Ухвала

від 24.10.2024 по справі 386/604/24

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/604/24

Провадження № 1-кс/386/227/24

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2024 року

Слідчий суддяГолованівського районногосуду Кіровоградської області ОСОБА_1 розглянувши клопотання керівника КП «Комунальник» Вільшанської селищної ради ОСОБА_2 про скасування арешту майна по справі №386/604/24 провадження №1кс/386/107/24,

встановив:

Керівник КП «Комунальник» Вільшанської селищної ради ОСОБА_3 звернулась до Голованівського районного суду Кіровоградської області із зазначеним клопотанням в якому просить, скасувати арешт майна, шляхом зняття заборони будь-якій фізичній чи юридичній особі відчужувати, розпоряджатись та користуватися паливним насосом високого тиску до трактора з позначеннями на корпусі «УТНМ-Т-1110025 ММЗ К2Т1АЛ4», генератором до трактора з позначенням на корпусі «ГУ6 3701 16V 700W» та написом барвником білого кольору, «ЕЛЕНА», стартером до трактора з позначенням «00151183» « НОМЕР_1 » та автомобільною магнітолою марки «SHUTLE».

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до положень статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:

- особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

- керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Згідно ч.1 ст.174КПК України підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Конкретних вимог до форми і змісту клопотання про скасування арешту майна КПК України не встановлено, проте з урахуванням розміщення норм про скасування арешту в Главі 17 КПК України "Арешт майна", слід дійти висновку про необхідність дотримання особою, що звертається з клопотанням, загальних вимог ст. 171 КПК України.

З аналізу вказаної норми вбачається, що до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.

Положенням кримінального процесуального законодавства України також не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.

При цьому, ч. 3 ст. 172 КПК УКраїни передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 6 ст.9КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи, що керівник КП «Комунальник» Вільшанської селищної ради ОСОБА_3 на підтвердження своїх повноважень на участь у кримінальному провадженні не надає документів, визначених ч. 5 ст. 64-2 КПК України, а також не надає ухвали слідчого судді про арешт майна, інших матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.170-175 КПК України,

постановив:

Клопотання керівника КП «Комунальник» Вільшанської селищної ради ОСОБА_2 про скасування арешту майна по справі №386/604/24 провадження №1кс/386/107/24,повернути особі,яка йогоподала для усуненнянедоліків.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1