Ухвала

від 24.09.2024 по справі 369/15257/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15257/24

Провадження № 2-а/369/167/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про передачу справи за підсудністю)

24.09.2024 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І О., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі №369/15257/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ ЖИТЛОСЕРВІС» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду у вересні 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ ЖИТЛОСЕРВІС» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що постановою Головного управління Держпродспоживслуби в Київській області про накладення штрафу за порушення законодавства від 06 вересня 2024 року №10-5.2-06/42 до позивача було застосовано штраф за порушення умов договору між споживачем та виконавцем про виконання роботи, надання послуги у розмірі 369 грн. 56 коп., відповідно до статей 23 та 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків..

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (ч. 2 ст. 238 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за: порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України

Згідно пункту 4 Порядку про накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 17 серпня 2002 року № 1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб`єкта господарювання та інших матеріалів, пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки.

Згідно пункту 9 Порядку про накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 17 серпня 2002 року № 1177, постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів може бути оскаржено суб`єктом господарювання до Держпродспоживслужби або суду.

З огляду на вказане, вбачається, що оскаржувана постанова, виносилась не в порядку КУпАП, та позивача притягнуто не до адміністративної відповідальності, а до відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів, за що на позивача накладено не адміністративне стягнення, а застосовано санкцію у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Всі інші адміністративні справи, крім визначених частинами 1 та 3 статті 20 КАС України, підсудні окружним адміністративним судам.

З огляду на те, що адміністративні справи з тим предметом, з яким звернувся позивач по даній справі, не передбачені частиною першою статті 20 КАС України, вони підсудні окружним адміністративним судам. Це свідчить про те, що позов поданий з порушенням правил предметної підсудності.

Таким чином Києво-Святошинський районний суд Київської області не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна Київському окружному адміністративному суду.

Відповідно до вимог ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.20,29,30,КАС України,суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ ЖИТЛОСЕРВІС» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення передати за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).

Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА