Рішення

від 05.03.2024 по справі 757/23927/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23927/23-ц

Пр. № 2-3499/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року Печерський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та 3 % річних.

В обґрунтування зазначено, що предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» є надання житлово-комунальних послуг фізичним та юридичним особам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_1 .

Одна з квартир цього житлового комплексу, за № НОМЕР_4 , загальною площею 144, 60 кв. м., на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності від 31.05.2007, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), на підставі Наказу від 14 травня 2007 р. №822-С/КІ.

01.07.2007, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово- експлуатаційним підприємством «Щорса, 32» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони було укладено Договір НОМЕР_4-Б «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території».

Незважаючи на те, що ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» свої обов`язки, направлені на здійснення обслуговування та поточний ремонт житлового будинку, приміщень будинку, забезпечення роботи технічного обладнання та інженерних мереж, комунікацій відповідно до технічних вимог законодавства, відповідних підзаконних актів, забезпечення надання належної якості комунальних та інших послуг власникам житлових, нежитлових та інших споруд будинку, в тім числі й ОСОБА_1 виконувало та виконує своєчасно та в повному обсязі, ОСОБА_1 свої обов`язки щодо не пізніше 15 числа наступного місяця вносити оплату на рахунок Житлово-експлуатаційного підприємства не виконує в повному обсязі.

Тобто, користуючись усіма зручностями, наявними комунальними послугами, відповідач у справі відмовлялась приймати участь в утриманні будинку, його приміщень, прибудинкової території, оплати отриманих комунальних послуг.

Тому станом на 0.04.2023 відповідач має загальну заборгованість основного боргу за отримані послуги перед позивачем на загальну суму 38597, 48 грн., за період з 30.09.2021 по 30.04.2023, що підтверджується зокрема, наступним: Свідоцтвом про право власності від 31 травня 2007 року, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 14 травня 2007 року за N?822-С/КІ, Інформацією ,що додається, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. (В інформації, що додається, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна від 19.11.2021 відносно кв. АДРЕСА_2 відомості відсутні. Пов?язано це з тим, що згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», лише з 01.01.2013 р. державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стали здійснювати територіальні органи державної реєстрації Міністерства юстиції України. А реєстрація по обумовленій квартирі мала місце в попередній період, Договором НОМЕР_4-Б «Про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території» від 01 липня 2007 р, Договором НОМЕР_4/32-Б «Про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 01 січня 2019 р., копією Методики розрахунку кількості теплової енергії по кв. НОМЕР_4 , Довідкою про заборгованість по квартирі НОМЕР_4 , Довідкою про нарахування та сплату послуг по квартирі НОМЕР_4 , за вересень 2021 р. по 30 квітня 2023 р., розрахунками заборгованості по основному боргу, інфляційних витрат, 3% річних за вересень 2021 р. по 30 квітня 2023 р., помісячними рахунками (квитанціями) за вересень 2021 р. по 30 квітня 2023 р., безпосередньо копіями заключних виписок з банку (клієнт ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32») за період з 20.11. 2021 р. по 20.11. 2021 р. , з яких вбачається, що відповідач ОСОБА_1 особисто сплачувала частково надані їй позивачем-ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» послуги з утримання будинку та прибудинкової території, загалом комунальні послуги, а саме відповідно сплачено три рази по 50, 00 грн., п?ять раз по 159, 06 грн. А всього в сумі 945, 30 грн. грн. (дев?ятсот сорок п?ять грн. 30 коп.) , з яких видно коли та за що ОСОБА_1 на свій розсуд сплачувала частково за надані послуги Позивачу, чим визнається загальна заборгованість та фактичне надання однією стороною-Позивачем та отримання іншою стороною-Відповідачем відповідних житлово-комунальних та інших послуг, Копією поштової кореспонденції про направлення цінного листа на ім?я власника квартири АДРЕСА_4 завірених поштовим відділенням., про наявний борг за надані ЖКП, безпосередньо Досудовою вимогою (претензією) від 02 травня 2023 р. за №155, копіями розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року №760, від 31 серпня 2009 року №980, від 04 травня 2017 року №524, 01 серпня 2017 року №932 щодо вартості певних житлово-комунальних послуг, копією Рішення Київської міської ради від 23.12. 99.р. №167/669 «Про надання і вилучення земельних ділянок» копією Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта від 28 вересня 2006 р., копією Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта від 22 грудня в 2006 р. 3 яких видно, що експлуатуючою організацією є ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» ще з 2006 р., копією рішення Київської міської ради від 3 вересня 2015 р. N?944/1808 з додатком про перейменування, зокрема, АДРЕСА_5 .

Також позивач звернув увагу, що відповідно до змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05. 2016 року, ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» перейменоване в ТОВ «Об`єднання мешканців «Прозоро» (ТОВ «ОМ «ПРОЗОРО». В подальшому, 19.06.2017 р. Наказом Міністерства юстиції України №1965/5 реєстраційні дії по перейменуванню визнанні незаконними та були скасовані, назву ТОВ «ОМ «ПРОЗОРО» (ЄДРПОУ 32492922) змінено на попередню назву - ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» (ЄДРПОУ 32492922).

Відтак, оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань позивач звернувся до суду та просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32», 38597,48 грн. основного боргу, 161,10 грн. втрат від інфляційних процесів, 32,69 грн. 3% річних, а всього 38791,27 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 9 600,00 грн. та суму судового збору.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Відповідач не скористалась своїм правом надати відзив на позовну заяву.

До суду повернувся конверт, направлений судом на адресу місця проживання відповідача, яка зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_6 .

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи.

За таких обставин, суд розглянув справу в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 5, 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов`язок споживача житлово-комунальних послуг оплачувати їх у строки, встановлені Договором або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку шляхом оплати всіх витрат експлуатуючій організації, відповідно до затвердженого тарифу на утримання будинку.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування будинку та прибудинкової території, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов`язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до положень ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до положень частин 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Власником приміщення є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо управління майном приймається відповідно до закону. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно із розрахунком, наданим позивачем відповідач має загальну заборгованість основного боргу за отримані послуги перед позивачем на загальну суму 38597,48 грн., за період з 30.09.2021 по 30.04.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 цієї статті).

Правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875- IV норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України, зазначений висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 20 червня 2012 року в справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 року № 6-2023цс15.

Таким чином, у зв`язку з простроченням оплати за житлово-комунальні послуги, вимоги позивача про застосування статті 625 ЦК України та стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних є обґрунтованими.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.

Ураховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Так, за змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 4 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником надано до суду: копію договору про надання правової допомоги, орієнтовний розрахунок витрат на професійну правову допомогу та Акт про обсяг наданої правової допомоги. Разом з цим, представником не надано квитанції про оплату послуг адвоката, відтак, стягнення витрат не підлягає задоволенню, оскільки не є належним чином підтвердженими.

Керуючись ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст. 10,11,76, 81, 263,264,265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та 3 % річних- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 38597 (тридцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн. 48 коп., основного боргу, 161 (сто шістдесят одну) грн. 10 коп. інфляційних втрат; 32 (тридцять дві) грн. 69 коп. 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32», код ЄДРПОУ 32492922, місце знаходження юридичної особи: вул. Євгена Коновальця, 32-А, при. 96, м. Київ, 01133, тел. НОМЕР_6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_7 , РНКОПП НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3 (НОМЕР_5), видана ГУ УРФО ГУ МВС України в м. Києві, згідно Закону України «Про імміграцію», 05.08.2006.

Суддя Ю. Г. Головко