Рішення

від 22.10.2024 по справі 357/8739/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8739/24

Провадження № 2/357/3739/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

22 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

19.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що її дочка - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають разом із нею з дня свого народження. У 2022 році відповідачка забрала сина ОСОБА_6 , лишивши ОСОБА_7 , та поїхала в м. Ватутіне Черкаської області. Однак, у квітні 2023 року директор ВЦСС м. Ватутіне повідомив їй, що ОСОБА_6 недоглянутий, голодний і його вилучають від матері. Тому, вона вирішила забрати дитину до себе, у зв`язку з чим її дочка - ОСОБА_8 поїхала до м. Ватутіне і в присутності директора ВЦСС і провідного фахівця з соціальної роботи забрала онука. Відповідачі дітьми не цікавляться, зловживають спиртними напоями, самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно дітей, матеріально їх не утримують, не забезпечують одягом, продуктами харчування, не приймають участь у їх фізичному та психологічному розвитку, не цікавляться їхнім станом здоров`я дітей. ОСОБА_9 навчається у 2-А класі Узинського ліцею «Обдарованість», її батьки не цікавляться навчанням дитини, не підтримують контактів з вчителями та не відвідують ліцей. ОСОБА_10 потребує медичної допомоги у зв`язку із затримкою у розвитку, тому не відвідує садочок. Коли діти хворіють, саме вона займається їх лікуванням. Будинок, в якому вони проживають, належить їй та чоловіку на праві власності, також, у їх власності є дві земельні ділянки. В будинку створені усі належні умови для проживання онуків, їх відпочинку, навчання та розвитку, вона з чоловіком забезпечують дітей книгами, іграшками, одягом, продуктами харчування. Враховуючи, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків відносно дітей, просила, з урахуванням уточнених позовних вимог у підготовчому засіданні, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначити її - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини із всіх видів їх заробітків (доходів) з кожного з батьків, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття.

03.07.2024, згідно із ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом отримано відповідь на запит з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідачів.

04.07.2024 судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та за правилами загального позовного провадження призначено підготовче засідання на 31.07.2024 - 11:30.

31.07.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12.08.2024 - 11:30, згідно п.1 ч. 2 ст. 198, п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.

12.08.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження, призначення судового засідання на 30.09.2024 -11:30 для розгляду справи по суті та встановлення додаткового строку третій особі для подання до суду висновку щодо спору, згідно ст. 19 СК України.

27.09.2024 Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області направила до суду рішення Виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області від 26.09.2024 № 79 та висновок органу опіки та піклування Узинської міської ради щодо спору.

30.09.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 22.10.2024 - 14:00, згідно ст. 223, 280 ЦПК України, для повторного виклику відповідачів.

Позивачка - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та зазначила, що її онуки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають разом із нею та вона разом із чоловіком займається їх вихованням, утриманням, навчанням, лікуванням. Відповідачі жодним чином не приймають участі у житті дітей та не виконують свої батьківські обов`язки. Після ОСОБА_11 , відповідачка отримала державну допомогу при народженні дитини, щось їй купувала, а решту коштів витрачала на себе. Після народження ОСОБА_6 , відповідачка всі отримані кошти при народженні дитини направила на погашення своїх кредитів. На дітей відповідачі жодних коштів не надавали, а відповідачка навпаки вимагала у неї кошти на власні потреби. ОСОБА_7 навчається у ліцеї, а ОСОБА_6 поки не ходить до садочка, оскільки народився передчасно і має затримку у розвитку. Вона наразі не працює, здійснює догляд за онуками, її чоловік працює водієм в аграрній фірмі, вони утримують худобу на продаж, ведуть домашнє господарство, мають земельний пай, який перебуває в оренді і вони отримують за нього кошти і зерно. Проживають вони усі у будинку, який належить на праві власності їй та чоловіку, у будинку є усі необхідні умови для проживання дітей.

Представник позивачки, адвокат Сем`янівська Ольга Олегівна, у судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити вимоги у повному обсязі, оскільки відповідачі свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов`язків стосовно дітей, а судові витрати просила залишити за позивачкою.

Відповідачка - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подала.

Відповідач - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подав.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області представника до суду не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, направила до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника служби.

Суд, заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.165 Сімейного Кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с. 7), ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , про що 19 грудня 2015 року Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київській області складено відповідний актовий запис № 116, батьками дитини записані: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 (а.с. 8), ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_5 , про що 03 вересня 2020 року Виконавчим комітетом Узинської міської ради Білоцерківського району Київській області складено відповідний актовий запис № 73, батьками дитини записані: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 .

Згідно Актів про фактичне місце проживання від 31.01.2024, посвідчених депутатом Узинської міської ради ОСОБА_12 та начальником відділу ЦНАП Василенко Г.О., складених у присутності сусідів: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 (а.с.10,11), малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

З Довідки Узинського ліцею «Обдарованість» Узинської міської ради Київської області від 29.01.2024 за № 6 (а.с.12), вбачається, що малолітня дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із бабусею та дідусем, які забезпечують дитину усім необхідним для навчання, доглядають її, забезпечують необхідним харчуванням та одягом, постійно цікавляться успіхами дитини, контролюють виконання нею домашнього завдання, проявляють інтерес до шкільного життя дитини, щодня приводять і забирають її зі школи, створили усі необхідні житлового - побутові умови для нормального розвитку дитини, зі слів класного керівника ОСОБА_7 називає свою бабусю мамою, а ОСОБА_16 відповідно ставиться до виховання та навчання ОСОБА_7 ; мати дитини - ОСОБА_2 та її батько - ОСОБА_3 контакту з ліцеєм не підтримують, за період навчання дитини класний керівник жодного разу не зустрічалася та не спілкувалася з батьками.

Встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , являється матір`ю відповідачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено матеріалами справи (а.с. 4-16,111-112) та показаннями свідків.

З матеріалів справи (а.с. 17-52), вбачається, що ОСОБА_1 з 2018 року не працює, її чоловік - ОСОБА_17 працює у Селянському (фермерському) господарстві «ЛАД» та отримує щомісячно заробітну плату у середньому 7000,00 грн; їм на праві власності належить житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; вони являються власниками земельної ділянки з кадастровим номером: 3220410500:02:012:0027 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки з кадастровим номером:3220410500:02:012:0026 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); ОСОБА_17 являється власником житлового будинку з господарськими будівлями та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

З заяви від 15.04.2023, поданої Директору ВЦСС ОСОБА_18 (а.с.13), вбачається, що ОСОБА_8 забрала свого племінника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що відповідачка - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач - ОСОБА_3 зареєстрованим по місту Біла Церква та Київській області не значиться, останнє відоме місце їх проживання: АДРЕСА_2 , тривалий час не проживають разом із дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самоусунулися від виховання та утримання дітей, не виконують своїх батьківських обов`язків, не проявляють до дітей батьківської турботи, не приймають участі у їх житті, не піклується про фізичний та духовний їх розвиток, не спілкується із дітьми в обсязі необхідного для їх нормального самоусвідомлення, не відвідують дітей за їх місцем проживання та навчання, не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу, не забезпечує їх необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням та загальним розвитком, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 12,13,110-112) та показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні дала показання, що вона являється дочкою позивачки і наразі проживає разом із нею за однією адресою. Діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають разом із ними зі свого ОСОБА_19 . Відповідачка на деякий час забрала ОСОБА_6 у м. Ватутіне, а потім їм зателефонували, повідомили, що дитина не доглянута, голодна, одягнена не по сезону, і вона поїхала та забрала дитину. Відповідачі дітьми не цікавляться, ОСОБА_2 вона бачила останній раз у 2023 році коли забирала ОСОБА_6 з м. Ватутіне, а ОСОБА_3 взагалі не пам`ятає. Дітьми замаються позивачка зі своїм чоловіком, вони їх утримують, займаються навчанням, розвитком, лікуванням, між ними склалися добрі і довірливі стосунки, діти називають позивачку мамою.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні дала показання, що вона знає сім`ю позивачки давно, це добра і порядна родина, вони хазяйновиті, тримають господарство, скарг на них не було. ОСОБА_3 вона ніколи не бачила, а ОСОБА_2 знає, вона неспокійна і непередбачувана, не пам`ятає коли останній раз її бачила. Позивачка проживає разом зі своїм чоловіком, сім`єю дочки ОСОБА_20 та онуками. ОСОБА_9 проживає разом з бабою з народження, а ОСОБА_6 трохи проживав із матір`ю, а потім, близько 3 років тому, його забрали від матері, та з того часу він постійно проживає з бабою. Дітьми займається позивачка та її чоловік, ОСОБА_7 водять до ліцею, а ОСОБА_6 доглядають вдома, діти завжди доглянуті і ситі.

26.09.2024 Виконавчий комітет Узинської міської ради Київської області прийняв рішення № 79, про затвердження висновку органу опіки та піклування Узинської міської ради (а.с. 110-112), відповідно до якого, орган опіки та піклування дійшов висновку, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їхніх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст.164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

У судовому засіданні позивачкою доведено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дітей, а відповідачі у свою чергу не довели, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

А відповідно до ст. 27 цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006, рішення у справі Olsson v. Sweden (№2) від 27.11.1992) нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 27 лютого 1991 р., частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Встановлено, що відповідачі свідомо самоусунулися від виконання своїх батьківських обов`язків в повній мірі щодо дітей, що підтверджено матеріалами справи, які узгоджуються з показаннями свідків, тому суд дійшов висновку, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Слід зазначити, що згідно із ст. 168 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною та суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи. Також, згідно із ст. 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав та в даному випадку суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Щодо вимог про призначення малолітнім дітям опікуна суд виходить з наступного.

Згідно із ч.3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ст. 244 СК України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Відповідно до ст. 249 СК України, опікун, піклувальник зобов`язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

Судом встановлено, що малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають та перебувають на утриманні бабусі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка піклується про їх здоров`я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечує їх необхідним харчуванням та одягом, приймає участь у їх навчанні та розвитку, виявляє інтерес до їх внутрішнього світу, створила для них належні умови для проживання, що підтверджено матеріалами справи, які узгоджуються з показаннями свідків.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки діти позбавлені батьківського піклування, а позивачка має можливість виконувати обов`язки опікуна.

Щодо вимог про стягнення аліментів на малолітніх дітей суд виходить з наступного.

За положеннями ч.2 ст. 165 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Отже, вказаною нормою передбачено стягнення аліментів на меншу дитину, після досягнення повноліття найстаршою дитиною, за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, у випадку, якщо ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, та у випадку звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, зокрема, про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей - однієї третини, встановлюються обмеження - але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1798цс16 та рішенні від 22.02.2017 у справі № 756/14962/15 зазначив, що положення частини другої статті 183 СК України встановлюють обов`язок суду у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей визначити єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 в справі № 581/638/17-ц, розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись.

Слід зазначити, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти на меншу дитину будуть стягуватися за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений для дітей віком до 6 років становить 2563 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дітей, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини із всіх видів їх заробітків (доходів) з кожного із батьків, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.06.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дітей, їх рівню життя, фізичному, моральному, культурному, духовному і соціальному розвитку.

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка сплатила при подачі позову за дві позовні вимоги немайнового характеру судовий збір у сумі 2422,40 грн (а.с.1) та заявила клопотання про залишення даних витрат за нею без відповідного відшкодування.

Керуючись ст. 7, 150, 151, 157, 164, 165, 166, 182 -184, 243, 244, 249 СК України, ст. 60,63 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 27 лютого 1991 року, Декларація прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, ст.4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 / адреса проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП: відсутній у справі, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області (ЄДРПОУ: 45130917, місцезнаходження: вулиця Івана Котляревського, будинок 16, місто Узин, Білоцерківський район, Київська область, 09161), про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити ОСОБА_1 опікуном малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини із всіх видів її заробітків (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.06.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини із всіх видів його заробітків (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.06.2024 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 25.10.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко