або від третьої особи на користь вкладника грошової суми. Такі дії вкладника чи третьої особи в його інтересах є необхідною умовою виникнення зобов`язання за договором банківського вкладу, згідно з яким у вкладника з`являється право вимагати від банку повернення суми вкладу та виплати відсотків на неї, а у банку відповідні обов`язки. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено переданням коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов`язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) та банку (боржника) (див. також висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16).".

Згідно з пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІV Інструкції № 174 банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Пункт 10.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції № 174). Відповідно до пункту 1.3 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 6 червня 2012 року у справі № 6-17цс12 і від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14). Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі (див. також висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 25 квітня 2012 року у справі № 6-20цс12 та від 6 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16).

Додержання письмової форми договору є обов`язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником (пункт 2.2 глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516).

Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції № 174).

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.

Відтак, оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 463/5896/14-ц " договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті).

Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми".

Як вбачається з договору № 392445007 на строковий вклад ( депозит) " Максимальний від 26.09.2024 року, даний договір укладено між ПАТ " Державний ощадний банк України" в особі керуючого територіального відокремленого безбалансового відділення № 10005/048 - Житомирського обласного управління АТ " Ощадбанк" Пшезмирської Л.О. та фізичної особи ОСОБА_2 . За даним договором вкладник перераховує, а банк здійснює зарахування на вкладний ( депозитний) рахунок № НОМЕР_5 грошову суму 2475,96 доларів США з видачею вкладнику виписки за рахунок на підтвердження внесення депозиту( а.с. 10 -12).

Тому, враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що між позивачкою та АТ " Державний ощадний банк України" дійсно 26.09.2022 року було укладено договір № 39245007 на строковий вклад ( депозит) " Максимальний", відповідно до умов якого позивачка перерахувала на депозитний рахунок UA273116470000026302039245007 2475,96 доларів США.

Щодо коштів в сумі 5500 дол США, які позивачка просить суд стягнути з відповідача, то судом достовірно встановлено, на підставі наданих сторонами письмових доказів, дійсно 21.09.2018 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний договір №19369771707 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок №26306069771707 в сумі 5 500,00 доларів США строком на 6 місяців (до 21.03.2019) з нарахуванням 3,50 % річних. 22.03.2019 кошти в сумі 2000,00 доларів США були видані позивачці готівкою через касу банку, що підтверджується копією чеку №10500307 (а.с.104).

22.03.2019 між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_2 шляхом подання заявки про відкриття депозиту через «Ощад 24/7», було укладено депозитний договір №19439245007 на вклад «Мій депозит», відповідно до умов якого банк прийняв грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок N526302039245007 в сумі 3 576,35 доларів США строком на 6 місяців (до 23.09.2019) з нарахуванням 3,50 % річних (а.с.105).

23.03.2021 кошти разом з відсотками по депозиту в сумі 3 722,51 доларів США були видані позивачці готівкою через касу банку, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №1943924500 від 23.03.2021 (а.с.110).

Сума отриманих позивачкою коштів, включаючи відсотки по депозитним договором, становить 5722,51 дол. США, викладене свідчить про належне виконання відповідачем зобов"язань по поверненню депозитних коштів в розмірі 5500,00 дол. США, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивачки коштів в сумі 5500 доларів США в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення платежу, оскільки депозитні кошти разом з відсотками були повернуті позивачці банком. Суд також відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та пені за несвоєчасне повернення депозитних коштів, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги щодо стягнення коштів в сумі 5500,00 доларів США.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно заявлених позовних вимог позивачка просила стягнути з відповідача кошти в сумі 5500,00 дол США в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення платежу, однак як встановлено судом, дані кошти банком були виплачені позивачі, що підтверджується письмовими матеріалами справи, позовних вимог щодо стягнення коштів в сумі 2475,96 дол. США позивачка не заявляла, і як і не подавала заяву про уточнення позовних вимог з якої б було зрозуміло, з чого складається сума 5500,00 дол. США ( по яким депозитним рахункам ) яку вона просила стягнути в примусовому порядку, тому враховуючи вимоги ст. 13 ЦПК України суд розглядає дану цивільну справу лише в межах заявлених позовних вимог щодо суми депозитних коштів 5500,00 дол. США.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду УКраїни від 31.03.1995 року № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди " Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору".

Враховуючи те, що позивачкою не доведено факт не виконання банком договірних зобов"язань щодо депозитних коштів на суму 5500,00 дол. США, тому підстави для стягнення моральної шкоди з відповідача на її користь відсутні.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати, в тому числі на правову допомогу, суд залишає за стороною позивачки.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,258,263-265,354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів, стягнення коштів,3%річних,пені таморальної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2024 року

Суддя Т.М. Вдовиченко